З новим поділом на райони, в рамках адмінреформи й ситуацією коронавірусу “Гречка” вирішила розібратися з деякими викликами в охороні здоров’я, які є в області зараз і які прогнозуються у 2021 році.
Проблема №1 – кисень?
Якщо на початку ситуації з коронавірусом активно велися розмови навколо наявності в лікарнях апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), то вже восени активні розмови точаться навколо забезпечення лікарень киснем. Недостатню наявність в лікарнях кисню вважають проблемою №1 в Нацслужбі здоров’я України. Принаймні, про це сьогодні, 18 листопада, заявив журналістам під час онлайн-тренінгу «Реформування медицини в умовах децентралізації» т.в.о. голови НСЗУ Андрій Віленський. Кіровоградщина – не виняток.
– Якщо говорити про проблеми Кіровоградської області, яку пандемія торкнулася пізніше. Наприклад, місяць тому ми побували в Кропивницькому. Ми бачили, що місто на той момент не дуже було готове. Можливо, якісь зараз зміни відбулися. Основна проблема була – не медичні кадри чи заклади охорони здоров’я, тому що загальний ліжковий фонд в Україні є достатнім. Головна проблема, що була і в Кропивницькому, і по багатьох регіонах України – з киснем. Ця проблема потребує якнайшвидшого вирішення, – каже Андрій Віленський.
Лише протягом жовтня в області приєднали до п’яти лікарень першої хвилі для лікування пацієнтів з коронавірусом ще чотири лікарні другої хвилі й загалом збільшили ліжковий фонд для пацієнтів з COVID-19 до майже 600. Поки їх заповненість коливається в межах 40%. Ще у Кропивницькому готують резервні лікарні для госпіталізації пацієнтів з коронавірусом: Центральну райлікарню, госпіталь для ветеранів і СМЧ-19.
Для вирішення питань з киснем область отримала також в жовтні понад 11 млн грн на забезпечення лікарень киснем. На тижні область має отримати ще 34 млн грн субвенції на кисень. Як розповів на нещодавньому брифінгу голова Кіровоградської облдержадміністрації Андрій Назаренко, на ці кошти зокрема планують забезпечити киснем понад тисячу ліжок. Планується, за словами Андрія Назаренка, до 10-15 грудня забезпечити киснем до 600 ліжок. Нині таких ліжок 228. Загалом є розпорядження Міністерства охорони здоров’я, аби в області були підключені до кисню не менше 80% ліжок від загального фонду.
За словами головного лікаря Вознесенської багатопрофільної лікарні з Миколаївської області Володимира Красьохи, в країні кисню достатньо, однак є проблема в логістиці, розрізненості між постачальниками.
– Є багато проблем, які треба було централізовано вирішувати ще на початку літа, або навесні, бо процес забезпечення киснем тривалий. Влітку він триває три місяці, а взимку – чотири-п’ять місяців. Це будівельні роботи, проєкти, – зауважив Володимир Красьоха.
Чи вистачить лікарів на всіх?
Якщо одні експерти кажуть, що в регіонах вже не вистачає медичних кадрів для роботи з хворими на коронавірус, то в НСЗУ заявляють, що кадрових проблем в лікарнях немає бути.
– Медичних кадрів в закладах охорони здоров’я працює також достатньо. Зараз Національна служба охорони здоров’я України спрощує вимоги до команд. Якщо заклад має 4 команди в яких є лікар-анестезіолог, то заклад може створювати ще команди, де може бути будь-який набір лікарів лікувального профілю. Такі зміни до постанови Уряду, яка регламентує ці правила були прийняті вчора (17 листопада, — ред.). Тобто можуть бути залучені лікарі для того, щоб надавати допомогу пацієнтам, – зауважує т.в.о. голови НСЗУ Андрій Віленський. – За нашими прогнозами, лікарів вистачить, якщо заклади будуть раціонально використовувати ці ресурси, який в них є. А це залежить від керівника закладу.
Хоча ще у вересні, наприклад, для терапевтичного відділення Центральної міської лікарні в Кропивницькому шукали лікарів-анестезіологів та інфекціоністів. Навіть обіцяли забезпечать медиків квартирами у новобудові міста. До речі, такий підхід заохочення владою на місцях лікарів “житлом” вітають і в Нацслужбі здоров'я.
У департаменті охорони здоров’я Кіровоградщини, за словами голови ОДА Андрія Назаренка, на заплановані 1600 ліжок для лікування хворих на коронавірус в регіоні лікарів буде достатньо.
Що буде з районними лікарнями?
У Нацслужбі здоров’я України, зауважують, що попри те, що у зв'язку з децентралізацією місцеві бюджети зросли, фінансування лікарень з боку місцевої влади все-таки знизилося. Хоча в НСЗУ вкотре наголошують, що місцева влада має підтримувати лікарні в громадах.
В розрізі втіленням адміністративно-територіальної реформи, зокрема, нового поділу на райони заклади охорони чекають також зміни.
– У зв’язку з адміністративно-територіальною реформою зараз заклади змінюють власників, але договори з НСЗУ залишаються чинними до кінця року. Заклади матимуть місяць, аби внести відповідні зміни в цей договір, бо зміниться назва закладу, – розповів т.в.о. голови НСЗУ Андрій Віленський. – Але фінансування закладу не припиниться і заклад, як і ті, що не змінювали свою назву, буде отримувати кошти. І в наступному році зможе укласти договори з Національно службою здоров’я. У закладах, де буде декілька власників, то там постануть питання співфінансування закладів. Також ми розуміємо, що почнуться процеси реорганізації закладів. Напевне, що власники будуть вирішувати, як раціонально використати кошти на підтримку закладів, які в них є. Це вже питання місцевої влади, які треба буде вирішувати на місцях.
Експерт з охорони здоров’я, заступник Житомирського міського голови Матвій Хренов каже, що стоїть питання, куди передавати районні лікарні тих районів, які були.
– Є декілька рішень: передати на рівень ОТГ, на укрупнений район, або передати на область, – каже Матвій Хренов. – На мою думку, передача на рівень ОТГ є поганою історією, тому що будуть виникати випадки, коли на рівні одного району створені декілька ОТГ, або районна лікарня обслуговує декілька різних районів. І насправді перемовини між власниками про співфінансування дуже складна історія. І те ОТГ, яке отримає лікарню матиме додатковий великий тягар на бюджет і це буде не дуже справедливо. Більш справедливо підіймати лікарню на рівень укрупненого району, або ще ліпше області. Тоді область може формувати якісну мережу, реально керувати закладами і не буде проблеми між ОТГ, як співфінансувати лікарню. Важливо передбачити переміщення коштів. Іноді відбувається так, що якусь установу чи заклад передають, а фінансування не передають. І це також може стати насправді великим тягарем.
У Кіровоградській області з 21 району буде 4. І першим, хто підняв питання на загал про передачу на баланс області районного закладу охорони здоров’я став депутат обласної ради, головний лікар Маловисківської ЦРЛ Костянтин Чурпій. Про таку проблему він заявив на нещодавній сесії облради. За його словами, передача на баланс райлікарні до облбюджету потрібна для її фінансової підтримки, інакше лікарні взагалі може не бути. Схоже, що з таким проханням про передачу на баланс області звернуться й інші ЦРЛ регіону. Керівництво області принаймні обіцяло вивчити ситуацію.
У НСЗУ також анонсують регіональні зустрічі з власниками і керівниками закладів охорони здоров'я про “правила гри” і показати моделі, які є в інших регіонах, аби нові власники змогли прийняти рішення про шляхи розвитку лікарень.
Валерія Жовтун
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
