Ексклюзив

Зрадники поряд? Як на Кіровоградщині (не)карають прихильників російської агресії

. 3566

На Кіровоградщині з початку повномасштабного російського вторгнення суди винесли 12 вироків у провадженнях про виправдання агресії, заклики до повалення конституційного ладу. 

306506245 704675651075923 5255329426206662285 n

На відміну від сусідніх областей чи столичних судів, де слухаються справи щодо коригувальників, колаборантів чи безпосередньо російських військових, обвинувачених у воєнних злочинах, наразі у центральному регіоні більшість проваджень стосуються інтернет-підтримки дій Росії, тобто поширення у соцмережах різноманітних закликів і дописів проросійського характеру, які порушують українське законодавство. При цьому 100% проаналізованих нами справ закінчилися умовними вироками – обвинувачені підписують угоду про визнання винуватості та звільняються від позбавлення волі.

Чому існує така практика? Яким є збірний образ типового прихильника російської агресії? Які ризики несуть подібні угоди про визнання винуватості і чи дійсно обвинувачені проявляють щире каяття? Про це далі у матеріалі. А поки окреслимо наявну статистику, зібрану з допомогою Реєстру судових рішень.

Отже, протягом березня-липня суди Кіровоградської області винесли вироки у 12 справах щодо підтримки російського нападу. Із них найбільше - за статтею 436-2 Кримінального кодексу України (виправдання збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників).

Усі обвинувачені підписали угоди про визнання винуватості та отримали умовні терміни покарання без конфіскації майна. Лише у двох справах, які, до речі, розглядала одна й та ж суддя Кіровського райсуду Кропивницького, на обвинувачених було покладено додаткові «творчі» зобов’язання на кшталт прочитати Конституцію України й українську літературу національно-патріотичного характеру.

У підсумку двоє осіб отримали покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років з іспитовим умовним строком 3 роки; решта - від 2 до 4 років позбавлення волі з умовним покаранням від 1 до 3 років.

Що відомо про ці справи та обвинувачених? Переважно це люди пенсійного віку, які користуються забороненими в Україні соцмережами «Одноклассники» та «ВКонтакте» і котрі підписані на проросійські пропагандистські пабліки. Також деякі з них є громадянами РФ. У більшості випадків вони діяли з власної волі, керуючись своїми переконаннями та користуючись свободою слова, яка є в Україні. Принаймні, в матеріалах справ відсутні дані щодо діяльності на замовлення російської агентури чи подібного.

Жертва пропаганди

Так можна назвати чоловіка, якого Вільшанський райсуд Кіровоградської області вироком від 28 червня визнав винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.436-2 (виправдання агресії РФ). Згідно з матеріалами справи, чоловік має російське громадянство, є уродженцем с. Масли Кільмезського району Кіровської області, РФ.

306657079 1242822099844940 739282580691377258 n

Вільшанський райсуд. Фото: Toponar Oleksandr

Слідство установило, що він, починаючи ще з жовтня 2021 року систематично поширював на своїй сторінці в «Однокласниках» наративи російської пропаганди.

Наприклад, у жовтні він розмістив фото з текстом: «Крым успел вернутся в РФ за 6 мес. до начала реализации секретных договоренностей Украины и США о размещении в Крыму на постоянной основе 3-х военных баз США - военно-морской, авиационной и сухопутной. Отсюда и бешенная реакция США и НАТО, и санкции. Крым не стал американским».

Згідно з висновком експерта, у цьому дописі міститься виправдання окупації частини території України.
Протягом лютого-березня чоловік неодноразово поширював дописи, що як встановила експертиза, виправдовують російську агресію. Зокрема, у березні він розмістив світлину військового у формі ЗС РФ та латинською буквою «Z» в кольорах забороненої в Україні «георгієвської стрічки» і російського прапора з підписом «1945-2022» та текстом: «Русский солдат снова освобождает Европу от фашизма».

Як ідеться у вироку, суд затвердив угоду про визнання винуватості та ухвалив покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки без конфіскації майна. Водночас на підставі ст.75 КК України обвинуваченого звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Суд роз’яснив, що вчинене обвинуваченим порушення належить до нетяжких злочинів. Потерпілий у кримінальному провадженні відсутній, а шкода завдана лише суспільним інтересам. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Як зазначено в угоді та під час судового розгляду, сторонами угода укладена враховуючи суспільний інтерес в забезпеченні швидкого судового провадження, а також із врахуванням активного сприяння обвинуваченого у розкритті та розслідуванні цього кримінального правопорушення.

Також суд врахував щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та перше притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений з візитівкою Міноборони РФ

Дещо «тяжче» покарання за цією ж статтею про глорифікацію отримав раніше несудимий уродженець Казахстану, який має українське громадянство.

306485903 1320203532120956 238157434128920022 n

 Кіровський райсуд, фото з сайту суду

Як ідеться у вироку Кіровського райсуду Кропивницького від 17 червня, протягом березня-квітня він розмістив на сторінці в «Однокласниках» такі публікації: «Я поддерживаю решение президента! Я за борьбу с нацизмом на Украине! #save Donbass», «Русский солдат снова освобождает Европу от фашизма», «24.02.2022. Специальная военная операция. Поддержим в его борьбе с коричневой чумой на Украине», «Россия освобождает Украину». Спеціальна експертиза підтвердила, що у цих висловлюваннях міститься виправдовування російської агресії.

