Днями в обласному краєзнавчому музеї нагородили переможців обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова.
Лауреат премії у номінації «Наукові дослідження з історії та етнографії краю», молодий науковець, дослідник історії преси, краєзнавець, кандидат наук із соціальних комунікацій, старший викладач кафедри журналістики ЦДПУ ім. В.Винниченка Роман Базака.
Він отримав нагрудний знак та статуетку «Степовий орел» за книгу «Преса Кіровоградщини 1874-1921 рр.: історико-функціональний аспект, типологічна характеристика». Це перший доробок про журналістику області, який він презентував у 2019 році.
Роман переконаний, що премія імені Володимира Ястребова найвища нагорода для краєзнавців нашої області.
«Я давно мріяв про неї й не очікувано вона прийшла до мене. Це для мене як Оскар, тільки я не артист, а краєзнавець. Статуетка «Степовий орел» велична. Мені здавалось, що я для неї занадто молодий».
Цю нагороду мають науковці, на яких рівнявся Роман.
«Хотілось дотягнутись до їх рівня. Леонід Куценко, Сергій Шевченко, Олександр Чуднов – всі вони лауреати премії Ястребова. Я користувався їхніми книгами, вони були для мене кумирами в світі науки й краєзнавства».
Фактично 5 років Роман досліджував архіви, щоб написати книгу. Увів в обіг 23 назви газет, яких не було у наукових працях.
«Коли я починав це дослідження, дослідники історії преси з інших регіонів говорили, що Кіровоградщина – сіра пляма, з історії журналістики нашого краю науковій спільноті було мало що відомо».
Він комплексно дослідив перший етап історії журналістики в області (1874 – 1921 роки). Що сприяло зародженню журналістики та появі газет, що впливало на їх розвиток. Які потреби суспільства забезпечували та яке місце в суспільстві належало кожній газеті.
Науковець згадує, як створював книгу: в архіві працював з газетами, потім їхав в центр міста, знаходив будівлі того періоду, заходив в середину і намагався відчути дух епохи, щоб максимально відчути той період, дізнатись як люди жили. Навіть музику слухав того періоду.
Наразі Роман працює над хрестоматією преси регіону.
Про велику науку є мрії, але не вистачає ресурсу.
«Є поняття «наукова творчість» – цим людина може займатись, коли забезпечені базові потреби. Є науковці, які штампують кожного року по декілька книжок, але їх праці ніхто ніколи не бачив і не читав, – каже Роман. – Штампувати щороку книги без змісту я не хочу, а щоб робити серйозні книги треба багато ресурсів».
Наприклад, аби написати книгу моєї мрії про вплив комунікації на розвиток світу з найдавніших часів й до нині, треба об’їздити багато країн, попрацювати з найстарішою архітектурною, історичною, культурною спадщиною.
Каже, є науковці, які видають книги для кількості і рейтингів. Роман за якість і змістовність праць. Хоче, щоб його книгу читали через 10 і 20 років і вона стала в нагоді людям.
«Я не стверджую, що у моїй книзі написано про все, з часом будуть щось доповнювати чи спростовувати, – розповідає Роман. – В будь-якому випадку, там є що читати. Є корисна для суспільства інформація, яка дає уявлення якою була журналістика починаючи він найпершої газети у нашому місті й аж до радянської преси. Книга заповнює сіру пляму, яка була до цього».
Книгу Романа Базаки можна знайти у бібліотеках Кропивницького та прочитати у вільному доступі в інтернеті.
- Накопичувати гроші для себе і нащадків: які зміни чекають на пенсійну систему в Україні
- Без «тютюнового» податку: які втрати можуть бути для місцевих бюджетів Кіровоградщини
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
