Європейські санкції проти Росії повинні посилюватися. Про це говорять і представники української влади, і світові лідери, які переконані, що лише жорсткі економічні обмеження можуть зупинити військову агресію РФ. Одним із головних таких обмежень називають запровадження повного ембарго на купівлю російських енергоресурсів західними країнами. «Гречка» розбиралася у тому, як європейці будуть боротися за власну енергетичну незалежність від Росії і що це може змінити для України.
Такий крок сильно вдарить по економіці РФ, бо саме продаж вугілля, нафти та газу приносить Москві найбільші гроші – лише з початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну РФ отримала більш ніж 47,2 млрд доларів від продажу енергоресурсів до європейських країн.
Розуміючи це, Сполучені Штати, Японія, Велика Британія та Канада вже заявили про поступову відмову від російського вугілля, нафти та газу. Заборону на купівлю вугілля в РФ наклав також Європейський Союз, однак із нафтою та газом ситуація трохи складніша: ЄС, який у значно більший мірі залежить від викопного палива з Росії (близько 40% відсотків усіх газових потреб Європи забезпечує РФ), повністю відмовитися від нього поки не може. Мовляв, якщо зробити це надто швидко, то по економіці європейських країн буде нанесений потужний удар, відновитися після якого буде непросто.
Але і мовчки купувати енергоресурси у країни, яка вчиняє геноцид цілого народу, європейські лідери вже не збираються. Саме тому поступова відмова від російських енергоресурсів у ЄС таки планується.
Газ із США, Лівії та Катару
Перший з 24 лютого великий крок до зменшення залежності ЄС від російського газу було зроблено ще наприкінці березня. Тоді, під час візиту американського президента Джо Байдена до Брюсселю, було погоджено велику угоду про постачання не менш ніж 15 млрд кубометрів скрапленого природного газу із США та держав-партнерів до Європи. Також було створено спільну робочу групу, яка працюватиме над зменшенням залежності Європи від російського викопного палива та зміцненням європейської енергетичної безпеки.
Впродовж наступних кількох тижнів низка європейських країн (зокрема Естонія, Литва, Латвія) оголосила про поступову відмову від російського газу. 26 квітня до цього клубу долучилася і Австрія, уряд якої нині розробляє механізм повної відмови від газу з РФ.
Днем пізніше про терміновий пошук альтернатив блакитному паливу з Росії заявили Польща та Болгарія. Вони відмовилися платити за російське блакитне паливо у рублях, після чого «Газпром», порушуючи умови контрактів, просто припинив постачати їм газ. На думку аналітика Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа, Москва пішла на такий крок задля того, щоб залякати інші європейські країни і «продемонструвати їм свою силу».
– «Газпром» розумів, що ці країні підуть (Польща та Болгарія планували поступову відмову від російського газу – ред.) і потрібен був такий політичний крок для демонстрації сили і підняття ставок. Загалом вся ця історія про необхідність платити Росії за газ в рублях якраз про підняття ставок з Європою. Традиційна російська стратегія «взяти на понт», щоб дізнатися хто сильніший, хто перший здасться, – розповідає експерт.
Вочевидь, сильнішим у цій ситуації виявився Європейський Союз – у відповідь на дії «Газпрому» президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен повідомила про намір таки звільнити Європу від енергетичної залежності від Москви.
В якості альтернативи російському газу, експерти називають вже згаданий скраплений газ, який до Європи можуть постачати Сполучені Штати та Катар, а також газ із Лівії, Тунісу та Алжиру, що може постачатися до ЄС через газогони у Південній Європі.
– Ще однією альтернативою російському газу може бути його заміщення біопаливом, будівництво вітрових або сонячних електростанцій, а також впровадження енергозберігаючих заходів, - пояснює Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
За його словами, значно знизити рівень споживання енергоресурсів європейцям допоможуть теплові насоси в оселях, термомодернізація будівель та децентралізація енергетики, яка передбачає будівництво локальних електростанцій, що працюватиму на основі відновлювальних джерел енергії. Це хоч і підвищить вартість енергоресурсів, але дозволить європейцям не фінансувати путінський режим.
«Важка» нафта з Північного моря
Схожа ситуація складається і з російською нафтою, більш ніж 45% відсотків якої у минулому році експортувалося саме до країн Європейського Союзу. Вже навіть Німеччина, яка послідовно виступала проти ембарго на викопне паливо з РФ, оголосила про намір відмовитися від російської нафти найближчим часом.
Що саме буде використовувати ЄС в якості альтернативи російській нафті поки достеменно невідомо, але експерти Лондонської агенції Argus припускають, що нею могла б виступити нафта з Північного моря або Іраку: вона за своїм складом подібна до тієї, яка експортується Росією («важка» нафта з високим вмістом сірки) і переробляється на заводах у Європі. Але обсягів цієї нафти не вистачить для того, щоб повністю задовольнити потреби європейських держав.
Саме тому західні лідери взаємодіють із Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами, які могли б збільшити обсяг видобутку нафти та її постачання до ЄС. До речі, на початку квітня литовський нафтопереробний завод Orlen Lietuva, який був пристосований для переробки виключно російської нафти, повністю перейшов на сировину саме із Саудівської Аравії.
Що це означає для України?
Говорити про наміри європейських політиків відмовитися від викопного палива з Росії можна довго. Ще довше можна аналізувати можливі шляхи диверсифікації енергоресурсів. Але українців зараз більше цікавить те, як відмова Європи від російських вугілля, нафти та газу, вплине на ситуацію у нашій країні. Чи варто нам готуватися до відсутності енергоресурсів?
На думку експертів, боятися відсутності енергоресурсів українцям не варто: в наших газосховищах вдосталь блакитного палива (яке може використовуватися і для обігріву осель, і для виробництва електроенергії). До того ж, його витрати значно скоротилися через зупинку великих заводів та фабрик.
– Газ у нас є. До того ж, зараз споживання скоротилося десь на 40% через падіння виробництва і виїзд частини громадян за кордон. Щорічно нам доводилося докуповувати десь 10 мільярдів кубометрів газу. Цьогоріч ця цифра скоріш за все буде меншою. Але наскільки – поки важко сказати через невизначеність ситуації, – вважає Володимир Омельченко.
Він радить українцям, які матимуть таку можливість, провести термомодернізацію своїх помешкань та змінити системи освітлення на більш енергоефективні, а в короткостроковій перспективі використовувати паливні брикети для обігріву.
Провести термомодернізацію осель радить українцям і Андріан Прокіп. Однак він зауважує, що це досить не дешевий процес, з яким не варто поспішати просто зараз.
– Ніхто не знає, чи буде його будинок завтра стояти. Ніхто не знає, чи йому не доведеться покидати місто, район чи взагалі країну. А багато людей зараз просто не мають коштів, бо хтось втратив роботу, хтось суттєво втратив доходи, – підкреслює експерт.
За його словами, питанням термомодернізації українських осель слід займатися на етапі відбудови країни після війни. Зараз же, на думку обох експертів, слід більше перейматися тим, щоб зберегти інфраструктуру, якою газ доставляється зі сховищ до людських помешкань.
До того, з часом частковою альтернативою газу для побутових споживачів цілком може стати і електроенергія: для цього необхідно провести переоснащення котелень та мереж теплопостачання.
А от прогнози Прокіпа щодо нафти та нафтопродуктів, які Україна купувала здебільшого у Росії та Білорусі, трохи менш оптимістичні. Мовляв, через закупівлю на європейських ринках та ускладнену війною логістику, вартість нафтопродуктів в Україні зросте.
Євген ПИЛИПЧУК
- Робітничі професії по європейських стандартах: як змінюється профтехосвіта на Кіровоградщині
- Новини зі Словаччини: як допомагають українцям не загубитись в новій країні
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
