Ексклюзив

Олена Горобець: кропивницький Гуманітарний центр – це не лише про їжу, а про сенси

. 9233

Кропивницька журналістка і продюсерка Олена Горобець розповіла, як створювався і працює Гуманітарний центр, волонтери якого допомагають тисячам вимушеним переселенцям.

На годиннику рівно 8-ма ранку. Замість сніданку лише чашка кави. На вулиці вже чекає вантажний мерс. У ній їдемо з кропивницькою журналісткою і продюсеркою Оленою Горобець на місцеві оптові бази, шукаємо де закупити кількасот пачок чаю, відвантажуємо на одному з підприємств печиво, забираємо накладні. З усім добром поспішаємо до Гуманітарного центру.

Такими не рідко бувають ранки Олени. Хоча донедавна вона планувала продюсувати телепроєкти, а також знімати цієї весни у Норвегії документальні фільми. Як і в мільйонів українців, 24-го лютого в Олени змінились усі плани і з’явились нові виклики. А власні ресурси і зв’язки вдалося мобілізувати для координації Гуманітарного центру, який допомагає вимушеним переселенцям їжею, одягом, предметами першої необхідності.

Уже понад місяць організований громадською організацією «Територія успіху» Центр приймає тисячі клієнтів – українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабний напад росії. Його волонтерами є місцеві активісти, журналісти, фотографи, актори, просто небайдужі містяни, а також самі переселенці.

Як створювався Гумцентр говоримо в інтерв’ю з його співзасновницею та координаторкою Оленою Горобець.

З журналістики у волонтерство

З громадською діяльністю я пов’язана ще з Революції Гідності. Ми допомагали волонтерам, а також супроводжували Майдан інформаційно. З 2015 року тривалий час у різному форматі співпрацювала з громадською організацією «Територія успіху» серед інших і за профілем допомоги внутрішньо переселеним особам. Тому це таке логічне продовження роботи громадської організації у цій ніші.

Плани на цю весну були інші. Мали знімати багато телевізійних проєктів. Графік зйомок був розписаний мало не до кінця року. Але зараз ми щасливі і маємо розкіш допомагати, а не потребувати допомоги. Адже ця грань зараз як ніколи дуже тонка.

Партнерська допомога чехів

З перший днів повномасштабного російського вторгнення очільниця ГО «Територія успіху» Інга Дуднік стала волонтером із розселення людей. У якийсь момент довелося прийняти 800 дзвінків та допомогти поселитися тут чи переночувати. Я у цей час комунікувала з нашими партнерами з Чехії, з якими минулого року реалізували один соціальний проєкт.

Ми усі думали, як інформаційно реагувати на це, і взагалі, що можна робити. Під час війна загалом усе швидко і динамічно змінюється. Наші партнери одні з найперших запропонували допомогу. Зараз вже багато міжнародних фондів та місій заходять в Україну, їхня бюрократична процедура розігналась і запустилась. А тоді нам допомогли колеги і однодумці правозахисники, які просто хотіли нас підтримати. І хоч для них це зовсім не профільна діяльність, активно включились, пропонували різні варіанти допомоги, зокрема й з евакуацією. Ми накидали з Інгою список, що потрібно для допомоги переселенцям і вони надіслали нам кошти на продуктові набори, подушки, ковдри.

Зрозуміли, що «цей дощ надовго»

Спочатку ми розвозили ці речі місцями масового розселення людей, які тут зупинялися на ночівлю. За кілька днів ми з Інгою зрозуміли, що роботу треба організувати більш системно, бо «цей дощ на довго». Почали шукати приміщення. Влада виділила нам місце в спортшколі. І все почалося.

З кожним днем масштаби ростуть. Про нас дізнається все більше й більше людей. А я дізнаюся про такі місця, про існування яких я навіть не підозрювала. Від оптових ринків до якихось продуктових баз у місті і поза його межами.

Спочатку робочий процес ішов паралельно – ми почали звозити речі і продукти, пакувати їх та сортувати і люди тут же їх забирали. Зараз ми практично на колесах облаштовуємося. Наприклад, знайшли стелажі для розміщення фасованих харчових наборів. Потім зрозуміли, що треба щось робити з одягом. Його відразу було дуже багато, кропивничани все поприносили. Тому почали звозити стійки і розвішувати одяг на вішаки.

Бачимо біблійні чесноти в якомусь кристалізованому вигляді

І тут я дуже дивуюсь і вдячна кропивничанам. Багато хто сьогодні втратив роботу, можливість поповнювати джерела доходу. Ми усі в такому підвішеному стані й не знаємо, що буде з нами завтра. Водночас у цій ситуації кропивничани несуть і несуть допомогу. Багато допомагають армії й в них ще вистачає душевного тепла, розуміння і такої емпатії – відірвати зараз від себе.

Адже те, що вони зараз несуть, це не від надлишку, а щоб не залишити своїх людей в біді. Ми бачимо ці біблійні чесноти в якомусь кристалізованому стерильному вигляді. Це як з кімнати мір і вагів – героїзм, милосердя та інші чесноти. Адже в мирному житті, трохи все по-іншому. І цей наш кристалізований стан – це ненормально. Навпаки, нормально, коли в нас є якісь свої сумніви, пріоритетні побутові питання. А ось тут, коли останнім діляться з ближніми, щоразу вражає і ми плачемо над цими історіями.

Також часто запитують, чи можна й самим приходити допомагати. У нас зараз половина команди волонтерів – самі переселенці. І це з одного боку вражає, а з іншого – сприймається нормально. Принаймні якби я була в такій ситуації, напевне не сиділа б вдома.

Скільки таких зараз історій. Немає часу всі записувати. Але тут є над чим поплакати, чому посміхнутися і через що вірити, що ми таки переможемо і перемагаємо вже, і це тільки питання часу.

Центр, говорить Олена, не лише про їжу, а про сенси. Харчі закуповують у місцевих виробників. Таким чином підтримують економіку. А ще почали допомагати й самим підприємцям – для деяких ініціювали розробку брендингу їхньої продукції. Аби клієнти Центру, знали, що це кропивницький виробник і пам’ятали кропивницьку гостинність.

Протягом березня Гуманітарний центр ГО «Територія успіху» прийняв 6258 відвідувачів. З них 1786 дітей. У Кропивницький вони приїхали з 313 населених пунктів, що постраждали від війни. В області ж за даними влади, залишилося проживати вже 28 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Адреса Центру: вулиця Чміленка, 31. Графік роботи: з понеділка по п'ятницю з 10.00 до 17.00. Дізнатися про потреби Центру, наявні речі та інші волонтерські ініціативи можна на цих сторінках у соцмережах й телеграм-каналі.

 

Анастасія ЗУБОВА

Фото Олександра МАЙОРОВА

Поширюйте

Коментуйте


Реклама