Ветерани з Кропивницького для заспокоєння малюють, шиють, в’яжуть та ліплять у проєкті «Арт блокпост». Творчість допомагає заробити, аби влітку безкоштовно організувати для побратимів та їхніх родин похід у гори.
Сергій Нога, один з учасників й ідейників волонтерської ініціативи, яка допомагає військовим жити «поза війною», каже:
– Я ніколи не малював великодні яйця. Коли тримав писанки – руки тряслись, – каже кремезний чоловік, який служить в спецпідрозділі поліції, – В’язанням взагалі ніколи не займався, а коли маленький шматочок зв’язав, вже медаль собі з картону вирізаєш.
Малюнки купують люди зі Сполучених штатів, Іспанії. А гроші з продажів волонтери витрачають на «гірську терапію».
Лікування позитивним стресом
За даними Міністерства ветеранів станом на 1 лютого в Україні понад 900 тисяч ветеранів війни. Понад 26 тисяч з них живуть на Кіровоградщині.
Після повернення до цивільного життя системна державна робота з адаптації до мирного життя не ведеться, тому, як можуть, допомагають волонтери.
Волонтерка Наталя Салімова з 2014 року активно допомагала захисникам у зоні бойових дій. Зараз її громадська організація «Мобільна волонтерська група» займається соціальною адаптацією ветеранів.
– Коли почалась війна, був запит на продукти, амуніцію. Потім хлопці почали повертатись і виникла потреба, про яку навіть не задумувався на початку війни, їх потрібно було повертати до мирного життя. У будь-якому випадку, той, хто був на війні, повертається іншим, – каже волонтерка Наталя Салімова, – Їм важко адаптуватись. Різне мислення цивільної людини й військової.
Зараз 80% членів організації - самі ж ветерани.
У 2015 році Наталя познайомилась з атовцями Сергієм Ногою та Костянтином Зайцевим. Разом вони створили проєкт «Гірська терапія».
– Тренінги з першої психологічної допомоги та альпінізму, багато перечитаних книг та матеріалів в інтернеті. Так Сергій з Костею почали розробляти гірську терапію, – згадує Наталя.
Спершу розробили гірський пішохідний маршрут Карпатами й пішли самі, а потім почали організовувати для побратимів.
До семи походів приєднались близько ста ветеранів з їх родинами та рідні загиблих військових.
Хлопці працюють за принципом допомоги «рівний-рівному». З ветеранами у походах психологи, капелани, інструктори, фахівець з фізичної реабілітації.
За словами Сергія, ветерани після такої «терапії» повертаються іншими. Забувають про побутові проблеми. Походи в гори допомагають не тільки врятуватись від безсоння, емоційного вигорання, а й знайти нових друзів, підтримку.
– Вдень проходиш не менше 20 кілометрів. У перший день всі хочуть додому, але потім всі труднощі долають разом, один одному допомагають, підтримують, – каже ветеран Сергій. – Коли приїжджаєш додому розумієш, що для щастя треба лише близькі поруч і природа.
Ветеранів зближує позитивний стрес: чи то ночівля на карематі на мармуровій підлозі вокзалу у Закарпатській області, чи порятунок побратимів від кліщів. Всі згуртовуються, ніяких телефонів, алкоголю, тільки гори.
– Надворі темно, хтось у палатці кричить «Ой!». Здорові дядьки, а побачили кліща і свідомість втрачають. І потім всі починають один в одного кліщі вибирати, – сміється ветеран.
Сергій каже, що ветерани зазвичай йдуть у перший похід і залишаються в організації.
– Важко людей, які були на війні, витягнути. Вони були на війні, спали в окопах, і коли приїжджають додому, хочуть бути в зоні комфорту, а не жити в наметах у лісі. Але коли хлопці підіймаються на Говерлу у них певна розрядка. З’являється бойовий дух, дістають прапори бригад.
«Гірська терапія» для ветеранів та їх сімей безкоштовна. А гроші для турів заробляють мистецтвом.
Наталя з іншими волонтерами організувала для ветеранів творчий проєкт «Арт блокпост» у бібліотеці Чижевського.
Каже, якщо на перші заняття чоловіків треба було затягувати, то зараз полотна і фарби беруть навіть на риболовлю.
За рік роботи проєкту 768 ветеранів та їх рідних шили на швейних машинках, в’язали, ліпили, малювали у різних техніках, розмальовували писанки, робили ляльки та новорічні сувеніри.
– Насправді, це заспокоює. Не завжди емоції можна сказати словами, а в малюнках виходить, – розповіла Наталя.
«Арт блокпост» забезпечував себе й інші проєкти фінансово. Через аукціон роботи ветеранів продавали у Сполучені Штати та Іспанію.
Минулого року через локдаун не могли часто їздити в гори. Але рік був найбільш насиченим на походи та поїздки по області. Займались рафтингом, риболовлею, таборуванням, вивчили Чорний ліс. Зараз почали курси альпінізму для ветеранів і хочуть піти у зимовий похід.
Навчання для саморозвитку
Ще один напрям роботи – курси англійської. Минулого року 48 людей успішно склали тести та отримали сертифікати.
За словами волонтерки, ветерани вивчають мови для саморозвитку, а також для працевлаштування.
– Попит був постійно. Зараз багато бажаючих не лише на англійську, а й польську, іспанську. Але важко знайти викладачів, які безкоштовно працюватимуть.
Наразі працюють групи з англійської й німецької мов.
– Курси не тільки для соціальної адаптації, а й економічної незалежності, конкурентоспроможності ветеранів на ринку праці.
За даними Єдиного реєстру учасників АТО/ООС у 2020 році удосконалення у професії, або нових знань потребувало 41% демобілізованих атовців. З них у Кіровоградській області 12 619 людей.
Волонтери хочуть запустити курси підприємництва з менторською підтримкою місцевих підприємців. Проєкт розробили, зараз шукають менторів і фінансування.
Також з міським головою Кропивницького ведуть перемовини щодо створення стипендії на магістерську програму учаснику бойових дій.
– Нехай це буде одна людина в рік, але змотивована. Є хлопці, які готові піти навчатись на реабілітолога, психолога, щоб потім допомагати ветеранам.
Чому соціальна адаптація важлива?
Тривожні, посттравматичні стани, безсоння, проблеми непережитої втрати, непорозуміння з близькими та недовіра до суспільства – це лише частина проблем демобілізованих військових.
Психологиня Тетяна Чудновець констатує: збільшується кількість ветеранів, які отримали психологічну травму на війні й мають симптоми посттравматичного стресового розладу або просто «відірвані від цивільного суспільства», тому що вони спробували фронтового життя.
– Є недопрацювання держави, адже немає цілеспрямованої програми для реабілітації ветеранів. На майбутнє треба проваджувати комплекси соціальної, фізичної, психологічно адаптації разом. Це має бути в комплексі, – каже психологиня.
За її словами, проєкти «Гірська терапія», «Арт блокпост» допомагають ветеранам та ветеранкам відчувати себе в колі рівних.
– Середовище рівний-рівному дуже важливо, тому що ветерани мають симптом недовіри цивільним і тим більше цивільним реабілітологам, психологам. Якщо спеціаліст має дотичність до фронту це величезний плюс. Зараз є великий дефіцит таких спеціалістів.
У цьому році ветерани і волонтери громадської організації «Мобільна волонтерська група» запланували мінімум дві «Гірські терапії». Готують великий похід Чорногірським хребтом та Мармаросами, до якого долучиться близько 30 ветеранів.
Влітку готують таборівки у Чорному лісі, запливи на каяках, рафтинг та риболовлю. Виїзди будуть через тиждень і приєднаються близько 200 ветеранів та їх рідних.
Ірина Маслюкова, фото надані героями
- На Кіровоградщині село вийшло на захист лісопосадки, яку намагаються вирубати (ФОТО, ВІДЕО)
- Із села - у великий спорт: амбітна ідея кропивницького тренера з боротьби (ФОТО)
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
