За два місяці з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну до Словаччини виїхали 330 тисяч українців. Для країни, яка за площею дорівнює двом Кіровоградським областям – це небувалий притік людей. І в той час як допомагати українцям намагається місцева влада та волонтери, підключаються і медіа.
Вже два тижні у Братиславі працює україномовний сайт «Новини зі Словаччини», який покликаний надати найнеобхіднішу інформацію українцям на їх рідній мові, а також ознайомити їх із можливостями, які надає країна.
Президентський палац у Словаччині підсвітили кольорами українського прапору.
Від волонтерства до повноцінної роботи
Уродженка Кіровоградщини Аліна Ґраффіова вже понад чотири роки живе в Братиславі. Як і для всіх українців у різних куточках світу останні два місяці змінили її життя.
Напередодні повномасштабного вторгнення вона звільнилась з роботи. Нову шукати не почала, бо перший місяць війни вона з чоловіком присвятили допомозі українцям, які тікали від війни: ходили на мітинги на підтримку України, чоловік возив гуманітарну допомогу через кордон, приймали людей у своїй квартирі, допомагали знайти житло і роботу.
Мітинг на підтримку України у Братиславі 24 лютого 2022
Коли з родиною переселенців Аліна поїхала до відділу поліції, аби ті офіційно стали на облік, познайомилась із журналістом, який готував матеріал про українських біженців для угорського видання.
Вдома вона працювала журналісткою, а в Словаччині – продавчинею.
«Чотири роки не мала можливості, а тут вирішила використати шанс. Підійшла і спитала, чи не знає він координати видань чи газет, яким потрібні журналісти. Сказала, що я українка і живу тут вже кілька років. Ми обмінялись телефонами і він мені пообіцяв, що дасть знати, якщо почує про вакансію», – каже вона.
Особливих надій на випадок вона не покладала. Але за кілька днів отримала смс, що братиславське видання шукає україномовного журналіста.
Орієнтація на україномовних
Видання, у якому працює Аліна, заснували у 1995 році. Тоді в країну приїздило багато англомовних людей. Тоді четверо американців вирішили створити видання про Словаччину англійською.
The Slovak Spectator був тижневиком орієнтованим перш за все на дипломатів, а потім аудиторія розширилась і вони створили ціле видавництво The Rock, яке зараз є одним із найбільших у країні.
Зараз англомовна газета виходить раз на місць, а також працює сайт.
«Через війну моя шеф-редакторка подумала, що варто перекладати ці англомовні новини і українською, адже зараз в країну приїхало багато людей, які не знають мови. Вони переклали кілька матеріалів, а згодом керівник видавництва повідомив, що готовий запустити річний україномовний проєкт», – розповідає Аліна.
Так із маленького розділу «Новини» на англомовному сайті зародилось видання «Новини зі Словаччини», який і очолила Аліна.
Також з нею працює журналістка зі Львова, яка переїхала в місто Кошиці, також двоє українців перекладають англомовні дайджести та співпрацюють з блогером Олександром Скоріченком, який гарно пояснює юридичні аспекти життя для емігрантів.
Зараз на сайті переважно новини, оскільки видання лише налагоджує роботу.
Вже за перші тижні роботи сайт відвідує близько півтори тисячі людей на добу.
«Вчора отримали перший хейт», – розповідає Аліна.
Коли вона поширила у фейсбук-групу «Українці Словаччини», де близько 30 тисяч підписників, новину про те як у Кошиці побралась пара айтішників з Харкова.
«Жінки обурювались як наречений потрапив у Словаччину, чому не захищає Україну, чому наші чоловіки там, а він тут. Понад 180 коментарів за добу. Хоча були люди, які пораділи за пару», – каже вона.
Спершу хотіла глибше дослідити питання, дізнатись історію чоловіка, але редактори переконали, що не варто, адже емоційно заряджену на агресію аудиторію це все одно не переконає.
«Хотілось дати промінчик добра, а деякі люди у всьому знайшли зраду, – засмучується Аліна. – Адже проєкт відкрили для того, щоб згуртувати, а не розбурхувати людей, розповісти українцям про країну».
Також незабаром виходитиме і україномовна газета на 8 сторінок, яку безкоштовно розповсюджуватимуть у торгових центрах і соцзакладах.
Але і про волонтерство дівчина не забуває. Вона допомагатиме в організації благодійної виставки кропивницького фотографа, яку планують організувати у Братиславі, щоб зібрати гроші на потреби тих українців, які втратили дім, але залишились в Україні.
- ЄС та Україна без російського газу: які альтернативи шукатимуть і що чекає споживачів
- Тетяна Лугинець: У нас буде наш День перемоги (ПОДКАСТ)
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