Згідно з матеріалами провадження, до справи долучили характеристику з місця проживання, яка містить позитивний відгук. Також суд взяв до уваги каяття і сприяння у розкритті злочину і затвердив угоду про визнання винуватості. У підсумку чоловік отримав вирок у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки без конфіскації майна з умовним терміном відбування у два роки. У тексті вироку вказано, що речові докази, серед яких візитівка з написом «Министерство обороны Российской Федерации» мають повернути обвинуваченому.

Співчувала загиблим російським військовим і раділа «звільненню від нацистів»

14 липня Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області затвердив угоду про визнання винуватості місцевою мешканкою у глорифікації збройної агресії РФ.

Як ідеться в матеріалах справи, жінка була підписана на чимало проросійських пабліків в «Однокласниках» звідки поширювала на свою сторінку матеріали, в яких містилося виправдання нападу Росії. Наприклад, у березні жінка репостила зі спільноти «БЛАГОВЕСТ Таганрог» допис про російську агресію. Чимало матеріалів, які вона поширила, стосувались співчуття загиблим російським військовим, які знищують українських громадян і міста, прославлення так званих «героїв» та їхніх «подвигів» зі звільнення від «нацистів», якими російська пропаганда називає українців.

У результаті суд визнав жінку винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 436-2 та ухвалив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з умовним терміном відбування покарання на 2 роки. У вироку вказано, що суд врахував її каяття та сприяння у розкритті злочину.

Водночас у матеріалах справи міститься посилання на профіль в “Однокласниках”, де за даними слідства вона розміщувала згадані матеріали. Із вказаного профіля протягом серпня-вересня ставили вподобання постам російської пропагандистки Маргарити Сімоньян, патріарха Кіріла, дописи з привітанням російського актора Фьодора Добронравова, відомого незаконним візитом до анексованого Криму.

306483219 1281339085952469 4307341984389523379 n

306361338 659811035227329 6767693271037864259 n

306291041 1177469462807919 4657172616459746768 n

306891010 818995132564039 6333064230491703182 n

 Скриншоти з профілю в “Однокласниках”, що фігурує у тексті вироку

Ми знайшли акаунт особи з таким же прізвищем та ініціалами, а також фото, як в “Однокласниках” у соцмережі Фейсбук та відправили повідомлення з проханням прокоментувати вирок. На момент публікації відповіді не найдійшло.

Погано вчив історію

Пенсіонер з с. Бузникувате колишнього Вільшанського району 16 червня отримав вирок за ч.1 ст.110 ККУ (посягання на територіальну цілісність). Попри те, що у тексті справи згадано, що чоловік має вищу освіту, певно уроки історії він засвоїв погано.

Протягом лютого-березня на своїй сторінці у Фейсбуці він поширив низку дописів з російськими пропагандистськими гаслами. В одному з поширених відео заявлялося, що українські міста заснували російські діячі і жодної України не існує.

Твердження на кшталт «Русские города на Украине. Правда, которую надо знать. Харьков - русский город. Он был основан в 1630-е годы. Там селились бежавшие от поляков с правобережья Днепра малороссы…» експертиза визнала такими, що посягають на територіальну цілісність України.

Також чоловік поширював символіку незаконних терористичних формувань «ЛДНР», що підтримуються Росією та дописи із закликами ввести російські війська на Харківщину.

Суд затвердив угоду про визнання ним винуватості та призначив три роки позбавлення волі без конфіскації майна з умовним терміном відбування строком два роки. При цьому суд ухвалив конфіскувати мобільний телефон обвинуваченого.

Як показує попередній вирок зі Світловодська, каяття, як фактор пом'якшення вироку у формі умовного покарання, доволі загальне поняття, щирість якого по суті перевірити складно. То чи дійсно досягається справедливість у подібних угодах про визнання винуватості? На прикладі останнього вироку ми поцікавилися у юриста, який спеціалізується на кримінальному праві чи його правомірно ухвалено і яка в цьому логіка.

Євген Воробйов,  юрист ГО "Платформа прав людини", зазначив, що схоже, мета згаданої угоди є певним компромісним рішенням, взаємовигідним обом сторонам та яке обумовлює швидке розв’язання питань щодо юридичної відповідальності обвинуваченого.

«Ціль угоди та й взагалі цього інструменту, з одного боку, як компроміс, що виражається у пом'якшенні покарання обвинуваченого, якщо він визнає свою вину, а з іншого – в забезпеченні процесуальної економії кримінального судочинства, скороченні процедури судового розгляду та досудового розслідування», - зазначає правник.

Основною вимогою укладення угоди є добровільна згода сторін. Тобто, якщо обвинувачений готовий визнати себе винним, а держава не витрачає ресурси на розслідування, для цього і створений такий компромісний варіант як укладання угоди з визначеним покаранням.

В Україні слідство, а потім судовий розгляд може тривати роками, а це витрати часу, оплата праці і ресурсів з держбюджету, відповідно склалася така практика. Крім того, законодавство дозволяє у справах про нетяжкі злочини укладати угоди про визнання винуватості. Водночас у цьому є свої ризики.

«Сама по собі угода може нести корупційні ризики. Сторони під час переговорів фактично вже ведуть неофіційний судовий процес, узгоджуючи питання для чого їм потрібна ця угода і чим вона вигідніша за проходження повного досудового та судового розгляду в загальному порядку. Проте в ній більше плюсів ніж мінусів. Прокурор, який відчуває недостатню доказову базу, завдяки цьому інструменту може досягти покарання особи, а обвинуваченому теж цікаво, адже не треба грати в долю: яке винесе рішення суд. Отже, економія часу, грошей, людських ресурсів, плюс задоволення цілей держави – покарання особи», - підсумував Євген Воробйов.

Анастасія Зубова

Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net - Fondation Hirondelle.

 

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Поширюйте

Коментуйте


Реклама