Кропивницький - місто з авіаційною історією та одним з небагатьох у країні вишів, який готує пілотів та диспетчерів, але не має аеропорту. Чи можливим було б відновлення роботи аеропорту після перемоги, який шлях для цього треба пройти та що б це могло дати місту досліджувала “Гречка”.
Що заважає перейти до прямих дій
"Перед тим, як запропонувати будь-яку стратегію генерального плану аеропорту, - каже Саймон Скотт, директор Leslie Jones Architects, що співпрацює з Urban Experts - важливо мати цілісне уявлення. Вивчення людей, історичного контексту та соціально-економічного становища дозволяє сформувати відповідні амбіції, які поважають наявні спільноти, водночас враховуючи майбутні покоління, які рухатимуть зростання. Обмін досвідом інших успішних ініціатив, готовність людей, які приймають рішення, є вирішальними для забезпечення успіху."
“Ми могли б думати про розвиток транспортного хабу або вантажного аеропорту тому, що Кропивницький - це авіаційна столиця України, ми могли б забезпечити себе і кадрами. Ми є центром України, тому дуже гарний логістичний хаб міг би бути на перехресті всіх логістичних шляхів”, - каже Павло Конопко, перший заступник голови Кіровоградської ОВА.
Проте першим кроком для створення майбутнього аеропорту в місті має стати внесення змін до чинної з 2015 року державної стратегії щодо транспортного та економічного розвитку, де є блок про транспортний розвиток до 2030 року. Наразі там Кіровоградська область взагалі не згадується, натомість планують розвивати пасажирський аеропорт у Кривому Розі. Внесення до держпрограм дозволяє просити державну підтримку і фінансування. Далі ж доведеться вирішити низку проблем на місці.
Проблема із кодифікацією аеропорту
Треба правильно кодифікувати саме летовище. Наразі ж “Міжнародний аеропорт “Кропивницький” існує лише у вигляді назви комунального підприємства. Такого аеропорту для світової аероспільноти не існує. Є “Міжнародний аеропорт “Кіровоград”, який має код IКAO, присвоєний Міжнародною організацією цивільної авіації. Щоб аналогічний код отримав аеропорт з новою назвою, треба пройти низку процедур і перевірок.
Відсутність техніко-економічного обґрунтування
Далі має бути розроблене техніко-економічне обґрунтування, де враховано всі складові: логістику, фінанси, трафік і пасажиропотік. Для цього КП провело тендер на 22 мільйони, знайшло підрядника і уклало договір. Щоправда, тендер виявився не підкріплений фінансами, тому згодом уклали додаткову угоду, в якій вказано, що у 2022 році оплачувати послуги не планують.
Земельні питання
Але спершу потрібно вирішити земельні питання.
Реконструкція або нове будівництво розпочинається із земельних відносин.
Нині територія “аеропорту” повністю належить державі і на правах постійного користування надана трьом юрособам:
- Льотній академії національного авіаційного університету (відповідно, Міністерству освіти та науки)
- підприємству “Украерорух”
- підприємству “АРЗ” (відповідно, Міністерству оборони)
До того ж частина земель АРЗ розпайовані - там розміщені дачі.
“Для того, щоб врегульовувати це питання, необхідно або договір між усіма сторонами підписати для майбутньої діяльності аеропорту, або, можливо, здійснити передачу земельних активів до комунального підприємства”, - каже Конопко, але про такі ініціативи йому невідомо.
Фінансування під державні гарантії
Посередником у перемовинах виступила одна з англійських компаній. Вона підписалаі меморандуми з обласною радою та обласною військовою адміністрацією як спроможний брокер щодо залучення інвестицій. Наразі фірма пропонує експортне кредитування уряду Великої Британії в розмірі три мільярди доларів. Проте таке фінансування повинне бути забезпечене держгарантіями.
“Під час воєнного стану держгарантіями забезпечуються лише оборонні питання”, - каже Конопко. Відповідно питання аеропорту точно відкладається на “після перемоги”.
Проте до Мінфіну з відповідними питаннями все ж звертались і отримували опитувальник з 22 пунктів, які треба роз'яснити, щоб сподіватись на підтримку держави.
Медична авіація і вантажний аеропорт у планах
Очільник КП “Міжнародний аеропорт “Кропивницький” Олександр Мільто більш оптимістичний.
У 2021 році основним завданням для новоствореного комунального підприємства був запуск аеропортових послуг. Проте до повномасштабного вторгнення воно встигло повноцінно пропрацювати лише кілька місяців. Зараз, каже керівник, підприємство, аби бути самоокупним, пропонує інші інжинірингові послуги приватним замовникам та паралельно проводить ті роботи, які можна робити попри велику війну.
"На весь 2022 рік було розроблено план діяльності комунального підприємства, і до кінця року ми мали б там певний перелік аеропортових послуг з отриманням сертифікатів державних. Крім того, буквально за три дні до початку активних бойових дій ми мали запустити програму, яка працювала в Україні як пілотний проєкт у Львівській і Київській областях стосовно розвитку аеромедичного простору", - каже Олександр Мільто.
Програма передбачала, що за допомогою гелікоптерів пацієнтів із тяжкими станами могли б оперативно доставляти у будь-яку лікарню країни, яка могла б надати найкращу допомогу. А оскільки Кіровоградська область у центрі країни, то могла б закривати і потреби сусідів у такій послузі. За словами Мільто, обладнати вертолітні майданчики можна було б у будь-якій громаді і це не потребувало б великих затрат.
Також планували розмістити в області повітряні судна у рамках програми МВС по авіабезпеці.
Оскільки аеропорт має бути економічно окупний і розвивати навколишні громади, то і вирішили працювати над ідеєю вантажного аеропорту, який у перспективі міг би здійснювати й пасажирські перевезення.
Щоб впорядкувати земельні питання для майбутнього аеропорту, хотіли оформити генеральну угоду користувача аеродрому, яким зараз послуговується Льотна академія. Проте зараз всі питання з переоформлення земельної ділянки призупинені до перемоги та відкриття повітряного простору.
Також до кращих часів відкладені роботи із техніко-економічного обґрунтування майбутнього аеропорту.
"Ця документація - це величезні об'єми вишукувальних заходів: геодезична зйомка на 400 гектарах, геологічні вишукування ґрунтів аеродрому там, де повинні по проєктним рішенням збудувати споруди та нові злітно-посадкові смуги", - каже керівник.
Переконує, розуміння Мінфіном важливості проєкту також є, але, звісно, до завершення війни воно не на часі, адже нині першочергово закривають оборонні потреби.
"Основна маса документації підготовлена. Залишився бізнес-план з державним організаційним проєктом. Якраз ця документація дасть змогу говорити про якийсь завершальний етап взаємодії з Мінфіном для того, щоб можна було узгодити питання фінансування такого проєкту. Тим більше, що саме в цій документації буде якраз показано період окупності та всі напрямки, які повинні там працювати", - каже Мільто.
За його словами, за попереднім планом на базі аеропорту мали втілити і сучасний навчальний центр з такими тренажерами, яких фактично в Україні на сьогодні немає, а також індустріальний парк та великі склади.
За сприятливих умов і залучення запланованих 1,5 мільярда фунтів аеропорт міг би повноцінно запрацювати за 3-5 років, вважає Мільто.
"Будучи патріотами нашого регіону, ми намагаємося зробити все швидко і до мирного часу бути першими з якісною документацією, щоби в той час, коли будуть різні можливості, різні джерела фінансування від іноземних фондів, державних програм, отримувати ці кошти й реалізовувати задумане", - каже Мільто.
Які проблеми міста вирішить аеропорт
Як розвиток аеропорту впливає на розвиток міста "Гречці" розповів Саймон Скотт, директор Leslie Jones Architects, що співпрацює з Urban Experts.
Розвиток аеропортів може мати значний вплив на розвиток економіки, покращення демографії та ринку праці. Зокрема:
- Економічне зростання: аеропорти відіграють вирішальну роль для покращення ділових зв’язків, туризму та торгівлі. Вони діють як ворота для внутрішньої та міжнародної торгівлі, залучаючи інвестиції. Згідно з дослідженням Oxford Economics, на кожний 1% збільшення авіапасажиропотоку міста мають зростання ВВП на 0,5%.
- Створення робочих місць: наявність аеропортів створює прямі та непрямі можливості для працевлаштування. Безпосередні робочі місця включають пілотів, бортпровідників, наземний персонал і персонал управління аеропорту. Непрямі робочі місця створюються в таких галузях, як роздрібна торгівля, готельний бізнес, транспорт і логістика, які отримують вигоду від діяльності, пов’язаної з аеропортами. За оцінками Air Transport Action Group, авіація забезпечує 65,5 мільйонів робочих місць у всьому світі.
- Диверсифікація промисловості: аеропорти можуть діяти як каталізатори для залучення нових галузей промисловості та сприяння урізноманітненню економіки. Наявність аеропорту спонукає компанії створювати свої штаб-квартири, розподільчі центри або виробничі потужності в містах або поблизу них. Це стимулює інновації, сприяє підприємництву та покращує загальне бізнес-середовище.
- Туризм і готельний бізнес: аеропорти часто є першою точкою контакту для туристів, які відвідують місто. Удосконалена інфраструктура аеропорту та розширення авіасполучення можуть сприяти розвитку туризму, що призведе до збільшення витрат на проживання, харчування, розваги та відвідування місцевих пам’яток. Всесвітня рада подорожей і туризму повідомила, що у 2019 році світова індустрія подорожей і туризму підтримувала 330 мільйонів робочих місць, що становить 10,3% світової зайнятості.
- Розвиток нерухомості. Аеропорти можуть ініціювати розвиток ринку нерухомості поблизу себе, включаючи будівництво готелів, конференц-центрів, офісних комплексів і торгових площ. Це може призвести до підвищення вартості нерухомості, залучення комерційних інвестицій і проєктів міського відновлення, сприяючи загальному зростанню та розвитку міста.
- Демографічні зміни: покращене сполучення приваблює кваліфікованих професіоналів, підприємців та іноземних студентів, що призводить до припливу талантів і різноманіття. Це, своєю чергою, може стимулювати інновації, культурний обмін і соціальний розвиток у місті.
- Розвиток інфраструктури. Щоб задовольнити більші обсяги пасажирських і вантажних перевезень, пов’язані з розвитком аеропортів, міста часто інвестують у покращення доріг, залізничних мереж та систем громадського транспорту. Цей розвиток інфраструктури не тільки підтримує роботу аеропорту, але й сприяє загальному сполученню та доступності міста.
Важливо зазначити, що конкретні наслідки розвитку аеропорту можуть відрізнятися залежно від таких факторів, як розмір аеропорту, його розташування, теперішні економічні умови міста та загальний регіональний контекст. Комплексні дослідження та аналізи, які враховують місцеву динаміку, мають вирішальне значення для більш точного розуміння впливу розвитку аеропорту на міста.
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
- Пліч-о-пліч бізнес і благодійність: історія українського бренду постільної білизни Ohra Home
- «Я на зв’язку, готовий працювати»: У Кропивницькому суд обрав запобіжний захід підозрюваному у держзраді
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте