Ексклюзив

Обережна підтримка: які вектори задав Саміт Східного партнерства Україні

. 3492

 15 грудня у Брюсселі відбувся Саміт Східного партнерства. Дипломатична зустріч представників ЄС та країн східної Європи, які не є членами Союзу, вказує на ключові напрямки, яким приділятимуть увагу дипломати в найближчі роки. Розповідаємо, які були ключові ідеї і чому це важливо.

6931a93e37b7d7f37e27eff1ae0e2dcf 1639587051

Володимир Зеленський і Шарль Мішель, голова Європейської Ради

«Східне партнерство» – ініціатива Європейського Союзу, яка діє з 2009 року, об’єднавши членів ЄС та шість східноєвропейських сусідів: Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
Панельні дискусії і питання Саміту зазвичай стосуються безпеки, економічного виміру та політичної ситуації в регіоні.

 Напередодні шостого Саміту анонсували, що ключовими питаннями стане Україна і стягування російських військ до нашого кордону. Не оминули і політичну ситуацію в Білорусії та ситуацію з мігрантами. У той же час представників Білорусії на саміті не було, і європейці дали зрозуміти: порожній стілець може згодом зайняти Світлана Тихановська.

Не оминули конфлікт Вірменії та Азербайджану щодо Нагірного Карабаху і спільну боротьбу з пандемією.

Обіцяють безпеку, але до спільного «гнізда» кликати не поспішають

Для України цього разу питання безпеки було ключовим, адже кілька місяців світові спецслужби фіксують стягування військ до українського кордону і пророкують повномасштабну атаку Росії, на заміну гібридній війні, яка триває на Донбасі вже 7 років.

Тому Саміт використали, щоб обговорити безпекові питання та вкотре задекларувати свій курс на вступ до НАТО.

В рамках заходу президент України Володимир Зеленський зустрівся з учасниками Нормандського формату – президентом Франції Еммануелем Макроном та новим Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Як результат вже 17 грудня Франція заявила про потребу якнайшвидше знову зібратись у Нормандському форматі.

1e0c0113b2a39c72f71df0b6965ea011 1639581574

Зустріч Зеленського і Макрона

Також Зеленський заявив, що додаткові санкції проти Росії треба вводити вже, діючи на випередження, а не чекати вторгнення.

На короткій 20-хвилинній пресконференції журналісти двічі ставили питання дій на випередження перед спікерами, але відповіді були ухильні.

«Ми недавно мали розмову з президентом Росії. Ми стараємось вирішити ситуацію дипломатично», – заявив на підсумковій пресконференції Голова Європейської Ради Шарль Мішель.

Попри те, що ще влітку підготували кілька варіантів рішення на випадок ескалації агресії, діяти наперед ЄС не поспішатиме.

«Ми закликали Путіна утримуватись від подальшої агресії. Ми підтримуємо територіальну цілісність України. Немає бути сумнівів, що ми твердо відреагуємо на агресію направлену проти України», – сказала голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

У той же час Україна вкотре заявили, що її стратегічна мета – приєднання до Євросоюзу, проте тут отримала відповідь, яка нічого не обіцяє, але підтримує надію.

Це відобразилось у фінальній декларації Саміту, де вкотре визнали європейські прагнення країн «Асоційованого тріо»: України, Молдови і Грузії.

Посилення співпраці з «Асоційованим тріо»

«У нас є домовленості, які розширяють нашу співпрацю. Ці домовленості підтверджують, що всі три країни рухаються у потрібному напрямку. Крім того, ми схвалили зовсім нову річ – інвестиційний план», – сказала голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

ЄС витратить 2,3 млрд євро на економічні заходи у шести країнах Східного партнерства, для для стимулювання подальших приватних інвестицій туди. Об’єм таких інвестицій, за прогнозами буде близько 17 млрд євро, 6,5 з яких припадатиме на Україну.

Ці кошти планують спрямувати:

  1.  На модернізацію пунктів пропуску та оновлення інфраструктури на кордонах.
  2.  На посилання цифрової трансформації, що мала б у майбутньому зробити можливим проєкт «Дія. Сіті» – потужний ІТ-хаб.
  3.  На проєкти у сфері енергоефективності та водневої енергетики.

Але не лише це.

Позитивним сигналом для України стало і те, що Словенія підписала Декларацію про підтримку європейських перспектив України. Таким чином наші прагнення зараз офіційно підтримують 7 із 27 членів Євросоюзу.

79a21f7910bb215633516a61dce6c3a7 1639578879

«Більше тим, хто робить більше»

«Говорячи про форму Тріо, то вона безумовно співзвучна з принципом, який постійно повторювався в рамках Саміту: «Більше тим, хто робить більше». Тобто якщо певні країни демонструють свої бажання поглиблювати співпрацю, звісно їм буде більше кроків назустріч», – говорить депутат Європарламенту від Литви Андрюс Кубілюс.

Він вважає, що можливість для країн Тріо – створення спільного порядку денного.

«Звісно добре, коли кожна країна матиме свої досягнення, але разом їм буде легше рухатись до спільної мети. Я пам’ятаю 90-ті роки, коли першу частину країн Центрально-Східної Європи запросили приєднатися до Європейського союзу, зокрема Литву та Естонію. Тоді литовцями з психологічної точки зору було важливо показати результати не гірше ніж у Естонії, не пасти задніх», – пояснює євродепутат.

До того ж вважає, що Україні варто концентруватись не ефективному використанні коштів, які отримуємо на підтримку.

«Українським політикам треба зосереджувати свою увагу не на тому, яка кількість грошей прийде з Європейського Союзу, а на тому як вирішити питання здатності української сторони прийняти ці кошти та належним чином їх розподілити», – каже Кубілюс.

Радить Україні не просто сподіватись на вступ до ЄС, а робити необхідні зміни. Це і низка реформ, і активніша імплементація вже існуючого договору про Асоціацію. Зокрема, унормування українського законодавства з європейським та інтеграція до Спільного Ринку.

Адже можна покладати надію на зрушення в процесі вже наступного року, коли головувати в Раді ЄС у другому півріччі 2022 року буде Чехія, яка раніше виступала за швидше розширення Євросоюзу.

Анастасія Дзюбак

 Офіційні фото з сайту Президента

Поширюйте

Коментуйте


Реклама