Ексклюзив

Додаткові кола пекла: що робити якщо порушують право пацієнтів не терпіти біль

. 3698

 Паліативні пацієнти, які лікуються амбулаторно мають право отримати наркотичні знеболюючі у сімейних лікарів без будь-яких додаткових довідок від онколога. Проте в мережі з'явилася інформація, що у Кропивницькому в одній із поліклінік Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 сімейні лікарі не дають таких знеболюючих без вищезгаданої довідки, про що стверджують самі пацієнти.

 

onko

Як насправді, згідно законодавства, повинна відбуватися процедура видачі наркотичних знеболюючих паліативним пацієнтам та що робити, коли їх відправляють на додаткові бюрократичні кола - для "Гречки" роз'яснив лікар-онколог Андрій Гардашніков.

Хто може видавати наркотичні знеболюючі та що потрібно для їх отримання

За словами пана Андрія, найперше, аби отримати такі ліки, необхідно звернутися до лікаря. Якщо пацієнт лежить в лікарні - до свого лікаря в стаціонарі. Якщо пацієнт амбулаторний - до того лікаря, у якого він отримує медичну допомогу (сімейний лікар, терапевт).

"Будь-який лікар, а найчастіше - сімейний лікар, має право та зобов’язаний надати медичну допомогу. В питанні знеболення: якщо є медичні показання для призначення наркотичних ліків - будь-який лікар має право та зобов’язаний їх призначити", - наголосив онколог.

Ніяких особистих документів чи довідок для цього не потрібно. Головне, аби була укладена декларація із сімейним лікарем, до якого пацієнт звертається.

Проте, пан Андрій рекомендує надати лікарю копії виписок з медкарт форми 027, або консультаційні висновки фахівців. Це потрібно виключно для отримання максимальної інформації про здоров’я пацієнта та призначення найбільш діючих, залежно від випадку, ліків.

"Якщо пацієнт лікувався в стаціонарах та має виписки з медичних карт стаціонарного хворого (форма 027) або має консультаційні висновки після консультацій фахівців - копії їх слід надати для того, щоб у сімейного лікаря була можливість максимально якісно надати медичну допомогу. Тільки я хочу наголосити на тому, що це потрібно не для отримання права на знеболення, а для того, щоб лікар міг якісно допомогти. Чим більше у лікаря інформації про пацієнта, тим більше шансів ефективно надавати медичну допомогу", - зауважив Гардашніков.

При зверненні на інші рівні надання медичної допомоги - власне, має бути направлення. Але знову ж таки, для того, щоб лікар-консультант або лікар в стаціонарному відділенні мав якомога більше інформації про раніше проведене обстеження (та/або лікування) та мав якомога більше шансів бути ефективним в своїй роботі.

"Що ж до довідки від онколога, відверто кажучи, навряд колись існував закон чи наказ, де б вимагався цей папірець. Але я знаю час, відколи життя пацієнтів з хронічним болем поділилося на “до” та “після” ", - зауважує лікар-онколог.

Він пояснює, що це час, коли у 2013 році прийняли Постанову Кабінету Міністрів України №333 та внесли певні зміни в Наказ МОЗ від 2005 року - відтоді скасували комісії, які мали право призначати наркотичні ліки для знеболення.

Також тоді було скасовано необхідність слідкувати та звітувати про порожні ампули та блістери. Було дано право (а одразу і - обов’язок) лікарю - призначати одноособово лікування пацієнту згідно з наявними медичними показаннями.

Хто має право отримувати наркотичні знеболюючі

Такі знеболюючі отримують пацієнти з хронічним больовим синдромом. Цей діагноз може встановити будь-який лікар. Маючи такий синдром, пацієнт може отримати від лікаря медичну допомогу та необхідні при цьому ліки.

krapelnicia

"Якщо ми кажемо про надання саме паліативної допомоги, тоді “статус” паліативного пацієнта визнається знову ж таки лікарем (від сімейного - до лікарів інститутів, в залежності від того, де перебуває пацієнт) на основі Критеріїв визначення пацієнта, які наведені в Наказі Міністерства охорони здоров’я України “Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні", - додає онколог.

