Чи можливо створити мистецький захід без грошей та ще й у місті, яке розташоване неподалік від лінії фронту? Група творчих людей з Покровська, що на Донеччині змогли це зробити попри блекаути, ракетні обстріли та постійні повітряні тривоги. Як це відбувалось, хто їм допомагав, та чи доречне мистецтво під час війни, читайте у спеціальному репортажі у рамках проєкту "Досвід інших" від "Гречки".
Покровськ – це невелике шахтарське місто, яке потопає у зелені та славиться не тільки териконами, а й пам’ятками архітектури, сучасними скульптурами, оновленим парком відпочинку. Перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у центрі міста відкрився новий торгівельний центр, де були розташовані єдиний кінотеатр, супермаркет, фудкорти, ресторан та культурний простір для проведення різних івентів.
Комплекс з органічною назвою BULVAR притягував до себе людей різного віку. Сучасна будівля з інтер’єром у стилі «лофт» стала улюбленим місцем відпочинку покровчан. Тут полюбляли обирати локації для фотосесій місцеві фотографи, родини з дітьми відвідували кінотеатр, молодь проводила час у тусовках на бульварі, що дав назву торговельному центру, та заходила на смачну піцу. Люди раділи, що у місті з’явився такий гарний острівець дозвілля. Але все змінила війна.
Як все починалось
Після масової евакуації на початку квітня минулого року, яку оголосили у регіоні, багато хто виїхав. За даними Донецької ОВА протягом шести місяців з Донецької області евакуювалися 75% мешканців. Покровськ спустів, залишились лише ті, хто працював на містоутворюючих підприємствах. На короткий період часу «Бульвар» перетворився на волонтерський центр. Кінотеатр припинив роботу, а обладнання довелось евакуювати. Культурні заходи поставили на паузу.
Завдяки українським військовим лінію фронту вдалось утримати і влітку люди почали повертатись додому. Постало питання, де провести вільний час, коли у місті не працює жодний заклад культури. Першою людиною, про це замислилась дизайнерка креативних проектів Олена Король. З її подачі у «Бульварі» пройшли кілька бранчів на тему моди й стилю, фотовиставка «Обличчя війни» та перформанс «Полотно моменту».
Дизайнерка креативних проектів Олена Король
Одного разу пані Олена запропонувала провести літературний вечір. Її ініціативу підтримали місцеві автори, музиканти, співаки, та люди, небайдужі до мистецтва. Адміністрація «Бульвару» надавала всіляку підтримку. Це й приміщення, і звукова апаратура, і оформлення залу. Ведуча творчого вечора підготувала сценарій, запросили професійного фотографа зробити репортаж. Дали рекламу у соцмережах, запрошували друзів та знайомих.
Такий формат дуже зайшов. Організатори вечора ще довго приймали схвальні відгуки. На цьому вирішили поставити крапку. Але, несподівано для всіх, проєкт, який отримав назву «Літературна вітальня», мав продовження. Ба більше, на прохання людей творчі зустрічі вирішили проводити чи не кожного місяця. Проект стартував у листопаді минулого року й на теперішній час відбулось вже чотири мистецьких заходи.
Звісно було небезпечно збирати велику кількість людей, тому організатори розраховували на камерність. Люди приходили під власну відповідальність, враховуючи всі ризики. Тому спочатку їх було небагато, десь 10-15 гостей. На щастя в ті моменти у місті було спокійно. До того ж у «Бульварі» є безпечний куточок, де можна перечекати повітряну тривогу.
Війна – це не привід ставити життя на паузу
У квітні творча команда «Літературної вітальні» вирішила провести тематичну зустріч, яка була присвячена дружбі між Україною та Францією. Вона отримала романтичну назву «Вечір у Провансі». По-перше, весняний настрій прагне чогось легкого та красивого. По друге, в українців та французів багато спільного. Ну й останнім аргументом, напевно, став дрескод у французькому стилі.
