Як досвід організації дитячих таборів допоміг створити волонтерську платформу в Одесі
Громадська організація «Експедиція» в Одесі ще донедавна спеціалізувалась на проведенні дитячих наметових таборів та дозвілля. Активна фаза війни змінила напрям їх роботи: свої організаційні здібності направили на координацію волонтерської роботи. Зараз вони координують своєрідний волонтерський хаб із пів тисячі волонтерів.
У березні Олексій Чорний мав би повезти дітей на весняні канікули кататись на лижах на Драгобрат. Скіпаси на 20 тисяч гривень «спалила» війна.
Прикрити тил
«Просто робили те, що горіло», – каже Олексій.
Він не планував переорієнтовувати діяльність своєї організації. Просто 24 лютого пішов до військкомату.
«Там сказали, що у першу чергу приймають людей з досвідом бойових дій, тому я пішов у тероборону і просто планував бути солдатом», – каже чоловік.
Але коли прибув у місце розташування зрозумів, що територія, яку виділили для розміщення бригади не пристосована до життя: не було світла і опалення, вода не доходила до другого поверху, туалети з непрацюючими бачками.
«Стало зрозуміло, що перш ніж воювати, треба забезпечити тил, який забезпечуватиме бійців, бо вони просто похворіють. Тому перші сім днів війни ми розгортали волонтерську структуру».
Першим ділом розгорнули кухню, яка стала годувати і досі годує захисників. Запросили сантехніків, провести найнеобхідніші ремонти. Організували склади з одягом, щоб забезпечити солдат тим, чого бракувало. Щоб точно знати, що треба першочергово організували вікно прийому звернень від бійців.
Коли закрили першочергові потреби побуту тероборони, то почали піднімати інші питання.
«Була відсутня підготовка солдатів тероборони. Їх не вчили збирати-розбирати зброю, прицілюватись. Ми ж організували на базі військової кафедри одного з вишів навчання із військової підготовки для цивільних, які хотіли б долучитись до тероборони», – каже Олексій.
Зараз навчання пройшли більше тисячі людей. Стільки ж пройшли навчання із першої меддопомоги.
Від організації таборів до волонтерського центру
У 12 років Олексій потрапив до наметового табору і захопився.
«Це прекрасний формат, щоб дитині розкрити себе порівняно з таборами у чотирьох стінах», – каже він.
У 17 років він став таборовим інструктором, потім керівником табору. У 2005 розпочала свою діяльність ГО «Експедиція», яка провела десятки таборівок.
Фото із літнього таблору “Експедиції” минулих років
Колись це були табори в Криму, Карпатах, на Хортиці. Останні ж кілька років базувались у Мигіях (Миколаївська область) і Лебедівці (Одеська область), яку зараз обстрілюють окупанти.
Після наметових таборів на кількасот дітей і дорослих організаційного досвіду не бракувало.
Ніхто не знав, що доведеться їх використовувати у таких умовах.
Тож зараз роблять все: і шиють бронежилети для ТРО, і піднімають бойовий дух концертами з балконів.
Звести людей з ідеями і людей з можливостями
Тоді дійшли до думки, що мають створити один центр, який би приймав пропозиції людей і координував пропозиції і потреби, аби працювати ефективно.
«Мій телефон розривався від дзвінків. Всі дзвонили, пропонували ідеї, допомогу з різних напрямків. Один готовий робити блокпости, інші кажуть, що мають пісок, треті кажуть, що їм пісок треба», – згадує чоловік.
Брендовані одеські пічки відправили оборонцям Миколаєва
Зараз у приміщенні на чотири поверхи працюють волонтери, які займаються тим, що зводять між собою людей, у яких є ідеї з тими у кого є ресурси і організаційні вміння.
Таким чином по місту організували шість волонтерських штабів і десяток проєктів, щоб допомагати опору окупантам.
Наприклад, до волонтерів звернулись бажаючі безкоштовно зробити щеплення бійцям від правцю і гепатиту В, які не знали як вийти на зв’язок із військовими. Централізоване щеплення зробити не вийшло, тому організували його для бажаючих через волонтерський центр.
«Буває дехто каже, ми звернулися, а нам відмовили, то ми розвернулись і пішли. То в нашому випадку так не працює. Якщо керівництво десь не готове сприяти – шукаємо інші виходи», – каже волонтер.
Зізнається, на місцевому рівні достукатись до місцевого військового керівництва було складно, вони переконували, що все у них добре. Достукались «через копняки згори». Але зі зміною керівництва ситуація змінилась.
Нагадаємо, кропивничани також активно працюють на перемогу. Так виробник гімнастичного обладнання став працювати на оборону, єдина кропивницька сомельє вантажить тонни гуманітарки у Львові. Про актуальні потреби, якими опікуються волонтери Кропивницького читайте тут.
