Через посушливу погоду та зношеність мереж жителі Бобринецької громади можуть в майбутньому залишитися без води. Щоб запобігти проблемі, потрібно реконструювати гідроспоруду та водосховище, які знаходяться на території Кетрисанівської громади. Але сусіди у витрачанні грошей громади на відбудову не зацікавлені. В суті конфлікту між громадами та шляхах його вирішення розібралася «Гречка»
Ілюстрація взята з відкритих джерел і не відображає щодної реальної людини
Навіщо Бобринецькій громаді запасне водосховище
Як розповіла «Гречці» начальниця Регіонального офісу водних ресурсів в області Катерина Гайдук, водосховище на території Кетрисанівської громади було побудовано ще у 1989 році і мало два призначення:
- забезпечити зрошення понад 900 гектарів земель,
- поповнювати при необхідності запаси Бобринецького водосховища.
«Проте для зрошення воно не використовувалося, а з часом через недотримання умов зруйнувалася і водозапірна споруда. У цьому водосховищі залишилася лише 1,7 мільйона кубометрів, коли при проєктуванні передбачалося приблизно 4 мільйони кубометрів», – пояснила начальниця РОВР області.
Голова Бобринецької громади Леонід Кравченко пояснив «Гречці», що питна вода до жителів громади стабільно постачається з Бобринецького водосховища, проте наразі потреба росте, а запасів води – меншає.Тому відновлення запасного водосховища, яке давно не використовується, необхідне.
«У громаді 41 криниця загального користування, проте вода там не відповідає нормам. Водночас щонайменше 40 відсотків населення отримують воду з центрального водогону. А ще плюс лікарні, інші заклади, до нас багато вимушених переселенців приїхало – нам потрібна вода», – поділився він.
Наразі Бобринецька громада залежить від рівня води у діючому водосховищі, і приведення до ладу гідроспоруди, яка на території сусідньої - Кетрисанівської громади, дозволило б зробити запасне сховище води і гарантувало би стабільне водопостачання навіть у посушливі роки.
«Ось зима була малосніжна, дощів не так багато – і тиск зменшується, вода застоюється та цвіте. Зараз вода у нас в кранах є, але проєкт та відбудова гідроспоруди, щоб створити запасне водосховище, затягнеться на не один рік. Тому слід починати вже зараз, щоб запобігти проблемі. Це коштуватиме приблизно 10 мільйонів гривень», – додав Леонід Кравченко.
Як домовитись з сусідами
Щодо Кетрисанівської громади, то її жителі отримують воду з інших джерел, тож витрачати кошти на відновлення водосховища та супутніх споруд для них не є необхідністю. Але Бобринецька громада не може самостійно ні почати писати програму реконструкції, ні вкластися у поточний ремонт чи утримання: об’єкт перебуває у власності Кетрисанівської громади.
«Я пропонував голові Кетрисанівської громади передати водосховище і супутні споруди нам, адже це наші люди зацікавлені утримувати її: від цього напряму залежить безпека водопостачання громади. Я написав вже понад 15 офіційних листів, але конкретної відповіді так і не отримав», – розповів Леонід Кравченко.
Своєю чергою голова Кетрисанівської громади Віктор Поліщук зауважив, що має сумніви щодо того, щоб віддати два таких об’єкти – водосховище і гідроспоруду – з власності громади. Він пояснив, що загальна площа водосховища становила при побудові 105 гектарів, а наразі скоротилася майже вдвічі – до 63 гектар.
«Не скажу, що ми зі своєї сторони нічого не робили: ми зверталися і до державних програм, і міжнародних партнерів, щоб відновити цю гідроспоруду. Проте передача на споруди на баланс іншої громади – тут у мене виникають сумніви. Я не проти співпраці у цьому напрямку, але про передачу будь-чого рішення мають погоджувати депутати нашої громади», – сказав він.
Зруйнована гідроспоруда недіючого водосховища на території Кетрисанівської громади
За чий кошт відновлять водосховище
Заступник директора департаменту екології та природних ресурсів обладміністрації Олександр Сергієнко, коментуючи конфлікт між двома громадами, зазначив, що у будь-якому разі першим кроком є створення програми реконструкції, яка пройде відповідні комісії і перевірки, зокрема оцінку впливу на довкілля.
«Власність зобов'язує, тому громада, яка має на балансі ці об’єкти, має відповідно їх утримувати. У нас проєктно-цільове планування бюджетів, тому насамперед має бути прописана грамотно програма, яка передбачає всі нюанси утримання водосховища та зони відповідальності. Ми у свою чергу обіцяємо допомогти: зокрема зробити оцінку впливу на довкілля», – пообіцяв посадовець головам двох громад.
Голова Бобринецької громади Леонід Кравченко зазначив, що в Україні є декілька цільових програм, які направленні на підвищення якості води або підтримку проєктів, які стосуються навколишнього середовища.
«Ми плануємо знайти додаткові джерела фінансування реконструкції, і є декілька державних програм, які якраз підходять для нашої мети. Проте ми не можемо навіть заявку подати, поки не вирішиться питання щодо власника водосховища і споруди», – додав він.
Тож під час зустрічі у середу, 12 липня, голови Кетрисанівської та Бобринецької громад обговорили можливі варіанти вирішення проблеми:
- створення спільного підприємства, якому передадуть у власність гідроспоруди та водосховище для спільного утримання,
- передачу об’єктів на баланс Бобринецької громади,
- напрацювання шляхів співфінансування реконструкції з двох бюджетів тощо.
Ініціаторами цієї зустрічі стали діячі громадської організації «Флора», на ній були присутні і заступник директора обласного департаменту екології Олександр Сергієнко, і начальниця РОВР Катерина Гайдук. Прийти до спільного рішення під час цієї зустрічі не вийшло, проте її учасники домовилися, що вже наприкінці серпня зустрінуться ще раз вже з конкретними пропозиціями і вимогами щодо того, яким чином почати відбудову водосховища і хто буде його власником.
«Гречка» слідкуватиме за перебігом ситуації.
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
- Міни та забруднення: чи зможуть українці купатися в українських морях
- Як медичний канабіс може полегшити життя людей поранених війною
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
