Ексклюзив

«Давно займаюсь допоміжними репродуктивними технологіями» – нардеп про законопроєкт щодо штучної матки

. 964

 Народний депутат від Кіровоградщини Олександр Дануца зареєстрував проєкт закону, яким пропонує врегулювати права батьків дитини, яка була вирощена ембріоном поза людським тілом (у так званій «штучній матці»).

Він розповів «Гречці», чи існує наразі в світі технологія вирощення людського ембріону поза тілом людини та навіщо Україні потрібно вже зараз легалізувати цей процес.

 danuca

 

Вирощення ембріонів поза людським тілом

Як пояснив Олександр Дануца, наразі у світі тривають дослідження щодо можливості вирощення ембріонів методом ектогенезу – тобто у штучному середовищі поза людським тілом, який ще називають «штучною маткою».

«Наприклад, команда з Університету Ейндховена (Нідерланди) нещодавно отримала грант у розмірі 2,9 мільйона євро на розробку прототипу штучної матки людини», – стверджує нардеп.

Він підкреслив, що такий метод може забезпечити нове рішення для людей, які хочуть мати дитину, але не можуть завагітніти.

Водночас ектогенез відносять до футуристичних технологій, адже наразі не існує жодного успішного прикладу вирощування ембріону у штучному середовищі, а створення «штучною матки» є гіпотетичним у сучасній науці.

«Штучна матка» в українському законодавстві

Законопроєкт №8306, ініціатором якого є Олександр Дануца, зареєстрований у Верховній раді 4 листопада 2022 року. Там пропонується внести зміни до Цивільного та Сімейного кодексів.

Зокрема, статтю про право на життя у Цивільному Кодексі нардеп від Кіровоградщини пропонує доповнити текстом про дозвіл розвитку ембріонів та виношування плодів людини із застосуванням методу ектогенезу, тобто поза людським тілом. У Сімейному кодексі пропонується визначити, що батьками дитини, народженої завдяки ектогенезу, є подружжя, які погодилися на цей метод і якщо хоча б одна людина з них має генетичний зв’язок з дитиною.

«Я вважаю, що ектогенез міг би стати альтернативою для тих пацієнтів, які не можуть завагітніти та виносити вагітність та поставити крапку етичних питаннях щодо сурогатного материнства. Окрім того, цей метод є більш універсальним», – каже народний обранець з Кіровоградщини.

Це не перша законодавча ініціатива Олександра Дануци у сфері репродуктивних прав. У січні 2022 року він зареєстрував проєкт щодо державної реєстрації дитини, народженої за допомогою сурогатного материнства, а у травні 2020 року – пропонував запровадити кримінальну та адміністративну відповідальності за різні види правопорушень у сфері сурогатного материнства. Перший з цих проєктів досі на розгляді профільного комітету, другий був знятий з розгляду.

«Я вже багато років займаюсь допоміжними репродуктивними технологіями. Я цікавлюся правовим регулюванням різних типів допоміжних репродуктивних технологій вже протягом тривалого часу, є автором кількох проектів у цій сфері», – прокоментував він.

Олександр Дануца впевнений, що держава, яка першою наважиться легалізувати ектогенез, отримає усі переваги від цієї діяльності. До цих переваг він відніс ріст бюджетних надходжень за рахунок нової галузі медицини та покращення демографічної ситуації.

«Якщо дочекатися поширення ектогенезу в усьому світі, то ми втратимо свої конкурентні переваги, а переконати пацієнтів їхати в Україну для лікування буде майже неможливим», – сказав він.

На запитання, як запровадження на законодавчому рівні технології, яка є гіпотетичною, зробить Україною конкурентною, народний депутат пояснив: «Це означає, що науковці, які матимуть цю технологію, пріоритетно підуть в ту країну, де її можна буде застосувати легально».

 

 

 

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Поширюйте

Коментуйте


Реклама