Статті

Ми як “комісійка”, але безкоштовна

. 5947

Нещодавно в Кропивницькому з’явився банк речей — це така собі “комісійка”, але безкоштовна. «Гречка» розповідає навіщо її створили.

0cdc78c2 5a51 49a1 b286 a1e419a7cbe8

Тут свідомо уникають слів «нужденні» і «малозабезпечені». Зараз більшість клієнтів банку речей — багатодітні родини і пенсіонери. А загалом новий благодійний простір для всіх — хто захоче.

— Ми не позиціонуємо себе як люди, які намагаються врятувати світ і допомогти всім нужденним. Мені найперше ця ідея прийшла — “комісійка”, але безкоштовна. Будь-хто може прийти сюди і принести щось своє, а забрати те, що треба, — так про свій благодійний проєкт відгукується 25-річна Альона Глініста і додає: — Волонтери готові допомагати кожному, поки можуть.

9ff3deb4 70e3 4fa5 b1e2 48efad843bf5

 

“У чоловіків є гараж , а в нас ось це”

— У чоловіків є гараж — місце, де вони збираються, а в нас ось це, — обводить руками просторе світле приміщення одна з волонтерок — 26-річна Аня Чумаченко.

32473550 3c65 4ca7 aa1d 8290b0904dd3

Серед тих, хто відгукнувся допомагати — більшість жінки.

У кожної з волонтерок своя мотивація.

— Побачила повідомлення, відгукнулася і прийшла. У нас, жінок, тієї енергії вистачить і на такі справи, — каже молода кропивничанка Іра, яка ще кілька хвилин тому люб’язно пригощала мене кавою та млинцями, принесеними іншими волонтерами.

ca0a6b00 ab3a 441b 9890 d2cebb204d2b

— Поки є вільний час, я готова допомагати, — каже інша волонтерка 43-річна, теж Ірина, щойно завершивши розфасовувати одяг по коробках.

4904d5c9 c808 4350 a49f 10ea3348ecaa

— І я також, — голосно каже чоловік у темно-синьому робочому комбінезоні, що проходить повз. Це 44-річний Віталій — чоловік Ірини, який допомагав облаштовувати приміщення банку напередодні відкриття.

fb6fb91d f046 4169 a928 39c2f4e35d63

— Я можу і хочу допомогти. У мене є кілька годин на день, які можу виділити для допомоги: наприклад, щось помити, привезти, купити. Якщо я можу, то чому б і ні? — каже одна з волонтерок, молода викладачка фортепіано Єлизавета Шеремет і планує привезти речі з іншого міста.

Більшість волонтерів має і роботи, і родину. Банк речей — це таке собі хобі у вільний час.

— В інстаграмі побачила оголошення Альони і вирішила виділити свій вільний час для допомоги людям, — каже років 35-ти Анастасія. — Хотіла зробити щось хороше, добре людям. Щоб в нашому місті стало більше щасливих людей.

Анастасія допомагала і прибирати приміщення, і сортувати речі, як вона каже, “для наших гостей”.

За кілька днів приміщення банку речей змінилося. Навіть запах і той став іншим. Як з’ясувалося, хтось із волонтерів приніс аромапалички. Запаху секонду і близько немає.

cf107b1b 28c0 4235 b9ed eda1c6dcd1f5

До кількох картонних коробок з речами і диваном додалися ще кілька столів, чимало стільців і ще більше пакунків з речами.

aa412f95 d99e 4872 8042 ff0161effa4d

Дитячі книжки розмістили рядочком вздовж однієї з білих стін, де є виступ, така собі імпровізована поличка.

76c281df 8f2c 4619 a1a9 6988af36afa1

Над книгами, поруч, підвісили сумки. А на дивані розсадили дитячі іграшки.

ab723caf 6ebe 4ac0 b0a6 a00c1650dd6d

Більшість речей були у вжитку, тому кожна — зі своєю життєвою «історією», якій буквально продовжили життя, віддавши до банку речей.

Хоча серед речей можна побачити і зовсім нові: з цінниками та бірками. Цінники волонтери одразу знімають. Усі речі сортують поки що по коробках, які підписують, де жіноче, де чоловіче, а де для дітей.

cc6a30f6 dcb4 42e2 a04e 1d08170d8cdb

Найбільше жіночого одягу.

 9af6c82c 9f50 4d81 85d9 f9a25e7a6c00

— Тут усе плануємо зробити так, як у звичних секонд-хендах, що всі речі висять, поставити дзеркало, — каже Альона.

У банк речей приймають переважно одяг, іграшки, книги, взуття. Головне, аби речі були чисті і без дірок.

Але готові до того, що певний відсоток речей буде в такому стані, що його не можна буде пропонувати людям навіть безкоштовно, тоді такі речі віддаватимуть іншим волонтерським організаціям, або — на ганчір'я.

А серед правил планують ввести певне обмеження на кількість речей, яку зможуть взяти люди.

Натомість залишити запит на необхідні речі можна навіть через Вайбер спільноти.

Формат роботи банку речей простий:

— Як людина приходить в секонд-хенд, тільки там вона платить гроші, а тут приходить і не платить, — каже Аня Чумаченко.

Натомість на випередження про можливі закиди в соцмережах, що речі будуть продавати, Альона Глініста каже, що на хейтерів не буде реагувати.
— На негатив ми не будемо звертати увагу, як мінімум тому, що в нас на це немає часу, — зауважує Альона.

— У кожної людини є якісь складні моменти в житті. У мене також були такі періоди. І з’являлися люди, які мені допомагали. І завдяки цим людям у мене зараз все добре. І тепер я хочу допомогти іншим. Можливо якась людина буде у відчаї і тут, це буде для неї знак, що їй можуть допомогти, — каже Аня Чумаченко. — Вважаю, що благодійністю потрібно займатися з любові та достатку, коли ти щасливий від того, що робиш інших щасливими, а не від почуття провини та обов’язку.

50ca32e3 5858 4a23 a448 e2bc4109ef22

 

Із Вайбера в справжнє приміщення

Альона ідею створення місця, куди кожен міг віддати свої уже непотрібні речі, а натомість взяти потрібну, виношувала близько року.

Вона — керівниця магазину і сммниця, каже, завжди хотіла зробити щось корисне для людей, а ще, щоб люди могли менше витрачати грошей на одяг і витрачали їх на більш приємні речі.

— Мені завжди було шкода витрачали гроші на речі, бо це таке, що швидко приходить і швидко йде. Є речі, собівартість яких максимум 200 гривень, а через бренд люди купують і по 2–3 тисячі гривень, і більше. І тоді мені прийшла думка в голову, що я 100% така не одна. Що чимало людей люблять часто змінювати речі, особливо дівчата. Також я завжди розуміла, що в житті треба чимось хорошим займатися, але великих капіталовкладень на благодійність в моїй родині немає.

— А пів року тому озвучила таку ідею деяким людям, які мені сказали, що ця ідея безглузда і її буде важко втілити, адже навряд хтось підключиться і буде допомагати, — згадує Альона Глініста. — А самостійно з роботою і двома дітьми я з цим не впораюся.

Тому спочатку наважилася на створення спільноти у Вайбері “Отдам/Обменяю/Кропивницкий”, яка згодом об'єднала навколо себе сотню небайдужих містян, які обмінювалися речами.

— Там обмінюються речами безкоштовно чи за два “Кіндери” звичайні люди, аби зекономити свій сімейний бюджет, — каже засновниця спільноти й ідейниця відкриття в місті банку речей.

Згодом дізналася про безкоштовний формат обміну речами офлайн — банки речей, які працюють у Польщі, а також є в деяких українських містах.

Відкрити саме приміщення вирішила, бо орієнтувалася на наших пенсіонерів, які не всі сидять у соцмережах.

Сама Альона зізнається, що не очікувала такої підтримки і швидкого запуску благодійного проєкту. Думала, що це може зайняти близько місяця, але ніяк не тижня.

З чотирма активними кропивничанками влаштували кількагодинний мозковий штурм, аби допрацювати формат роботи такого банку речей в Кропивницькому. Ідеї підглядали зі схожих форматів, які є по країні. Наприклад, що банк речей може працювати не цілий день, а лише кілька годин на день.

Кропивничанка зізнається, що без підтримки волонтерів навряд це було можливим, тому, якщо люди будуть активними і надалі, то створять навіть громадську організацію.

— Люди, які зібралися навколо мене, реально горять цією справою, — каже Альона.

За кілька днів після інформації в соцмережах та кількох місцевих ЗМІ Вайбер-спільнота зібрала близько 200 волонтерів, які готові допомагати будь-чим, аби у місті з’явився такий банк речей.

Нещодавно 10 волонтерів зібралися вперше, аби дати старт благодійній справі. Так і взялися за облаштування приміщення. Здирали старі наліпки на фасаді, вимивали зсередини і зовні, приймали перші пакунки з речами.

Альона з власної кишені оплачує оренду приміщення і просить не вказувати суму. Каже, що готова орендувати поки зможе, головне, аби з рештою питань допомагали. Адже треба ще облаштувати і місце для примірки, і вішаки та стелажі для речей, і скласти графік чергувань у банку в дні видачі речей.

— Грошей не прошу, — зауважує Альона. — Якщо людина може чимось допомогти, то будь ласка, але без фанатизму. Я не хочу, щоб люди з себе останню сорочку знімали, щоб зробити благодійну справу. Ми будемо вдячні тому, чого не шкода.

Прийти, вибрати і взяти речі можна у вівторок, четвер, суботу з 12:00 до 14:00 за адресою вулиця Вокзальна, 27. Це на Ковалівці. Спільними зусиллями волонтерів навіть з’явився робочий телефон для банку речей 050-686-59-55.

У планах також відкрити ще один благодійний банк, але вже у Знам’янці. Як каже Альона, там уже зацікавилися такою ідеєю.


Валерія Жовтун

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама