Мисткиня і гастроблогерка Ольга Павленко, у соцмережах відома як Оля Кольорово,родом із села Успенка, що на межі Кіровоградської та Полтавської областей, працювала над унікальною кулінарною книгою про українську кухню. Її життя у червні 2022 року забрала ворожа ракета, що влучила у торговий центр у Кременчуці, але небайждужі роблять все, щоб доробок жив і надалі.
Артбук про українську кухню
Книгу «Жива українська кухня» – рукотворне зібрання у двох томах 365 національних страв з усієї території України. З дослідженнями походження кожної з страв та її назви. Усе приготовано, зафільмовано, сфотографовано і проілюстровано власноруч авторкою.
На її створення жінка збирала донати через соцмережі. Вартість одного примірника - 1200 гривень. Це мав бути цілий мистецький витвір. Із красивою обкладинкою, якісним друком у двох томах.
"Точно знаю, що українські страви можна сміливо і обов’язково додавати до мистецьких творів. Кожна з них має історію, бо передається з діда-прадіда, тягнеться коренями у дохристиянські часи. Часи Перуна, Велеса, Дажбога… Як і все, що створила скромна, але щира і щедра українська душа. Кожна страва – проста, зрозуміла, поживна, корисна, продумана – і неперевершено смачна", - писала Оля у Фейсбуці в 2021 році, коли готувала до друку перший том книги.
У книзі є рецепти випічки, обрядових страв, рецепти з риби, м’яса, овочів.
На тисненій червоній шкіряній обкладинці Башірня. Такий образ Ольга бачила на печиві, яке робили у рідному селі.
Ця червоно-біла панянка, яку зображали на пряниках. Вона була колись обрядовою жертовною лялькою, що, як і народний фольклор, з появою християнства дійшов до нас у розрядах дитячих забавлянок.
"До деякого дорослого періоду свого життя була певна, що це печиво виключно успенська фішка. Бо ніколи ніде не зустрічала подібного. Лиш наша Тарасовна так розважала успенську дітвору. Вона казала, що це іграшка її дитинства, що їсти її можна лиш наступного дня, а у Святвечір нею можна хіба гратися. У ході дослідження страв для книги почала натрапляти на подібні ляльки… Одні прямо дуже подібні, інші дуже розцяцьковані, але територія цих знахідок обмежувалася Полтавщиною чи частиною сусідніх областей, що раніше були Полтавською губернією, або місця і міста масового переселення людей з Полтавщини", - пише вона.
Загалом, основною метою книги було показати, що українська кулінарна спадщина це більше ніж борщ та вареники.
Фактично це кулінарний артбук майже ручної роботи. Сторінки книги друкувало місцеве видавництво, шкіряну обкладинку замовляли в іншому місці, кільця-кріплення - за кордоном. Супроводжувати книгу мали наліпки, блокноти і безліч приємних дрібниць.
Ім'я і творчість житимуть
У 2022 Оля проживала в селі Успенка колишнього Онуфріївської громади, мала творчу майстерню в Кременчуці, навчала дітей. Жінка була активною: проводила благодійні аукціони, де продавались роботи її учнів, а виручені кошти віддавала на лікування хворих дітей. Планувала поїхати на виставку в США.
«Я присвячую цю книжку терпінню та розумінню моїх батьків і доні. Бо сотворилася ЖУК нарешті лиш у місці свого і мого народження. Завдяки їхньому ангельському терпінню до непОлених два літа городів, неполиваних дерев, неуважно прослуханих шкільних подій та ще безлічі різного, на що терпляче закривали очі ці святі люди, доки їхнє дороге старе дитя творило, збирало пам’ять поколінь. Втілювало свою мрію…» - йдеться на початку книги.
Саме до батьків звернулась Оксана Левкова, голова правління всеукраїнського громадського руху «Не будь байдужим», дізнавшись про книгу.
Розповіла про видання їй авторка книги "Бессарабія. Кулінарна мандрівка" Лариса Титикало, яка придбала перші примірники для Євгена Клопотенка і для Міжнародного руху Slow Food.
Інформацію про книгу почали поширювати у Фейсбуці і за вже вишикувалась черга із 3000 бажаючих придбати книгу.
«Оскільки зараз дикий ажіотаж на книги Ольги, а кількість виданих примірників обмежена, то спочатку їх отримують гастроблогери і гастродослідники», - пише вона.
Фактично зараз не можуть сказати скільки примірників є в наявності. Всі надруковані сторінки зберігаються у батьків Ольги і коли є час після роботи, мама Ольги - Раїса Павленко - збирає їх вручну.
Зараз же шукають гроші на додрук примірників. Видавництво на це погодилось, але автентичної обкладинки, додаткових наліпок, вочевидь, додрукувати не вийде.
Оксана Левкова каже, що намагались знайти підтримку і фінансування у Мінкульті, звертались до місцевої влади різних регіонів, але не знайшли підтримки фінансами. Проте окремі регіони відгукнутись і готові присвятити Оленим рецептам окремі кулірані заходи, популяризувати її роботу.
"Місяць перемовин 24/7 з чиновниками всіх рівнів, знаковими гастроблогерами, журналістами, громадськими об'єднаннями гідів та всіх можливих бренд-менеджерів України - і мені вдалося зробити так, що ім'я Ольги Павленко (Олі Кольорово), художниці та дослідниці кулінарної спадщини України, авторки шикарної енциклопедії автентичних рецептів української кухні, загиблої від російської ракети у Кременчуку, буде вшановано в різних форматах " - повідомила Оксана Левкова.
У той же час другий том, про який мріяла Ольга, ще не впорядкований. Мама жінки сподівається, що цим згодом займеться її 17-річна онука Софія.
Для замовлення кинги можна писати у Фейсбук Оксані Левковій.
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
