Ексклюзив

Віддати частинку себе: історії людей готових стати донорами кісткового мозку

. 5329

«Гречка» поспілкувалась з жительками Кіровоградщини, які зареєструвались і стали потенційними донорами кісткового мозку. Тобто вони у списку понад 5000 українців, які готові врятувати життя людям з лейкемією, якщо їх стовбурові клітини підійдуть для лікування. Розповідаємо чому це важливо і чим відрізняється від донорства крові.

269121760 342043277339553 1657521734840931817 n

***

27-річна Тетяна Подоліч з Кіровоградщини разом з чоловіком зареєструвалась в реєстрі донорів кісткового мозку.

25 березня цього року її 7-річній доньці Лілії поставили діагноз – рак крові. Згадує, перші три місяці фактично жила інформацією про реєстри донорів, з якими можна за потреби зв’язатись, шукала, які клініки роблять пересадку.

Згодом знайома розповіла, що вже є офіційно в реєстрі донорів кісткового мозку, пройшла обстеження, і якщо треба – може дати контакти для реєстрації.

Чесно, це було рішення хвилини, – каже Тетяна.

Разом з чоловіком вони стали потенційними донорами кісткового мозку.

10 місяців лікуємось і донці пересадка кісткового мозку не знадобилась. Я сподівалось, що обійдемось і допоможе терапія, – додає вона.

Переконана, якби ситуація з базою донорів, обізнаністю громадян, що стати донором – безпечно, що кістковий мозок відновлюється і такі реєстри є у всьому світі, то допомогли б не одній людині.

На моїх очах не дочекавшись пересадки, не витримавши хіміотерапії, янголами стали четверо дітей. Якби від мене залежало житимуть вони чи ні, то я б стала донором для всіх чотирьох. Якщо частинка мене може врятувати інше життя чому б і ні.

Тетяна згадує, як на її рішення приєднатись до реєстру відреагували знайомі: «Сказали: ти що дурна? Нащо воно тобі? Ще покалічать тебе, влізуть тобі у кісний мозок».  Але вона пояснила, як це відбувається насправді.

Це процедура схожа на ту, яку моя дитина переживає кожні 2 місяці, – розповідає Тетяна. – Якщо моя дитина без наркозу може витримати забір кісткового мозку на аналізи, спинномозкові ін’єкції, хіміотерапію, яка водиться в спину напряму і після цього встає на ноги і не відчуває дискомфорту, то і я можу це зробити.

Тетяна хоче, аби дорослі стали прикладом для своїх дітей і стали потенційними донорами. Щоб батьки не збирали мільйони на лікування дітей за кордоном, а змогли зробити це в Україні.

Коли працювала в дитячому садочку, діти грали в рольові ігри і говорили ким мріють стати. Ми всі кажемо, як класно, коли в дітей є мрії. Давайте бути героями і прикладом для своїх дітей, щоб мама і тато були для них головними героями. Це буде найпозитивніший стимул. 

Що таке реєстр донорів кісткового мозку?

У 2018 році Роман та Юлія Куць створили Український реєстр донорів кісткового мозку – недержавну організацію, яка бореться з раком крові та іншими захворюваннями, що потребують трансплантації кісткового мозку. Така операція часто необхідна людям, які мають, наприклад, рак крові.

До 2020 року операції з трансплантації кісткового мозку від неродинного донора проводили лише за кордоном. Все змінив ухвалений закон, завдяки якому з'явилась можливість використовувати недержавні реєстри донорів кісткового мозку та вибудувати систему трансплантації в Україні. Усі трансплантації кісткового мозку в Україні сплачує держава в рамках пілотного проєкту по трансплантації МОЗ України.

У квітні 2020 в Україні вперше провели трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора. На сьогодні завдяки благодійному фонду «Український реєстр донорів кісткового мозку» вже відбулась 16-та трансплантація, а у реєстрі 5707 потенційних донорів. Це люди, які добровільно і безкоштовно погодились поділитись своїм кістковим мозком з пацієнтами, яким це може врятувати життя.

Наразі Український реєстр донорів кісткового мозку офіційно проводить пошуки для трьох українських медичних закладів, які виконують трансплантації від неродинного донора.

