Ексклюзив

Макулатура на релаксацію: як школярі Аджамки вчать громаду сортувати відходи

. 3792

Над тим аби Аджамка поступово перейшла на сортування сміття, вже кілька років планомірно працюють місцеві школярі, малими кроками впливаючи на велику громаду.

adgamka9

Хлопці показують як користуватись пресом для пластику

Міняти підхід до відходів починають з дітей

За даними Державної екологічної інспекції, в Україні одна людина в середньому викидає 200-300 кг відходів за рік. 93% цього сміття потрапляє на звалища, 2% спалюється і лише 4,5% йде на переробку. Наприклад, у Франції переробляють 40% відходів.

Зменшення продукування відходів, повторне використання і переробка - для українців це не зовсім звична річ, у той час як для країн Європи визнана стратегія. Сортування сміття мінімум на чотири фракції: скло, папір, метал, пластик - звична практика для ЄС.

В Україні ж поки лише готують законодавчу базу для цього, а самостійно ні мешканці, ні фірми з вивезення відходів сортувати не поспішають. Мовляв, не зручно і не вигідно.

Щоб змінити ситуацію у майбутньому, ставку зробили на навчання і зміну свідомості дітей.
У селі Аджамка Кропивницького району, що на Кіровоградщині все почалось у 2014 році. Школа долучилась до збору пластикових кришечок від пляшок, які мали потрапити на переробку і створення протезів для військових.

adgamka0

Аджамська школа почала сортувати першою в громаді

Зрозумівши, що викидають до смітників ресурс вирішили спробувати зібрати макулатуру, аби придбати для школи електронний мікроскоп. Тоді ціна на макулатуру була високою і учням вдалось отримати понад 4000 гривень. Ще трохи ініціативі допоміг фінансами місцевий фермер. Так у школі з’явився мікроскоп, який і для міських шкіл велика рідкість.

adgamka7

Мікроскоп купили за гроші, виручені від збору макулатури

Перші баки для сортування відходів купили влітку 2018 за кошти учнівського фонду самоврядування: діти самі скидалась по 2-3 гривні на місяць і ці гроші витратили саме на баки.

Зацікавившись темою, у 2018 долучились до проєкту Zero Waste School від Фонду Кличка: тоді 50 команд з 50 шкіл по всій Україні розпочали проєкт із популяризації сортування сміття.

Каріна, нині студентка київського вишу, була однією з тих, хто активно впроваджував сортування.

«На той час уявлення не мала як правильно розділяти відходи на фракції. Проєкт розпочався з навчань, а потім дав поштовх продовжувати. Ми мусили постійно звітувати про зроблену роботу», - згадує дівчина.

adgamka3

Каріна була одна з перших учениць, які втілювали проєкт

Реалізуючи цей проєкт, у школі збирали макулатуру і пластик. Ці відходи приносили учні, а гроші залишалися на потреби школи, чеки ж надавали організаторам проєкту, як підтвердження.
Проєкт закінчився, а ініціативи продовжились.

Зараз у школі збирають жерстянки, пластик, пластикові кришечки, макулатуру. Окремо - батарейки. Кажуть, уже кілька 5-літрових банок батарейок зберігається у підвалі, адже поки немає куди віддати їх на переробку, проте це краще ніж вони будуть валятися деінде на смітнику.

adgamka8

Громада ще не сортує

Повномасштабного сортування відходів у Аджамській громаді немає. Є машина, яка збирає сміття і вивозить на санкціонований полігон, ще частину відходів селяни палять. Окремо раз на місяць збирають лише скло. Його накопичують неподалік від сільради. Ця ініціатива також почалася зі школи.

«Під час Zero Waste School нам було потрібно підсумувати нашу роботу і одним з викликів було зібрати найбільше вторинної сировини. Тоді ми вирішили вдарити по найважчому - це було скло. Ми розуміли, що в людей його дуже багато. Звернулися до депутатів сільради, і вони нас підтримали та дали машину», - каже Ольга Негода, педагогиня-організаторка, ініціаторка проєкту.

adgamka4

Ольга Негода, педагогиня-організаторка, яка опікується шкільним сортуванням

У вересні 2018-го три дні ми вивозили скло, бо його виявилося дуже багато. Лиш один магазин тоді віддав цілу машину скла, яку вони накопичував у себе роками. Так у селі зібрали більше ніж 7 тон скла, яке здали на переробку і виручили понад 5000 гривень.

На ці гроші придбали брендові футболки і костюми для шкільних активістів.

«Чого по місту не сортують? Важкувато заохотити до цього населення. У нас в селі кожна людина звикла до того що це можна просто спалити, навіщо ж завдавати собі клопоту - сортувати. А от дітей навчити легше: тут же вони випили той самий сік і кинули упаковку у ящик для тетрапаків», - каже Ольга Негода.

З подачі школи почали сортувати відходи і в двох дитячих садках Аджамки, а також пройшли навчання дві школи-філії у Веселівці і Червоному Яру.

Старші школярі проводять навчання молодшим.

adgamka5

«Особисто у мене вдома йде боротьба між мною і бабусею. Я намагаюсь збирати макулатуру на переробку, а для бабусі це сміття, яке треба спалити. Батьки здебільшого на моїй стороні, але іноді все ж схиляються на її бік, адже бабуся у нас авторитет», - каже школярка Юля.

«У мене така ж ситуація: іноді треба переконувати, забирати з рук. Але батьки розуміють потрібність сортування і намагаються відкладати, бо знають, що я проконтролюю це питання», - розповідає учениця школи Аня.

За підтримки сільради у місцевому клубі провели Екофорум, де активісти з Кропивницького і Києва розповідали про сортування.

Село дуже видовжене і просто установка баків для роздільного збору сміття, до яких треба буде їхати 3-5 кілометрів не допоможуть, переконані у школі. Зрештою наступне питання, що робити із зібраною сировиною, адже везти її аж у Кропивницький дуже дорого.

«Бачила у Хусті цікаву ініціативу, там біля кожного приватного будинку стоїть пластиковий бак, в який вони скидають саме ресурсоцінні відходи. Їх збирають, а потім вже відсортовують на підприємстві. Але для цього потрібна сортувальна лінія. Зараз лише говорять про те, щоб на нашому сміттєзвалищі зробити невелику сортувальню. Щоб людина могла вже туди приїхати і сама розкидати у різні бокси, але для цього треба інвестор, який захоче цим займатися і заробляти на цьому гроші. В громаді таких ресурсів немає», - каже Ольга Негода.

Прес для пластику і макулатура на релаксацію

«Ми просили, щоб хоча б пластик виставляли окремо як і скло, але люди поки що нас не чують, - розповідає Ольга Негода. - Школа ж не може організувати у себе сортувальну станцію для всього села».

25 найкращих команд мали отримати прес для пластику аби ущільнювати зібрані відходи. Аджамська школа виявилися серед переможців. Ручний прес дозволяє ущільнювати пластик і зберігати його, так зручніше. Але працювати з ним можуть лише дужі хлопці. Як це робити показує вчитель на уроці праці.

adgamka6

Проте проблема у тому, що у селі немає куди здавати пластик на переробку. Раніше передавали до Кропивницького, адже шкільний автобус їхав туди на заправку. Зараз він заправляється під Знам’янкою і немає кому і як відвезти брикети.

Останній збір макулатури у школі проводили, щоб зібрати гроші на релаксаційний куточок.

«Ми плануємо поставити кілька диванчиків у вільному місці. Це мають бути або шкіряні диванчики або саморобні дивани, зроблені з піддонів. Ми вже зібрали 1500 гривень, а приблизна вартість проєкту 30 000 гривень», - каже школярка Юля.

***
Навесні цього року школа брала участь у проєкті «Мішечок» і посіла 4-те місце в Україні за кількістю пошитих багаторазових торбинок. Більше 1500 штук планували роздавати мешканцям, але через карантин це не відбулось. Зараз же торбинки чекають свого часу і базарного дня, щоб потрапити до мешканців громади, тим паче, що Україна вже на державному рівні розпочинає боротьбу з пластиковими пакетами.

«У мене брат зараз живе у Польщі. Він каже, що і там зміни прийшли не відразу. Ми теж йдемо до них поступово, малими кроками», - говорить Ольга Негода.

 

121578921 1298755070461919 3701847975702763053 o 1
Інфографіка проєкту «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» Фаза II (Association4U)

 

 Анастасія Дзюбак

Фото Валерій Лебідь

Поширюйте

Коментуйте


Реклама