Статті

Як під час карантину допомагають людям з туберкульозом і ВІЛ

. 2044

У Кіровоградській області за 2019 рік виявили 628 нових випадків захворювання на туберкульоз. Також за останньою статистикою Центру громадського здоров’я Кіровоградщина серед областей з найвищим рівнем поширеності ВІЛ-інфекції на сто тисяч населення.

liku

Розказуємо, чому підтримка пацієнтів важлива, особливо в період пандемії коронавірусу, та як отримують необхідне лікування, з огляду на медичну реформу і скорочення ліжок, у профільних закладах.

Навіщо пацієнтам соціальний працівник?

Наразі у Кіровоградській області під супроводом у соціальних працівників благодійної організації «100 відсотків життя. Кропивницький» перебуває 440 пацієнтів із чутливим та мультирезистентним (стійким до ліків) туберкульозом і близько 400 хворих на ВІЛ/СНІД.

1Як розповіла координаторка напрямку супроводу хворих на туберкульоз БО «100 відсотків життя. Кропивницький» Оксана Шершень, соціальні працівники не працюють за принципом «дав пігулку і забув», а підтримують пацієнтів, враховують їх індивідуальність, оцінюють потреби, допомагають отримати послуги у психолога та юриста, малозабезпеченим видають сертифікати на продукти.

– Забезпечити пацієнта тільки ліками й діагностикою мало, треба підтримка, – каже пані Оксана.

За її словами, пацієнти досі відчувають дискримінацію й упереджене ставлення оточуючих.

У нас досі вважають, що туберкульоз – це хвороба бідних людей, які недоїдають і не мають житла. Проте, це не так. Що ВІЛ-інфекція, що туберкульоз — це захворювання, які не обирають бідний ти чи багатий, розумний чи не дуже, твій статус чи професію, – розповідає вона.

тб

Благодійна організація постійно набирає пацієнтів. Лікарі радять соціальний супровід або клієнти самі звертаються. Наприклад, є хворі на туберкульоз, які виписались зі стаціонару і потрапляють під супровід.

Пацієнти з чутливим туберкульозом за 6 місяців завершують лікування, з мультирезистентним — перебувають на супроводі від півтора року.

Люди, які живуть з ВІЛ, щоденно, протягом усього життя, потребують антиретровірусну терапію. Не переривати вживання ліків дуже важливо.

Щоб формувати прихильність до терапії впроваджують «Школу пацієнта» й співпрацюють з лікарями, які призначають терапію і ведуть пацієнтів.

віл

Медреформа на краще

Для пацієнтів з ВІЛ та туберкульозом медична реформа на краще, переконує пані Оксана.
Медична реформа, що почала впроваджуватися, пропонує інший підхід до фінансування закладів: фінансувати не ліжко-місця, а послуги, надані конкретному пацієнту.

Тобто тепер медичний заклад отримуватиме фінансування відповідно до кількості пацієнтів, яких він обслуговує. Ця система стала більш пацієнтоорієнтованою. За умови правильно сформованих тарифів та 100-відсоткового фінансового забезпечення медзакладів.

Наприклад, аби пацієнти з туберкульозом могли лікуватись, а не випадали з життя, скоротився термін їх госпіталізації. Як тільки вони не можуть заразити інших, за кілька тижнів від початку лікування при чутливому або два місяці при мультирезистентному – зможуть лікуватись, приймаючи пігулки вдома.

До того ж коли пацієнта, який вже не може заразити довколишніх, місяцями тримають в лікарні, він може інфікуватися повторно від хворого, який тільки почав лікуватись.

Для пацієнтів з туберкульозом використовують препарати нового покоління. При ефективному лікуванні туберкульозу, коли бактеріовиділення припиняється, пацієнта виписують додому на амбулаторне лікування і під супроводом соціального працівника йому видаються протитуберкульозні препарати.

Виклики коронавірусу і карантину

Хворі на туберкульоз та ВІЛ в групі ризику коронавірусу, адже і так мають навантаження на імунну систему.

Наших пацієнтів це захворювання дуже лякає. Ми не знаємо як воно проявляється, симптоматика постійно змінюється, специфічного лікування немає, – розповідає Оксана Шершень.

Каже, страхів перед коронавірусом багато, проте лікуватись від вже виявлених хвороб потрібно і під час карантину.

Пацієнти з ВІЛ мають кожного дня у визначений час вживати антиретровірусну терапію. Хворим на туберкульоз важливо приймати ліки кожного дня.

Прописаного алгоритму дій під час пандемії не було. З тими, хто почував себе погано, мав симптоми і не знав чи це COVID-19 чи туберкульоз, працювали індивідуально і розбирались з ситуацією сімейні лікарі.

Виклики коронавірусу показують і роботу сервісів, і медзакладів, і наскільки прихильний до лікування пацієнт, – каже вона.

Коли транспорт був обмежений, соціальні працівники брали ліки з СНІД-центру за довіреністю і передавали їх пацієнтам «Новою поштою». Також допомагали отримати консультації лікарів-фтизіатрів та інфекціоністів віддалено.

Соціальні працівники приносять їм протитуберкульозні препарати й контролюють, щоб пацієнт випив пігулки. Запитують про їхнє самопочуття, відстежують побічні реакції.

У нас це все працювало, не дивлячись на карантин, – каже пані Оксана.

Під час карантину були певні обмеження, коли медзаклади з хворими на коронавірус, закривали.

Каже, виникали проблеми, коли робота однієї з лікарень області була спрямована тільки на пацієнтів з COVID-19 і не видавали препарати хворим на туберкульоз. Тоді вдалось домовитись, щоб ліки видавав тубдиспансер.

Коли лікарні приймали тільки важкохворих пацієнтів, обласний тубдиспансер працював у звичайному режимі, хворі могли здавати щомісячні аналізи.

У статистиці за перший квартал ми бачимо низькі показники по виявленню хворих на туберкульоз, але це не привід для радості. Це значить, що хворі з туберкульозом не розуміють симптоми, не можуть звернутись до лікаря, і залишаються необстеженими. Потраплять на лікування уже у важких станах, – додала пані Оксана.

Зараз, коли карантин послабили, пацієнти можуть приїжджати й отримувати ліки.

Вигорання соціальних працівників

У кожному проєкті, який реалізовує організація, є послуги юриста і психолога. На карантині вони консультували пацієнтів у телефонному режимі.

Через паніку і тривожність, викликану коронавірусом, до психологів звертались не тільки хворі, а й самі соціальні працівники.

Соціальні працівники працювали в напружених умовах. Наші працівники не тільки виходили на роботу під час карантину, а і працювали понаднормово. У них були нові обов’язки: нести величезні пакети з ліками і відправляти їх, йти на роботу годину пішки, а не їхати в маршрутках, яких не було. Понаднормові обов’язки треба було виконувати, бо розуміли, що за цим стоїть чиєсь здоров’я і життя, – розповіла Оксана.

Були звернення від соціальних працівників щодо напруги й вигорання.

Від них багато залежить. Пацієнт має вчасно отримали ліки, бо перерви не має бути.

Звернутись до Благодійної організації «100 відсотків життя. Кропивницький» можна за телефоном (0522)246904.

Ірина Маслюкова

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією NED

Поширюйте

Коментуйте


Реклама