Статті

Спалити чи переробити: що буде зі сміттям у Кіровоградській області

. 1914

“Гречка” вирішила розібратися, чи все-таки можуть збудувати у Кіровоградській області сміттєпереробний завод і чого не робили цього досі.

smittya

– Чого його і досі у нас немає? – цікавиться під час апаратної наради очільник Кіровоградської ОДА Андрій Назаренко. – За півтора місяця, що я тут уже три інвестори зверталися з пропозицією збудувати завод. Тільки одному потрібні три гектари, іншому 30, а третьому ще більше.

За його словами, інвестори цікавляться лише наявністю земельної ділянки й постійними поставками сміття та готові самостійно вкладатися в будівництво заводу.

За 10 років змінити ставлення до відходів таки прийдеться у рамках національної сміттєвої стратегії до 2030 року.

Область тільки готується до сміттєвих питань

У Кіровоградській області триває підготовка регіонального плану управління відходами. Впровадження такого плану стартує після ухвалення Закону України “Про управління відходами”, який в липні прийнятий в першому читанні.

План управління відходами в області, як зазначають у департамент екології Кіровоградської ОДА, це по суті вибір оптимального сценарію з впровадження комплексної системи поводження з відходами в області до 2030 року. Передбачається поділ території області на сміттєві кластери, а також виділення земельних ділянок під будівництво сміттєпереробних заводів.

Кожен кластер матиме свій сміттєвий полігон, сортувальну лінію, перевантажувальну станцію та єдину систему збирання і вивезення відходів. Кількість кластерів визначатимуть після завершення децентралізації, адже він об'єднуватиме кілька районів чи ОТГ. Відомо, що він має охоплювати територію з населенням не менше 150 тисяч, тобто еквівалентом близько 50 тисяч тонн відходів на рік.

Будівництво сміттєпереробного заводу не під силу місцевим бюджетам, бо вартість може сягати десятки мільйонів доларів, вважає директорка департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації Яніна Мацків. Тому в області планували і планують залучати інвестиції.

Чому завод не створили досі?

Ще років десять тому одна компанія отримала у власність на 49 років земельну ділянку для будівництва сміттєпереробного заводу в області.

– Наразі ні фірми “Корнел”, ні сміттєпереробного заводу немає. Як вони використовують цю земельну ділянку незрозуміло, – зазначила директорка департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської ОДА Ольга Довжук.

До речі, земельна ділянка під завод має бути площею від 5 до 10 га, залежно, який буде комплекс переробки. І мати розвинену логістичну інфраструктуру: вода, електроенергія, шляхи підвезення. Радіус підвезення 50-60 км, з можливістю перевалки, наприклад, зі Світловодська.

І це підприємство таке не одне.

Наприклад, підприємство ТОВ «Екобезпека-К», що отримало в оренду земельну ділянку під завод поблизу Кропивницького у 2018 році, наріз лише сплачує оренду.

Проблема №1: бракує сміття

Варто зазначити, що серед причин, чому під питання ставили саме будівництво сміттєспалювального заводу в Кропивницькому називали і відсутність необхідної кількості відходів на території міста.

– Вивчені чотири проєкти на будівництво сміттєпереробного заводу, – зауважив під час нещодавнього засідання сесії міськради міський голова Андрій Райкович. – Але наразі ці проєкти не можуть бути реалізовані в Кропивницькому, бо треба підвозити додаткову кількість побутових відходів. А потреба в цьому не реалізована. Нам треба ще прийняти рішення чи готові ми привозити сміття з області та інших регіонів України для переробки. В іншому випадку від тієї кількості побутових відходів, які ми маємо в місті не вистачає, аби вийти на економічно-прибуткову діяльність в реаліях сьогодення.

Гарантії інвестору на безперебійне забезпечення сміттям на мінімум 20 років міські влади регіону чомусь так і не спромоглися надати.

– Кожен з органів місцевого самоврядування повинен бути згоден привезти на цей сміттєпереробний завод сміття, – каже директорка департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської ОДА Ольга Довжук. – Розглядалося питання, що логістику, довезення сміття ми займаємося, але потрібна була угода про те, що завод буде забезпечений 150 тис. тонн на рік. Та чотири міста обласного значення не згодилися на те, щоб тверді побутові відходи доставляти на цей сміттєпереробний завод. У мене є листи за підписами мерів про те, що вони не згодні це робити.

Проблема №2: залучення інвестицій

У 2016-му році, за словами пані Довжук, спільно з Мінрегіоном для залучення інвестицій розроблявся проєкт сміттєпереробного заводу для області з потужністю 150 тисяч тонн твердих побутових відходів на рік. Тоді загальна сума для будівництва складала 45 млн євро.

7893

З презентаційних слайдів департаменту екології Кіровоградської ОДА

Тоді йшлося про завод з апробованою у Європі технологією West-TEK GmbH. За словами директорки департаменту екології Кіровоградської облдержадміністрації Яніни Мацків, серед переваг такої технології – комплексна утилізація ТПВ, промислових відходів, а натомість виробництво альтернативного палива RDF. Тобто палива, отриманого з відходів. Паливо RDF через дешевизну використовують цементні заводи. Така схема працює в Європі.

В Кіровоградській області планувалося під проєкт побудови сміттєпереробного заводу залучити кропивницьку ТЕЦ “Теплоенергетика”. І в результаті мали б знизитися тарифи на теплопостачання в Кропивницькому. Навіть розглядали можливість переобладнати ТЕЦ для потреб електрогенерації.

