Статті

Як дуальна освіта допоможе вирішити проблему з кадрами у Кропивницькому

. 3207

У березні 2020 року в Україні набуло чинності Положення про дуальну форму здобуття профосвіти. Відтепер заклади профосвіти зможуть активніше розвивати дуальну форму освіти, де до 70% навчального часу – це практична підготовка учнів на підприємствах, в установах чи організаціях. У Кропивницькому ще до офіційної вказівки МОН вже декілька років підприємства та освітні заклади переймають досвід Німеччини та впроваджують дуальну освіту.

 

 Simon Sinek author and organizaonal consultant

Що таке дуальна освіта?

Дуальна освіта – це спосіб навчання, коли поєднується теорія у ВНЗ та практика на виробництві. Такий спосіб навчання зародився в Німеччині у 1970-х роках. Для отримання теоретичних знань студенту достатньо 1-2 дні на тиждень відвідувати ВНЗ, а також працювати самостійно. Решта підготовки – це робота на підприємстві.

Відтоді німецька система, що поєднує державну професійну школу з виробничим навчанням, вважається зразковою, і була експортована в численні країни. Потім цей досвід повторила Канада й багато країн Європи – Австрія, Швейцарія та інші.

Загалом, впровадження на рівні експерименту дуальної форми навчання у професійно-технічних навчальних закладах Кіровоградської області дасть змогу досягти економічного ефекту на розрахункову суму 24,8 млн грн.

Такі висновки зробили аудитори, проаналізувавши виконання бюджетної програми Управлінням освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації «Підготовка кадрів професійно-технічними закладами та іншими закладами освіти».

Чому це важливо для Кропивницького

Shtutman Pavel Leonidovich 1 29152За словами Павла Штутмана, голови наглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП" та голови правління Кіровоградського обласного об’єднання організацій роботодавців, наразі ринок праці області не поповнюється конкурентоспроможними фахівцями. Від цього страждають підприємства, які вдень зі свічкою шукають кваліфікованих працівників.

-Економіка конкурує різними ресурсами – земля, капітал, персонал, підприємництво. Без трудових ресурсів економки не існує. На сьогодні наші товари проникають на ринки інших країн, немає технічних перепон. Йдеться лише про товари і людей, які їх просувають. Достатньо високо конкурентні Західні та Східні товари, вони вільно проникають на наші ринки,- каже Павло Штутман.- Якщо окремо взяти персонал у сфері інженерії , який сьогодні готується для економіки, то в нашій області це питання на сьогодні запущене. Є хороші спеціалісти в різних галузях, але в сукупності той персонал не забезпечує конкурентоспроможність, а навіть, навпаки.

За його даними, 70% абітурієнтів покидають нашу область.

-Наша обласна система вищої освіти для економіки не тільки не забезпечує нам конкурентоспроможність на світовому ринку, але і в рамках України теж. Молоді люди виїжджають навчатись за межі нашої області. Це проблема. Ми ж не можемо перевести заводи в ті регіони чи країни, де є персонал. Можливо, ми б розглядали це питання, але зараз треба вирішувати питання як забезпечити підготовку персоналу для економіки. З іншого боку це не тільки фактор економічний, жителі нашого міста також хочуть отримати хорошу освіту, яка дасть їм можливість конкурувати на ринку праці як на території міста області і за межами,- додав Павло Штутман.

Кропивницькі підприємства конкурують з японськими, американськими, корейськими компаніями, і в кожному товарі є складова праці персоналу. Тому переваги надають дуальній освіті, коли самі заводи допомагають підготувати кадри, які , як сподіваються, залишаться тут працювати.

Європейський підхід навчання на Кіровоградщині

На Кіровоградщині «першопрохідцями» є Економіко-технологічний інститут імені Р. Ельворті, який з 2017 запроваджує дуальну освіту.

Інститут був учасником проєкту Міністерства закордонних справ Німеччини «Дуальна освіта в діалозі». З 2018 року до кінця 2019 року разом з підприємствами «Ельворті ГРУП» і «Гідросила ГРУП» брали участь у «Пілотному проєкті дуальної вищої освіти в Україні», що також підтримується урядом Німеччини.

Наразі підприємства співпрацюють з інститутом по економічних спеціальностях: маркетинг, менеджмент, фінанси, банківська справа та страхування. За словами Павла Штутмана, цього року починають співпрацювати по інженерних спеціальностях, зокрема прикладній механіці. Адже інженерів на сьогодні не вистачає.

-Наприклад, станочника можна підготувати за пів року, якщо він має середню освіту. Інженеру не достатньо чотирьох років і магістратури, щоб стати справжнім фахівцем, який може самостійно виконувати завдання. Процес від вступу в університет до утворення спеціаліста триває від десяти років.- каже Павло Штутман.- Дуальна освіта дозволяє скоротити час адаптації. По суті людина, коли вчиться в університеті одночасно працює на підприємстві. Деякі вважають, що коли ти працюєш ти навчаєшся. Насправді ні. Коли ти працюєш - ти працюєш , а коли навчаєшся- навчаєшся. Європейський простір вищої освіти вимагає, якщо потрібно бакалавру, наприклад, 180-240 кредитів в рік то він має відучитись цей час. Три дні студент навчається в університеті має 4-5 пар на день, а іноді більше і ще має вдома вчитись. Три дні він працює на підприємстві.

За його словами, студент працює, отримує зарплату і адаптується системи підприємства.

-Нас це дуже цікавить, ми підвищуємо якість освіти, адже конкурентоспроможність підприємства складається з різних складових і в першу чергу з якості персоналу,- додав Павло Штутман.

Зі студентом працюють працівники підприємств.

-Це тяжко, адже кадрів не вистачає і є ті, хто перевантажені роботою. А тут треба ще займатись студентами. Молоді люди приходять на другому-третьому курсі, коли пройшли загальні дисципліни. Багато запитань, як завантажити студентів, пояснити їм. На четвертому курсі вони вже самостійні,- розповів Павло Штутман.- В грошах це затратно, є окремі випадки, коли ми платимо інституту за навчання студентів.

Каже, що поки говорити про зміну якості персоналу рано, адже працюють з дуальною освітою лише декілька років, але бачать перспективи.

- З’явилось світло в кінці тунелю для всієї економіки області. Таке питання як освіта, тим паче вища, не можна розкачати за два роки. Пробіли у вищому навчанні, які є зараз і з’явились 10 років тому будуть відображатись на поколінні, яке отримало неефективну освіту,- додав пан Штутман.

За словами Павла Штутмана, наразі також співпрацюють за проєктом дуальної освіти з Центральноукраїнським вищим професійним училищем ім. Миколи Федоровського. У березні з ними працював представник Служби старших експертів Німеччини (SES) у сфері дуальної освіти Ральф Вільгельмі.

-Нещодавно ми приймали експерта з Німеччини, який місяць тут працював. Дав рекомендації і ми маємо більше інформації, щоб наша співпраця була схожа на Німецьку модель професійної дуальної освіти,- додав пан Штутман.

Можливості розвитку для профосвіти

Окрім впровадження дуальної освіти, якою зайнялась держава, кожне ПТУ має змогу вдосконалюватись і проявляти ініціативу.
В Україні стартувала спільна програма МОН та ЄС EU4Skills. Ініціаторами програми є Європейська Комісія та країни-члени: Німеччина, Фінляндія, Польща та Естонія.

Програма має допомогти оновити обладнання у відібраних для проєкту закладах профосвіти, розробити нові навчальні програми та підвищити кваліфікацію педагогів.

У рамках програми створять Центри досконалості з сучасним обладнанням і технологіями для навчання. Вони стануть хабами, де втілюватимуться кращі практики реформи і які ділитимуться своїм досвідом з іншим закладами по всій країні.

EU4Skills працюватиме над створенням таких центрів, а також над залученням роботодавців до планування та викладання навчальних програм. Це допоможе випускникам отримати практику під час навчання та відповідати вимогам ринку праці.

Ірина Маслюкова

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама