Зранку понад пів сотні жителів Рівнянської громади (Новоукраїнський район) вкотре вийшли на вулицю Мічуріна, аби показати журналістам, що її може занести багнюкою або і затопити, якщо не припинять зрубувати лісопосадку. Яку спеціально понад 30 років тому і висадили, аби захистити людей.
– Тут виходить так, що всі вітри концентрувалися і заносили пилом. Тут стояли непроглядні чорноземні бурі. А як зливи – вся вода в селі: заносило дорогу, змивало городи. Тому вирішили тут зробити посадку, аби захистити село від цих вітрів, – згадує Василь Гавриш, один із тих, хто організовував посадку наприкінці 80-х.
Переважно це була акація, а як каже пан Василь, це добре і для пасічників. Він один з них і радить усім хоч раз скуштувати акацієвий мед, аби зрозуміти, що той найкращий.
Але нині від частини зелених насаджень – одні пеньки. Скільки їх сказати важко. Ніхто не рахував. Місцеві кажуть, що вивезли 10-11 машин зрубаного, хтось каже 20-25 соток.
Земельна ділянка “без дерев”: дозвіл є?
Місцеві жителі не знають, як бути далі. Адже з минулого тижня виходять на вулицю і стежать, щоб не почали рубати знову. Хоча офіційно це приватна власність. Однак до того, як ліс став приватною власністю у місцевих мешканців є безліч питань.
Адже понад 6 гектарів землі, як сільськогосподарську, виділили для трьох учасників АТО з Кропивницького. Усі дозволи були підписані. І ніхто з посадовців не звернув увагу на те, що вже понад 30 років тут ростуть дерева.
– У 2020 році згідно з наказом головного управління Держгеокадастру наданий дозвіл на розробку проєкту землеустрою, – розповідає голова Рівнянської сільської громади Олександр Пєшехонов. – Також у 2020-му наказом головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області ці земельні ділянки були передані атовцям у приватну власність. Склад угідь – багаторічні насадження для ведення особистого селянського господарства.
Каже, дозволу сільради ніхто не питав.
– Єдине, що при розробці документації, в самому проєкті є акт погодження меж, тобто є підпис сільради як суміжника, – каже голова.
Тоді ці документи підписала в.о. обов’язки сільського голови. На зустріч з селянами вона не прийшла.
Тепер всі три ділянки продані новому власнику, який почав пиляти дерева.
– Якщо знести повністю цю посадку, то знесе повністю вулицю, – каже Любов Таровик.
Викликали й поліцію, блокували вивезення спиляного, однак відповідь була одна – це приватна власність.
Натомість люди налаштовані на те, що будуть виходити на вулицю, хоч щодня, поки не накладуть мораторій на вирубку посадки.
– Зараз посадка пропускає воду і в нас там далі на вулиці вже дороги немає. І ця посадка – захист від усіх стихій, – наполягає Наталія Слонь і додає. – Через рік тут дороги вже не буде. А це школа, дитячий садочок, людям на роботу.
До речі, за словами очільника громади, є звернення від сільради до обласної ради, а також до поліції, аби надати оцінку законності такій ситуації.
– За даним фактом слідчим відділом було внесено відомості до ЄРДР, порушено кримінальне провадження за фактом незаконної вирубки лісових насаджень за ч. 1 статті 246. Наразі тривають слідчі дії. Незаконні дії зупинені. Встановлюються правові статуси учасників, – розповів начальник сектору превенції Новоукраїнського районного відділу поліції, капітан поліції Петро Чепурко.
У Держгеокадастрі області “Гречці” повідомили, що наразі цю ситуацію коментувати не будуть.
Натомість прокоментував новий власник, підприємець Олег Лубенець. Він уродженець села Рівне, але мешкає в Кропивницькому. Каже, загалом про ситуацію з посадкою не знав. У документах, каже ніде не вказано, що там зелені насадження, які він називає “хащі з акації”. І додає, що є всі дозволи державної експертизи на земельну ділянку.
– Так вийшло, що три експерти погодили, вказавши, що це дійсно землі сільгосппризначення. І учасники АТО отримали ці ділянки. Позаяк ці АТОвці є моїми друзями, ми домовилися, що вони мені їх продадуть, – розповів пан Лубенець і додав, що перші дні працювали спокійно, розчищали територію. – На третій день з’явилися активісти, поліція, перевірили, що приватна власність.
Дійшли згоди?
Ще на зустрічі керівник місцевого підприємства запропонував ідею обміняти цю земельну ділянку на іншу, яка є в його власності.
– Відколи ми цей лісок посадили, у нас зникла проблема паводків і частково видування наших культур, – каже керівник ТОВ “Рассвет” Микола Макодзеба і пропонує. – Можу піти на компроміс. Ми залишимо тут цей ліс. Я викуплю територію.
Після обіду “Гречці” стало відомо, що в селі дійшли домовленостей про те, що все-таки відбудеться обмін ділянками. Новому власнику запропонують іншу ділянку.
– Була розмова із директором ТОВ “Рассвет” Миколою Гавриловичем. Ми домовилися розмінятися. Я залишу їм цю землю атовців, а мені дадуть іншу. Я вже згоден на всі варіанти. Юристи ще подумають, як правильно все оформити. Думаю, на цьому конфлікт буде вирішений, – каже Лубенець.
До речі, пропозицію про обмін земділянками для збереження посадки частина селян підтримала на зустрічі. Інші вважають таке рішення тимчасовим.
– Перейде в приватну власність – випиляють і все. Ми цього не хочемо. Це неприйнятно. Треба, щоб ділянка була в комунальній власності загального користування, – зауважує депутатка сільради Людмила Буреніна.
Валерія Жовтун
- Уранові шахти на Кіровоградщині: чому Вітренко хоче уран з Канади
- Зцілюють гори й мистецтво: як ветерани допомагають один одному жити поза війною
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
