Статті

Закону про мову виповнився рік: на що він вплинув?

. 1552

 Цього року свою першу річницю з «відсвяткував» закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». На що він вплинув і що чекає попереду?


Звісно ж, в Україні немає пригнічених мов, якими не можна розмовляти у побуті. Користуйся будь-якою вільно і знай, що до тебе не буде ніякого упередженого ставлення попри те, що єдина державна мова - українська.

 

У 2020 мовний закон унормував правила використання української у низці сфер. Ще частина обов’язкових норм з'явиться до 2030.

infogrmovnyj

Діло не в території, а в людській свідомості

У вирішенні подібних мовних питань українців завжди поділяли на три умовні табори: центр держави, який спокійно реагує на різномовність мешканців; Захід України, який вітає володарів будь-яких мов, трішки скептично ставлячись до російськомовних, внаслідок політичної ситуації в Україні – війни з Росією; Схід держави, де погляди на мову дещо розбігаються.

«Сумно, але факт – тут українську мову сприймають лише як формальну державну, якою користуватись не треба. А якщо ви все ж таки розмовляєте українською, то будьте готові до того, що на вас будуть дивитися здивованими поглядами, вас вважатимуть або надто стурбованим національним питанням, або мешканцем якогось далекого, віддаленого від цивілізації села», - розповідає Юлія, студентка четвертого курсу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.

Юлія приїхала з харківської області до великого міста і вже четвертий рік поспіль розмовляє українською мовою, не дивлячись на рідкість її звучання навколо. Дівчина зізнається, що відчуває певний тиск від оточуючих, однак принциповість та твердість характеру не дозволяють їй перейти на іншу мову, аби іншим було зручніше з нею розмовляти.

«Звісно ж, інколи я відчуваю, що на мене косо дивляться перехожі, в магазинах не завжди розуміють, що мені потрібно, а «дітвора» нашого університету, інколи, навіть насмішливо повторює мої слова та фрази, досить гучно, аби я почула, але й досить тихо, аби зробити вигляд, що мені лише чується, - з посмішкою говорить Юля. – Але українська мова для мене рідна та зручна, і я не відмовлюся від неї лише через те, що комусь некомфортно чути державну мову».

Окрім Юлії, деякі приїжджі до «східних» міст українці також стверджують, що інколи україномовних не зрозуміють або перепитують, що вони сказали, аж поки фрази не продублюються російською. Проте експерти з питань історії української мови стверджують, що проблема полягає не в тому, до якого міста ви приїхали, а в тому, яким чином мислять українці протягом десятків років.

Через те, що Україна дуже довгий час піддавалася впливу сусідніх держав, у підсвідомості українців заклалася думка, що в селах розмовляють українською мовою, адже там не розпочався процес модернізації, на відміну від міст, пояснюють фахівці. Багато жителів великих міст користуються логікою «чуже – краще» саме через те, що українські провідні міста потрапляли до проросійської пропаганди ще до формування СРСР, а ця думка передавалася з покоління в покоління.

Негативні стереотипи щодо мови зменшились

Однак, директорка громадської організації «Не будь байдужим» Оксана Левкова, стверджує, що насправді в сучасної молоді вже немає негативних стереотипів щодо української мови у порівнянні з їхніми однолітками десять та більше років тому.

«Загальна атмосфера в Україні та світі цьому сприяє. Росію як країну слушно засуджено всім цивілізованим світом, ареал функціонування її мови щороку зменшується, в Україні з липня 2019 працює Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», з січня 2020 р – «Про повну загальну середню освіту» Перший постулює обов’язок усіх громадян володіти державною мовою, другим передбачено реалізацію права кожної української дитини на оволодіння державною мовою, - каже Левкова. - Пам’ятаймо також і про квоти на україномовний продукт в ефірах радіо та ТБ, введені спеціальним Законом у 2016 році.»

Експертка розповідає, що згідно з результатами опитування «Українська мова: шлях у незалежній Україні», яке проведене у серпні 2020 року Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, колосальна робота активістів і депутатів має наслідком переконаність 72 % громадян України в тому, що українська мова – важливий атрибут незалежності України і впевненість 79 % українців у тому, що всі громадяни повинні володіти державною мовою.

На думку Оксани Левкової, єдине, що псує всю картину – «позиція «какая разніца», що її транслює повсюдно моно більшість. Зокрема, згадує мовний законопроект депутата «Слуги народу» Максима Бужанського, в якому, попри інші нововведення, пропонується часткове скасування обов’язкового використання української мови в освітньому процесі.

«Сподіваємося, що влада завершить свої реверанси в бік колишньої метрополії і дасть сучасній молоді можливість розвиватися у самодостатній державі, яка не сумнівається у власній суб’єктності», - висловлює свої надії спікерка.

Анастасія Горбачова

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама