Ексклюзив

Торгівля людьми: як убезпечити себе при виїзді за кордон

. 3062

Через повномасштабне вторгнення багато українок були змушені евакуюватися разом з дітьми та іншими членами родин в інші країни. Та при перетині кордону існує ризик натрапити на шахраїв. Як убезпечити себе при перетині кордону, обрати транспорт та дізнатися про захист своїх прав у країнах Євросоюзу – пояснює «Гречка».

pereselenka bijenka

Ілюстративне фото

«Водій автобуса просто заблокував двері»

Кропивничанка Анастасія М. разом із 10-річним сином виїхала евакуаційним поїздом до Львова у березні. Звідти вона мала добратися до Естонії, де її зустрічали рідні.

«У Львові був хаос: дуже багато людей на вокзалах. Ми були виснажені після ночі спання на підлозі у забитому вщент поїзді і шукали хоч якийсь транспорт, щоб перетнути кордон до Польщі», – розповіла вона «Гречці».

 Тоді через великий наплив переселенців забронювати місце на рейсових автобусах було неможливо. Кропивничанка з сином пішла до львівського автовокзалу, звідки йшли автобуси до пунктів пропуску.

«Нам запропонували сісти у великий автобус, де всі місця були зайняті переважно жінками з дітьми, загалом десь пів сотні людей. Ми були готові їхати стоячи, аби тільки виїхати. Нам сказали, що це безкоштовно», – додала вона.
При цьому ні що це за перевізник, ні тим паче контакти цієї фірми вона не знала – каже, що в тому хаосі після доби на ногах було важко зорієнтуватися. Їм просто сказали, що ось цей автобус їде до Польщі – і вони сіли.
Вже після відправлення водій автобуса повідомив, що везе безкоштовно у Польщу, а далі за оплату вже може повезти через Литву і Латвію поїде до Естонії. Анастасія тоді дуже зраділа, що за 70 євро зможе добратися без пересадок до Таллінну.
Проблеми почалися у черзі на кордоні. Туалет, який був в автобусі, водій закрив, пояснивши, що той зламався. Стоячи у черзі близько 12 годин, жінки виводили дітей в туалет хоча б на узбіччя. Проте це дратувало водія, і він заблокував двері, сказавши, що вони самі мають «розбиратися зі своїми проблемами».

«У багатьох жінок були діти, які ще ходили на горщик. Деяким дітям ставало млосно, стояв сморід, всі були виснажені і налякані. Проте водій поводив себе агресивно, тож ми просто боялися щось йому сказати», – пояснила Анастасія.
Автобус перетнув український кордон, а вже на польському прикордонники виявили проблеми із документами у водія, через що довелося ще декілька годин чекати у буферній зоні.

«У Польщі нас зустріли волонтери з гарячим чаєм і їжею. Проте водій всіх підганяв і казав, що поїде далі за 10 хвилин – з нами чи без нас. Зрозуміти, куди саме ми їдемо і яким маршрутом ми не могли: на запитання він хамив і кидався на жінок», – згадує Анастасія.
Не витримавши такого відношення, Анастасія, а також ще декілька людей, які також зголосилися доїхати до Естонії за доплату, вирішили вийти у Польщі. На прохання висадити їх десь поруч з місцевим залізничним чи автовокзалом, водій почав кричати і погрожувати, що якщо вони йому не заплатять, то він викине їх разом з речами просто посеред траси.

«Коли він зупинив на автозаправці, ми вийшли разом з валізами: вирішили далі вже шукати якихось місцевих перевізників. Ми боялися, що не знаємо, куди саме він нас везе і того, що він знову заблокує двері і не випускатиме нас», – розповіла кропивничанка.
Вже у кафе на заправці водій підбіг до Анастасії і почав кричати, що вона має сідати назад в автобус і заплатити йому. Вона відмовилася, пояснивши, що нікуди з ним далі не поїде. «Навколо були люди, то він, мабуть, побоявся кидатися або застосувати силу публічно. Це мене і врятувало», – підкреслила вона.
Інші пасажири також відмовилися сідати у транспорт, тож далі автобус поїхав пустим.

На щастя, рідні з Таллінну допомогли Анастасії М. без проблем добратися з Польщі в Естонію, де вона звернулася до центру допомоги українським переселенцям. Там їй допомогли офіційно зареєструватися у місті, оформити сина у місцеву школу.
Вона пояснила, що не захотіла оформляти статус біженки, адже планує повернутися до України одразу після перемоги. А завдяки реєстрації у місцевому департаменті поліції вона змогла знайти офіційну роботу неподалік з житлом.

«У центрі допомоги українцям у Таллінні мені дали всі необхідні контакти, пояснили, які документи і як слід оформити, які пільги передбачені. Також у них є психологічна підтримка. Тож я відчуваю себе у безпеці, адже знаю, куди звернутися у випадку проблем», – поділилася вона.

Що таке торгівля людьми

Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю визначає торгівлю людьми як здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

infograph1

 

Загалом під означення злочину торгівлі людьми підпадає широкий спектр злочинних дій. Як пояснюють в громадській організації «Ла Страда-Україна», щодо жінок такими злочинами часто є:

  • насильницький шлюб;
  • примусова праця;
  • народження дитини примусово чи за замовленням;
  • примус до заняття проституцією.

Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів. Також до торгівлі людьми відночиться усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі чи у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця.

torgivlya lyudmu infografika

Як пояснила «Гречці» керівниця проєктів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталя Кулікова, Анастасії М. з Кропивницького вдалося виплутатися з небезпечної ситуації, і можливо, уникнути потрапляння у ситуацію торгівлі людьми – адже невідомо, куди водій автобуса міг повезти жінок з дітьми та чи не скористався б вразливістю їхнього стану.

За словами правозахисниці, до її організації звертаються українки, які шукають роботу за кордоном. Часто при цьому їм пропонують виїхати як туристкам по «безвізу» до інших країн, проте це може стати пасткою для трудової експлуатації.

Як відрізнити трудову експлуатацію від невиконання трудових обов’язків? За словами пані Наталії, якщо людині не виплатити чи затримують зарплату, то це ще не означає ситуацію торгівлі людьми. Тобто якщо людина живе в нормальних умовах, працює 8-годинний робочий день з відповідним часом на перерву, якщо може звільнитися у будь-який момент чи не вийти на роботу – тоді тут можливе невиконання трудових зобов’язань. Проте в умовах, коли людина не може відмовитися від праці чи змінити місце роботи, якщо у неї відібрали документи, використовують шантаж («або ти відпрацюєш, або тобі буде погано»), коли невідповідні умови праці

Kulikovaі техніки безпеки – це вже трудова експлуатація, одна з форм злочину торгівлі людьми.


«Трудова експлуатація зазвичай йде в комплексі, тобто одночасно декілька ознак. Людину різними способами примушують працювати. Іноді такі “роботодавці” постійно обіцяють оформити документи пізніше, або вираховують з людини за житло і їжу стільки, щоб вона постійно була винна і продовжувала працювати без виплат», – розповіла Наталя Кулікова.

Загалом ознаками, що ви потрапили у ситуацію з ризиком торгівлі людьми, є:

  • якщо у вас намагаються забрати особисті документи або телефон;
  • якщо вимагають додаткову оплату, яка не була обумовлена завчасно, або ж пропонують фінансову допомогу, яку потім потрібно «відпрацювати»;
  • якщо обмежують ваше пересування, зачиняють у приміщенні;
  • відмовляються у надати екстрену меддопомогу вам або вашій дитині;
  • обмежують сон, відпочинок і харчування;
  • пропонують роботу без чіткого обумовлення умов праці, схиляють підписати документ, написаний незрозумілою мовою;
  • не дають вичерпної інформації про міце перебування;
  • психологічно тиснуть або маніпулюють, підганяють у прийнятті рішень,
  • примушують або схиляють до сексу із застосуванням сили.

Як убезпечити себе при виїзді за кордон

Правозахисниця Наталя Кулікова підкреслила, що подбати про оформлення всіх необхідних документів потрібно ще до перетину кордону.

Наприклад, до її організації зверталися українські родини з дітьми, які потрапили у бюрократичну пастку: коли вони виїжджали за кордон, то діяла спрощена процедура і дітей можна було вивозити за посвідченнями про народження. Проте в Ірландії, де ці родини застрягли, виліт можливий лише за закордонним паспортом – і родинам доводиться чекати в країні на їхнє оформлення, яке може зайняти до пів року.

«Тому важливо, якщо є можливість, оформити всі документи перед виїздом і дізнатися про умови перебування у країні, куди ви прямуєте, які документи необхідні там для соціальних виплат чи працевлаштування, а також умови виїзду з неї», – підкреслила експертка.

za parkanom

На всяк випадок потрібно зробити копії документів – як фізичні, так і електронні. Наприклад, можна завантажити копії паспортів та інших посвідчень особи у хмарне сховище в Інтернеті. І тоді навіть якщо ви загубите чи у вас відберуть телефон, ви зможете отримати доступ до своїх документів через будь-який комп’ютер чи смартфон, запам’ятавши свій логін і пароль.
«Це значно допоможе при зверненні, наприклад, в українському посольстві або консульстві», – підкреслила вона.

Ще одним важливим пунктом при підготовці до поїздки за кордон є вивчення хоча б базових фраз мовою тієї країни, куди ви прямуєте – щоб мати змогу попросити про допомогу, пояснити, хто ви і звідки, запитати контакти українського консульства тощо.
«Не факт, що людина, до якої ви звернетеся, буде розуміти українську чи англійську. Можна використати онлайн-перекладач на смартфоні, проте базові фрази краще вивчити, щоб ви незалежно від наявності інтернету чи заряду телефону могли звернутися за допомогою», – додала Наталя Кулікова.

При цьому краще мати під рукою список контактів українських посольств чи представництв у тих країн, через який лежить ваш маршрут.
За порадою правозахисниці, варто ще при плануванні поїздки за кордон ознайомитися не лише з правилами в’їзду до іншої країни, а й виїзду з неї. Наталія Кулікова розповіла, що наразі багато українських родин з дітьми потрапили у бюрократичну пастку: коли вони виїжджали за кордон, то діяла спрощена процедура, яка наразі скасована. Наприклад, родини з дітьми, які приїхали до країн не Євросоюзу по свідоцтву про народження, наразі не можуть вилетіти з країни без закордонних паспортів для дітей. А оформлення цих документів може зайняти до пів року.
«Тому важливо, якщо є можливість, оформити всі документи перед виїздом і дізнатися про умови перебування у країні, куди ви прямуєте, які документи необхідні там для соціальних виплат чи працевлаштування, а також умови виїзду з неї», – підкреслила експертка.

До кого звернутися за кордоном: корисні контакти

В Україні діє Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за коротким номером 1547.

Онлайн-консультації з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації надає правозахисна організація Ла Страда через месенджер фейсбук @lastradaukraine, Telegram @NHL116123, чи за телефонами: +380(800)500-335 (з мобільного або стаціонарного) або 116-123 (з мобільного).

Безкоштовні і анонімні юридичні онлайн-консультації надає і Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: через сайт www.527.org.ua, а також телеграм-бот t.me/SafeMigrationBot

 

Також можна звернутися у Департамент боротьби зі злочинами, пов‘язаними з торгівлею людьми Національної поліції України: +38(0800)500-202.
На території країн Євросоюзу діє єдиний номер екстреної допомоги – 112.

В Україні за підтримки Міністерства соціальної політики та міжнародних партнерів створили національну платформу з протидії торгівлі людьми – safewomen.com.ua. Як зазначають фахівці ресурсу, якщо ви потрапили у ситуацію торгівлі людьми чи є її свідком або свідкою, варто звернутися до екстреної служби, місцевих посольств України чи неурядових правозахисних організацій у країні, на території якої ви перебуваєте. Тому варто заздалегідь записати всі необхідні контакти всіх країн, через територію яких ви плануєте проїжджати.

