Ексклюзив

"Зібралися у храмах просити в Переможця смерті перемоги над агресором": Великоднє послання Єпископа Марка

. 6347

 

"Гречка" публікує без змін Великоднє послання Єпископа Кропивницького і Голованіського Марка.

 

6f20daca55912f048178ba30d5f6dfe7 copy

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Улюблені у Христі браття і сестри! Відважні та сповнені жертовної любові жителі Кропивницького й Кіровоградщини! Цьогоріч найбільше свято християн – Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – ми зустрічаємо зі сльозами на очах, щемом у серці, із вдячністю Богові, воїнам та всім небайдужим співгромадянам.
Сьогодні, на дев’ятому році російсько-української війни та на шістдесятому дні повномасштабного вторгнення росіян на наші терени, ми зібралися у храмах просити в Переможця смерті перемоги над агресором та миру для України. А ще стійкості та опіки нашим воїнам-захисникам. А ще єдності та розради. Знаючи, які великі звірства чинить осатанілий загарбник супроти нашого народу на окупованих землях України, та з якою люттю здійснює чергову спробу знищити нас, українців, ми ревно сьогодні молимо Бога за заступництво, просимо допомоги в Нього, Судді праведного, бо знаємо: «гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою» (Рим. 1:18).

Саме зі спотворення правди розпочинає зло свій шлях поневолення людини, спотворення в ній образу Божого. Сіючи сумніви у праведних і правдивих словах Творця, гріх пускає коріння у єстві людини, бажаючи заповнити собою все, витіснити Божественне, вбити сумління, позбавити чеснот, перетворити людину на знаряддя зла. І як наслідок – незгоди, ворожнеча, злоба серед людей і криваві, руйнівні війни серед цілих народів.
Наше сьогодення вкотре викриває жахливу дію зла, яке приходить тільки для того, «щоб красти й убивати та нищити» (Ів. 10:10). І ми свідки того, як людина, опанована злом, коїть страхітливі злочини, не усвідомлюючи відповідальності за них перед Богом. Як зло через неправду підкорює собі цілі держави, громадяни котрих стають активними чи мовчазними співучасниками великої кривди. І чим більше розростається, тим більшу загрозу несе всьому живому. Чим глибше вкорінюється, тим більше спотворює єство людини.

Це має стати застереженням кожному християнину, що коли ми не зупинимо зло завчасно, не подавимо його через молитву та стриманість, не переможемо його чеснотами, то воно має здатність повністю заполонити людську волю, підкорити нас собі, вивільнитися та показати свою справжню хижу сутність. Тому не можна потурати несправедливості, миритися з неправдою, бути байдужим до зла, вчиненого іншим, бо таке ставлення дає можливість злу опанувати суспільством, закласти основу терору, розгорітися війні. Неспротив злу та потурання йому вивільняє страшну руйнівну, вбивчу стихію, яка стосується кожного: нищить, ґвалтує, сіє смерть, і яку можна зупинити тільки ціною великих страждань і жертв.

Бо і Христос через страждання, приниження та смерть, яких зазнав від рук Свого ж творіння, зупиняє зло, перемагає диявола і звільняє рід людський із неволі гріха. Це ціна перемоги Христа над смертю. Бог іде на цю самопожертву, щоб урятувати Своїх дітей і Своє творіння з пут прокляття, гріха та смерті. Щоб дати надію впалому людству, наповнити життя людини сенсом, повернути втрачену вічність.

У світлі подій Воскресіння Христового та викликів сьогодення маємо осягнути і цінність дару життя, яка не у тривалості нашого перебування на землі, а в тому, як ми скористалися цим даром, не скільки прожили, а як прожили. Тому так важливо вчергове у цей величний день нагадати про потребу жертовного служіння кожного християнина своїми талантами ближнім, суспільству, а отже Богові. Про вагу доброго слова чи наміру в цьому світі, сповненому зла та несправедливості. Про важливість справ милосердя й небайдужості, зокрема відповідальності, у світі, спраглому любові та єднання.

Бо й сам Христос, зійшовши на хрест, страждаючи, ніби обійняв Своє творіння і возносив за нього молитви, благословляючи тих, хто співстраждав із Ним, і тих, хто байдуже спостерігав за Його муками, і навіть тих, хто завдавав Йому страждань чи отримував від цього насолоду. Така незбагненна і безмежна любов Творця до Свого творіння, Небесного Батька до своїх заблудлих дітей. І саме такою самопожертвою Бог долає згубні наслідки людського падіння, відновлює лад у хаосі страстей, заспокоює море людських пристрастей, пом’якшує очерствілі серця та воскрешає омертвіле сумління. Повністю оновлює упале людське єство і запрошує нас успадкувати нову людську природу через наслідування Його в жертовному служінні та єднанні у Його тілі – Церкві Христовій.

Тож сьогоднішнє наше зібрання у храмах, у такі тривожні та трагічні часи, – це тверде свідчення вірності Богові, уповання на Його опіку та захист, упевненості в перемозі Добра над злом і України над агресором. Це вияв нашої любові до Творця Всесвіту, обітниця наслідування Його жертовного служіння.

На прикладі Його славного подвигу ми утверджуємось у переконанні тимчасовості зла, неправди й ненависті та торжестві добра, справедливості й милосердя. Віримо у перемогу над агресором, висловлюємо надію на світле майбутнє нашого народу. У цьому нас надихають і стійкість та відвага нашого воїнства, жертовне служіння волонтерів, щира наша молитва й довіра Богові, однодумність і єдність народу України. Впевнені, що зло, хоч би яким потужним воно себе демонструвало, усе ж безпорадне перед Усевишнім, безглузде у своїй жорстокості та слабке у своїй неправді. А добро, милосердя і справедливість пануватимуть вічно.

Сьогодні ж ревно просімо, аби Господь дав силу нашому народові, аби Господь поблагословив наш народ миром (Пс. 29:11).

Христос воскрес!
Воістину Христос воскрес!
м. Кропивницький
Пасха Христова
2022 року Божого
Марк (Левків),
єпископ Кропивницький
і Голованівський

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама