Один із підрозділів 3 окремого полку імені Святослава Хороброго пройшов сертифікацію на сумісність з підрозділами НАТО. Ще декілька готуються це зробити.Таким чином маленькими кроками українська армія прямує до того, щоб у майбутньому стати повноцінним членом Альянсу. Що це означає і навіщо потрібно?
Для більшості українців НАТО – це безпека
Зараз набуття Україною членства в Організації Північноатлантичного Альянсу (НАТО) закріплене в Конституції України та Стратегії національної безпеки України.
Ця тема обговорюється від часів здобуття незалежності. Якщо раніше українці зі скепсисом ставились до НАТО, то зараз більше половини підтримують вступ до цієї інституції, бо вбачають у цьому посилення безпеки. Про такі результати свідчить опитування Центру Разумкова, проведене у квітні 2021.
Якщо у 2002 лише третина громадян підтримували ідею вступу України до НАТО, у 2002-2012 частка прихильників зменшилась вдвічі, то починаючи з 2014, із початком війни, думки змінились.
Якби референдум про вступ України до НАТО відбувся навесні 2021— 54% проголосували б за.
Таким змінам, за даними опитування, сприяло відчуття вразливості країни до зовнішніх загроз та відсутність дієвих гарантій безпеки. Основною зовнішньою загрозою для країни опитані вважають Росію і вірять у гарантій колективної безпеки для держав-членів НАТО. 57% респондентів припускають, що якби Україна вже була в НАТО, то ні анексії Криму, ні війни на Донбасі не відбулось. Адже якщо країна є членом НАТО, якщо на неї нападуть, інші країни-члени Альянсу захищатимуть її спільно.
«Історія не знає умовного способу, і неможливо передбачити, чи сталась би агресія з боку Росії щодо України, якби Україна була членом Альянсу. Втім, шанси на це були б меншими, з огляду на те, що держави-члени НАТО дійсно захищені парасолькою «колективної безпеки», що зафіксовано у статті 5 Вашингтонського договору», - каже Маріанна Фахурдінова, дослідниця Центру Нова Європа.
Водночас, вступ певної держави до Альянсу – це політичне рішення, якому, звичайно, передує досягнення низки технічних критеріїв (відданість демократичним принципам, низький рівень корупції, належне функціонування судової системи, реформи у секторі безпеки та оборони тощо). Ухвалюючи таке рішення, держави-члени оцінюють чи зміцнить участь держави-кандидата Альянс, чи, навпаки, зробить його більш вразливим.
«Тож говорячи про членство в НАТО, ми повинні пам’ятати про те, що Україна має не тільки очікувати від нього певних переваг, але і бути готовою робити свій внесок у колективну безпеку», - нагадує Маріанна Фахурдінова.
Для 46% опитаних інтеграція до ЄС і НАТО є рухом в єдиномунапрямку.
А от обізнаність про те, як саме Альянс уже зараз допомагає країні, незначна. 49% опитаних знають про допомогу НАТО у навчанні військовим і оборонних реформах. Про надання військової техніки, реабілітацію поранених захисників знає вже значно менше.
Армія поступово готується
А от хто не сумнівається у вагомості руху до НАТО, так це військові.
«Україна йде до членства в Альянсі. І для того, щоб українські сили були у складі НАТО, поступово рухаємось такими маленькими кроками, коли окремі підрозділи по черзі будуть виходити на натівський рівень. І тоді згодом ми зможемо всі в цілому як держава претендувати на участь в НАТО», - розповідає військовослужбовець Юрій.
Він у складі тактичної групи SOLTG31 3 окремого полку імені Святослава Хороброго, яка після трьох років підготовки і іспитів у вересні пройшла сертифікацію на сумісність з підрозділами НАТО і може виступати на спільні чергування. Зараз вони другий підрозділ України (першим був підрозділ 140 окремого центру спеціального призначення – авт.) у країні, який пройшов такий відбір.
«Раніше відпрацювання відбувалося під час військових навчань, і вони мали скоріше епізодичний характер, в яких приймала участь обмежена кількість «елітних» підрозділів. З 2019 поступово збільшується кількість підрозділів, які на постійній основі дотримуються вимог та стандартів НАТО. Безумовним успіхом є включення українських підрозділів до Сил швидкого реагування НАТО (ССО, радіо-хімічно-біологічний захист та сапери), тобто НАТО визнає, що українські військові спроможні нарівні з іншими країнами-членами Альянсу протистояти сучасним військовим та невійськовим викликам», - говорить Андрій Каракуц, голова громадської організації «Центр прикладних досліджень».
Чому вирішили проходити сертифікацію на сумісність з підрозділами НАТО?
Сили реагування НАТО (NATO ResponseForce - NRF) є високоготовими та технологічно розвиненими багатонаціональними силами. Вони складаються з сухопутних, повітряних, морських та Сил спеціальних операцій. Альянс може швидко розгорнути NRF, де це необхідно.
Також NRF можуть допомогти в освіті, ліквідації наслідків стихійних лих та технологічній сфері.
Тому командування вирішило привести підрозділ у відповідність до стандартів NATO та цим значно підняти рівень бойових спроможностей.
«Уже з кінця 2013 НАТО почало нам надавати інструкторську допомогу. У першу чергу це стосувалось медицини, де у нас критично бракувало знань. Потім були допомогою навчання із тактичної з вогневої підготовки. Коли колеги почали нам допомагати і командування побачило різницю підготовці, у класі та як це впливає на свою спроможність підрозділу, то виникла ідея зробити це і що це варто затраченого часу і ресурсів,» - пояснює Юрій.
Вважає, незалежно від того, чи доведеться в подальшому виконувати завдання на сході України, чи в будь-якій інші точці - це вже буде зовсім інший рівень.
Різниця в ключових принципах існування Сил спеціальних операцій:
- люди завжди важливіші за «залізо»;
- Сили спеціальних операцій не є продуктом масового виробництва;
- якість краща за кількість;
- компетентний спецназ має бути сформований заздалегідь, а не коли криза вже трапилася.
«Держави-члени НАТО дійсно послуговуються людиноцентричним підходом у своїх збройних силах і, як на мене, це є одним із головних принципів, які Україна має впровадити у процесі євроатлантичної інтеграції. Коли ми говоримо про проведення певних реформ у сфері безпеки та оборони для наближення до Альянсу, то йдеться, перш за все, про ті, що орієнтовані саме на людей: соціальний захист військових, включно із забезпеченням військових житлом, належне медичне забезпечення, рівні права та можливості жінок і чоловіків у секторі безпеки та оборони тощо», - каже Маріанна Фахурдінова.
За словами експерти, забезпечення цих умов є одними з основних критеріїв для вступу в НАТО і вони прописані у Річній національній програмі Україна-НАТО (РНП) на 2021 рік. Це наразі основний та єдиний інструмент постановки цілей та вимірювання їх виконання у відносинах України та НАТО.
Як тривала підготовка тактичної групи до оцінювання?
З кінця 2018 розпочалася підготовка тактичної групи до оцінювання.
У Кропивницькому представники командування Сил спеціальних операцій Збройних сил України та командування НАТО визначили підрозділи, які впродовж наступних трьох років оцінять відповідно до стандартів Альянсу.
Підготовка почалась з визначення завдань, що будуть стояти перед підрозділом.
Відпрацьовувалась організаційно-штатна структура підрозділу, проводився відбір особового складу.
Протягом 2019 року основним завданнями було доукомплектування підрозділу людьми, матеріально-технічними засобами та створення всіх умов для успішного виконання завдань.
Провели низку зустрічей з радниками та розпочали навчання.
Не всі службовці володіли іноземною мовою, були застарілі зразки спорядження, бракувало програмного забезпечення і фахових навчань, але під час підготовки до оцінювання вдалося вирішити переважну більшість проблем.
Юрій каже, бачив на своїх очах як підрозділ виріс у професійному плані.
«Оскільки ми були другими, то зробили висновки на прикладі наших колег. І інструктори, які нас оцінювали, відзначили, що ми краще пройшли, ніж попередники, і це логічно. На даний момент ще декілька таких самих підрозділів подали заявки і розпочали роботу. І я думаю, що вони зроблять висновки і повинні ще краще себе показати. Ми відкриті до співпраці», - каже він.
Чи відрізняється підготовка українських підрозділів від аналогічних в НАТО?
«До війни, як усі знають, у нас була більш радянська система, застаріла. Система підготовки НАТО більш професійна, більш детально підходять до військової справи, а найголовніше, що цінують життя людини. Чим більше навчений солдат, тим більше шансів у нього вижити на війні, а, як ми знаємо з історії, у Радянській армії ніколи не цінували життя людини. Була масовість, а зараз більше звертають увагу на навченність людини, на яку були витрачені державні кошти на навчання. Просто нерозумно витрачати гроші на спеціалістів, щоб потім їх безрозсудно пускати на необдумані місії», - каже Юрій.
Станом на сьогодні підготовка спецпризначенців наслідує стандарти підготовки аналогічних підрозділів країн-членів NATO. Так, з 2015 року, за підтримки Альянсу, в Україні був запроваджений кваліфікаційний курс (Q course) для Сил спеціальних операцій. Якісно новий підхід до відбору кадрів дозволив розгорнути тренувальну місію США та НАТО в кожному з центрів спеціальних операцій та поступово вийти на рівень колег з Альянсу.
Як саме відбувалось оцінювання?
За три роки підрозділ взяв учать у п’яти міжнародних навчаннях: “COMBINE RESOLVER 2019”, “RAPID TRIDENT 2019”, “RAPID TRIDENT 2020”, “SILVER SABER 2021”, “RAPID TRIDENT 2021”. Також пройшли цикл курсів та тренувань під керівництвом інструкторів країн членів NATO з медичної підготовки, бойової стрільби, снайперської підготовки, альпінізму та багато інших.Окремо вивчали англійську мову.
Оцінювання проходило в 4 етапи:
- самооцінки 1 рівня (SEL1),
- самооцінки 2 рівня (SEL2),
- національні оцінки 1 рівня (NEL1),
- національні оцінки 2 рівня (NEL2).
Кожен етап оцінювання поділявся на «оцінка в бараках», де розглядалася наявність документів та забезпечення, та «оцінку в полі», де оцінювалось практичне відпрацювання завдань.
Кожне оцінювання мало на меті оцінити підрозділ по 5 напрямкам:
- A – можливість відпрацювання планів підготовки та підготовка підрозділу.
- В – проведення операцій
- С – логістичне забезпечення
- D – засоби зв’язку та інформаційно-телекомунікаційні системи (ІТС).
- Е – адміністративні питання.
Підрозділ, який оцінюється, визначається «боєготовим», якщо всі 5 напрямків оцінені позитивно.
Заступити на чергування в силах NATO ResponseForce – найближча перспектива підрозділу.
***
У 2020 НАТО офіційно визнало Україну партнером із розширеними можливостями. Крім нас такий статус має Австралія, Фінляндія, Швеція, Грузія та Йорданія. Це партнерство ще більше розширює доступ до обміну досвідом.
«Кожна держава зі статусом Партнерство з розширеними можливостями (EOP) наповнює це партнерство пріоритетними для себе напрямками. Україна, наприклад, запропонувала Альянсу зосередитись на таких напрямках: розширення участі України в спільних навчаннях і тренуваннях НАТО, посилення співпраці для забезпечення безпеки Чорного моря, розширення українського представництва в структурах НАТО, поглиблений обмін розвідданими тощо. Наостанок, варто розуміти, що ЕОР передбачає посилення співпраці та партнерських відносин між Україною та Альянсом, однак не є інструментом для досягнення членства», - каже Фахурдінова.
До безпосереднього членства можуть минути роки. Наприклад, Хорватія йшла до цього шість років, а Північна Македонія - 12 років. Але рухатись до світових стандартів можна вже.
Анастасія Дзюбак
Інфографіка авторки, фото - прес-служби полку
Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”).
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
