Брати Олександр і Дмитро* (імена змінені – прим. ред.) народилися у Кропивницькому. Проте ще у дитинстві їхня родина виїхала до Ялти. У 2014 році, коли Росія окупувала Крим, вони були підлітками.
Наразі Олександру вдалося виїхати до материкової України і вступити до лав Збройних Сил України. Дмитро вже із власною родиною залишається в окупованому Криму та намагається долучитися до деокупації українського півострова – хоч це і небезпечно.
Як окупація змінила життя на півострові і куди можуть звернутися жителі Криму, якщо хочуть виїхати чи допомогти українській армії – з’ясовувала «Гречка».
Окупація без розпізнавальних знаків
Початком злочинної окупації Криму Росією, а також початком збройної агресії РФ проти України визнано 20 лютого 2014 року. В той день російські військові без розпізнавальних знаків під приводом начебто посилення флоту РФ почали масово прибувати до Криму. Згодом вони захопили адміністративні будівлі та військові частини. Силовики придушували будь-які проукраїнські мітинги та незаконно провели так званий «референдум», за фальсифікованими результатами якого Росія заявила про намір приєднати частину української території до своєї держави.
Дмитро і Олександр разом з батьками на момент окупації жили в Ялті вже більше десяти років. Дмитро згадує, що на фейковий «референдум» вони не ходили і були проти приєднання. Проте по вулицях ходили силовики зі зброєю, а висловлюватися проти Росії ставало небезпечним – могли арештувати.
«Деякі сусіди навіть раділи: думали, що ось Росія прийде і життя краще стане. Мій батько тоді казав: росіянам потрібна територія, людей у них своїх вистачає, тож нас тут просто видавлюватимуть з рідних домівок. Так і сталося», – згадує Дмитро.
Проукраїнський мітинг у Севастополі, 26 лютого 2014 року. Фото: ark.gp.gov.ua
Українців та кримських татар почали викрадати та вбивати, вивозити на територію Росії та ув’язнювати за сфабрикованими справами. Жителів Криму примушували оформлювати російське громадянство.
«Без російського паспорта жити в окупації в Криму неможливо: ні до лікарні звернутися, ні до установи. Можуть на вулиці зупинити і перевірити. Українські паспорти забирали, але нам свої сховати вдалося», – пояснює Олександр.
Завдяки збереженню українських паспортів родині вдавалося час від часу виїжджати до Кропивницького та зустрітися з рідними. Вже у 2019 році Олександр разом з батьком остаточно виїхали до Кропивницького, а Дмитро зі своїми дружиною та дитиною лишився жити на півострові.
Водночас оформлення російського паспорта для кримчан становить нову загрозу: Росія, порушуючи міжнародне право, призиває до лав своєї армії жителів окупованої нею території, називаючи їх громадянами РФ.
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на Крим
Від початку повномасштабного вторгнення росіяни посилили репресії проти жителів Криму. За інформацією Центру прав людини ZMINA, станом на 24 лютого 2022 року за сфабрикованими справами було ув’язнено 116 жителів Криму, з яких багатьох вивезли у місця неволі на території Росії.
«Наразі кримських політв’язнів нараховується вже щонайменше 155 людей. Це громадяни України, з яких більшість є кримськими татарами», – розповіла «Гречці» голова Центру ZMINA Тетяна Печончик.
За інформацією Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, у 2023 році вперше за час окупації Росією Криму було зафіксовано смерті політв’язнів. Українець Костянтин Ширінг, якого окупанти в Криму звинуватили у «шпигунстві», помер 8 лютого у колонії в Оренбурзької області (Росія). Вже 10 лютого стало відомо, що у СІЗО на території Росії помер кримчанин Джеміль Гафаров, якого росіяни засудили до 13 років позбавлення волі.
«Двоє людей померли у неволі через те, що їм не надавали необхідну медичну допомогу. Тобто людей фактично вбила окупаційна «влада», і це прирівнюється до катувань. Як ми постійно зазначаємо міжнародним партнерам, єдиний шлях зупинити переслідування і повернути верховенство права на півострів – це деокупувати території України від російських загарбників», – підкреслила головна консультантка Представництва президента в АРК Анна Ситнікова.
Продовжується переслідування і репресії громадян України окупантами в Криму за будь-які прояви спротиву. Наприклад, восени 2022 року окупаційний «суд» виніс «вирок» жителю Алушти Олександру Тарапону за те, що він розвішував листівки з реальними цифрами втрат російської армії, а також з вказанням, що його дальній родич брав участь у війні проти України – з підписом «Тут живе Vоєнний злочинець, вбивця дітей». Росіяни засудили його до 2,5 років колонії суворого режиму і вивезли у місця неволі у Дагестан.
Від початку повномасштабного вторгнення незаконний призов до армії країни-окупантки жителів Криму посилився: окрім планової мобілізації, було оголошено ще й загальну. За міжнародним законодавством, країна-окупант не має права призивати цивільне населення: це заборонено 51-ою статтею Женевської конвенції.
«До нас звертаються жителі Криму щодо того, як уникнути служби в російській армії. Ми розбираємо кожен випадок індивідуально, та найкраща можливість уникнути незаконного призову – покинути тимчасово окуповану Росією територію. Незаконна мобілізація кримчан окупантами є постійним процесом, який посилився після 24 лютого 2022 року», – зазначила Анна Ситнікова.
Кропивничанину Дмитру, який наразі перебуває з родиною у Криму, також загрожує незаконний призов до армії. Через це він намагається долучитися до деокупації Криму та перемоги України настільки, наскільки це можливо.
«Окупанти дуже бояться супротиву і тому намагаються всіма засобами придушити його. І це також є сигналом для нас, що вони відчувають себе доволі невпевнено, якщо за співи українських пісень, жовто-блакитний манікюр чи листівки вони готові судити як за кримінальні злочини», – прокоментувала Анна Ситнікова.
І додала, що попри дев’ятий рік окупації жителі Криму продовжують супротив. За цей час в Криму було проведено близько 300 проукраїнських акцій. Деяких активістів окупанти за це притягали до адміністративної відповідальної, подекуди – навіть до кримінальної.
«Люди виходять на акції протесту, розуміючи , що з ними через це можуть зробити окупанти, звинувачуючи у начебто «терористичній діяльності» або «дискредитації армії РФ». Але це важливий сигнал, що в Криму є люди, які підтримують Україну, і нам є за кого боротися», – каже головна консультантка Представництва президента в АРК Анна Ситнікова.
Боротися проти окупантів у силу можливостей продовжує і Дмитро, який наразі у Криму разом з родиною. Каже, що робити відкрито це не може, адже тоді його, скоріш за все, незаконно призвуть до армії і відправлять воювати проти свого ж народу.
«Мій рідний і двоюрідний брати, мої друзі наразі в лавах ЗСУ борються проти росіян. Я боюся, що росіяни мене силоміць кинуть під кулі рідних братів, використавши як гарматне м’ясо. Адже окупантам вигідна моя смерть – смерть ще одного українця», – пояснив Дмитро.
Тому він намагається знайти інші способи допомогти українській армії, хоч окупанти і блокують у Криму будь-яку інформацію з материкової частини України.
Українські правозахисники Центру ZMINA радять мешканцям Криму всіма можливими способами уникати вручення повістки від росіян. Чоловікам радять виїхати з територію Криму у будь-яку країну (крім Росії), або хоча б залишити місце прописки, змінити місце проживання. Якщо повістку все-таки вручили, то за жодних обставин не слід приходити до «військкомату» окупантів: вони одразу відправлять на війну проти України.
Окупаційний «військомат» у Криму. Фото: DR
Намагайтесь не виходити на зв’язок. Якщо ж окупанти в Криму мобілізували до своєї армії і відправили воювати проти України, єдиним виходом не стати воєнним злочинцем і залишитися живим – здатися в полон українській армії.
«Не виконуйте незаконних злочинних наказів, які можуть призвести до жертв серед цивільного населення або руйнування цивільної інфраструктури – інакше такі дії будуть кваліфіковані як міжнародні злочини без термінів давності. Щойно потрапите на території, підконтрольні уряду України, за першої ж нагоди здавайтеся у полон і повідомляйте, що ви громадянин України з окупованої території», – закликають правозахисники.
Здатися в полон можна Збройним силам України, Нацгвардії, Національній поліції, Силам територіальної оборони, Службі безпеки та Державній прикордонній службі України. Щоб запланувати або вже здатися в полон, також можна зателефонувати або звернутися через будь-який месенджер за телефонами :+380665803498, +380931192984.
«Я з Дмитром переписуюся через месенджер з подвійним шифруванням повідомлень, до файлів якого у Росії немає доступу. Він мене попросив підказати, як можна передати інформацію про переміщення російських військ, щоб не потрапити на пастку російської спецслужби ФСБ», – розповів брат Дмитра Олександр.
Тоді Олександр порадив брату звернутися до управління розвідки Міністерства оборони України. Так, українська розвідка закликала жителів Криму повідомляти на номер +380969455341 (Signal, WhatsApp) про:
- точне розташування пунктів дислокації та адреси проживання окупаційних військ (бажане геоприв’язування з координатами),
- місця проживання керівного складу окупаційних військ (бажане геоприв’язування з координатами),
- місця розташування та маршрути пересування військової техніки,
- дані місцевих колаборантів, які перейшли на бік ворога (адреса проживання та знаходження, геоприв’язуваня з координатами, ПІБ, посади та місце роботи),
- прибічників окупаційної влади.
Також повідомити спеціальні органи України про розташування ворожих військ та їхні пересування можна через спеціальні боти:
Куди кримчанам звертатися по допомогу
Як пояснила «Гречці» Анна Ситнікова, до Представництва президента Україні в Криму найчастіше наразі звертаються саме щодо виїзду з території Криму. Адже окупанти не випускають на материкову територію України, проте є можливість виїхати з півострова до інших країн, а вже звідти – до України.
«Також через Крим намагаються виїжджати українці з окупованих територій Херсонщини і Запоріжжя, адже окупанти встановили блокпости і не випускають їх на територію контрольованої урядом України», – додала вона.
Звернутися до Представництва президента України в АРК кримчани можуть за телефоном гарячої лінії 0-800-502192, або у месенджерах Viber, WhatsApp, Telegram за номером +38067-547-6575.
Також отримати консультацію і відповіді на поширенні питання щодо оформлення українського паспорта, свідоцтва про народження та смерть на окупованій території, актуальну інформацію стосовно порядку перетину КПВВ, отримати зразки документів для заповнення можна через чат-бот CrimeaIsUAbot (t.me/CrimeaIsUaBot).
«Також на окупованих територіях діють підпільні рухи опору на кшталт “Жовта стрічка”, у Криму є “Бойові чайки”: вони підтримують проукраїнських громадян і всіма можливими способами дають окупантам знати, що їм тут не раді», – додала Анна Ситнікова
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