Як працює трансплантація?

Кістковий мозок – це м'яка тканина всередині кісток, яка виробляє кровотворні стовбурові клітини. Гемопоетичні стовбурові клітини знаходяться в кістковому мозку, периферичній циркулюючій крові та в пуповинній крові. Це клітини, які мають унікальні властивості: самовідновлюються протягом усього життя та утворюють інші клітини крові.

Коли захворювання вражає кістковий мозок таким чином, що він не може виробляти стовбурові клітини або виробляє хворі клітини, тоді трансплантація може бути найкращим варіантом лікування.

Трансплантація кісткового мозку – це трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин.

Хто може стати донором?

Будь-яка здорова людина віком від 18 до 35 років може зареєструватись потенційним донором кісткового мозку. Вам буде відправлено тест-набір, зі спеціальними паличками, якими необхідно взяти мазки із внутрішньої поверхні щоки.

Якщо ви підійшли комусь як донор, існують два можливі шляхи пожертвування стовбурових клітин, які можуть бути запропоновані для розгляду.

Як стати донором 2

Перший шлях

Використовується у 80% випадків. Це забір стовбурових клітин із циркулюючої крові.

Протягом п'яти днів донору будуть вводити спеціальний препарат, який значно збільшує кількість стовбурових клітин у крові. На п'ятий день донору проведуть аналіз крові, щоб перевірити, чи достатньо у нього циркулюючих стовбурових клітин. Далі, за допомогою спеціального апаратупроводиться забір стовбурових клітин у донора з крові через вену в одній руці, повертаючи кров до тіла через вену в іншій руці.

Сама процедура забору клітин триває 3-5 годин, в залежності від кількості стовбурових клітин, яку необхідно отримати. Загальна анестезія та подальше перебування в лікарні непотрібні. Можливі побічні ефекти: біль у кістках, іноді головний біль, стомлюваність, проте вони скоро проходять за один-два дні.

Другий шлях

Використовується у 20% випадків.

Це пожертвування самим кістковим мозком, що передбачає отримання стовбурових клітин з тазових кісток. Це робиться за допомогою голки та шприца під загальним знеболенням в лікарні.

Оскільки можливе відчуття дискомфорту у місцях, де була встановлена голка, донора госпіталізують у клініку на один-два дні. У цьому випадку, найбільший ризик пов'язаний із використанням анестезії під час процедури.

Також можливі побічні ефекти:

  • втомлюваність,
  • незначний біль,
  • синці у місці забору, які скоро проходять.

 При двох способах забору отримують не більше 1-5% від загального обсягу кісткового мозку донора. Такої кількості цілком вистачає, щоб забезпечити кровотворення пацієнта на все життя. Кістковий мозок у донора повністю відновлюється протягом декількох тижнів.

Історії майбутніх донорів

Кропивничанка Юлія Башакова донорка крові. Спочатку здавала кров, коли хтось просив з рідних чи друзів, а зараз раз на рік здає кров. Про реєстр давно чула, але не реєструвалась, але нещодавно подала заявку.

Беруть лише стовбурові клітини, які виділяються в крові. Я подивилась, почитала відео. Для організму шкоди не буде, і через два місяці ці клітини відновляться. Страху точно немає ніякого. Навпаки, я дуже хочу допомогти. Це велика рідкість, якщо ДНК співпаде.

 

 Юлія вважає, не кожен може допомогти грошима, але може віддати частинку себе.

Наш здоровий організм виробляє стовбурові клітини, чому б ними не поділитись з людиною, яка хвора на рак? Для нас це нічого не вартує, а для людини вартує життя.

Наталія Фурман дізналась про реєстр з соцмереж. Каже, людям треба більше дізнаватись про це, щоб надалі не жити стереотипами про донорство кісткового мозку.

Коли я реєструвалась в реєстрі розуміла, що десь є мама в якої є хвора дитина і вони чекають на допомогу. Поставила себе на місце іншої людини і зрозуміла, що частина мене може врятувати життя.

 Записала історії Ірина Маслюкова

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама