“Меценати російської церкви”: чиїми храмами користується УПЦ (МП) у Кропивницькому

В самій УПЦ ще навесні заявили про свою самостійність від Москви та засудили розпочату Путіним війну. Проте багато хто в Україні поставився до цього скептично, а церковне середовище ж наполягає, що прибрати зі Статуту церкви згадки про росію мало і має відбутися низка відповідних церковних процедур, не кажучи про перегляд засадничих ідеологічних принципів. Результати обшуків, проведених Службою безпеки України в цілій низці центрів УПЦ по країні підтверджують – проросійська діяльність там таки велася. Спецслужбісти виявили антиукраїнську агітаційну літературу, деяких представників церкви звинуватили у виправданні дій рф та розпалюванні міжконфесійної ворожнечі.

На Кіровоградщині підозру отримав вже колишній митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф, який, по суті, ще з часів “Партії регіонів” був головним представником церкви московського патріархату в області. В СБУ заявили, що митрополит входив до найближчого оточення московського патріарха Кіріла з яким координував поширення прокремлівських поглядів в регіоні.

Фото з обшуку СБУ в Іоасафа, джерело: телеграм-канал Андрія Лавруся

Іоасаф, або ж Петро Губень, значиться керівником ключових релігійних громад «московського патріархату» регіону, до церков яких ходить значна частина вірян. Ці храми у різні роки зводили коштом меценатів – відомих політиків та підприємців, які або ідеологічно були близькі до ідей “русского мира”, або підлаштовувалися під номенклатуру часу, або виконували «завдання партії» із розбудови російського православ’я. Свої “стосунки” з церковниками меценати зазвичай оформлювали шляхом надання релігійній громаді в оренду збудованих ними храмів.

З того часу в Україні відбулося дві революції, російське вторгнення, анексія Криму, повномасштабна війна, а відтак до цих людей виникає питання – чи змінили вони свої ідеологічні та релігійні погляди і чому продовжують надавати свої храми “московському патріархату”, підтримуючи його таким чином.

Від поїздок в москву до прохання зупинити війну путіна

“До 2000-го року на території Кіровоградщини російська церква, яка офіційно зветься УПЦ, по суті не мала альтернативи. Тому зрозуміло, що багато заможних людей, аграріїв, адже в нас область аграрна, місцевих вірян, належали до цієї церкви”, – розповідає Єпископ Кропивницький і Голованівський Марк з Православної церкви України, яка, з отриманням у 2019 році від Вселенського патріарха Варфоломія томосу, визнана самостійною і незалежною.

З 2000-го року починається активніша діяльність Української православної церкви Київського патріархату і з’являються її храми. З цього моменту бізнес, можновладці і віряни вже могли визначатися кого підтримувати.

Втім, з приходом до влади людей Віктора Януковича саме УПЦ МП отримала всебічне сприяння. За словами місцевих релігійних діячів, коли представник “Партії регіонів” Сергій Ларін очолював Кіровоградську облдержадміністрацію, митрополит Іоасаф був присутній чи не на всіх владних заходах. Голова ОДА навіть возив його із собою під час візитів до впливових людей регіону, укріплюючи тим самим зв’язки з московським патріархатом.

Фото з сайту Кіровоградської єпархії УПЦ (МП)

Незадовго до Революції Гідності, у 2013 році, у Новоархангельську на Кіровоградщині відбулась спроба захоплення Свято-Володимирського храму Української Православної церкви Київського патріархату з подальшою передачею московському патріархату. Тоді храм захопили невідомі молодики, які вигнали священника, а спецпідрозділи “Беркуту” й “Грифону” оточили будівлю й блокували спроби вірян та місцевих активістів звільнити приміщення, б’ючи людей кийками.

 Ця історія була резонансною і очевидно, що вона не могла бути втілена в життя без сприяння тогочасної влади та з відома очільника московського патріархату в області. Очолювана Іоасафом єпархія тоді стверджувала, що ніякого рейдерського захоплення немає і, мовляв, це місцеві віряни захотіли перейти до УПЦ. Храм офіційно повернувся у підпорядкування Київського патріархату лише після Революції Гідності.