– Однак проєкт так і не був реалізований, – каже директорка департаменту екології Кіровоградської ОДА Яніна Мацків.

Зокрема відмовлено у реалізації проєкту і тому, за словами Ольги Довжук, що комунальне підприємство “Теплоенергетик” мало борги. Заборгованість підприємство має і наразі. А отримувати міжнародні гранти при заборгованості неможливо.

Проблема №3: супротив населення

Іншим питанням несприйняття ідеї будівництва поблизу міста – супротив населення, яке вважає сусідство з таким заводом небезпечним як для здоров’я, так і екології.

– Сьогодні це буде стримуватися тим, що треба зробити оцінку впливу на довкілля і громадськість повинна зголоситися, – каже очільниця обласного департаменту ЖКГ Ольга Довжук. – Залежно від того, яка буде технологія утилізації. Ми розглядали за німецькою технологією сміттєпереробний завод, який не потребує спалювання. Але і на той момент була незгода прилеглих територій, щоб сміттєпереробний завод будувався поблизу населених пунктів.

Проблема №4: міф, що переробляти відходи невигідно

– Вартість утилізації це те, що стримує всіх, – каже очільниця обласного департаменту ЖКГ Ольга Довжук. – Якщо побудувати завод за європейськими стандартами, то вартість утилізації складає від 100 до 150 євро за тонну, з урахування повернення вкладених коштів інвестору за 15 років. Для порівняння сьогодні вартість захоронення на полігоні в Кропивницькому це 165 гривень за тонну. Це основний момент, який стримує всіх інвесторів.

Відповідно, поява сміттєвого заводу підвищила б тариф на вивіз сміття.

trash

Як вирішували цю проблему інші?

Наприклад, сміттєспалювальний завод у швейцарському місті Лінчепінг із населенням у трохи більше як сто тисяч. Для порівняння у Кропивницькому понад 200 тисяч жителів.

7777

Швейцарський сміттєспалювальний завод. Фото EcoTown

За інформацією EcoTown, щороку у Швеції спалюють 7 млн тонн відходів, четверту частину яких приймають навіть від інших країн, а за рахунок отриманої енергії опалюють 1,25 млн квартир і ще 680 тис. домогосподарств забезпечують електрикою. Біодобрива та біогаз з перероблених відходів компанія Tekniska Verken збуває фермерським і транспортним компаніям свого регіону.

До речі, у Кропивницькому влітку 2019-го на полігоні запрацювала біогазова установка з дегазації полігону. Завдяки дегазації полігону від звалищного газу очищується повітря та не виникають пожежі сміття. Електроенергію, вироблену з цих газів мали продавати в загальну мережу за "зеленим тарифом". Однак комплексно проблему зі сміттям біогазові установки не вирішують.

65058020 2323431464576491 5964057888635748352 n

Біогазова установка в Кропивницькому. Фото Ecostyle

Сміттєспалювальний завод у Данії, поблизу Копенгагена. На даху заводу створили лижну трасу, стінку для скелелазіння, доріжки для бігу і навіть висадили дерева. Тобто завод зробили не лише безпечним для людей, що поруч, а й заохочують приходити на завод для занять спортом.

arc eh1 0

Сміттєспалювальний завод у Данії. Фото Zinco.ru

А в Україні на лідерство з будівництва сучасного сміттєпереробного комплексу наразі претендує Львів. За два роки у Львові мають збудувати сміттєпереробний завод з використанням механіко-біологічних технологій. Нещодавно Європейський банк реконструкції і розвитку затвердив переможця міжнародного тендеру на будівництво заводу – консорціум компаній WTT Netherlands BV – Axis Industries UAB (Нідерланди, Литва). Наразі тривають підготовчі роботи. А до 2025 на місці сміттєзвалища навіть планують створити парк.

Сміттєві виклики

– Вдумливе ставлення до ресурсів і максимальне повторне використання їх є актуальним сьогодні як для Європи, так і України. Наявність сміттєпереробного заводу є одним з інфраструктурних рішень в системі управління відходами, але не основним, – зауважує представниця Let's do it, Ukraine в Кіровоградській області Євгенія Ткаченко. – Для українців тема завантаженості сміттєзвалищ поки що не є критичною, бо у нас велика територія держави. Але вже пора змінювати свої стереотипи і страхи стосовно інших можливих варіантів поводження з відходами.

За її словами, якщо проаналізувати морфологічну структуру відходів жителів багатоквартирних будинків можна зробити висновок, що основними є три типи:

  1. Органічні відходи, що потребують компостувальної станції та можуть не їхати на сміттєзвалище, ще й використовуватись як добриво.
  2.  Переробка ресурсоцінних відходів: скло, пластик, залізна банка, папір, що допоможе одночасно зменшити кількість сміття на сміттєзвалищі та навантаження на використання первинних ресурсів.
  3.  Безпечне спалювання того, що залишилось.

На думку Євгенії Ткаченко, в Кіровоградській області, як і в Україні стоїть гостро не лише питання спалювання побутового сміття, але й медичних відходів. Адже під час пандемії COVID-19 збільшується кількість медичних відходів ще й у вигляді одноразових засобів захисту персоналу лікарень та населення.

А як правильно навчитися сортувати відходи вдома читайте за посиланням

Валерія Жовтун

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки

Поширюйте

Коментуйте


Реклама