Займаються йогою, навчаються комп’ютерної грамотності та подорожують – так проводять час бабусі та дідусі у хабі «Ба і Ді Маріуполь» в Івано-Франківську. Він виник на базі місцевої громадської організації «Ба і Ді клуб» й об’єднав іванофранківців та переселенців «золотого віку». Як за чотири роки клуб реалізував приблизно 10 проєктів, організовує дозвілля “молоді 70-х” та допомагає інтегруватися переселенцям «золотого віку» в Івано-Франківську, читайте у спеціальному репортажі у рамках проєкту «Досвід інших» від «Гречки».
«Ба і Ді» за комп’ютером і не тільки
– Мої діти були здивовані, що я піду навчатися, – зізнається франківка Валентина Томків.
Жінці — 79 років і вона відвідує курси комп’ютерної грамотності, які запровадив хаб «Ба і Ді Маріуполь» на базі наукового музею «Нова енергія».
Про можливість навчатися жінка дізналася під час проходження курсів української мови. Тож разом з чотирма подругами пішла на нові заняття. Каже, від ініціативи — у захваті. Підтримують запал матері й троє дорослих дітей.
Валентина Томків
«Діти підтримали, казали: “Мамо, скільки людей вчаться у твоєму віці”. І мені приємно, що нас “молодих”долучили до курсів, — каже Валентина і хвалиться. — Тепер знаю як з телефону перекинути фотографії на комп’ютер. Ми тут навчилися робити колажі, то я подрузі тепер зможу кинути, бо навчилася як користуватися поштою. І це — дуже зручно. Світогляд треба розширювати, бо коли розвиваєшся, інакше дивишся на світ».
Окрім комп’ютерних курсів, бабусі та дідусі займаються рукоділлям, фізичними вправами на свіжому повітрі, які запровадила 71-річна учасниця організації. У хаб запрошують лікарів, психологів та рукодільниць. Також спільно «Ба і Ді» подорожують Франківщиною.
«От сьогодні було заняття із профілактики захворювань цукрового діабету і дуже багато людей прийшло. Вимірювали рівень цукру, давали поради», — каже 66-річна Людмила Григор, яка його проводила. Жінка за фахом акушер-гінеколог. У рідному Маріуполі очолювала міський пологовий будинок. Вдома часу не було на дозвілля. А після того, як рік тому вимушено переїхала в Івано-Франківськ, вирішила бути корисною і тут.
Людмила Григор
«Спілкуємося у хабі “Ба і Ді”. У нас в Маріуполі були схожі центри, де старші люди спілкувалися з психологами, могли займатися спортом, малювати. Але тоді в мене не було вільного часу. А тут можу допомогти, тож організовую просвітню роботу. До цього проводили заходи з профілактики гіпертонії та онкозахворювань», — розповідає Людмила Григор.
Відвідують хаб люди віком від 50+. Проте не обов’язково бути учасником клубу, щоб прийти на заняття. Також для зручності спілкування «Ба і Ді» створили групу в Telegram, в якій розповідають про події та плани.
Як бабусі та дідусі у Франківську об’єдналися у клуб
Громадська організація «Ба і Ді клуб» виникла чотири роки тому з ініціативи франківки Галини Плотницької. У минулому вчитель математики, Галина два роки побула на пенсії та зрозуміла: не всі мрії змогла втілити. Тоді, зізнається, жінка не уявляла скільки всього прийдеться пережити: від пандемії до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.
«Починала читати літературу, коли відчула, що щось хочу робити. Пішла на програму “IT Діджитал технології” від ГО “Інша освіта”. Думала, що вивчу трішки комп’ютер, а створила сайт. Мені тоді було 60. І все трапилося швидко. Якщо влітку виникла ідея клубу, то в листопаді я вже розробила логотип нашої організації», — говорить голова правління Галина Плотницька.
Галина Плотницька
З того часу жінка стежила у мережі Інтернет за можливостями від інших організацій й на очі потратив хакатон соціального підприємництва.
«Я не знала що це, але зареєструвалася. Писала як вміла. Потім організатори зізналися мені: “Ми не цілком розуміли, про що мова, але відчували, що треба звернути на вас увагу”. Згодом вони підтримали проєкт, який я подала. Ми створили організацію. Я хотіла, щоб пенсіонери могли себе реалізувати, щоб вони не відчували себе непотрібними. Знала, як їм важливе спілкування, залученість та увага до їхнього здоров’я», — розповідає Галина Плотницька.
Тож офіційно «Ба і Ді клуб» виник наприкінці 2019 року. Його створення підтримала однокласниця Галини. А перших учасників, зізнається голова правління, шукала через оголошення в інтернеті. На початках до ініціативи приєдналися 22 людей. Заняття організовували у місцевій «Просвіті».
Копійка до пенсії. Як «Ба і Ді» вчилися фрілансу
Спершу для організації створили сайт — Ba&Di Freelance. На ньому розповідали історії бабусь та дідусів, які готові були за невелику плату допомогти по догляду за дітьми, у роботі по дому, вигулі домашніх улюбленців чи дрібному ремонті. Також можна було замовити майстер-клас чи екскурсію містом. Особливість справи полягала у самоорганізації людей «золотого віку», можливості долучити їх до соціального життя. Завдяки сайту, каже Галина, старші люди стале наче “видимі” для сучасного покоління.
«Ми створили маркетплейс, де можна замовити послуги. Адже знаємо, як нашим "Ба і Ді" важко знайти роботу у старшому віці, та й бракує спілкування», — говорить голова правління.
Згодом для активних бабусь провели школу для нянь. Вони вивчали дитячу психологію, домедичну допомогу, правила супроводу. Кошти на її проведення отримали від ґранту Urban Space 100.
Пандемія COVID-19: виклики та нові можливості для клубу
Викликом для організації стала пандемія COVID-19. У нових реаліях бабусь та дідусів просили залишатися вдома та не наражатися на небезпеку. Тоді й “Ба і Ді” звернулися за допомогою до наукового музею “Нова енергія” навчити їх користуватися зумом, пригадує викладач Роман Грицак, який обрав «місію онука».
«Ми тоді безоплатно провели декілька занять, про те як користуватися зумом. Їм сподобалося. Потім наша організація мала міжнародний проєкт зі створення курсу для людей старшого віку», — каже Роман Грицак.
Також команда наукового містечка перемогла у конкурсі «Створюй із Суспільним» у 2020 році та спільно з «Ба і Ді» зняли телепроєкт «А хто навчить бабусю?». У ньому діти розповідали дорослим як користуватися сучасними технологіями.
Ще під час пандемії у Галини Плотницької виникла ідея створення хабу соціального підприємництва «Вдома у Ба і Ді». До його послуг входили експрес-няня, дитяча кімната та клуб для літніх людей. Приміщення для хабу громадська організація винайняла у католицькому ліцеї за підтримки благодійного фонду Zagoriy Foundation, який допоміг провести фандрейзингову кампанію на платформі Спільнокошт.
«Особливо попитом експрес-няні користувалися у переселенців. Тут працювали вихователі, ми організовували майстер-класи. Все було непогано. Аж тут повномасштабна війна», — каже Галина Плотницька.
Повномасштабне вторгнення об’єднало схід і захід
Велика війна внесла свої корективи — деякі бабусі та дідусі разом з онуками виїхали з країни. Це був кризовий час для усієї країни, що вже казати про маленьку організацію, говорить жінка.
«Коли почалася велика війна, ми тоді партнерилися з фундацією підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”, яка до речі, релокувалася у Кропивницький, — пригадує Галина Плотницька. — Виграли конкурс, який підтримала Німеччина — про базову правову освіту людей похилого віку. Я розуміла, що для переселенців — це також важливо. Мені одна з колег розповіла, що в місті є організація “Я — Маріуполь”. Прийшла до них і сказала, що можемо допомогти у правових питаннях. І їм ця ідея сподобалася».
Під час проєкту для людей похилого віку читали тренінги з правозахисту як для франківських бабусь та дідусів, так і ВПО. Завершилося все масштабною акцією у драмтеатрі, де можна було отримати консультацію у нотаріуса, безоплатну юридичну допомогу, поспілкуватися з представниками ЦНАПу.
«А потім представники “Я — Маріуполь” звернулися до мене з проханням, — згадує Галина Плотницька. — Кажуть: “Допоможіть нам, наші люди старшого віку приходять та плачуть і все”. І я почала приходити на їхні зустрічі, спілкуватися».
Хаб допомагає інтегруватись переселенцям у місті
В організації «Я – Маріуполь» — понад 500 людей віком 60+, розповідає очільниця центру підтримки переселенців Ольга Крохмальова. В самій організації в Івано-Франківську є приблизно 2 500 переселенців.
«Ми розуміли, що у нас є різні вікові категорії. І центри реалізації здебільшого спрямовані на дітей. Але допомога потрібна усім. Тому виникла така спільна ініціатива. У вас в Івано-Франківську уже була така організація. І після декількох зустрічей це переросло у хаб “БА і Ді Маріуполь”. Але сюди приходять переселенці з різних міст, також франківці. Я вважаю, — це чудова ініціатива. У нас є відвідувачки, енергії яких можна позаздрити. Їм вдається не впадати у відчай, а знаходити нові сенси», — каже Ольга Крохмальова.