Тоді ж, вже після Майдану та російського вторгнення 2014-го, митрополит Іоасаф неодноразово їздив до росії та відвідував Синод Російської православної церкви, входячи навіть до президії. За результатом цих релігійних зібрань у 2017 році патріарх Кіріл, який активно підтримує війну рф проти України, надсилав Путіну листи з вітаннями і подяками.

Фото з сайту Кіровоградської єпархії УПЦ (МП)

Втім, з початком повномасштабного вторгнення Іоасаф записав відеозвернення до Путіна з проханням зупинити війну, а керівництво УПЦ МП взялося заявляти про нібито свою самостійність від Москви.

Меценати УПЦ МП

Зараз у Кропивницькому є лише три повноцінні храми автокефальної української церкви. Епопея з виділенням землі та оформленням дозволів на будівництво кафедрального собору, що має, так би мовити, обласне значення і де може проводити службу єпископ, триває вже понад десяток років. А от церква московського патріархату ще з 2000-х років утримує ключові релігійні споруди або ж орендує передані меценатами храми.

Церква Бахмача

Соборний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці, що знаходиться у середмісті Кропивницького біля Соборної площі, розпочав роботу у 2014 році. Земельну ділянку під будівництво отримала громадська організація “Православна просвіта”, засновником якої є відомий місцевий підприємець Євген Бахмач. Власне, він і став меценатом.

Бахмач має звання почесного громадянина міста, володіє групою підприємств, що працюють в різних сферах: добування корисних копалин, будівництво, транспорт, виробництво обладнання для атомних електростанцій України та сільське господарство. Ключове підприємство – “Радій” – є постачальником “Енергоатому”. За даними аналітичної системи Youcontrol, земельний банк підприємця становить близько 15 тис. га.

Поряд із бізнесовим, підприємець формував і політичний вплив – працівники його підприємств у різні роки входили до виконкому міської ради Кропивницького, а сам він у 2015 році виступив на підтримку кандидата в мери, а нині й очільника обласного центру Андрія Райковича.

У період декомунізації та перейменування Кіровограда підприємець підтримував зміну найменування на проімперську й проросійську назву Єлисаветград. Саме прихожани підтримуваної ним церкви в основному і були учасниками “антиперейменувальних” мітингів, а автобусами автопідприємств Бахмача людей організовано звозили на згадані зібрання.

Регалії підприємця можна перелічувати й далі, проте зупинимося на церкві. Храм Благовіщення є досить популярним у місті, його священники вважають себе патріотами України, наголошують, що допомагають ЗСУ та переселенцям. Але за всі роки війни в країні вони не ініціювали публічне засудження росії, не говорили про відхід від московського патріархату і про підтримку автокефальної церкви України. А на деяких заходах, які проводили церковники, зокрема й під час зустрічей для молоді, роздавали літературу авторства одного з російських митрополитів.

Скрин з відео

ГО “Православна просвіта” Євгена Бахмача надає приміщення храму громаді так званого московського патріархату і вже цього року термін оренди спливає. Тож ми поцікавилися – що ж підприємець думає стосовно рішення РНБО та подальший дій.

Фото з сайту Кіровоградської Єпархії УПЦ (МП)

«Закон є закон і відповідно до нього ми будемо робити. Ми церкву надали в оренду, а не володіння. Якщо законодавчо буде вирішено про ліквідацію УПЦ в якийсь спосіб, тоді будемо думати, якій іншій конфесії надавати в оренду. У нас нема жорстких вимог, що може бути лише одна конфесія. Хто буде правити так, як по канону і в інтересах народу України, той буде орендувати», – сказав у коментарі Євген Бахмач.

На питання щодо необхідності незалежності церкви від росії підприємець зазначив, що давно підтримує таку ідею.

«У мене була завжди позиція, що тодішня Українська православна церква московського патріархату має бути незалежна. Це однозначно, я завжди говорив цю позицію керівництву церкви при зустрічах, мою ініціативу знали. До 2014-го року і після їм треба було це зробити, стати незалежними. Вони це зробили, але, на жаль, лише в цьому році. На сьогодні вони незалежні, рішенням Синоду оголошено про незалежність Української православної церкви від московського патріархату. Наскільки це юридично оформлено, президент доручив розібратися, ну, з’ясують, будемо бачити», – пояснив власник приміщення церкви.

Ми також поцікавилися, чи не хвилює його інформація, що СБУ підозрює церковників московського патріархату в антидержавній діяльності.

«Це справа СБУ. Я ніколи не втручався у церковні справи і не збираюся. Те, що робиться у храмі, який ми передали в оренду, там 100% Україна. Усі священники – патріоти, уже багато років надають допомогу біженцям, зробили у нижньому храмі бомбосховище, отець Євген багато років відспівує наших воїнів, там активна проукраїнська позиція», – зазначив Бахмач.

Церква Райковича

Ще один почесний громадянин міста, мер, а нині також очільник обласної військової адміністрації Андрій Райкович став основним меценатом Свято-Успенського храму, який почав функціонувати з 2013 року. Земельна ділянка та будівля оформлена на громадську організацію “Єлисаветградське православне товариство”, членом якої є Андрій Райкович, а головою – Наталя Артеменко, яка також очолює мерський м’ясокомбінат “Ятрань” та входить до виконкому міськради Кропивницького.

Храм переданий в оренду ”Релігійній громаді на честь успіння Пресвятої Богородиці Кіровоградської Єпархії” також УПЦ МП, керівником якої значиться Петро Губень (Іоасаф).

Коли у 2019 році українська церква отримала томос, Андрій Райкович публічно звернувся до громади, яка орендувала храм і закликав до переходу в єдину Православну церкву України, але все залишилося як було – громада відмовилася переходити до ПЦУ, у храмі влаштували показове зібрання, де жінки з дітьми просили Райковича “не виганяти” їх з церкви. Керівництво Єпархії вийшло на пресконференцію та поставило під сумнів ідею Андрія Райковича, міський голова називав це рейдерським захопленням, але статус-кво лишився.

Скрин з відео

Ми передали Андрію Райковичу прохання про коментар щодо того чи не змінилося його ставлення щодо передання в оренду будівлі храму громаді церкви в контексті рішення РНБО. Проте у прес-службі відмовилися надати коментар.

Храм на території Онкоцентру

Навесні 2014 року на території обласного онкодиспансеру відбулося урочисте закладання першої цеглини храму на честь ікони Пресвятої Богородиці “Всецариця”. Церемонію проводив сам Іоасаф. Сприяння розміщенню церкви на території медзакладу надавало тодішнє керівництво – головлікарем був Костянтин Яриніч. Власне, Яриніч і є співзасновником Релігійної громади на честь ікони Божої Матері “Всецариця” Кіровоградської Єпархії УПЦ (МП). На сайті Єпархії вказано, що з благословення очільника УПЦ (МП) Онуфрія Іоасаф удостоїв Яриніча Орденом УПЦ “За заслуги І ступеню” за найбільший вклад у зведення храму.

На момент отримання Православною церквою України томосу, Яриніч був нардепом від політсили Петра Порошенка. І попри те, що особисто Порошенко доклався до надання українській церкві незалежності та пропагував перехід громад до помісної церкви, лікар-політик публічно не ініціював зміни конфесійної належності в храмі, що знаходиться на території очолюваного ним медзакладу. Водночас, справедливо зазначити, що він голосував за звернення Верховної Ради до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні.

Інші приклади

З 2012 року розпочав діяльність храм на честь Преподобного Афанасія Афонського, котрий знаходиться у Кропивницькому в промисловому 101-му мікрорайоні неподалік колишнього підприємства “Креатив”. Власне, засновники “Креативу” – на той момент нардеп Станіслав Березкін, який був обраний від “БЮТу”, але перейшов до “Партії Регіонів” і глава правління компанії Юрій Давидов – вклалися у будівництво. Служити у храмі став священник УПЦ так званого «московського патріархату».

Фото з сайту ugorod.kr.ua

Вже після Майдану у Верховній Раді нового скликання Березкін голосував за звернення про надання українській церкві томосу, а також підтримав проукраїнську громадськість міста у питанні перейменування Кіровограда на Кропивницький. Проте досі релігійна громада на честь Преподобного Афанасія Афонського, за якою значиться цей храм, належить до Кіровоградської Єпархії УПЦ (МП), а засновниками вказані члени родини нині покійного екснардепа.

Ще одні відомі місцеві підприємці з чималим політичним бекграундом Микола та Лариса Онул входять до Релігійної громади на честь Почаївської ікони Божої Матері, що підпорядкована Кіровоградській Єпархії УПЦ (МП). Вказана громада отримала в оренду землю для будівництва церкви у міському Дендропарку, частину якого також орендують фірми Онулів. Будівництво наразі не розпочалося.

Також варто згадати, що два храми у центральній частині міста – Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці та Спасо-Преображенський собор ще з 2000-х років підпорядковані УПЦ (МП).

Що далі?

Представники УПЦ продовжують наполягати, що є незалежними від російської церкви, проте роки проросійського впливу, якому вони, хай і не всі, піддалися, в умовах війни їм не пробачають.

“У церкви є власник. Якщо власник – це якийсь меценат, йому давно потрібно зрозуміти, що триває війна, а УПЦ московського патріархату є філією російської церкви. Вони мали давним-давно розірвати договори оренди чи запропонувати перейти до Православної церкви України”, – наполягає кропивницький активіст Андрій Лаврусь, який відстежує інформацію щодо церковного життя області.

«Ми не говоримо, що ці храми треба захоплювати, адже ми не варвари, як росіяни. Скоріше за все, їхня діяльність буде заборонена рішенням РНБО, а надалі механізми можуть бути різні: наприклад, передача майна церкви у державну власність. Це мало бути зроблене ще на вчора. Адже ми намагалися говорити з громадами (які підпорядковані УПЦ МП) і священиками, переконувати їх, чути їхню думку, але в їхніх головах такий туман, вони залякані, чи на них компромат є, який зараз СБУ виявляє. І тому вони далі тримаються купи, відтак потрібно це законодавчо врегульовувати, аби надалі російської церкви в Україні не було», – говорить Лаврусь.

Єпископ Кропивницький і Голованівський Марк з ПЦУ говорить, що чимало вірян перебувають у російській церкві не усвідомлюючи цього.

«На мою думку більш дієвим є закон по перейменуванню церкви, який Верховна Рада давно прийняла, але досі не застосувала. Він говорить: якщо церква є частиною російської, значить назва має бути відповідна – Російська православна церква в Україні. Ми демократичне суспільство і за те, що кожен має право на свої переконання, якщо вони не є ворожими для нашої держави. Але якщо ви російська церква, то так і назвіться, вивішайте відповідні таблички», – ділиться своїм баченням владика Марк.

Церква московського патріархату проігнорувала вказаний закон, а на місцях обласні адміністрації не ініціюють судових процесів з вимогою виконати вказану норму, відтак все лишається як і було.

«Щодо рішення РНБО про заборону, адже влада має право заборонити будь-яку релігійну організацію, якщо вона деструктивна і порушує закони, то це рішення влади. Але як вони це втілять, чи не буде такого, що закон постановить заборонити російську церкву, але (юридично – авт.) у нас вони Українська православна церква. Наразі багато питань. По майбутніх кроках ми бачитимемо, чи це речі, які зроблені для тимчасового піару, чи це справді масштабний підхід до вирішення цієї надчутливої проблеми», – резюмував Єпископ Марк.

Анастасія Зубова

Автор цієї статті є учасником програми Interlink Academy Fellowship, що фінансується урядом Німеччини.