Ексклюзив

З хлібом, але не дешевим. Що чекає на українських аграріїв і покупців

. 3876

 У перші дні повномасштабного вторгнення полиці багатьох магазинів спорожніли. Зараз урядовці переконують, що голоду не буде. Хоча ні аграріям, ні споживачам не уникнути фінансових складнощів. «Гречка» ж досліджувала, завдяки чому ми будемо з хлібом і по якій ціні.

hlib1

Фермери працюють, але проблем не бракує

 У той час як у всьому світі бракує зерна, Україні не варто турбуватися за його дефіцит. Ми не споживаємо все, що виробляємо, каже фермер Олексій Цокалов. Він разом із сином Михайлом обробляє близько 400 гектарів землі в Кропивницькому районі.

«Цей рік не супер врожайний, але у нас є перехідна пшениця є. Ми ще її не відвантажили», – каже він.

photo5465678426754104034

Зараз кропивницькі фермери мали би збирати урожай соняшнику і готувати землю під посівну, але вже два тижні їм не дають це робити дощі. Однак це не найгірше,що могло статися.Кіровоградщині пощастило. Ворожий наступ зупинили буквально за 50 кілометрів від меж області.

Раніше більшість зібраного врожаю пшениці Олексія одразу направляли на миколаївські порти. Цього року такої змоги немає.
Виробникам ще влітку пропонували альтернативу: вивозити врожай до Польщі, але витрати на логістику завеликі, каже фермер.

«Нам давали можливість переправити зерно на державну продовольчу компанію в Польщі, яка виставляла лоти на торги за ціною бірж і таким шляхом брала лише мінімум маржі. Поляки дуже хотіли нам допомогти попри те, що для фермерів Польщі українське зерно на ринку - додатковий тиск. Також вони погодились на транзит», – розповідає фермер.

Проте доправляти зерно треба було б до кордону, далі вагонами на вузькій колії або вантажівками, до найближчого елеватора.
«Але до порту в Миколаєві нам було 120 кілометрів, а до Волині – 800. А всі логістичні витрати впливають на ціну», – пояснює Олексій. Тому вони чекали, а зараз орієнтуються на дунайські порти, які ближче. Тому зараз вивантажують зерно у Рені, хоча водіям по два тижні доводилось стояти в черзі без жодних зручностей.

Зіштовхнулись фермери й із проблемою бронюванням від призову сільгосппрацівників.

«Немає ще тої техніки, що працювала би без людей», – каже Олексій. Якщо вони обробляють землю родиною і мають лише двох найманих працівників, то деякі колеги потерпають від того, що кращих працівників мобілізували.

Теоретично працівника можна забронювати від військової служби, але фермери на це не йдуть через умови, які їм поставили.

«Пропонували укласти дуже дивний мобілізаційний договір. Ніби ти відкупляєшся від військового обов’язку. Форма договору така, ніби я прошу розглянути пропозицію - 25% від врожаю зарезервувати у себе на зберіганні і рік не продативати. Аж тоді можуть розглянути питання про бронювання твоїх працівників», - каже Цокалов.

Зараз держава розглядає можливість змнітити цю ситуацію, але поки віз не зрушив з місця.

Площі посів озимини зменшать

Олексій планує зменшити посів озимої пшениці, бо рентабельність зменшилась. Натомість планують засіяти більше соняха.

«Раніше тонна пшениці вартувала пів тонни добрива, а зараз тонна пшениці вартує третина тонни добрива», - каже він.

Такі самі думки і у фермерів, що обробляють менші прощі землі.

Фермер-одноосібник Сергій із Кетрисанівської громади обробляє 20 гектарів.

Цього року 8 гектарів засіяли ячменем та пшеницею. Продавали урожай нижче собівартості.

«Якщо в минулому році тонна ячменю коштувала 6 тисяч, то в цьому році починали купувати з 1 700 грн, зараз скуповують по 4 тисячі. Наступного року зернові сіяти точно не буду, адже посівний матеріал дуже дорогий. До того ж потрібні добрива, які теж недешеві. Дизельне паливо минулого року купували по 40 гривень за літр і це були шалені гроші, а в цьому році - по 70.
Виходить, що все дуже дорого, а результат не покриває витрат», - розповідає він.

Планувати на наступний рік важко.

«Повинні щось сіяти, але це буде дуже непросто. Треба шукати додаткові ресурси. Минулорічний врожай заледве продали дешевше собівартості. В принципі, ще нічого не закупляли на наступний рік. Ні посівмат, ні добрива, ні дизельне паливо», – каже він.

На його думку, бракує підтримки для тих, хто обробляє мало землі і не оформлений як юридична особа.

Наступного року може бути недобір пшениці

За інформацією Кіровоградського обласного департаменту агропромислового комплексу, станом на 20 вересня у Кіровоградській області на всіх прогнозованих площах завершили збирання ранніх зернових і зернобобових культур та ріпаку.
Дощі, які вже другий тиждень не покидають область і нетипові для цього періоду сповільнюють польові роботи. Вже зібрали 69% гречки та 81% проса, 10% соняшника, 9% сої.

Розпочався посів озимих.

1355 oooo.plus copyЯк зазначив президент Національної аграрної академії наук Ярослав Гадзало, за їх прогнозами цьогорічний врожай зернових буде у понад два рази більшим за потреби України.

«За нашими прогнозами Україна, може отримати врожай зернових та зернобобових культур, що більше ніж у два рази покриє потреби держави, навіть за умови повернення всього населення. Виробництво круп'яних культур також перекриє річну потребу. Скажімо по гречці, посіви якої у півтора рази перевищили середній показник попередніх років, урожайність вище ніж наші оптимістичні очікування», - каже президентом Ярослав Гадзало.

Загалом в області, як і по всій країні, прогнозують зменшення площ посіву озимих зернових, проте це не вплине на продовольче забезпечення.

619 oooo.plus« По-перше, сільгосптоваровиробники змушені так діяти через дорогі добрива.. І по-друге, збільшено площі посіву озимого ріпаку. Вдалося захопити вологу, яка так необхідна для цієї культури. Але зменшення площ посіву озимих зернових – незначне, не призведе до проблем із продовольчим забезпеченням. Область в рік споживає в межах до 10 % всього виробленого зернового ресурсу», - пояснює Вікторія Фурманова, директорка департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА.

Місць для зберігання зібраного теж вистачає. Накриклад, Кіровоградська область має 72 зернових склади не рахуючи склади самих виробників, а також запаслась зернорукавами - спеціальними мішками та полімерними рукавами, в які можна завантажувати до 200 тонн збіжжя.

За даними НААН, наприклад, в Аргентині щорічно таким чином складують 42 мільйони тонн збіжжя.

Альтернативою традиційним сховищам можуть стати також спеціальні траншеї, модульні, кільцеві та підземні сховища. Однак їх будівництво та ремонт потребують часу, а зерно треба зберігати вже зараз.

«Водночас залишки попереднього врожаю на складах, а це на даний час біля 20 млн тонн, можуть спричинити вже у листопаді пік дефіциту місткостей для зберігання. Все буде залежати від обсягів і темпів експорту, розмірів внутрішнього споживання та ритму збирання врожаю», - каже Ярослав Гадзало.

А от у 2023 році можливий відчутний недобір продовольчої пшениці, якої вже менше посіяно на озиму.

«До того ж неповне, насамперед через високу ціну, внесення добрив навесні звичайно позначається на врожайності та якості зернових. Відповідно і ціни на них зростуть. Запобігти чи вплинути на це важко, а от заздалегідь потурбуватися про необхідні ресурси на період польових робіт, варто», - каже Гадзало.

Також вважає, що багато агровиробників будуть змушені змінити сівозміну. Наприклад, більше вирощуватимуть сою, яка менш витратна за добривами.

Щоб пом’якшити негативні впливи, аграріям доведеться у повному обсязі дотримуватися технологій вирощування при одночасному зменшенні використання мінеральних та збільшенні обсягів внесення органічних добрив, нарощувати застосування біологічних заходів захисту рослин, або ж переходити на альтернативні системи землеробства.

Подорожчання не уникнути

Українці ж готуються до зими роблячи запаси.

Кропивничанка Людмила Іванова вже зараз придбала 50-кілограмовий мішок борошна і планує пекти хліб вдома. Каже, так набагато вигідніше, ніж купувати.

«Якщо 700-грамова буханка хліба зараз коштує 24 гривні, то наша хлібина вагою у кілограм, враховуючи випікання, обходиться орієнтовно в 15 гривень», - каже вона.

Впливає на ціну хліба у магазинах не лише вартість борошна, а й енергоносії, вартість яких хлібозаводи платять за тарифом для промисловості. А також логістика і ціни на паливо.

Подорожчання не уникнути, стверджують аграрії та виробники.

1514 oooo.plus«Вартість хліба залежить від затрат, яке несе підприємство в процесі переробки. Сказати, що ціна буде залишатися - неможливо. Росте вартість борошна, олії, дріжджів. Дуже впливає постійний ріст енергоносіїв. Затрати на логістику також дуже зросли: доставка до споживача, а також обслуговування транспорту.

Здорожчало все, тож хліб не є виключенням. Сьогоднішня ціна пропорційна затратами, яке несе наше підприємство», - розказала "Гречці" директорка Чернігівського хлібокомбінату №2 Ольга Заїка, чий завод був на лінії вогню.

Хліб буде дорожчати і через зростання видатків на вирощування збіжжя: зважаючи на ціну палива, добрив і цін на сільгосптехніку через світову кризу з металом.

«Хлібинка буде дорожчати. Це економічно обумовлені процеси. Бо якщо сільські господарства збанкрутують - нікому від того легше не стане. Головне не панікувати та не звинувачувати один одного. Є об’єктивна обставина – це війна», - говорить Олексій Цокалов.

Анастасія Дзюбак

Цей матеріал створено завдяки ГО «Інтерньюз-Україна» у межах програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю Інформаційного порталу "гречка" і не обов'язково відображає погляди Державного департаменту США та IREX.

 

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Поширюйте

Коментуйте


Реклама