Ольга Крохмальова
Офіційно хаб запрацював 28 грудня 2022 року завдяки благодійній підтримці фонду Zagoriy Foundation у розмірі майже 300 тисяч гривень.
В організації завдяки цьому проводять третій курс комп’ютерної грамотності, а це приблизно 40 учасників. На заняття приходять люди віком від 50, а найстаршому учню, пригадує викладач Роман Грицак, було за 80 років. У роботі головне, знайти вдале порівняння, щоб пояснити сучасні технології.
Роман Грицак
«Працювати не просто, потрібно знаходити аналогії до життя. Наприклад, розказуємо про електронну пошту і проводимо аналогію зі звичайною. Щоб вони розуміли як це працює. Є папка паперова та електронна. І так пояснюємо. Тоді вони легко розуміють. На заняттях говоримо більше про хмарні технології. Чому пам’ять на телефоні забита, що з цим робити і як це працює», — каже Роман Грицак.
Також у хабі проводили курси з гончарної майстерності. Відбулося п’ять поїздок Івано-Франківщиною.
«Дуже нас об’єднують поїздки, — говорить учасниця хабу, переселенка Наталя Кузьмінова. — Приходиш сюди й забуваєш про все. Ми просто тут спілкуємося. Є жінки, які приходили й казали, що один раз відвідають і підуть, але вже пів року тут залишаються, бо їм тут добре».
Наталя Кузьмінова
Досвід «Ба і Ді»: вдалий лідер — половина справи
На початку червня бабусі з Івано-Франківська ділилися досвідом створення організації та хабу для людей 50 + у Львові. Туди вони приїхали на запрошення осередку «Я — Маріуполь»
«Щоб створити організацію потрібна команда. І дуже важливо обрати вдалого лідера», — каже Людмила Григор.
На її думку, добре, коли організатор — літня людина. Бо вона краще розуміє потреби людей старшого віку. Проте для командної роботи варто залучати й молодших людей, які зможуть допомогти.
Підтримує Людмилу й Ольга Крохмальова: «Мабуть, все починається з бажання, людини, яка зможе запалити енергією. Тому й хаб виник завдяки тому, що у нас є така людина».
Запишіть свої ідеї на аркуші паперу
Будь-яка справа починається з ідеї, вважають бабусі. Тож пропишіть на папері якою ви бачите свою майбутню організацію? Варто відповісти ще на декілька запитань: для кого я створюю цю організацію? Також як плануєте налагодити роботу? Які знання для цього вам потрібні або кого хочете залучити до створення організації?
Варто відкинути страх та упередження
Старшим людям часом важко відкриватися на нові справи, вважає Ольга Крохмальова. Тому рекомендує не соромитися, бути готовим до нових знайомств.
Невдачі трапляються... але це не причина зупинятися
Галина Плотницька згадує, не всі ідеї вдалося реалізувати, а часом наполегливо пояснювати мету організації.
«На початках не всі розуміли, хто ми є. Дехто думав, що ми просто клуб знайомств і потрібно було пояснювати, хто ми й чому збираємося. Коли запровадили соціальне підприємництво, відчувалися певні бар’єри у суспільстві. Якось у мерії мені сказали: “Які соціальні активності? Сидіть вдома! Зараз погано, а буде ще гірше”. Але мене це не зупинило. І коли я дзвонила туди, то казала: “Це ваша невгамовна бабуся” і продовжувала працювати».
«Наш день»: потрібна чітка структура команди
Учасники хабу активні, але попри зайнятість, щосереди о 13:00 вони збираються розв'язувати організаційні питання.
«Це — наш день. Наші дівчатка в’яжуть, ходять на курси шиття, на бісер, арттерапію. Окрім того, вони відвідують волонтерські організації, там плетуть стіки. Але є час, коли ми усі разом. Це — дуже важливо», — каже Людмила Григор.
Спочатку ти шукаєш проєкти, а потім вони тебе
«Мені просто пощастило», — так каже про підтримку свого першого проєкту Галина Плотницька. Але зараз вона розуміє, що на будь-якому етапі можна попросити допомогу у людей, які вміють писати ґранти. Жінка моніторить ситуацію та за чотири роки уже має базу організацій, фондів, які готові підтримати проєкти громадських організацій.
Також рекомендує шукати ґранти Ольга Крохмальова. Якщо бракує досвіду, рекомендує звертатися за допомогою в осередок «Я — Маріуполь» у Кропивницькому. Зрештою, каже, можна замочити досвід та на його базі створити клуб «Ба і Ді».
Ірина Чорна
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
