Євробляхами по екології: як зменшити вплив авто на повітря

Гуманітарна допомога, яка згодом вдарить по екології

Для власників авто – це, як правило, перевага: додає мобільності, спрощує логістику. Для екології транспорт – один із найбільших забруднювачів довкілля, заявляють у Державній екологічній інспекції України. А в час війни, глобальні екологічні проблеми в Україні множаться в геометричній прогресії.

З 5 квітня, коли дозволили ввозити авто по «нульовому розмитненню», в Україну потрапили сотні тисяч «нових»-вживаних автомобілів. Частину авто як гуманітарну допомогу на потреби війська завозили волонтери.

Лише за вісім днів після скасування мит, в Україну імпортували 14 300 легкових автомобілів. А станом на 14 травня, у межах закону про безкоштовне розмитнення авто з ЄС, за словами першого заступника голови Державної митної служби Олександра Щуцького, завезли вже 80 тисяч автомобілів.

Понад 40% так званих євроблях завезли у червні – в останній місяць дії пільг. Тоді щодня оформлювали в середньому 7,5 тисячі машин. Загальна кількість за місяць становила понад 105 тисяч авто – таку інформацію оприлюднив нардеп, заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Желєзняка.

Чи всі їх ввозили задля потреб армії?, – навряд, хоча й допомога ЗСУ в такому вигляді була суттєвою.

«Нульове розмитнення» припинилось 1 липня. У пояснювальній записці до закону йдеться, що за час дії обмежень на ввізне мито, державна казна втратила мільярди гривень.

Окрім економічних збитків щодо такого ввезення, залишалося питання про те, що під час ввезення іномарок водії не дотримувалися Євро-5 – екологічного стандарту, який регулює вміст шкідливих речовин у вихлопних газах.

«Що таке дешеві автомобілі секондхенд із Європи? Це – «головний біль» для самих європейців. Оскільки, в країнах ЄС великий утилізаційний збір на машини, які вже не підходять за допустимими нормами забруднення повітря. У Європі автомобілі певних років випуску не мають права заїжджати у великі міста, бо вони не мають відповідних фільтрів та систем. Тож часто такі б/у авто потрапляють до нас», – каже кропивницька екоактивістка Євгенія Ткаченко.

Неконтрольоване ввезення давно вживаних євроблях в Україну у рамках підтримки армії безкоштовним транспортом, на думку кропивницької волонтерки та громадської активістки Вікторії Талашкевич, є значно меншим злом, аніж сотні розбомблених автівок та іншої техніки рашистів, котра залишається зараз на полях, у містах та лісах України.

Неекологічні авто, як дешевий товар, тут і тепер потрібні ЗСУ для виконання бойових завдань.

Війна забруднює повітря

З 2016 року в Україні, задля зменшення викидів у повітря, запровадили екологічний стандарт Євро-5. Нововведення мало б убезпечити країну від ввезення на її територію вживаних авто, що йому не відповідають.

Через війну для характеристик машин, що вперше ввозяться на територію держави, відтерміновується дотримання загальноприйнятих у Європі стандартів. Найперше тому, що ніхто не відстежує характеристик транспорту, що потрапляє в Україну разом із загарбниками через російський кордон.

Бомбою уповільненої дії екологи називають і горіння техніки, мастила, дизелю і бензину, що не менше ніж вихлопи забруднюють повітря.

Додатковою проблемою після перемоги стануть і знищені автівки.

Автомобілі – лише один із чинників, що забруднюють повітря та довкілля в ході повномасштабних бойових дій. Цей та інші значні викиди в атмосферне повітря легко долають кордони. Скажімо, наслідки від використання бойової техніки, ракетних обстрілів, бомбардувань, згоряння нафтопродуктів завдають непоправної шкоди природі, а відповідно й людині не лише в місцях нанесення шкоди, а й далеко за межами.

Неозброєним оком можна побачити, що сьогодні на автошляхах Кропивницького та області значно більше приватних машин, ніж до війни. Їхні концентровані вихлопи в повітря – це ще один із викликів, які бойові дії принесли з собою в Україну.

Минулого року у головному управлінні Держпродспоживслужби Кіровоградщини провели аналіз щодо стану атмосферного повітря за даними постів спостереження обласного центру з гідрометеорології.

Фахівці досліджували повітря на вісім забруднень. І зафіксували збільшення діоксиду азоту, формальдегіду, зменшення діоксиду сірки і сажі порівняно з попереднім роком. При цьому перебільшення середніх концентрацій по пилу спостерігали в півтора рази, а формальдегіду – на 10%.

Серед потенційних причин забруднення повітря, фахівці вкотре назвали автотранспорт, як одне з основних джерел забруднення у великих містах.

Кіровоградщина й раніше не була взірцем чистого повітря. Так, у регіональній доповіді про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області у 2017 році читаємо, що, зокрема, транспорт шкодить навколишньому середовищу, забруднюючи все довкола: повітря, воду, ґрунти та ліси.

Нематеріальні збитки від нього – відповідно 70% хімічного та 90% шумового забруднення довкілля. Це стосується, перш за все, міст. Саме автомобілі продукують 94% викидів оксиду вуглецю та 44% – оксиду азоту.

Авто у великих містах спричиняє 60% забруднення атмосфери. Крім шкоди від вихлопних газів, у процесі експлуатації кожного автомобіля витрачається по 10 кілограмів гуми, а спрацювання шляхів із твердим покриттям на тисячу кілометрів додає 100 тонн пилу, що містить двісті елементів забруднюючих речовин, йдеться в регіональній доповіді.

Машина може менше шкодити

Водночас, за даними регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області, станом на 2021 рік в регіоні було зареєстровано всього 186 електрокарів.

Екологізація транспорту є чи не найголовнішим питанням, що підлягає вирішенню з метою поліпшення екологічної ситуації.

«Це класно мати власний автомобіль. Як показала війна, часто саме він рятує життя, бо дозволяє вчасно евакуюватись. Але користуватись автомобілем необхідно відповідально: зменшувати кількість виїздів на приватному, надаючи перевагу громадському транспорту чи велосипеду, пішим прогулянкам, старатись їздити при повній посадці та обирати найекологічніший варіант комплектації»,– зауважує екоактивістка Євгенія Ткаченко.

До слова, згідно з дослідженням “Блумберг”, уже в найближчі роки електрокари зрівняються в ціні з автівками на двигунах внутрішнього згорання. Але це у майбутньому.

За повітря відповідальний кожен

За оцінками ВООЗ, щорічно у світі через негативний вплив забруднення повітря реєструється близько семи мільйонів випадків передчасних смертей. Цей показник порівнюваний із кількістю смертей від куріння.

Відомо, що забруднення повітря призводить до посилення ризику ішемічної хвороби серця, інсульту та діабету у дорослих, а також порушення розвитку, функції легень, загострень астми і респіраторних інфекцій у дітей.

За словами генерального директора ВООЗ Тедроса Гебреїсуса, проблема забруднення атмосферного повітря серйозно загрожує здоров’ю людей в усьому світі, але найбільше від неї страждають жителі країн з низьким та середнім рівнем доходу.

«У великих містах недостатній контроль за забрудненням атмосферного повітря автотранспортними засобами спричинює гострі хронічні отруєння людей та активізацію деяких хвороб, зокрема, алергії, злоякісних пухлин, лейкозів, анемії, серцево-судинних захворювань, “сухого нежитю” тощо. Негативні наслідки викликає фотохімічний смог, який містить багато отруйних речовин», – читаємо в «Регіональній доповіді про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області у 2017 році».

Питання щодо забруднення навколишнього середовища транспортом щороку стає все актуальнішим. І не лише у Кропивницькому, області чи в Україні. У світі в цілому.

Волонтерка та громадська активістка Вікторія Талашкевич заявляє, що нині, коли старі авто із Європи дійсно забруднюють повітря, є, хоча і дуже незручне для багатьох, але корисне для довкілля, зменшення інтенсивності руху через проблеми з паливом. Однак, щойно ціни на бензин стабілізуються – кількість викидів у повітря зростає.

«На мою думку, хоча для обгрунтованого твердження потрібні дослідження, ці два чинники мають більш менш одне одного урівноважувати», – каже Вікторія Талашкевич.

І додає, що поважає принцип самозарадності, коли кожна людина на своєму місці робить те, що може, і навіть трохи більше.

«Складнощі із бензином? Трохи більше ходимо та їздимо на велосипеді. Плануєте купити нове авто? Подумайте про електромобіль. Збираєтесь у подорож, прихопіть із собою кількох людей, щоб не їхати самому в авто. Крок за кроком, не зважаючи на війну, Україна рухається до Європи», – каже громадська активістка Вікторія Талашкевич.

А там, як відомо, екологічний підхід до повсякденного життя не виняток, а правило.

Свого часу «Гречка» писала, як у Кропивницькому любителі велотуризму розвивають спільноту і змінюють місто. Велотранспорт – один із варіантів не лише поліпшення власного здоров’я, а й очищення екології.

Або ж ми розповідали, що в Олександрії в рамках проєкту «зеленого» транспорту міста з’явилися електросамокати.

Поступово, маленькими кроками, українці рухаються назустріч екосвідомості.

Як каже екоактивістка Євгенія Ткаченко, котра періодично апелює до родинної екосвідомості, окрема пересічна людина не може змінити воєнний екологічний вплив. Але у кожного в руках побутовий рівень впливу на навколишнє середовище і гріх ним нехтувати зараз.

Лариса Романюк

Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.