Статті

Чи зможеш ти протистояти картковим шахраям: тест

. 3190

За даними Української асоціації міжбанківських платіжних систем ЕМА минулого року шахраї вкрали з наших карток 362 мільйони гривень. Схеми різні, але переважно під впливом аферистів, які добре знають психологію, з грошима обдурені прощаються добровільно. Розповідаємо про найпопулярніші пастки та як їм протистояти.

sha

Як діють шахраї

Вішинг, смішинг, фішинг, скімінг, кеш-трепінг – так називають способи як вкрасти гроші.

Коли до вас телефонують нібито працівники банку, держслужбовці і просять під певним переконливим приводом надати номер картки, її термін дії та тризначний секретний код, чи переказати певну суму — це телефонне шахрайство зветься вішинг.

Є його варіації. Ви отримали смс з невідомого номера. Текст може бути різним: «Шановний клієнте, вашу карту заблоковано банком…», «Дія вашої карти тимчасово зупинена з міркувань безпеки банку! За інформацією звертайтесь за телефоном».

Або ж розсилають повідомлення від імені банку про те, що можна отримати 800 гривень допомоги через пандемію коронавірусу, забрати виграний автомобіль, тощо. Однак для цього просять вказати дані банківської картки.

Так шахраї застосовують смішинг — виманюють конфіденційні дані через смс-повідомлення, яке штовхає зателефонувати аферистам.

nevidomitelefon

Разом з вище згаданими схемами можуть застосовувати дублікат сім-картки – дистанційна заміна сім-картки, яка відкриває доступ до банківських сервісів, пошти, гугл-акаунту, соціальних мереж та месенджерів.

Так шахраї обікрали 25-річну Валерію з Кропивницького, яка зібрала 145 тисяч гривень на біопсію та лікування.
Тоді аферисти представились міським головою Харкова Геннадієм Кернесом, запропонували надати фінансову допомогу і пообіцяли звернутись за допомогою до міського голови Кропивницького Андрія Райковича. Потім мамі зателефонували нібито від Андрія Райковича і попросили сфотографуватися з картою. Вона відправила фото, рідним заблокували сім-карти мобільних операторів. Вночі крім 145 тисяч гривень зняли кредитні кошти – 50 тисяч гривень.

Інтернет-шахраї займаються фішингом — створюють фіктивні сайти або сайти-двійники, видають себе за справжні сервіси грошових переказів, банки, фінансові установи. Неуважні користувачі можуть добровільно надати їм персональні дані через розсилку email-повідомлень.

Вони надсилають електронні повідомлення і просять «підтвердити» дані картки або облікового запису: логін і пароль через «технічні збої» або «оновлення системи». При цьому у повідомленні використовують дизайн та логотипи справжніх банків. І отримують доступ до особистих даних, коли ви заповнюєте фальшиву форму.

Є і банкоматне шахрайство. Наприклад, кеш-трепінг, коли встановлюють спеціальний пристрій на отворах для видачі готівки або просто заклеюють його. Клієнти, думають, що це збій і йдуть від банкомату, а шахраї в цей час крадуть гроші.

Ще один метод, який існує давно – це скімінг. На банкомати встановлюють обладнання, яке "краде" дані про картку. Пристрій зчитує інформацію з платіжної картки, а також її ПІН код.

sha2

ТОП порад як не стати жертвою шахраїв

  1. Якщо вам телефонують, представляються співробітником банку або держслужбовцем і просять назвати термін дії та тризначний секретний код карти, кладіть слухавку. Нікому не називайте код на звороті картки. Співробітники банку ніколи не запитують конфіденційні дані картки.
  2. Не відповідайте на підозрілі смс-повідомлення та не переходьте за посиланнями в смс нібито від банку. Не дзвоніть за вказаними номерами.
  3. Прив'яжіть платіжну картку й онлайн-банкінг до номера телефону, яким ви не користуєтеся для спілкування.
  4. Відключіть в оператора можливість віддаленого перевипуску вашої сім-картки.
  5. Якщо бачите на банкоматі підозрілий пристрій, знайдіть інший та повідомте в банк. Краще знімати готівку у банкоматах, які знаходяться у фінансових установах.
  6. Змінюйте PIN-код до картки регулярно: 1 раз що три місяці, або якщо виникла підозра, що ще хтось його може знати.
  7. Якщо сайт здається вам підозрілим, можете перевірити чи немає його у списку шахрайських.
  8. Заяву в Кіберполіцію можна лишити за посиланням або номером - 0 800 505 170

Ірина Маслюкова

Матеріал підготовлено в рамках участі у конкурсі “ФінГрамота: час звернути увагу!”

Поширюйте

Коментуйте


Реклама