Ведуча Олена Єрмоленко зазвичай тримає інтригу й не розголошує сценарій навіть для учасників вечорів. Бо їй завжди є чим здивувати. Наприклад для цього захода вона приховала два козирі. Це відеопривітання від музиканта Олега Скрипки, та аудіо від французького співака Поля Манандіза. Порядок виступів продумує заздалегідь.
Відео 1 «Привітання від Олега Скрипки»
«Треба так написати сценарій, щоб гостям було цікаво протягом всього вечора. І при цьому учасники не відчували хвилювання. Тому я намагаюсь сказати кілька добрих слів кожному митцю. Це одночасно заспокоює та надає впевненості. Іноді бувають форс-мажори. Не відображається відео, чи хтось не прийшов. Тоді вже учасники приходять на допомогу. Наприклад, я завжди можу розраховувати на підтримку Юлії Азаркіної. Вона наша постійна авторка й завжди знайде кілька нових віршів, щоб прочитати їх гостям», – діліться пані Олена.
Під час перерви ми попросили відвідувачів поділитись своїми враженнями від творчого вечора. До речи, у зали була, як то кажуть у ресторанному бізнесі, повна посадка. Гостей прийшло чимало.
Пані Ольга Овсієнко – керівниця народного театру пісні «Златиця» музичної школи імені Леонтовича. Наразі її вихованці здебільше знаходяться в евакуації, але є й такі, що залишились у Покровську. Тому вона весь вільний час віддає улюбленій справі. Деякі заняття проходять дистанційно, а з тими, хто знаходиться у місті – наживо.
Попри війну діти продовжують займатись музикою, беруть участь у різних конкурсах та здебільше перемагають. На творчому вечорі у Бульварі виступав юний співак Павло Гончар. Йому лише чотирнадцять років, але хлопець вже має низку вагомих досягнень. Серед них гран-прі міжнародних фестивалів та конкурсів.
Ольга Овсієнко, та її учень Павло Гончар
«В цей час важливо трошки відволікатися. Я проводила опитування серед учнів музичної школи, які зараз живуть у Покровську й ходять на навчання. Ключовим питанням було «Чому вони у такий тяжкий період це роблять?». Відповідь була така: «Це нам допомагає жити». Тому такі заходи, відкривають талант людини й це дуже класно. Камерна атмосфера та щирість людей, їх посмішки та підтримка один одного – це величезне досягнення для нас. Цим ми перемагаємо цю війну», – зазначає Ольга Овсієнко.
Постійна гостя творчих вечорів – пані Яніна Сафроннікова. Спочатку вона лише приходила й дивилась. Поступово стала долучатись до заходів як учасниця. Яніна полюбляє декламувати вірші. Вона обирає твори місцевих авторів, щоб підтримати авторську поезію і це дуже гарно у неї виходить.
Яніна Сафроннікова читає вірші місцевих авторів
«Мені подобається активна позиція творчих людей, які намагаються розвивати мистецтво у нашому місті. Коли людина має талант, ховати його у скриню власної душі недоречно. Треба підкреслювати це різними засобами, надати можливість заявити про себе. Тому такі мистецькі заходи дуже важливі, особливо під час війни. Творчі зустрічі для однодумців допомагають отримувати позитивну енергію, якої наразі дуже не вистачає», – каже пані Яніна.
На «Вечір у Провансі» завітали пані Ольга Чернета з чоловіком Олександром. Це класичне для Донбасу подружжя – спеціалістка відділу освіти та шахтар. Бо половина людей у Покровську пов’язано з вугільною промисловістю, це шахтарське місто. Пан Олександр виразив зацікавленість заходом. Принаймні, як каже пані Ольга, він не пішов після першого номеру – значить вечір сподобався.
Подружжя Ольга та Олександр Чернета танцюють під саксофон
«Війна – це не привід ставити життя на паузу, культурне тим більш. Україна – це Європа і тема вечора як ніколи співзвучна сьогоденню, коли нам допомагають практично всі європейські країни. То хіба ми можемо у такий час скласти руки й сидіти чекати перемоги. Ні, ми працюємо й робимо все, щоб світ побачив, що українці незламні й творчі. Мої враження від заходу неймовірні. Звідки ви знаходите певні родзинки, ті перлини у нашому місті? Я сьогодні дуже здивована. Ви наповнили душу тим легким французьким шармом, який налаштовує на яскраві мрії та вселяє надію на щасливе життя», – сказала Ольга Чернета.
Навіщо це бізнесу
Коли є гарна ідея дуже важливо знайти однодумців, які допоможуть втілити її у життя. Без підтримки це зробити важко. Творчій команді проекту «Літературна вітальня» пощастило, що у Покровську є соціально відповідальний бізнес, який може собі дозволити розвивати мистецтво. Культурний простір «Бульвар» допомагає та підтримує ініціативи багатьох людей. Тут проходять не лише мистецькі зустрічі, а й різні майстер-класи для дітей, заняття з психологами, школа дефіле тощо.
«Соціально-культурний напрям завжди займав особливе місце у житті людей. Тим паче у ті часи, в які ми зараз живемо. Ми розуміємо, що це гра в довгу. Ми не заробляємо на проектах і не плануємо на цьому заробляти. Всі культурні заходи, які відбуваються за ініціативою людей, безкоштовні. Люди нас обирають, люблять проводити тут час й будуть до нас приходити через багато років. Тому що вони знають, що у Бульварі вирує культурне життя. І скористатись цією можливістю може хто завгодно. Від байкерів до відвідувачів літературної вітальні», – каже івент-менеджерка культурного простору Аліна Дацун.
Аліна Дацун за звуковим пультом
Пані Аліна наголошує, що соціальні проекти не вимагають великого фінансування, для цього треба лише бажання. Вона сама іноді бере участь у різних івентах. Серед них і «Літературна вітальня». У цьому проекті виступає не лише як організаторка, а і як учасниця, та, навіть, звукорежисерка.
«Я люблю цей мистецький захід. Для мене це особливий момент, коли ти вивчаєш, наприклад, вірш. Потім хвилюєшся, виступаючи перед аудиторією. Такі затишні зустрічі вже давно перетворились на сімейні. Люди згуртувались завдяки участі у «Літературній вітальні». Це особливий проект для мене, сподіваюсь, що так буде й надалі», – зазначає пані Аліна.
Підготовка – важлива частина творчого процесу
Зазичай черговий творчий вечір команда «Літературної вітальні» починає готувати відразу після закінчення попереднього. Так склалось з самого початку, бо серед однодумців зібрались представники творчої спільноти й вони буквально фонтанують ідеями.
Це Олена Король, журналістка Олена Єрмоленко, яка готує сценарій та виступає у ролі ведучої, фотографка Дар’я Хрипкова, яка фотографує захід та постійна учасниця й авторка віршів Юлія Азаркіна та Аліна Дацун.
Дівчата мають робочий чат у Телеграм, куди пишуть все, що вважають цікавим та корисним для майбутніх вечорів. Спільно шукають нових учасників, обмінюються ідеями, продумують тематичний декор для прикрашання зали. Двічі на місяць команда зустрічається у Бульварі й за кавою обговорює насущні питання. Практично все робиться на голому ентузіазмі, який помножено на любов до мистецтва. Можливо тому вечори виходять такі яскраві, душевні й теплі.
«Коли виникла ідея провести літературний вечір, я не мала жодних сумнівів, що вона отримає довге життя. Бо коли у місті залишилось бодай кілька представників творчої тусовки, обов’язково буде продовження. Перший вечір був прийнятий з позитивом. А якщо це цікаво людям та партнерам проекту, то треба рухатись далі», – вважає Олена Король.
Багато представників творчої спільноти Покровська зараз знаходяться в евакуації, тому стали залучати людей через онлайн виступи. І це знайшло свій відгук. Тепер частина програми складається не лише з живих виступів, а й з відеономерів. Таким чином творчі особистості можуть відчути себе частиною мистецької тусовки рідного міста.
Лише літературою не обмежились, якось так вийшло, що вечори прийняли різноманітне направлення. Тут є місце для авторської поезії, для читців, для художнього виконання віршів за допомогою музики та відео. Виступають актори-аматори з театральними монологами, співаки, музиканти. Щоб гості не нудьгували ведуча проводить інтерактивні ігри та перформанси.
Інтерактивна гра «Вгадай персонажа»
«Для того, щоб надати особливих ноток, ми долучили зіркових гостей. Першим відгукнувся український режисер, актор та продюсер Вінсент Меттель. Він записав відеозвернення на підтримку «Літературної вітальні». Така увага дуже цінна для нас. Значить все що ми робимо, то не даремно. І гості творчих вечорів радіють таким сюрпризам», – розповідає Олена Єрмоленко.
Іноді гостям пропонують дрескод відповідно до тематики вечора. Це допомагає підтримати творчу атмосферу й дуже подобається гостям, особливо жінкам. Адже зараз так мало позитивних емоцій, а ошатний одяг створює настрій й змушує відчувати себе по особливому.
Як створити подібний захід у своєму місті
Як вже було сказано вище, для гарної події потрібна ідея та команда однодумців. Багато зусиль такі вечори не потребують, якщо розподілити обов’язки, скласти план та системно його дотримуватись.
Порада від Олени Король
“Знадобиться приміщення, тож можна пошукати якісь хаби, культурні простори, дружні до мистецтва ресторанні заклади чи звернутись до державних установ (бібліотеки, палаци культури, будинки творчості та дозвілля тощо).
Важлива складова – це звукова та мультимедійна апаратура. Якщо ви не маєте власної, треба звертатись до дружніх громадських організацій, або попросити допомоги відділу культури у своєму місті. На гарну справу люди завжди відгукуються.
Учасників заходу можна знайти за допомогою соціальних мереж, серед своїх друзів та знайомих, звернутись до мистецьких закладів вашого міста”.
Порада від фотографки Дар’ї Хрипкової
“Якщо бажаєте мати якісні фото, щоб висвітлити подію на своїх майданчиках, доречно запросити професійного фотографа попрацювати на партнерських засадах. Це взаємовигідна співпраця”.
Порада від Олени Єрмоленко
“Люди полюбляють особисті моменти. Тому, щоб заходи набували популярності, можна долучати зіркових гостей. Якщо вони не змозі особисто бути присутніми на заході, виручає відеозвернення. Зірки зазвичай відгукуються на прохання, тому не соромтесь це робити.
Цікавий захід – гарно спланований захід. Тому треба заздалегідь продумати форс-мажорні обставини та мати кілька запасних гравців, тобто учасників. Напередодні дати проведення обов’язково хтось може відмовитись, захворіти, передумати тощо.
Не зациклюйтесь лише на одному напрямку. Урізноманітнюйте виступи учасників усіма доступними засобами. Якщо це вечір поезії, буде гарно додати до нього кілька музикальних номерів. Є бажаючи виступити, але людина знаходиться за кордоном – не проблема, нехай зробить відео”.
Порада від Аліни Дацун
“Важливо створити атмосферу не лише внаслідок таланту учасників, а ще й ауру навколишнього простору. Тому подбайте про декор. Не обов’язково витрачати на це гроші. У кожного вдома знайдеться щось цікавеньке, чим можна прикрасити зал”.
Авторка тексту: Олена Єлєніна
Фото: Дар’я Хрипкова
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
- Вудка замість риби: як у Знам'янці переселенцям допомагають відкрити швейний бізнес
- “Максим, ти космос”: як правильно підтримувати ветеранів
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
