Ексклюзив

«Ковідна електроенергія»: чому бюджетники добровільно переплачують за світло

. 14610

 Бюджетні установи безконтрольно закупились дорогою елетроенергією на понад 57 мільйонів грн. Скористались так званою «ковідною постановою» Кабміну. Вона дала можливість купляти електрику без тендерів. Наслідок - сотні тисяч переплати і база готових до оскарження контрактів, що може лишити десяток установ без електрики.

Про це йдеться в матеріалі Павла Лісниченка.

covidel

Що сталось?

Більше року Україна живе в умовах карантину. За цей час для боротьби з коронавірусною хворобою COVID-19 на найвищому рівні прийняли чимало рішень. Серед них - дозвіл держструктурам купувати певні товари, роботи та послуги без проведення конкурентних торгів, які потребують часу. Оперативно. Обираєш підрядника, підписуєш договір і викладаєш його в системі Prozorro. Це все. Часові затрати мінімальні, що в ситуації з пандемією надзвичайно важливо.

Таку можливість виписали в законі. А щоб замовники не зловживали нею, Кабінет Міністрів визначив вичерпний перелік того, що можна купувати за так званою «ковідною процедурою», без торгів. До списку дозволеного потрапили в основному медикаменти, медичні вироби та розхідні матеріали, що використовуються під час лікування. Хоча знайшлось місце для досить несподіваних послуг та робіт. Зокрема нерегулярних пасажирських перевезень персоналу чи кейтерингових послуг.

Найцікавіше, однак, відбулось через рік після затвердження переліку. 31 березня 2021-го Кабмін вніс чергові зміни до своєї постанови. Надав можливість без тендерів закуповувати послуги постачання електроенергії у постачальників універсальних послуг. Це рішення обмежене в часі. Скористатися ним можна було лише протягом двох місяців, до 31 травня 2021 року.

Національна комісія, що регулює енергетичну сферу (НКРЕКП), привітала це рішення на офіційному сайті. Виявилось, згадану ініціативу уряд розробив за участю самої НКРЕКП.

Офіційним приводом стало те, що в першому кварталі поточного року низка замовників, зокрема й медичних установ, не уклали договори на постачання електричної енергії. Не встигли.

Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк у коментарі для цього матеріалу уточнює: документ розробляли не стільки через пандемію і карантин, скільки через децентралізацію. Мовляв, в її рамках окремі заклади отримали додаткові приміщення та обладнання. Для них потрібно було розрахувати та замовити достатню кількість електроенергії, але вчасно встигли не всі. Тому можливість швидко без тендерів закупитись електрикою вписали в «ковідну постанову».

Мотивація зрозуміла. Однак, чи досягли бажаного результату?

Що пішло не так?

Одразу кілька речей.

Проблема №1.

Нестиковка між задекларованим піклуванням про бюджетні установи, які через децентралізацію не встигли провести тендери на закупівлю електроенергії, - і тим, кому насправді дали вікно можливостей. Цим винятком скористались установи, яких децентралізація не торкнулась. Скористались просто тому, що формулювання в урядовій постанові давали їм таку можливість.

Найбільшим замовником «ковідної елетроенергії» став «Національний науковий центр радіаційної медицини» Національної академії медичних наук України. Він базуєтьcя в Києві і процес об’єднання громад ніяк особливо його не зачепив. Але цей заклад витратив за трьома «ковідними елетроконтрактами» майже 11 мільйонів грн.
Подібних замовників, які просто вирішили скористатись можливістю не проводити конкурентні торги, багато. Серед них: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України, Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку та навіть, і це особливо іронічно, Північний офіс Держаудитслужби. Цей орган влади має слідувати в тому числі за законністю проведення публічних закупівель в країні.

Звісно, це не вичерпний список, однак цілком показовий.

Проблема №2.

«Ковідною електроенергією» закупились і ті замовники, які не потрапили під постанову і, відповідно, не мали права цього робити.

Річ у тім, що вітчизняні медичні заклади з 2019-го реорганізуються в комунальні неприбуткові організації, які не є бюджетними установами. А в урядовому рішенні право купляти електроенергію без тендерів надали лише бюджетним установам. Без винятків. Таке формулювання.

«Тому закупівля лікарнями послуг з постачання електроенергії за коронавірусною процедурою була, по суті, незаконною. Такі процедури, на жаль, можна доволі просто оскаржити», - наголошує координаторка Центру реагування на порушення у сфері медичних закупівель Києва та Київської області, адвокатка Тетяна Руденко.

Закупились енергією «по-швидкому», всупереч дозволеному, низка комунальних некомерційних підприємств. Маріупольська міська лікарня №9, Київська міська туберкульозна лікарня №9, Закарпатська обласна клінічна інфекційна лікарня та інші.

Зрештою, використання «ковідної постанови» призвело до проблеми №3. Замовники переплатили десятки тисяч гривень на закупівлі електроенергії без тендерів.

Що з цінами?

У випадку контрактів за «ковідною процедурою» вартість кіловат-години для замовників коливалась від 2,57 до 4,99 грн (у деяких випадках ціну довелось визначати шляхом зіставлення вартості контракту і кількості замовленої енергії, інколи в документах прописана можливість коригування ціни).

Ці ціни - вищі ніж ті, що фігурують в контрактах за тендерною процедурою. Для наочності - приклад. Бахмутський центр професійно-технічної освіти за “ковідною процедурою” 16 квітня замовив у ТОВ “Донецькі енергетичні послуги” електроенергію за ціною 4,16 грн за кВт/год, включаючи розподіл енергії. А за день до цього, 15 квітня, ця ж фірма за результатами відкритих торгів підписала з КУ “Центр соціального обслуговування Великоновосілківської селищної ради "Турбота" договір на поставку електроенергії за ціною 2,16 грн за кВт/год. Різниця, погодьтесь, суттєва.

Хто заробив на дорогій енергії?

Хоч у авторів не склалося враження, що рішення про закупівлю електрики без тендерів писалоись під когось із електропостачальників, однак заробили на ньому в результаті саме вони. Станом на 30 травня, коли закрилось вікно можливостей, у системі Prozorro було зареєстровано 160 договорів купівлі “ковідної електрики” на 63 мільйони грн.

Третину від загальної суми контрактів на постачання електроенергії, а якщо точно - 18 мільйонів грн, отримало ТОВ «Київські енергетичні послуги» з групи SCM Рината Ахметова (компанія працює під брендом «Yasno»).

Договори на ще 6,22 мільйонів підписало ТОВ «Хмельницькенергозбут». Єдиний його засновник - Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», найбільший пакет акцій якого, 70%, належить державі в особі Фонду держмайна, а ще 6,7% - у структур того ж Ахметова.

Третє місце за обсягом укладених без тендерів «ковідних» контрактів на електрику посіло столичне ТОВ «Київська обласна ЕК». Загалом таких договорів фірма підписала на 6 млн грн. Заснована вона компанією «Енергопоставка». За даними аналітичного порталу YouControl, фірма входить до групи компаній VS Energy International. За інформацією народного депутата, голови комітету Верховної ради з питань енергетики та ЖКГ Андрія Геруса, групу VS Energy наразі одноосібно контролює росіянин Володимир Воєводін.

Прикметно, що фірми, які мають відношення до Ріната Ахметова, на «ковідній електроенергії» заробили найбільше. З ними підписали контрактів на майже 32 мільйони грн. Це близько половини від загального пулу.
А от підприємства з орбіти VS Energy частіше за інших отримували замовлень – 9 разів, кожне третє від загального числа договорів. Сума, до слова, теж чималенька – 11 мільйонів грн.

Були, звісно, й локальні постачальники. Для прикладу ТОВ «Прикарпатенерготрейд» екс-депутата Галицької міської ради Тараса Гнатюка, яке поставило полісменам, податківцям та освітянам Івано-Франківщини електроенергії на 575 тисяч грн. Або ТОВ «Закарпаттяенергозбут», кінцевий бенефіціар якого - Володимир Крупко, син екс-міністра Кабінету міністрів Петра Крупка, що працював за прем’єрства Тимошенко. Фірма отримала замовлень на 3 мільйони грн.

Переплати, використання можливостей “ковідної постанови” не тими, для кого вона призначалась, потенційні оскарження енерго-контрактів. Усе це - результат здавалось би рятівної ініціативи з тимчасовим спрощенням процедур закупівлі електроенергії. А могли б просто дотримуватись закупівельного законодавства.

 Павло Лісниченко

Матеріал створено в рамках проєкту “Лабораторія викриттів 3.0”. Проект реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама