Ексклюзив

Генератори і екофлоу більше не знадобляться? Як живе українська енергетика зараз

 Автор: Ірина Требунських. 2108

Цього року українська енергетика пережила певно найтяжчу зиму в історії. Під постійними обстрілами енергетичної інфраструктури, із захопленими окупантами важливими енергооб’єктами та роботою в екстрених умовах, аби врятувати людей від тотального блекауту. А що буде далі? «Гречка» розпитала експертів чого чекати влітку та наступною зимою.

elektruka energetuka

 

Енергетична війна: від Росії – до Європи

Після початку війни у 2014 році Україна почала поступове від’єднання енергосистем від Білорусі та Росії і об’єднання з європейською мережею. Вже 23 лютого 2022 року проходила тестова ізоляція від країн-агресорок, яку планували завершити за декілька днів. Проте вже 24 лютого Росія почала повномасштабне вторгнення, чим поставила крапку у енергетичних відносинах.

«Сьогодні підписано наказ Міненерго про відмову від приєднання до енергомережі російських окупантів. Українська енергосистема довела здатність підтримувати необхідну частоту 50 Гц та надійність і безпеку енергопостачання українським споживачам навіть в умовах військової агресії. Технічно і технологічно ми довели нашу спроможність. Політично – слово за урядами європейських країн», – написав у соцмережі 26 лютого 2022 року міністр енергетики Герман Галущенко.
16 березня 2022 президент Володимир Зеленський сповістив про об’єднання української та європейської енергосистем.

«Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема!» – додав він.
Об’єднання енергосистем дозволило налагодити імпорт та експорт з іншими країнами. Вже наприкінці червня 2022 року Україна експортувала електрику до Румунії Словаччину, Угорщину, Молдову та Польщу.

Проте масштабні атаки змусили Україну припинити експорт 11 жовтня через внутрішній дефіцит. Станом на березень 2023 року експорт електрики з України досі не відновлено.

Старший аналітик у сфері енергетики аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков зазначив, що за період від червня до жовтня 2022 завдяки експорту електроенергії країна змогла заробити близько 5 мільярдів гривень: адже електрика в інших країнах в рази дорожча, тож продаж є вигідним. Проте експорт можливий лише за умови надлишку згенерованої енергії.

«Укренерго за законодавством направляє зароблені з продажу кошти на власне посилення експортних потужностей, тобто транскордонних мереж. Та враховуючи воєнні дії, внесли зміни до закону про ринок електроенергії і ці доходи на період осені-зими передавалися до держбюджету з цільовим призначенням: на покриття нагальних потреб для забезпечення стабільності енергетики», – додав він.

 Як відновлюють електрику на прифронтових територіях

Андрій Берестенко вже близько 15 років працює у сфері енергетики: спочатку у «Кіровоградобленерго», потім очільником одного із відділів у «Київобленерго», а наразі заснував приватне підприємство у цій же сфері. Після початку повномасштабного вторгнення він разом з іншими активістами створили благодійний фонд волонтерами постійно виїжджають у деокуповані і прифронтові території. Одними з перших таких територій були власне Ірпінь і Буча у квітні 2022 року, а також Макарів, Іванків. Як пояснив «Гречці» Андрій, в селах і містах, які були під окупацією, росіяни в першу чергу знищували станції зв’язку, а електричні мережі були пошкоджені здебільшого внаслідок боїв та обстрілів.

«Достатньо уламку перебити чи хоча б зняти ізоляцію з високовольтної повітряної лінії в одному місці – і вся лінія відключена», – сказав він.

brugada oblenergo3

Після звільнення Київщини від загарбників на місцях вели розмінування та відновлення електропостачання.

«В першу чергу відновлювали високовольтні лінії і підстанції, щоб заживити критичну інфраструктуру: лікарні, пожежні станції тощо. Житловий сектор, наскільки я знаю, чи не останнім: адже багато будинків були заміновані росіянами, стояли розтяжки і повертатися людям було ще небезпечно», – розповів волонтер-енергетик.

Також групи волонтерів їздять на Херсонщину і в Донецьку область. Як пояснив енергетик, у селах, які найближче до лінії фронту, електричну мережу і не ремонтують через постійні обстріли.

«Відновлювати мережі там просто немає поки що сенсу – навпаки, людей закликають евакуюватися заради їхньої ж безпеки. А от в Херсоні, наприклад, електромережі швидко відновили. Там значно впав рівень споживання, адже багато людей виїхало під час окупації і поки не повертаються, та водночас це зменшило навантаження на місцеві мережі», – додав Андрій Берестенко.

Він зазначив, що на деокуповані території, особливо якщо там йшли перед цим активні бої, приїжджають ремонтні бригади енергетиків одразу декількох областей, щоб швидше відновити електропостачання. Так, у жовтні на Херсонщину їздили бригади зокрема і з «Кіровоградобленерго».

brugada oblenergo1

Фото: «Кіровоградобленерго»

Як розповіла «Гречці» речниця «Кіровоградобленерго», аварійно-ремонтна бригада з Кіровоградщини йшла одразу за військовими і лише з їхнього дозволу. Адже росіяни, відступаючи, залишають після себе міни і розтяжки з вибухівкою. Тому сапери розміновують територію вздовж пошкоджених ліній електропередач, які проходять не тільки в населеному пункті, а й через поля та ліси, а енергетикам же заборонено пересуватися далі розмінованого периметра.

«Одного разу наші електрики врятували життя місцевому мешканцю. Той попри попередження про небезпеку подався повз них у ліс за дровами, а потім вони почули вибух і крик про допомогу. У кожного електрика із собою завжди є аптечка, тож наші хлопці надали йому допомогу, викликали швидку і передали його до рук медиків», – розповіла Олена Данильченко.

Чому більше немає планових відключень

Перша масштабна ракетна атака росіян об’єктів критичної інфраструктури України відбулася 10 жовтня 2022 року. Тоді по всій країні почалися аварійні відключення світла, щоб збалансувати систему: ракетами росіяни знищили деякі енергогенеруючі об’єкти і в системі утворився значний дефіцит. Громадян закликали зменшити споживання.

Як пояснив «Гречці» старший аналітик у сфері енергетики аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков, енергетична система країни може працювати лише за умов балансу між попитом (рівнем споживання) і пропозицією (кількістю згенерованої енергії). І коли частина енергогенеруючих об’єктів опинилися під російською окупацією або були знищені обстрілами, попит перевищив пропозицію і тому в регіони доводили ліміти споживання, які виконували завдяки плановим відключенням. Саме тому громадян закликали якомога зменшити споживання електроенергії, щоб наблизитися до балансу можна було з менш тривалими відключеннями.Serebren

Якщо Україна приєдналася до електросистеми Європи, то чому просто не закупити електрику в інших країнах і не покрити дефіцит в системі? Аналітик пояснив, що це неможливо через декілька причин. По-перше, це обмеженість пропускної здатності міжкордонних мереж. Наприклад, у грудні-січні в Україну могли постачати електрику з Румунії і Словаччини приблизно 460 мегават в день, що становило приблизно 5% від потреби.

По-друге, у інших країнах не завжди є профіцит електрики, щоб продавати її іншим.

«І третій момент – ціни. Коли ми ще експортували електрику, то в тих країнах вона до семи разів була дорожчою, а в інший період ціни в Словаччині були навіть менші, ніж в Україні. Тому імпорт електрики значно залежить і від цін на енергетичному ринку», – підкреслив старший аналітик.


І хоч атаки росіян на енергетичні об’єкти тривали всю зиму, відновлювати їх вдавалося завдяки зокрема і підтримці країн-союзниць та міжнародних організацій, які надавали фінансову підтримку, генератори різної потужності для населення та підприємств, матеріали для відновлення об’єктів та навіть цілі автотрансформатори, на виготовлення одного з яких йде близько 9 місяців.

Тоді, щоб правильно розподілити допомогу з інших країн, було створено єдиний Фонд енергетичної підтримки України.
Це значно прискорило відновлення мереж і стало важливим фактором для скасування планових відключень у більшості регіонах України вже з лютого 2023 року, проте не єдиним. Насамперед це вдалося завдяки ранній весні, яка наступила ще у лютому.

«Ранній паводок, завдяки якому гідроелектростанції збільшили об’єм генерації енергії, безхмарна і суха погода для сонячних електростанцій. Також в цей час завершили ремонт двох блоків на АЕС, тож рівень генерації зріс, а попит зменшився через теплу погоду. Тож утворився баланс і планові відключення стали непотрібними», – роз’яснив Богдан Серебренніков.

І хоч Росія продовжує періодичні масштабні атаки зокрема і об’єктів енергосистеми країни, хоч Запорізька АЕС станом на березень 2023 року досі залишається у руках окупантів, проте наразі дефіциту в енергосистемі немає.

Генератори та екофлоу ще знадобляться?

Закуплені українцями та передані з-за кордону генератори і зарядні станції дозволили пережити цю зиму повномасштабного вторгнення і ракетних атак без масової зупинки бізнесу. Водночас аналітик Богдан Серебренніков зазначає, що ці засоби на випадок відключень варто залишити про запас.

«З особистого досвіду скажу, що той же генератор допомагав мені ще до повномасштабного вторгнення. Наприклад, на дачі коли через аварію світла не було чотири дні, це дозволило і працювати електронасосу, і холодильнику. А зарядні станції типу екофлоу зручні для користування тим, хто живе в квартирах», – розповів він.

Generator

Ілюстративне фото

Передбачити, чи будуть влітку планові відключення, важко, адже на стабільність системи впливатиме багато факторів: інтенсивність ракетних ударів, міграція, ремонтна кампанія ТЕС і АЕС. Аналітик додав, що місцями мережі є доволі зношеними, тож аварійні відключення траплялися і до ракетних атак. А враховуючи, що війна триває, то джерела електроенергії на випадок відключень тим паче варто приберегти.

Тож автономні джерела електроенергії ніколи не будуть зайвими – тим паче, поки російська агресія проти українців триває.

Як Україна готує електромережу до наступної зими

Старший аналітик DiXi Group Богдан Серебренніков підкреслив, що українські енергетики враховують досвід масштабних атак росіян на енергетичну систему України при плануванні наступних дій щодо підготовки до можливо ще однієї зими в умовах війни.

 Насамперед це захист ключових об’єктів енергетичної інфраструктури.

«Той же фізичний захист від атак тих же трансформаторів – наприклад, бетонними оболонками. Також за можливості переведення деяких елементів під землю», – розповів він.

Також при загрозі атаки допомагають превентивні відключення. Завдяки ним вдається вберегти від стрибків напруги і систему, і зокрема електроприлади споживачів – адже електрика розповсюджується зі швидкістю світла і попередити про удар підприємства та населення просто не буде часу.

«Якщо удар і пошкодження призведе до ланцюгової реакції, то це матиме значно гірші наслідки. Тому краще попередньо вимкнути живлення у відповідних місцях, щоб система так би мовити м'якше сприйняла удар і зберегти інші ланки мережі», – пояснив Богдан Серебренніков.

Також хоч вимушеною, та безпрецедентною кампанією в країні є масштабне відновлення мереж, що також є і частиною підготовки до наступного холодного сезону. Так, 14 лютого 2023 року голова «Укренерго» Володимир Кудрицький під час телемарафону новин зазначив, що відновлення мереж йде значно швидше, ніж до повномасштабного вторгнення.

«Відновлення йде рекордними темпами, на які ніхто навіть не очікував до початку вторгнення. Ми виконуємо всі відновлювальні роботи в кілька разів швидше, ніж раніше, ніж нормативні терміни. Тобто просто потрібен час, щоб усі вузькі місця в мережі усунути», – сказав він в ефірі.

Це стало можливим зокрема і завдяки допомозі країн-партнерів та міжнародних донорів.
Важливим пунктом у відновленні електросистеми країни є Запорізька АЕС, яка забезпечувала 25% від усього об’єму електрогенерації в країні, але зараз, на жаль, досі перебуває у руках окупантів. У четвер, 9 березня 2023 року, ЗАЕС була знову повністю знеструмлена внаслідок російських атак. Тобто вона не тільки не виробляє енергію зокрема і на самообслуговування, а й втратила зовнішнє живлення, за рахунок якого забезпечувалося охолодження реакторів та інші важливі для ядерної безпеки процеси.

ZAES

Колаж: «Енергоатом»

«Станція знеструмлена і перейшла в режим блекауту вшосте за час окупації, 5-й та 6-й енергоблоки переводяться в холодний стан, увімкнулись 18 дизель-генераторів для живлення власних потреб ЗАЕС. Пального для їхньої роботи залишається на 10 діб. Розпочався зворотний відлік часу», – повідомляли тоді в НАЕК «Енергоатом».

Водночас Богдан Серебренніков підкреслив, що у випадку вдалого контрнаступу, якщо українцям вдасться поновити контроль на Запорізькій АЕС, то це стане вагомою перевагою для стійкості і безпеки електромережі країни в цілому.
«І якщо у нас буде надлишок генерації, ми зможемо повернутися до експорту електрики – а отже, отримати додаткові ресурси для відновлення і підтримки електросистеми країни. Це і хороший ресурс для країни в плані надходження валюти, забезпечення торговельного балансу в енергетиці», – додав він.

 

Ірина Требунських

 редакторка Анастасія Дзюбак

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Поширюйте

Коментуйте