Статті

Як у Кропивницькому айтішники подарували місту безкоштовну школу програмування і креативний простір

. 8861

У Кропивницькому вже п’ять років працює безкоштовна школа програмування «Ш++» та креативний простір KOWO. Вони існують завдяки групі айтішників-волонтерів, які прагнуть змінювати місто на краще.

 

12

Простір і затишок для ідей

«Даємо шанс кожному. Навчаємо програмуванню безкоштовно». Такий напис зустрічає всіх відвідувачів п’ятиповерхового будинку на провулку Васильківському.

Тут на останньому поверсі розташована безкоштовна школа програмування та креативний IT-простір KOWO – місце для роботи й творчості місцевих айтішників.

У світлому приміщенні з високими стелями є безліч зон: навчальні кабінети, зона 3D моделювання, бібліотека та навіть місце для сну. Місце настільки просторе і затишне, що тут навіть весілля святкували.

Кожна деталь має історію. Чи то наліпка з фестивалю, картина подарована місцевим художником, мурашина ферма від випускниці.
Найбільша зона – для коворкінгу програмістів та місце для заходів. Тут стоїть сервант з різними статуетками, нагородами та дипломами.

Простір весь обставлений квітами, які подарували на день народження школи. На стрічці – фото волонтерів, які навчають та допомагають простору.

На кухні, крім безкоштовного чаю та кави, дошка на всю стіну. Тут пишуть розклад занять та найближчі заходи. Будь-хто може намалювати щось і сенс малюнків не завжди можна розгадати. Весь простір в картинах, малюнках, плакатах.

Простір має атмосферу завдяки тому, що з роками багато людей докладають частину своєї душі. Хтось наліпку наклеїв, хтось квіти приніс. З часом з’являються деталі, які дають відчуття дому.

Школа програмування

Шахтарі, водії маршруток, економісти та навіть цілі родини кардинально змінюють життя з IT. Співзасновник школи Роман Шмельов розповів про соціальну ініціативу, яка працевлаштувала понад 300 випускників школи та філософію волонтерства, безкоштовності.

3

У 2012 році я працював програмістом, справи йшли добре, але чогось не вистачало. Тоді з’явилась ідея взяти новий оберт в житті і почати конкретно себе проявляти. Це не була громадська діяльність, я, навіть, тоді такого терміну не знав. Просто те, що я вмів робити – це програмування. Я хотів, щоб у людей була можливість навчатись цьому, а я був комусь корисним. До цього я навчав школярів. Просто приходив в школу говорив, що готовий навчати, мені давали дітей і все виходило, — каже Роман.

Згодом Роман з майбутнім співзасновником «Ш++» Анатолієм Книшуком як експеримент зробили платну школу програмування на вул. Тимірязєва.

Для Романа це було як хобі. Учні використовували школу як коворкінг або місце для тусовок. Там проводили зустрічі програмістів, і тоді почали мріяти про приміщення побільше, де зустрічі та івенти можна робити масштабніші.

Каже, з’явилось бажання стати на рівень вище. Для цього придивились приміщення, яке тільки будувалось. З’явилась думка, що замість плати за навчання, яка насправді не була серйозним прибутком, краще залучати безкоштовно більш мотивованих людей.

Так зробили безкоштовні курси. Ми адаптували Стенфордські, щоб було якісніше і запустились. Так стало набагато цікавіше. Люди почали по-іншому на нас дивитись, хотілось більше з ними працювати, інші будувались стосунки.

Всі викладачі школи — це волонтери. Є ті, хто закінчив школу і допомагає навчати інших. Невелика кількість людей отримають зарплати – це менеджери, обслуговчий персонал.

— Наша велика культурна ціль, щоб люди не просто у нас навчались, а мінялись, хотіли чогось більшого і знаходили у нас можливість спілкуватись, допомагати іншим, і щоб це було нормою життя, — каже Роман. — Але оскільки ми обрали шлях ненав'язування і не зомбуємо людей, то звичайно невеликий відсоток стає волонтерами.

Каже, що коли випускники – це починаючі програмісти, то їм важко і вони не часто можуть думати про те, щоб ще комусь допомагати. Насправді, вони хапаються за можливість і починають прокачувати себе у професії. У підсумку через деякий час деяка частина студентів забувають про те, як і де навчались.

Є виключення, є дуже багато людей, які нам допомагають. У нас десь 25 волонтерів, які навчають дорослих студентів на першому етапі. Ще є професійні програмісти, які на другому етапі допомагають навчати. Так само волонтери займаються з підлітками і дітьми. Є люди, які не допомагають навчати, але допомагають інакше: наприклад відео змонтувати, стілець відремонтувати, — розповідає співзасновник школи.

KOWO

Оскільки приміщення школи не завжди було завантажене студентами, вирішили запрошувати людей, які б проводили цікаві та корисні заходи.