Які труднощі виникають у пацієнтів при отриманні знеболюючих

Андрій Гардашніков одразу ж наголосив, що у закладах, де медична допомога надається у відповідності до вимог чинного Законодавства України жодних труднощів виникати не повинно.

"Пацієнт має одразу отримати медичну допомогу, отримати призначення, має бути налагоджено контроль за ефективністю лікування. І лікар має право заспокоїтися тоді, коли досягнуто мети - коли пацієнт не відчуває болю завдяки ефективному лікуванню. Але в Україні, на жаль, не рідкість зустріти заклади та лікарів, які не вважають за необхідне працювати в межах чинного законодавства та створюють для пацієнта штучні перепони та труднощі."

Для прикладу він пояснює, що є керівники закладів (або рядові лікарі з особистою ініціативою), які вимагають більшу чи меншу кількість паперів, різних довідок, призначень онколога.

"Безпідставно вимагають, тому що в жодному нормативному документі немає права у лікаря не надавати медичну допомогу без наявності у пацієнта якоїсь кількості папірців. І все б нічого, але в реальності це відтерміновує надання медичної допомоги людині з сильним хронічним болем. Такі медики просто ганяють пацієнта, фактично влаштовуючи знущання над ним. А катування у нас начебто навіть в Конституції України заборонене. Тільки чомусь деяким лікарям та деяким керівникам медзакладів це можна…" - обурюється пан Андрій.

Крім того, він звертає увагу, що нерідко зустрічаються випадки, коли у лікаря мета не позбавити пацієнта болю, а просто щось призначити.

"Це випадки, коли не підбирається ефективна доза та не обираються ефективні ліки, коли лікарський засіб призначається з ігноруванням сучасних рекомендацій. Або ж начебто і лікування призначене, але пацієнт продовжує страждати від болю, проте лікар спокійно почувається та задоволений собою, його не цікавить те, що лікування призначено неефективне…"

Чи дотримуються медзаклади і лікарі Кропивницького правил при допомозі людям із сильним хронічним болем

"Скажу політкоректно: не завжди. В принципі, немає ідеальних закладів. Немає ідеальних лікарів. Я сам собою не завжди задоволений", - найперше, що відповів Гардашніков на це питання.

За його словами, на даний час він може порівняти роботу двох центрів Первинної медико-санітарної допомоги в обласному центрі.

Зокрема,  у ПМСД №1 при виникненні проблеми у пацієнта, її одразу на рівні керівництва Центру активно вирішують та дають про це інформацію пану Андрію.

В той же час, пацієнти, які обслуговуються в Центрі №2 регулярно звертаються по довідки для призначення знеболення, навіть пацієнти, які прикуті до ліжка, які фізично не мають можливості дістатися до онколога.

Depositphotos 391263882 S

"Онкологу пропонується вчинити кримінальний злочин та видати консультаційний висновок без огляду пацієнта. І неодноразові звернення до керівництва Центру №2 не призводять до припинення таких випадків. До всього, вимога надати “призначення” онколога для того, щоб врешті-решт призначити пацієнту лікування його болю - підтримується, як я бачу, на рівні самого керівництва, і зокрема - заступника головного лікаря", - коментує Гардашніков.

При цьомі він наголошує, що мова йде про пацієнтів, яким вже встановлено та підтверджено онкологічний діагноз, які отримують місяцями лікування, виписки з медичних карт стаціонарного хворого вже є у сімейних лікарів. Тобто питань щодо діагностики - взагалі не може виникати.

"Особливо враженим я був тоді, коли подзвонив саме прикутий до ліжка пацієнт, який не може взагалі приїхати до онкологічного центру, який зі сльозами звертався, з благанням про “довідку” для того, щоб його знеболили. Це дійсно може вразити будь-кого, якщо ти не садист та не робот…"

Пан Андрій акцентує, що абсолютно не проти того, щоб сімейний лікар, звертався при потребі по допомогу до того ж таки онколога, або до лікаря іншої спеціальності, направив на консультацію. Якщо є показання - звісно, це потрібно зробити. Але не як умова для призначення лікування болю! Не може бути слів: “Я вам призначу наркотичні ліки тільки після того, як ви привезете довідку від онколога”.

"І що цікаво: ці “завдання” чомусь пацієнту формуються тільки в усній формі. Ніколи ще в мене в таких випадках не було офіційного направлення з вказанням мети консультації. Якщо поводитися принципово - просто треба сказати пацієнту, що слова - це не документ, та не видавати взагалі жодних довідок. Але це означає взяти участь вже в колективному знущанні над пацієнтом, ще збільшити його випробування.

Чому керівники Центрів ПМСД в місті Кропивницький дозволяють сімейним лікарям чи вимагають у них "посилати" пацієнтів з усними “завданнями”, чому ігнорується медичний документообіг при цьому - ще одне питання, яке зараз в мене виникає. І виникає питання, чи є в Кропивницькому та області якийсь орган, який би навів врешті-решт порядок в проблемі надання медичної допомоги пацієнтам з хронічним больовим синдромом?"- підсумовує онколог.


Куди звертатися якщо "первинка" не дотримується норм

1. Якщо без “довідки” відмовляються призначити необхідне знеболення, в першу чергу варто звернутися до керівника Центру ПМСД або того лікувального закладу, де це відбувається (головний лікар чи генеральний директор - в залежності від того, як називається посада керівника).

2. Якщо керівник лікувального закладу недоступний або не вирішує питання - викликати Поліцію за номером 102 та просити правоохоронців відкрити кримінальне провадження по факту ненадання медичної допомоги лікарем. Особливо в тих випадках, де основний діагноз, що є причиною болю, вже встановлено та у сімейного лікаря є всі дані про цей основний діагноз.

3. Обов’язково про всі випадки неналежного та несвоєчасного лікування хронічного болю треба повідомляти органи організації охорони здоров’я. Для мешканців Кропивницького - це управління охорони здоров’я міської ради, для мешканців області - Департамент охорони здоров’я Кіровоградської обласної військової адміністрації. Якщо не буде про це інформації у таких органів - вони не зможуть навести в цьому питанні порядок.

"Закликаю кожного пацієнта, або родича пацієнта, якщо хворому важко - інформувати відповідні органи про кожен такий випадок! Не будьте байдужими, не дозволяйте цьому безладу бути вічним на Кіровоградщині!" - закликає лікар-онколог Андрій Гардашніков.

Пояснення Первинного медико-санітарного центру №2 по вище згаданих ймовірних порушеннях

У листі-відповіді на офіційний запит Андрія Гардашнікова, у Центрі №2 повідомили, що наявна інформація не відповідає дійсності.

Зокрема зазначається, що в одній з амбулаторій Центру#2 (ред. - номер амбулаторії не вказуємо з міркувань безпеки та нерозголошення даних хворого) пацієнта якої і направили за "додатковою" довідкою від онколога,  не створюються ніякі перепони для пацієнтів з хронічними больовим синдромом, які потребують знеболюючих препаратів.

При цьому вони вказують, що сімейні лікарі мають право самрстійно призначати знеболюючі препарати, але враховуючи захворювання, ступень важкості, наявність заключення лікаря-онколога.

Також окремим пунктом наголосили, що сімейні лікарі обізнані на 100% щодо принципів сучасних рекомендацій і наказів щодо лікування хронічного больового синдрому.

Підписав лист-відповідь виконуючий обов'язків головного лікаря Євген Дуда.

"Гречка" намагалася зв'язатися із заступницею головного лікаря з медичного обслуговування населення вище згаданого закладу Наталією Молчановою, аби та розповіла версію закладу щодо відповідної інформації про скарги пацієнтів. Проте, на перший дзвінок відповіли, що Наталія Костянтинівна зайнята і перетелефонувати через пару годин. Однак телефонуючи через "пару годин" кілька разів з певними проміжками в часі, ніхто вже навіть не піднімав трубку.

"Гречка" лишає право представникам Первинного медико-санітарного центру №2 висловити свою позицію на сторінках нашого видання.

 

Всі використані у піблікації фото - умовні

 

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Поширюйте

Коментуйте


Реклама