Як не стати жертвою брехні в інтернеті
«Гречка» пропонує своїм читачам взяти за звичку правило перевіряти інформацію, яка трапилась вам в інтернеті чи по телевізору і навчить як це зробити.
Тут ви дізнаєтесь:
Як з’являються фейки?
Фейк – коротка назва для неправдивої інформації, яку видають за достовірну. Фейки часто потрапляють у простір соцмереж, медіа цілком випадково, а інколи цілеспрямовано.
Поспіх
Журналіст, який робив новину якісно не перевірив інформацію, бо поспішав або щиро повірив в фейк сам, бо недостатньо компетентний.
Наприклад, журналіст побачив у Фейсбуці пост високопосадовця, де оприлюднили важливу інформацію. Він взяв і зробив із цього новину, не зателефонувавши самому посадовцю. Згодом виявилось, що інформацію цілком неправдива, а Фейсбук чиновника зламали хакери.
Гонитва за переглядами
Неправдива інформація часто вражаюча. «Таку точно зайдуть прочитати, тож чому б не опублікувати», – часом думають в медіа.
Наприклад, на початку пандемії у березні вся інформація, яка стосувалась нового коронавірусу користувалась великим попитом у читачів. Усе що про ковід, хотіли читати. Натомість, журналісти на той час, як і медична спільнота не мали достатньо інформації ні про вірус, ні про перевірені джерела, з яких варто брати інформацію. Бажання задовільнити читачів і брак знань ставали причиною поширення фейків.
Чийсь заробіток
Часом фейки можуть бути просто недобросовісною рекламою. Чи заробляє на такій рекламі ЗМІ? Ні, скоріше стає ретранслятором неправди випадково.
Наприклад, реклама псевдонаукових препаратів може бути вигідна фармацевтам. Так на сайтах низки ОДА ( Кіровоградська не вийняток) з’явились матеріали про українські лікарські розробки від коронавірусу. З посиланням на офіційні органи влади інформацію поширили багато медіа. Насправді ж, ефективність озвучених препаратів жодним чином не була доведена науково.
Інформаційна війна
Такі фейки створюють цілеспрямовано. Вони мають на меті просування певних ідей і досягнення політичних цілей.
Ви точно пам’ятаєте, як на початку війни з Росією пропагандистські медіа сусідів поширювали фейки про те, що українські вояки пішли не захищати батьківщину, а їм просто обіцяли «клаптик землі і два раба» і інші подібні дурниці.
Як перевірити чи інформація правдива?
- Користуйтесь перевіреними ЗМІ.Звичайно, всі є людьми і схильні помилятись, але принаймні, солідні видання уважніше перевіряють інформацію. Зрештою, якщо вони і зроблять помилку – самі ж про це скажуть читачам і вибачаться.Наприклад, на сторінках «Нью Йорк Таймс» є окремий розділ присвячений виправленню описок і помилок, які зробили в газеті.
- Дивіться, на які джерела посилаються в новини
Якщо в матеріалі вказане джерело – ви можете зайти і перевірити, чи дійсно нам є така інформація.
Якщо ж інформацію взяли із «анонімних джерел», «власного джерела» і подібного, варто засумніватись у достовірності інформації, якщо більше ніяких доказів не навели.- Перевірити правдивість зображення
- Звернути увагу чи є думки всіх сторін
- Чи емоції відділені від фактів
Як не стати рознощиком «зарази»
Часом звичайні люди у соцмережах можуть стати рознощиками інформаційних вкидів.
Відбувається це приблизно так:
Пані Ліда/ пан Іван бачить шокуючу/приємну новину про те, що десь у боротьбі з коронавірусом померла лікарка/бідний сільський хлопчик переміг на олімпіаді, але про це не написало жодне ЗМІ. Емоції б’ють через край. Він/вона поширює це у своєму Фейсбуці, щоб більше знайомих дізнались про цю кричущу несправедливість/ радісну звістку. З їх сторінки текст підхоплюють подруги та родичі ( вони ж знають Ліду/Івана як чесну людину, яка точно не збреше. Їй точно вірити можна). Згодом виявляється, що померлої лікарки взагалі не існує, а хтось просто таким чином вирішив підігріти паніку ( хто саме? Знайти вже важко)/хлопчик дійсно виграв на олімпіаді, але 10 років тому.
На фото, яке поширили тисячі – Саша Грей порноакторка
Тому правило просте. Не поширюйте те, в чому не впевнені.
Анастасія Дзюбак
