Коронавірус вразив психічне здоров’я: які страхи з'явились в українців

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 2091

 

Карантин і пандемія коронавірусу вплинули на психічне здоров’я українців. Як боротись зі страхами “Гречка” дізналася в кризового психолога з Кропивницького.

 pexels photo 3951377

 

COVID-19 вплинув також на психологічне здоров’я

Ти й маршрутка. Перед тобою один за одним заходять в маршрутку люди, торкаючись поручнів, у когось з носа сповзла маска і тут раптово з’являється тривога, що не хочеш заходити до маршрутки. Ціпенієш і зрештою проводжаєш поглядом маршрутку, в якій поїхали всі, крім тебе. Це один зі страхів, які породила пандемія коронавірусу.

За даними соціологічної групи “Рейтинг”, під час карантину в українців фіксували ознаки депресії, тривожності, паніки, втоми й розладів сну. Результати квітневого опитування показали, що відбулося незначне зростання депресії та падіння тривожності. Рівні паніки, втоми та розладів сну залишилися на тому ж рівні. Зокрема падіння тривожності пов’язують з адаптацією до карантину.

– Виклики є, але скільки їх ми поки сказати не можемо. Тільки повернення до життя в офлайн. Тому зараз ні в Кропивницькому, ні в Києві ніхто не скаже скільки і яких фобій з’явилося, – каже кризовий психолог Андрій Фоменко.

Якщо говорити про зародження нових страхів в українців, пов’язаних з коронавірусом, прикладом є ситуація в Нових Санжарах, куди привезли на ізоляцію евакуйованих з Китаю. Тоді ті, хто влаштував протест і не хотів пускати людей велись на різні плітки: наприклад, що місцеві зможуть заразитися через річку, куди зливатимуть каналізацію з санаторію.

Чимало фейків, або взагалі відсутність перевіреної інформації про вірус і як його уникати на початку епідемії породило чимало страхів, які переросли в паніку.

Люди почали кидати каміння в автобус, де їхали евакуйовані. Однак з часом інформаційна кампанія про коронавірус роз’яснила і про те наскільки малий відсоток ймовірного зараження через воду, і інші міфи.

Грало на емоціях навіть Міністерстві охорони здоров’я, яке зізналося, що заборона відвідувати парки була непотрібною з точки зору медицини, а швидше психологічним впливом, аби показати українцям, що справа з хворобою серйозна.

Та обмеження, незнання і страхи на карантині породили інші психологічні наслідки, з якими доведеться ще розбиратися згодом.

– Зараз мене більше турбують діти і підлітки. Стан обмежень і постійних заборон підвищує тривожність у і так тривожних, екстравертованих дітей.Те, що діти скільки часу просиділи вдома для нас ще аукатися буде, – каже психолог Андрій Фоменко. – І можливо ми зіткнемося з якимось страхами і обмеженнями, коли діти муситимуть повертатися до гурту. Тому побачимо. Поки немає сильного оптимізму. Багато ще просто не дійшли до психологів.

 

Хто в зоні ризику?

Тривожність на карантині спостерігали фахівців психологічної майстерні «Інсайт», де працює й Андрій Фоменко переважно в дітей та людей з вразливою психікою.

В зоні ризику також люди, які й до карантину були схильні до дистанції з людьми. Зараз вони ще більше дистанціювалися.

За словами психолога, загострилися на карантині проблеми в людей з обсесивно-компульсивним розладами – різновид неврозу, для якого характерні повторювані нав'язливі думки. Тобто якщо люди з ОКР і так постійно мили руки торкаючись будь-чого, то з появою коронавірусної хвороби це стали робити ще частіше.

Крім того, у деяких людей розвинулися субдепресивні стани, коли дуже повільно знаходять в собі ресурси, які їх спонукають до дій.

– Наприклад, ті, хто і так не були мегаактивними, то і після послаблення карантину не знаходять достатньої мотивації повернутися до роботи, вийти офлайн, знайти можливості для психологічного відновлення, поїхати відпочити. Люди дуже поволі включаються у свою до карантинну діяльність, – каже Андрій Фоменко.

 

Психологічна підтримка онлайн

На карантині почали створювати різноманітні онлайн канали психологічної підтримки, серед них – офіційний телеграм-канал від Міністерства охорони здоров’я України “Психологічна підтримка”.

Канал створили для того, щоб боротися з «вірусом паніки». У ньому можна знайти поради, як уникнути погіршення психологічного стану під час карантину через коронавірус. Приміром, українцям радили вдома займатися спортом, хобі та самовдосконаленням, критично ставити до інформації у ЗМІ, не скуповувати велику кількість харчів та туалетного паперу й радили медитувати.

 9064dabb ec66 4f4b 8cdb d9c6e628ee27

Аби уникнути побутових конфліктів і стресу, радили також мати час як на усамітнення, так і на спільні активності в родині.

 

Найпоширеніші страхи на карантині

Питання безпеки, зокрема, здоров’я для людини – важливе. За пірамідою Маслоу, після базових фізіологічних йде потреба безпеки. Тому нова інфекційна хвороба від якої ще не придумали вакцину – достатня причина страху захворіти.

Психолог зазначає, що карантин – це криза, але негостра, адже було поступове введення обмежень, українці вже бачили, як в інших країнах це впроваджували.

Тому на початку люди зверталися з тим, що не можуть зайти в магазин, дратуються, коли хтось до них наближається, не можуть встояти в чергах.

– Зараз з таким не звертаються. Але переконаний, що такі випадки десь є, просто до нас, можливо, не доходять, – зазначив Андрій Фоменко.

Але це психолог називає не фобіями, а реактивною тривожністю:

– Велика частина раціональної складової в тих страхах, аби їх назвати фобіями.

Серед страхів також, породжених коронавірусом і карантином: зайти до громадського транспорту, страх захворіти, вийти на вулицю, втратити роботу чи бізнес, а також ізоляція.

– Вразливі люди зазвичай будуть стикатися з проблемами розвитку фобій, нав’язливих станів. Люди сильніші за психологічною організацією переживуть карантин, адаптуються, – каже Андрій Фоменко.

Крім того, на прикладі Китаю в Україні прогнозували бум розлучень після карантину, що також додавало тривожності в родинні стосунки. А ще в України на фоні ізоляції вдома з кривдниками зросла кількість звернень про домашнє насильство, хоча в Кропивницькому такого збільшення поліція не фіксувала.

Також був випадок з панічною реакцією на людей в масках. А ще на початку карантину, коли українці почали повертатися з-за кордону із заробітків, де вже був коронавірус, були скандали, коли родичі просто не пустили заробітчан в гості.

 

Як побороти страх?

Психолог запевняє, що кожна людина у своєму арсеналі має мати алгоритм дій.

– Ми всі маємо прийоми, які діють в тих чи інших умовах. Наприклад, щоб людина зайшла в магазин чи проїхалася маршруткою маємо з нею проговорити, або вона сама має створити для себе перелік гігієнічних прийомів, – каже Андрій Фоменко. – Людина має розрахувати максимум ситуацій, в яких чисто теоретично вона може інфікуватися і розробити детальний план дій, щоб цього не трапилося. Зазвичай ці чітко структуровані дії дозволяють швидко подолати тривожність.

Наприклад, психолог пропонує уявити, як їдемо в маршрутці: що треба одягти маску, якщо торкатимемося поручнів, то у нас є антисептик, яким скористаємося, коли одразу вийдемо з маршрутки.

 

Паніка чи хвороба: як розпізнати

Під час карантину у зв’язку зі страхом захворіти люди могли плутати тривожність і паніку з відчуттям хвороби. Так траплялося і в практиці сімейного лікаря з Кропивницького Дмитра Королькова.

Як каже лікар, підставами для тривожності були розбіжності між рекомендаціями МОЗ України й Всесвітньої організації охорони здоров’я, приміром, носити чи не носити маску всім, відсутність своєчасного тестування на коронавірус, а ще доступ до перевіреної інформації.

Тому на початку карантину в сімейного лікаря було чимало звернень, ніж зараз, коли більше правдивої інформації та почали більше проводити тестування на коронавірус.

– В результаті частина населення залишилася сам на сам з коронавірусом вдома, бо карантин і не треба ходити на роботу. Люди почали звертати увагу на свої симптоми, на що раніше не звертали увагу. Наприклад, почали часто міряти температуру тіла. Багато людей телефонували й казали: “Лікарю, в мене температура тіла зранку 35,9 , а ввечері 37,2. Це, мабуть, коронавірус?”. Мені доводилося пояснювати, що людина просто раніше так часто не міряла температуру тіла і ці цифри в межах норми. Також накручували симптоми, які почули по телевізору. Багато людей телефонували й казали, що в них з’явилася задишка, коли підіймалися по сходах. Але це нормально. Страшна задишка, коли вона з’являється в спокої. У результаті практично всі українці так чи інакше пережили цей тривожний розлад. Навіть я, як лікар, все розуміючи в якийсь момент також відчув задишку і побіг робити рентген, коли ще в нас не було достатньо тестів, – розповів Дмитро Корольков.

Наприклад, люди поважного віку зверталися до лікаря з погіршенням стану серцево-судинної системи. Лікарю доводилося пояснювати, що це може бути пов’язане з малорухливістю і радив подорожувати квартирою, виходити на балкон, або на подвір’я приватного будинку. На думку пана Королькова, у цей період важливо підтримувати зв’язок зі своїм сімейним лікарем, який консультуватиме про хворобу та її симптоми.

Були випадки, коли пацієнтам проводили комп’ютерну томографію легень, аби пересвідчитись, що немає запалення.

– Хоча комп'ютерна томографія недешевий метод обстеження, але іноді психічний спокій коштує дорожче, ніж якісь 1500 гривень для людини, яка може обстежитися і зрозуміти, що в неї все гаразд, – розповів Дмитро Корольков. – Зараз вже є тести в достатній кількості, коли практично кожному пацієнтові можу запропонувати обстежитися на коронавірус. Також були люди, їх не багато, яким доводилося призначати протитривожні препарати. Люди заспокоювалися і їм ставало краще.

Сімейний лікар прогнозує другу хвилю тривожності. Її він пов’язує з черговими фейками й істерією під час наступної хвилі коронавірусу, яку прогнозують епідеміологи восени.

– Оскільки в нас у порівнянні до загальної кількості населення захворіло не дуже багато, то в другу хвилю, на мою думку, захворіє більше, ніж зараз. І тоді може бути знову нагнітання, коли можуть ввести той чи інший карантин.

Валерія Жовтун. Фото pexels.com. Інфографіка з телеграм-каналу МОЗ «Психологічна підтримка»

 

Матеріал був виданий завдяки підтримці чеської неурядової організації NESEHNUTI в рамках Програми трансформаційного співпраці Міністерства іноземними справ Чеської Республіки.

G

Сподобалася стаття?

Кировец
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити