Про цифрові послуги та їх доступність «Гречка» поспілкувалася з представницею директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації Шарлоттою Хмельницькою. Говорили й про проблеми з інтернетом в громадах, і про цифрову освіту, безпеку в Дії та про старт виплат тисячі гривень за вакцинацію.
Протягом трьох днів пані Хмельницька спільно відвідала в області дев’ять населених пунктів Компаніївської, Великосеверинівської та Новоукраїнської громад в рамках проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія), що впроваджується ПРООН за підтримки Швеції.
У рамках зустрічей жителям громад розповідали про електронні послуги, якими жителі області можуть користуватися онлайн на платформі та в застосунку Дія.
«Мета візиту до Кропивницького – розповісти громадам, міській владі, представникам центрів надання адміністративних послуг, управління соцзахисту про ті можливості, до яких вони можуть долучитися та використовувати Дію. Для того, щоб покращувати надання адміністративних і соціальних послуг, щоб не лише розширювати послуги, а й ці послуги робили швидше, безпечніше, доступніше і якісніше», – каже головна спеціалістка експертної групи нормативного реінжинірингу електронних послуг директорату розвитку електронних послуг Мінцифри Шарлотта Хмельницька.
Нині на порталі Дія доступні 72 держпослуги, а у застосунку – 15 цифрових документів та 9 державних послуг. І порталом, і застосунком вже користуються по 12 мільйонів українців.
«Наша роль якомога більше громад долучити до цифровізації, диджиталізації. Направляти їх в курс держави без паперів», – зауважує Шарлотта Хмельницька.
За її словами, суть в тому, аби жителі на місцях, не виходячи з дому, а маючи лише комп’ютер та інтернет могли скористуватися наявними цифровими послугами.
Онлайн послуги – це про доступність прав людини
Представниця Мінцифри вважає, що онлайн-послуги розширюють права людини. Послуги стають більш інклюзивними.
«Люди з інвалідністю можуть отримати послугу просто вдома, маючи комп’ютер, або смартфон. Мати-одиначці не потрібно шукати з ким залишити дитину, вона може в комп’ютері заповнити певні поля і отримати свідоцтво про народження дитини поштою через послугу єМалятко, – каже Шарлотта Хмельницька. – Не треба стояти в черзі, думати з ким залишити дитину, як добратися чи кому дати шоколадку. Комп’ютер у вас хабар не попросить і йому хабар також не зможете дати».
Проблеми з інтернетом?
Відсутність інтернету – найперша проблема, про яку говорили в громадах представниці Мінцифри.
«Але мета Мінцифри до 2024 року забезпечити 95 % транспортної інфраструктури, населених пунктів та їхні соціальні об'єкти доступом до високошвидкісного інтернету. Є субвенція на інтернет, – кажеШарлотта Хмельницька. – Тут справа часу».
Тому громадам радять активно залучати субвенцію на інтернет.
Цифрова освіта
Ще один виклик, з яким стикаються в Мінцифри – цифрова освіта українців. Є окрема платформа Дія.Цифрова освіта, на якій кожен може зареєструватися і пройти освітній серіал. А після кожної серії пройти оцінювання й отримати в кінці навчання сертифікат з оцінкою, і підтвердженням того, що людина отримала певні навички.
Також можна пройти цифрограм – тест на загальну цифрову грамотність. Після проходження тестування також отримуєте сертифікат.
«Потім цей сертифікат можна прикріпити до свого резюме і показати роботодавцю», – зауважила Шарлотта Хмельницька.
За її словами, запити на онлайн послуги від людей впроваджені, просто цим треба користуватися.
«Наша філософія, що ми реалізовуємо найбільш популярні послуги. Одні з перших були послуги з відкриття ФОП, ТОВ. І далі ми рухаємося до нашої стратегічної цілі – 100% державних послуг до 2024 року має надаватися онлайн», – зауважує пані Шарлотта.
При цьому радить слідкувати за новинами Мінцифри, аби знати про останні нововведення. Каже, що люди в громадах запитували, що краще створити ту чи іншу онлайн послугу, хоча як виявляється вона вже є, просто не всі про це знають.
Тому в рамках візитів до громад розповідали про сім нових соціальних та пенсійних послуг. Йдеться про: послуги з призначення житлової субсидії, пенсії та її перерахунку, отримання довідки про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7, довідки про доходи пенсіонера та витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відомо, що розробка цих послуг відбулася за підтримки ПРООН в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія».
Де тисяча?
19 грудня стартує проєкт єПідтримка, спрямований на допомогу українському бізнесу, який найбільше постраждав під час карантину. Йдеться про те, що повністю вакциновані від ковіду українці зможуть отримати 1000 гривень та витратити їх на: похід в театри, кіно, музеї, спортзали, концерти, книги, внутрішні перевезення тощо.
За посиланням є лендинг з повною інструкцією користування послугою https://e-aid.diia.gov.ua/
Безпека в Дії?
Однією з причин відмови реєстрації в Дії у деяких громадян є думки ніби усім будуть доступні їхні персональні дані. Представниця Мінцифри спростовує такий міф.
«Дія не зберігає персональні дані. Ті документи, які ви бачите на застосунку – це лише відображення з реєстру тих даних, які є. Чому, наприклад, не підтягуються деякі COVID-сертифікати? Тому що лікарі ввели дані в реєстр ЕСОЗ з помилками і система їх не бачить в реєстрі. Дія неодноразово проходила перевірки багбаунті – конкурси серед етичних хакерів. Проєкт USAID “Кібербезпека критично важливої інфраструктури в Україні” виділив для цього призовий фонд 1 млн гривень ($35 000). Ніхто не виграв всіх цих грошей, бо не знайшли вразливості в застосунку. Дію не можна зламати, тому що це захищений продукт».
Перевірити дійсність документів в Дії можна за допомогою QR-коду в Дії, який оновлюється кожні три хвилини. Тобто, за словами пані Шарлотти, інші зі скопійованим дизайном під Дію хакерські додатки ніколи не провалідуються і не буде запиту в реєстр.
«Ми створюємо продукти, щоб унеможливити шахрайські рішення, але шахраї є. Для цього потрібна цифрова кібергігієна. Щоб люди були грамотні і не велися на всілякі збори персональних даних, не роздавати свої рахунки, документи. Усе залежить звісно від людей», – зазначає фахівчиня.
***
У рамках зустрічей в громадах представниця Мінцифри також зібрала відгуки та пропозиції, які обіцяє передати своїм колегам з міністерства.
Спілкувалася Валерія Жовтун
- Обережна підтримка: які вектори задав Саміт Східного партнерства Україні
- Тихе рейдерство: що на Кіровоградщині відбувається з державною сільгоспземлею
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
