Форма має значення: якою має бути жіноча військова амуніція (ФОТО, ВІДЕО)

Ілюстративне фото

Жінки у чоловічому однострої: що не так?

Офіційно в Україні поки що існує лише один стандарт військової форми, затверджений Міністерством оборони – чоловічий. При цьому для жінок передбачено лише парадну. Яка складається зі спідниці та черевиків на підборах. І хоч паради зазвичай бувають раз на рік, та марширувати у спідниці все одно не зручно.

Від нападу Росії на Україну у 2014 році кількість жінок у військах почала зростати. За інформацією Міноборони, кількість жінок у ЗСУ у 2014 становила 6,5%, у 2019 році – понад 11% військовослужбовиць та 23% жінок в ЗСУ загалом. Саме в цей рік в Україні вперше офіційно надали можливість дівчатам навчатись у військових ліцеях.

На початку 2021 року в ЗСУ загалом було близько 57 тисяч жінок, із яких 16 700 були учасницями бойових дій.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року точної статистики щодо кількості жінок у ЗСУ, добровольчих батальйонах і Силах територіальної оборони немає. За оцінками громадської організації «Жіночий ветеранський рух», загальна кількість захисниць становить близько 15% особового складу української армії, а до 25% від усіх працівників сектору безпеки й оборони складають саме жінки/

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр під час Другого саміту перших леді та джентльменів у Києві повідомила, що в ЗСУ служать понад 38 тисяч жінок, 7 тисяч з них прийшли до армії після початку повномасштабного вторгнення Росії.

«Також у ЗСУ працюють і цивільні жінки. Тобто, загалом у ЗСУ – понад 50 тисяч жінок. За цифрами Україна має один з найбільших показників кількості жінок у Збройних Силах серед країн-членів НАТО», – озвучила вона.

Та попри зростання кількості захисниць на фронті форму їм видають досі чоловічу.

Як розповіла «Гречці» ветеранка Наталія Чорна, яка служила у батальйоні «Айдар» та у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді, їй особисто довелося двічі ушивати видану військову форму.

– Одну довелося перешивати по талії, у другій штани підійшли, а ось кітель довелося підкоротити. Найскладнішим було знайти майстерню, де б погодилися ушити форму, – сказала вона.

За її словами, складність полягає в спеціальних армованих нитках, які використовуються у військовій формі та цупкій тканині однострою, через що деякі майстерні відмовляються перешивати.

^{Ілюстративне фото з відкритих джерел}

Як пояснила пані Наталія, у неї фігура більш подібна до чоловічої. А ось її колезі Олі, з якою вони разом служили у 128-ій бригаді, довелося перешивати пів форми.

– У неї ширші стегна, тому кітель підходив 44-46 розміру, а от штани десь 52-го. В різнобій форму не видають, тож доводилося брати комплект, половина з якого не за розміром. Тоді ми їй замовляли частину форми через інтернет, – додала ветеранка.

Військовослужбовиця також зауважила, що у військовій формі, яка розрахована лише на чоловіків, немає виточок по жіночій фігурі. Через це верхній одяг, який наче підходить за розміром, може тиснути в грудях. А якщо брати більший розмір, то він буде бовтатися і заважати.

Наталія Чорна додала, що проблемою часто є знайти форму меншого розміру, тож чоловікам середньої та менше статури також доводиться підкорочувати чи ушивати виданий військовий одяг, або ж самостійно купувати зручний.

Стандартизованість і орієнтованість одягу, взуття і екіпіровки на чоловіків середньої статури створюють додаткові проблеми і жінкам на фронті, і чоловікам, які не підпадають під середньостатистичні стандарти тіла. Тому зараз Міністерство оборони України взялося вирішувати це питання. Як пише «BBC Україна», Міноборони звернулось до волонтерок проаналізувати типи жіночих фігур, щоб підбирати одяг індивідуально та апробувати його у польових умовах.

Застаріла розмірна сітка

Питання удосконалення форми для жінок і чоловіків у війську, в якій буде зручно виконувати бойові завдання, порушували у Міністерстві оборони ще з 2014 року. Про це «Гречці» розповіла Вікторія Арнаутова, яка з 2017 по 2022 роки була радницею з ґендерних питань у трьох складових сектору безпеки і оборони України, а наразі продовжує працювати і волонтерити у сфері захисту прав людини серед військовослужбовиць і військовослужбовців.

– Рівність плутають із однаковістю. Деякі командири помилково вважають, що якщо жінка одягла форму, то це вже безстатева особа. Щоб військовослужбовиці стали ефективними солдатками і офіцерками, необхідно розробити форму, яка відповідатиме фізіологічним особливостям жіночого організму і фігури, – зазначила вона.

^{Вікторія Арнаутова. Фото з Facebook}

За словами експертки, основна проблема в тому, що розмірна сітка для чоловіків і жінок різна. Так військові заповнюють формуляр, в якому вказують розмір одягу. Насправді 44-ий жіночий відрізняється від 44-го чоловічого у розмірній сітці, тож жінкам вгадати свій розмір важко. Тому їм доводиться або підшивати за власний кошт форму, або купувати собі іншу. З іншого боку, якщо у жінки форми більш проявленні, то виникають проблеми – як, власне, й у чоловіків, які мають підкачані грудні м’язи, наприклад

Частині підходить одразу стандартизована форма, іншим доводить її ушивати – це переважно жінки, але і чоловіки також.

Якщо йти ось таким державним шляхом, за стандартами, то це довгий шлях, пояснює Вікторія Арнаутова. Адже база антропометричних даних для розмірних сіток напрацьовувалася тоді, коли в армії були винятково чоловіки. Тобто для подібного збору і систематизації даних сьогодні необхідно залучати і військовослужбовиць

– Ці рішення, напрацювання довготривалі. А при зміні керівництва змінюються і підходи, є плинність кадрів – і носіїв цієї цінної інформації для створення бази залишається мало. Тому це такий процес, де потрібно залучати не тільки політичну волю керівників і управлінські рішення. А й наукову базу, і фінансування, – пояснила ексрадниця.

Для прикладу вона навела армію США, де частіше застосовується підхід варіативності розмірів. Тобто людина може обрати верхню частину форми одного розміру і нижню – іншого, пристосувавши до персональних параметрів тіла. І додала, що жіноча форма є, наприклад, в українській поліції – проте вона функціонально відрізняється від військової і призначена для патрулювання, а не для польових умов бойових дій.

За підрахунками ексрадниці з гендерних питань Головнокомандувача, в середньому від 800 до 1500 гривень (залежно від регіону і об’єму робіт, коли це робиться) військовослужбовиці витрачають з власної кишені на перешивання форми під себе. Звісно, іноді чоловіки теж стикаються з такою проблемою, але не так часто.

– Я вважаю, що підшивання форми – це не вихід. Якщо людина входить у військову структуру, жертвуючи своїми громадянськими правами та часто здоров’ям із-за специфіки служби і отримає за це певні привілеї та соціальні гарантії, то на зручну форму ця людина однозначно заслуговує, – зауважила Вікторія Арнаутова.

Жіноча форма або компенсації

У військовій формі, окрім проблем із розмірами, є ще одна біда – білизна. Наразі жінки у війську отримують разом з формою чоловічої труси, які їм не підходять. Бюстгальтери ж взагалі не передбачені як частина військового однострою.

В Україні у 2017 році намагалися виправити проблему зі спідньою білизною для військовослужбовиць. Тоді Головне управління розвитку та матеріального забезпечення ЗСУ представило концепт трусів і бюстгальтерів. Проте їх розкритикували жінки: на трусах проходив грубий шов посередині, на ліфах – через лінію сосків. Тоді проєкт заморозили.

^{Скріншот}

– Жіноча білизна обходиться дорожче, ніж чоловічі труси. Та й розробити ті ж бюстгальтери так, щоб вони задовільнили потреби всіх жінок у війську, неможливо, – прокоментувала Вікторія Арнаутова.

Як можливий шлях вирішення проблеми експертка пропонує грошову компенсацію: такий підхід є в арміях деяких країн. Тобто військовим жінкам і чоловікам видається певна сума, за яку вони замовляють форму у військових магазинах за власними параметрами, а також підбирають всі деталі своєї щоденної форми так, як їм буде зручно. 

– Тут ідеальним варіантом я вважаю фінансову компенсацію військовослужбовицям, яка би нараховувалася додатково до грошового забезпечення, про що мені казали і жінки у війську. Ці гроші жінки змогли б витратити на ту спідню білизну, яка їм зручна, також і на необхідні гігієнічні засоби, – підкреслила експертка з гендерних питань.

Вона зауважила, що наразі вирішення питання військової форми в Україні взяли на себе приватні ініціативи. Тут важливим є тестування форми у польових умовах: щоб жінки на фронті вказали, що на практиці потрібно буде змінити чи удосконалити.

– Насправді ми таке робили з 2014 року – і дівчата, і хлопці вказували, де потрібно робити ті ж липучки, де кишені потрібні, а де зайві. Важливим моментом є і тканина. Бо ми можемо тестувати іноземний зразок форми, і він буде чудовим. Ми візьмемо підходящі лекала, але пошиємо з гірших матеріалів – і форма вже буде незручна, – додала Вікторія Арнаутова.

Броніки, форма і берці для жінок: приватні ініціативи

Як розповіла Вікторія Арнаутова, коли вона ще була радницею з гендерних питань Головнокомандувача, то ще тоді вони шукали рішення щодо якісніших бронежилетів. Є певні параметри які б відрізняли бронежилет для використання жінками та чоловіками з широкою грудною частиною. Наприклад, у жінок шия зазвичай вужча, ніж у чоловіків, тож лямки на плечах мають бути розташовані ближче одна до одної.

– Наприклад, я свого часу переміряла багато варіантів і бронежилетів, і плитоносок. То ось у мене тулуб коротший за стандартний чоловічий, і часто бронежилет упирався у тазові кістки, через що він піднімався, а не лежав зручно на тілі.

Ще одним фізіологічним аспектом є груди. Адже і для жінок, а також для чоловіків з розвиненими грудними м’язами стандартні бронежилети незручні. Вирішити це питання в Україні взялися у фірмі «Балістика», яка має ліцензію від Міністерства внутрішніх справ України, ще у 2021 році. Тоді Національна гвардія звернулася до фірми із пропозицією розробити бронежилети і плитконоски, які б враховували анатомію жінок.

Ще одну ініціативу започаткувала київська депутатка Ірина Никорак ArmWomanNow.

«Жіночої форми немає, купити її можна хіба що замовивши десь з Америки, Ізраїлю чи Грузії. Тому ми замовляємо зразки жіночої амуніції з США та Ізраїлю, беремо за основу їх лекала та відшиваємо їх в Україні», – написала вона у соцмережах.

Як повідомила депутатка міськради у фейсбуці 6 липня 2022 року, наразі вже почали відшивати першу партію жіночої військової форми. Комплекти передадуть жінкам «на нулі», щоб вони протестували її на зручність. «Дуже мрію про гендерноорієнтоване бюджетування в Міноборони, щоб цю форму могли відшивати у достатній кількості, аби всіх наших захисниць одягнути», – додала Ірина Никорак.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений Arm Women Now (@armwomenow22)

До підтримки проекту ArmWomanNow долучаються як відомі зірки (серед них співачка Надя Дорофєєва, гурти Бумбокс, Океан Ельзи), так і інші українці та українки. Кошти на втілення ініціативи збирають за допомогою благодійних аукціонів, інформацію про які публікують у соцмережах за хештегом #armwomennow.

Крім того, в Україні з’являються інші приватні ініціативи з комплектування форми для військовослужбовиць. Наприклад, магазин «Еней Мілітарі» анонсував запуск у виробництва форми для жінок, «яку не доведеться підшивати та підкатувати». Крім того, у асортименті магазину є тактичне взуття для жінок, розмір яких починається з 36-го, а не 40-го, як зазвичай роблять для чоловіків. Тактичні літні черевики широкої розмірної сітки пропонує фірма «Ікос». Приватний бізнес досить швидко зреагував на потреби.

Що взяти в окоп: поради жінкам

Проблеми виникають не лише з формою. Про це розповіла командирка взводу в підрозділі ЗСУ, ветеранка АТО, перша жінка-командирка взводу в українському війську Юлія Микитенко.

^{Юлія Микитенко. Фото з Facebook}

Вона опублікувала допис на своїй фейсбук-сторінці, де перелічила основні засоби і лайфхаки для жінок на фронті з власного досвіду.

Насамперед це гігієна під час менструації. Військовослужбовиця зазначила, що в польових умовах часто немає доступу до проточної води або навіть можливості помити руки, тому варто мати вологі серветки для інтимної гігієни, а от менструальні чаші можуть не підійти.

«Найкращими засобами будуть ті, які не потребують прямого контакту. Йдеться про прокладки та менструальні труси. Хоча з трусами теж є проблема в неможливості інколи випрати і гарно просушити. Тож, на мою суб‘єктивну думку, найоптимальнішим варіантом будуть прокладки», – порадила Юлія Микитенко.

Щодо медикаментів, то окрім стандартного набору для військових, для захисниць Юлія Микитенко радить прихопити таблетки, проконсультувавшись попередньо із лікарями. «Ну і знеболювальні. Неприємно, а інколи небезпечно випадати на один-два дні через менструальні болі», – додала вона.

Окремим пунктом допису є так звані воронки-пісуари або жіночі урінатори, за допомогою яких жінки можуть «ходити до вітру» стоячи, а не присідаючи. «Власне, це зручно, бо та кількість спорядження, що на тілі, може просто не дозволити сходити до вбиральні як годиться», – підкреслила Юлія Микитенко.

^{Жіночі урінатори. Фото з Facebook}

Торкнулася командирка взводу і питання спідньої білизни. Зі свого досвіду вона радить спортивний ліф без кісточок, адже бретелі звичайного можуть розстібнутися чи зісковзнути з плеча, а поправляти їх через амуніцію важко. «Я особисто надаю перевагу чоловічим шортикам, можна і жіночі, або ж класичні, винятково з бавовни», – уточнила вона.

Щодо волосся, то захисниця пропонує його або коротко обстригти, або заплести афрокосички. Особисто вона зазвичай робить «хвостик» або заплітає волосся колоском, щоб воно не заважало носити каску. Для догляду за волоссям жінок, які не готові до цього, радить використовувати або твердий шампунь, який зручно тримати у мильниці, або залити невелику кількість звичайного шампуню в пляшечку на кшталт тих, що використовують для подорожей літаками і є в готелях.

У коментарях до допису Юлії Микитенко жінки також діляться власним досвідом. Серед порад – сухі шампуні, пінка для догляду за тілом, яка не потребує змиття (використовують для догляду за людьми, які не можуть рухатися). Як альтернативу вологим серветкам пропонують вологий туалетний папір.

«Я цілком свідома, що не всі готові говорити про такі речі на загал, або ділитись власним досвідом. Знаю, що мої посестри мають відпрацьовані роками схеми догляду за собою та своїм тілом в м’яко кажучи некомфортних умовах. Та я хотіла би поділитись своїм досвідом та рада також почитати лайфхаки посестр. Можливо, комусь буде цінний наш досвід», – резюмувала командирка взводу.

Ірина Требунських.

Головне фото – Armyinform.

Матеріал створено за підтримки ВОГО «Волинський прес-клуб»