Перелік контактів організацій по протидії торгівлі людьми та українських посольств у Польщі, Румунії, Словаччині, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Кіпрі, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Греції, Ірландії, Італії, Латвії, Литві, Іспанії, Словенії, Сербії, Люксембурзі, Швеції, Великобританії та Молдові можна знайти за посиланням.
«Відсутність документів, що посвідчують вашу особу, не є перешкодою для звернення до місцевих екстрених служб, неурядових організацій або посольств України в країні, де ви зараз перебуваєте», – зазначила Наталія Кулікова.

Ключову інформацію про права українок і українців в інших країнах, про можливості безкоштовного проїзду в країнах ЄС, про право на тимчасовий захист, на освіту і захист дітей, доступ до розміщення і житла можна знайти на українськомовній платформі Єврокомісії «Солідарність ЄС з Україною».

Яким транспортом можна виїхати з України?

Наразі з України можна виїхати за кордон поїздом, автобусними рейсами чи приватним автотранспортом.

За інформацією «Укрзалізниці», наразі є рейси до Польщі, Чехії, Угорщини, Австрії, Словаччини та Молдови. Розклад поїздів з України за кордон та їхній маршрут можна продивитись на офіційному сайті «Укрзалізниці», у вкладці «Міжнародні рейси». Купити квитки онлайн можна лише на поїзди до Варшави, Перемишля, Хелма чи Любліна (Польща). До інших країн дізнатися ціну і придбати квиток можна лише в залізничних касах.

bijenka

Щодо автобусних міжнародних рейсів, то публічний перелік тих, хто має ліцензію на такі перевезення, не оновлювався з лютого 2022 року. Тому замовляючи квиток, варто перевірити інформацію про перевізника за номером ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ІПН (для фізичних осіб-підприємців) через сервіс youcontrol.com.ua. Також перевірити наявність у перевізника ліцензії раніше можна було на веб-порталі «Дія», проте наразі ця послуга знаходиться на етапі реінжинірингу і буде доступна згодом.
Перевізник зобов’язаний надати вам квиток, а також всю інформацію про маршрут і заплановані зупинки на ньому, час відправлення та прибуття, страхування, контакти для скарг.

Якщо ви сідаєте у автотранспорт, варто сфотографувати автомобільний номер і надіслати фото комусь з близьких. При цьому можна описати транспорт, у якому ви їдете, маршрут, домовитись про частоту виходу на зв’язок і дії близької людини, якщо ви не вийшли на зв’язок у відповідний час. У випадку, якщо зв'язок з вами перервався, близька людина може звернутися до правоохоронців в Україні, а також до правозахисних організацій.

«Через повномасштабне вторгнення багато українців і українок виїхали за кордон, але скільки саме і в які країни відслідкувати неможливо. Тому сказати, скільки з них потрапили у ситуацію торгівлі людьми, неможливо. Тому важливо підтримувати зв’язок з довіреними людьми, які знатимуть, де ви і підтримуватимуть постійно зв’язок на випадок, якщо у вас будуть якісь проблеми», – зауважила Наталя Кулікова.

В Україні від 14 листопада вступила в силу постанова Кабінету Міністрів щодо видачі посвідчення особи на повернення в Україну. Цей проєкт має полегшити повернення додому українцям та українкам, які були насильно вивезені на територію Росії. За такою посвідкою можуть звернутися родичі або законні представники особи, яка перебуває за кордоном.

Міжнародна організація з міграції (МОМ) в Україні зазначає, що кожна особа, яка постраждала від торгівлі людьми, має також право на отримання комплексної реінтеграційної допомоги від держави.

«Для її отримання достатньо просто звернутися до будь-якої зі структур Національного механізму взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, наприклад, місцевих адміністрацій, правоохоронних органів, громадських організацій у вашій області», – пояснили в МОМ.
Звернутися в МОМ в Україні можна за номером 527 (з мобільних) або 0-800-505-501 (зі стаціонарних телефонів).

infograph2

 Скріншот

 

Ірина Требунських

 

Цей матеріал підготовлений в рамках проєкту ГО «Ла Страда-Україна» та ГО «Жінки в медіа» за підтримки International Media Support (IMS)

 

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Поширюйте

Коментуйте


Реклама