Ми почали розуміти, що по факту ми стаємо чимось особливим, ми пропонуємо людям те, чого в них немає в житті. Безкоштовна школа та майданчик, це така незвичайна річ і має цінність, — каже Роман.

16

У креативному IT-просторі KOWO безкоштовно можуть проводити заходи освітні, культурні, спортивні громадські організації з соціальними проєктами, які корисні для міста та мешканців. Бізнесу відмовляють.

Якщо до нас приходить бізнес, ми відмовляємо їм і за гроші. Ці гроші, не окуплять ту втрату нематеріального прибутку. Хоча, звісно, якби дали пару тисяч доларів ми б дозволили у нас потусити (сміється). Це б допомогло нам значно. Ми б могли техніку купити чи за оренду заплатити, — додав програміст.

Онлайн навчання та перше соціальне підприємство

У команди школи та простору є багато різних напрямків для удосконалення.

Наприклад, під час карантину перейшли на онлайн заняття. І вже у найближчий місяць планують запустити онлайн навчання на всю Україну. Також планують удосконалити підлітковий курс.

Ми беремо певну планку і стараємось її тримати, бо це мотивує нас. Нам в першу чергу для себе треба робити якісний продукт, тоді відчуваємо, що є ми, а є хтось інший. І ми безкоштовні і крутіші. Тоді приємно для душі.

Хочуть зробити перше соціальне підприємство. Ще конкретних планів немає, але є мікроідеї. Наприклад, друкувати футболки школи та продавати їх. Так людина купує собі щось ексклюзиве, і дає гроші на розвиток школи.

Чого ми не хотіли — це відмовлятись від своїх принципів, щоб якийсь курс був безкоштовний, а якийсь платний. Ми хочемо, щоб люди мали доступ до всього. Соціальне підприємництво воно обмежене, ми не можемо його скрізь застосувати й заробляти більше грошей. Навіть, якщо ці гроші будуть йти на наш ріст. Це буде суперечити нашій філософії безкоштовності, — розповідає Роман.

Нещодавно школа та ІТ-простір створили собі сайт, який дозволяє збирати пожертвування. Планують створити сервіс і допомагати іншим організаціям у розробці таких сторінок безкоштовно.

Ми зробили цю штуку для себе і зрозуміли, що ініціативам та організаціям, які хочуть збирати кошти, доводиться користуватись «Спільнокоштом». Biggggidea бере собі 10-15%, також платіжні агрегатори беруть відсоток. Ми подумали, що ми могли б зробити безкоштовний сервіс для будь-яких українських організацій. Хочеться дати можливість людям допомагати іншим. Це теж ідея, яку хотілось би втілити.

Велика мрія

У команди є велика мрія зв’язати й структурувати всіх активістів, волонтерів. Щоб знали, хто чим займаються та один одному допомагали. Одна з цінностей школи та простору — це розвивати волонтерство.

Роман каже, що досягають цілі у культурній трансформації людей і цим змінюють місто.

Ми хочемо, щоб культурно люди змінювались. Хочемо бути прикладом і настільки дивувати людей, щоб вони задумувались, а після цього мінялись.

5

Були люди, які думали, що ніколи не будуть волонтерити, а допомагатимуть лише своїй сім’ї. А згодом їх сім’єю стали друзі з простору.

Ставлять за ціль посилити допомогу один одному.

Хочеться, звісно, щоб ми нарешті стали фінансово незалежними, бо зараз я вкидаю велику суму власних коштів у проєкт. Щоб випускники підтримували й школа працювала, розвивалась і в неї був надлишок грошей для додаткових проєктів. А зараз виходить, що навпаки грошей не вистачає, доводиться заробляти. Але немає сенсу про це кричати. Ми не хочемо давити на відчуття провини. Це має бути усвідомлене рішення: я хочу, щоб у місті була така школа і я готовий якусь частину зарплати відкладати, щоб це було. Коли в людини таке відбувається в голові — це перемога, — каже Роман.

Коли з’являється відчуття, що починає все набридати, команда просто збирається і говорить про зміни. Тоді з’являються нові курси, або беруть новий напрям.

Ми беремо нову вершину і з нею відчуваємо, що ми більше комусь допомагаємо, стаємо кориснішими. І відповідно робимо це не дарма. А раз робимо не дарма, то продовжуємо це робити. Така у нас філософія. Коли нам нудно, замість того, щоб все кидати ми навпаки ще більше починаємо працювати й відновлюємо баланс у нашому дивному світі.

 Школа знаходиться за адресою: м. Кропивницький пров. Василівський, 10. Довідкова інформація за телефоном: 050 201 1180.

1

4

7

9

10

11

13

14

6

22

17

18

20

25

27

28

29

 

Ірина Маслюкова, фото авторки.

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Поширюйте

Коментуйте


Реклама