Фахівці попереджають, що після перемоги, Україну чекає загострення низки екологічних проблем. Мова не лише про екозлочини росіян, але й дії людей у тилу. Одним з таких питань є неконтрольовані рубки дерев, про які зараз писати не на часі. Чи саме вчасно?
Опосередкований вплив на довкілля гірший прямого
Згідно з даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, через повномасштабну війну російського агресора, лише навесні цьогоріч в українських лісах сталося втричі більше пожеж, ніж у 2021-ому. Палало на півночі, сході, півдні України. В окремих випадках загарбники забороняли місцевим гасити масштабні пожежі, траплялося – бракувало для цього спеціальної техніки.
Майже три мільйони гектарів лісу в Україні були охоплені війною від початку повномасштабного вторгнення, – зазначають у Міндовкіллі. Для порівняння – це майже територія Бельгії. Під окупацією залишається 567 тисяч гектарів лісів. Це - територія, співставна чверті Рівненської області.
Погіршує ситуацію й той факт, що під час війни дехто вважає, що питання природозбереження не на часі.
Готуючи цей матеріал, редакція отримала рекомендацію від деяких місцевих природозахисників «повернутися до цієї теми після закінчення гострої фази війни і щоденної загибелі десятків людей». Згодом нам наполегливо радили «висвітлювати якусь актуальну подію, яка відбувається зараз, або відбулася недавно». А тема «треба захищати ліси, бо вони хороші», – це нікому не цікаво в час, коли наші міста трясе від вибухів…»
Окрім прямого впливу війни на довкілля, є ще й опосередкований, вважає член громадської організації «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник. І другий, на думку Гриника, – значно гірший.
Мова про «ділків», які переконані, що на війну згодом можна буде все списати.
Війна не час рубати дерева?
У березні на Кіровоградщині розгорівся черговий скандал. Жителі Знам’янки в соціальній мережі повідомляли про неконтрольовану вирубку лісів на околицях їхнього міста, а саме неподалік території колишнього піонерського табору. Це було уже під час воєнного стану. Очевидці вважали, що працівники держпідприємства «Чорноліський лісгосп» у такий спосіб здійснювали не санітарну вирубку насаджень (вилучення сухостійних, усихаючих чи дуже пошкоджених шкідниками або стихійними явищами дерев. – Авт.), а нищили цілком здорові дерева.
Активісти викликали поліцію, спілкувалися з головним лісничим підприємства Олегом Яценком. Він демонстрував документи, наголошував на законності дій і наводив аргументи. Серед яких – дефіцит деревини для опалення будинків.
Саме цей дефіцит часто стає підставою для спилювання, знищення посадок довкола сіл та селищ. Наскільки законною є підстава – це вже сфера для дослідження правоохоронців. Однак, факт залишається фактом: на Кіровоградщині лісосмуги зникають часто.
Скажімо, там, де ще декілька років тому обабіч дороги з Кропивницького на Новомиргород росли крислаті дерева, нині безперешкодно гуляє вітер. І такі приклади можна побачити у кожному районі.
У ситуації ж щодо дій працівників «Чорноліського господарства» – тимчасове перемир’я. Його між екоактивістами та дроворубами встановив очільник Знам’янки. Тоді Володимир Сокирко домігся призупинення рубки дерев… до цьогорічної осені.
Чорні лісоруби вже на гачку
Правоохоронці області систематично фіксують справи щодо псевдолісорубів. Так, лише за минулий рік поліцейські підрахували збитків, завданих державі, на понад півтора мільйона гривень. При цьому з 68 виявлених і задокументованих випадків щодо незаконної рубки дерев, 22 справи передали до суду.
За інформацією голови правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Дмитра Карабчука, нині в Україні до суду направляють небагато подібних кримінальних проваджень.
«Далеко не всі правопорушення щодо незаконної порубки, зберігання, збуту лісу доходять до судів. За інформацією, яку ми отримали на свій запит із Генпрокуратури, протягом минулого року в Україні зареєстрували 4383 праворушення, з яких 1521 закрили, на облік взяли 2862, а до суду передали 577 проваджень», – каже Карабчук.
І додає, це ледь за 20% від розслідуваних справ.
Наприкінці 2019 року СБУ затримала на Кіровоградщині десятьох чорних лісорубів. Збитки, завдані державі на території тодішнього Світловодського району, оцінили в мільйони гривень. А за декілька днів у Голованівському районі затримали ще дві групи лісорубів-спритників, які не дружили з законом і в обхід держави планували підзаробити майже 300 тисяч гривень.
З часом апетити порушників зростають. Про це свідчить офіційна заява СБУ, зроблена наприкінці травня цього року. З Кіровоградщини за кордон продавали особливо цінну деревину за штучно заниженими цінами. Правоохоронці підозрюють в оборудці керівника одного з держпідприємств «Кіровоградлісу». Цього разу в СБУ заявили про те що державна казна недоотримала десятки мільйонів гривень у той час, коли держава потребує фінансування оборонних потреб країни.
Тоді у пресслужбі Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства оприлюднили відповідь, у якій йшлося про те, що у відомстві зацікавлені розібратися в ситуації та готові співпрацювати з правоохоронцями.
Перелік подібних фактів можна продовжувати, однак, нові випадки свідчать про старі схеми.
За останній рік на Кіровоградщині, за матеріалами правоохоронців, розпочато чотири кримінальних провадження за ст. 201-1, 191, 246, 365 ККУ. Двом директорам лісгоспів повідомлено про підозру та відсторонено від посад, – повідомили нам в обласному управлінні СБУ.
«Повітряна тривога» – це не лише про сирени
Лише впродовж минулого року Державна екологічна інспекція заявила про близько 500 мільйонів гривень збитків, завданих українським лісам та рослинному світу людьми.
У 2021-ому інспектори склали 6,5 тисячі адміністративних протоколів щодо вирубування дерев, незаконного лісокористування, порушення правил пожежної безпеки в лісах тощо.
Та йдеться не тільки і не скільки про економічні збитки, у час, коли кожна державна копійка цінна.
Віддалені перспективи екологічної руйнації, спричинені неконтрольованою вирубкою лісів, уже видно на знімках, скажімо, «лисих» Карпат із космосу. А ще вони відлунюють періодичними паводками, смерчами та іншими природними явищами, донедавна не властивими в тих чи інших регіонах України і планети в цілому.
Наприклад, у жовтні 2020 року у Кропивницькому пронісся смерч. Тоді буревій, що з’явився зненацька, пошкодив десятки будинків і дерев.
Смерч на Кіровоградщині – незвичне явище. І це є чергове підтвердження глобальних кліматичних змін.
Тож порятунок лісів, лісосмуг, скверів та парків міг би стати одним із ланцюгів поліпшення екології, однак, ці проблеми потребують глобального, а не локального вирішення.
Менше дерев – більше хвороб
За офіційною статистикою медиків у Кіровоградській області, яка «лідирує» за кількістю онкопроблем, найбільше уражень зазнають органи дихання та шкіра. Саме рак шкіри та легень випереджають кількісно інші онкозахворювання в області.
У Центрі громадського здоровֹ’я МОЗ України серед порад, як уникнути меланоми (різновид злоякісних пухлин шкіри, що є основною причиною смерті від раку шкіри. – Авт.), є рекомендація про необхідність зменшення часу перебування під дією прямих сонячних променів, а відтак проведення часу в тіні дерев.
Ні для кого не секрет, що Кіровоградщина лідирує серед інших областей за рівнем онкологічних захворювань. Найперша причина, з якою пов’язують високий відсоток захворювань, – забруднення повітря, зокрема, радоном, адже, область розташована на родовищах уранових руд», – розповідає лікар-онкохірург, виконувач обов’язків завідувача торако-абдомінальним відділенням кропивницького онкоцентру Тарас Крамар.
Медик каже, що захворюваність раку легень роками стабільна: 380-450 нових випадків за рік впродовж останніх десяти років.
Дерева рятують людину й очищуючи повітря, допомагаючи тим самим легеням, і просто створюючи затінок, чим захищають шкірні покриви.
Наприклад, Геоф Донована із US Forest Service дослідив, як вплинуло на людей те, що жук-шкідник знищив 100 мільйонів дерев у 15 штатах США. Використовуючи статистичні моделі, щоб виключити вплив цілого ряду інших факторів, він зміг пов'язати хвороби людей з місцями, де є уражені жуком дерева.
За результатом Донована, на цих територіях було 6,8 додаткових смертей в рік від респіраторних захворювань і 16,7 смертей - від серцево-судинних на 100 000 дорослих. За підрахунками Геоф Донована, смерть 100 мільйонів мертвих дерев вбила 21 193 людей.
Поліпшення ж екологічної ситуації – один із чинників, здатних сприяти оздоровленню нації.
За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, більшість українців турбують наслідки війни для довкілля. І мова не про естетику красивих краєвидів, яку знищують загарбники. Це – питання безпеки та здоров’я, питання спільного майбутнього.
Лісова галузь трансформується
22 червня Мінекології презентувало оновлену стратегію із захисту довкілля. Лісова трансформація передбачає ліквідацію лісгоспів та створення єдиної компанії ПАТ «Ліси України».
Стосовно останнього уже точаться дискусії. Наприклад, противники ідеї вважають, що таким чином ліси згодом можуть перейти із державної у приватну власність.
Нині в Міністерстві працюють над запровадженням пакету методик визначення збитків і шкоди довкіллю, розробляють плани відновлення країни після війни. Серед запланованих нововведень і повноцінне впровадження «електронного лісорубного квитка.
Що змінить електронний лісорубний квиток:
- Всі дозвільні документи можна буде оформити онлайн
- Електронний лісорубний квиток автоматично опинятиметься на сайті «Лісогосподарського Інноваційно-Аналітичного Центру» та в системі Електронного Обліку Деревини
- Матеріально-грошова оцінка буде уніфікована
- В одному лісорубному квитку буде лише одна ділянка
- Замість купи паперових баз, створять єдину електронну базу лісорубних квитків
- Електронні лісорубні квитки стануть обов’язковими для всіх лісокористувачів, а не лише для державних підприємств
«Ми давно апелювали до різних інстанцій про необхідність переходу на електронний «лісорубний квиток». Адже, це дозволить зробити систему видачі дозвільних документів на вирубування лісу прозорою і підзвітною. Якщо електронний «лісорубний квиток» запрацює у представленому вигляді, то це можна порівняти із пересіданням з воза одразу, ну, не на Теслу, але мінімум на електрокар», – зазначив екоактивіст Дмитро Карабчук у себе на сторінці ФБ.
Кроком до цього має стати постанова Кабміну «Про реалізацію експериментального проєкту щодо видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів». Зараз цей проєкт знаходиться у Міністерстві юстиції України.
Лариса Романюк
Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.
- Місто капучино: як у Кропивницькому підприємець з Сєвєродонецька відновлює кавовий бізнес
- Андрій Табалов: «Максимально допомагаємо Збройним силам і сподіваємось на якнайшвидше завершення війни»
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
