Кіпр – батьківщина Афродіти, офшорів і найчистіших пляжів (ФОТО)

 

Кіпр далеко не в фаворитах серед українських туристів. За даними Google у 2017 він на 8 місці за попитом серед тих, хто вирішив відпочивати закордоном. Натомість курорт цінують англійські туристи, а також росіяни.

Кількість переглядів - 1879

Опубліковано . в Лонгріди


 

Одним з найпопулярніших місць для відпочинку на острові, де найкращі пляжі відзначені «голубим прапором», є селище Айя Напа. Воно забезпечити відпочинок на будь який смак. Дуже тихе, із велодоріжками і зручними пандусами, для тих, хто хоче релаксувати, а вже за кілька кварталів шумне, з купою ресторанів, барів, лунапарком, цирком і велетенським аквапарком, для тих, хто шукає тусовки.

Вас чекає або тихий муніципальний пляж – музика тут заборонена, тому можна розраховувати на насолоду теплим Середземним морем, або знаменитий Nissi Beach, пляж із білим піском, музикою і коктейлями.

Серед місць, які вважають візитівкою Айя Напи є парк скульптур. Він знаходиться на окраїні міста і цікавий для оглядин, проте чи западуть вам в душу самі скульптури – це справа смаку.

Давніх забудов, на жаль, ви тут не знайдете. Готель, сувенірний, кафе, готель,сувенірний, кафе..от і все містечко. Тут не живуть місцеві, а лише приїздять на сезон працювати. Усе тому, що ще 50 років тому тут взагалі було маленьке село, а основні курорти були на півночі острова. Після того як турки захопили в північні регіон ( оскільки серед населення там переважали турки-кіпріоти,а не греки-кіпріоти) у 1974 і створили "республіку Північний Кіпр", довелось розбудовувати нові курорти, адже сфера послуг та туризм були традиційно основним джерелом наповнення бюджету. Просто через столицю Нікосію пройшла лінія розмежування - міни і колючий дріт. 200 тисяч людей виїхали із захопленої території. 29 років повної ізоляції. Мертві міста. Окрім і турків і ще кількох держав нову "республіку" ніхто у світі і не визнав. У 2003 році кордон офіційно відкрили. Зараз цілком офіційного туди можна поїхати з екскурсією, кіпріоти думають про об'єднання, в лінію розмежування поступово розміновують.

Неподалік, біля містечка Пафос є місце, яке не зможуть оминути захоплені грецькою міфологією, адже тут із піни морської народилась Афродіта. За легендою, якщо скупатись там у воді – омолодишся і отримаєш красу. Але, як жартують самі кіпроіоти, на жаль, допомагає не всім.

Кіпр - це батьківщина не лише Афродіти,а і українських офшорних фірм. Все тому,що до кризи 2012 тут були дуже мало податків. Коли держава зрозуміла,що грошей нема, прийшлось затягнути паски.. Ну це по кіпрським мірками. Держава "зрізала" депозити для тих, у кого на рахунках було понад 100 тисяч євро. Знизила зарплати. Зараз середня зарплата тут 1600 євро. Підвищили податки і ввели нові, а медицина цілком безкоштовною залишилась лише для бідних - родин, які в рік заробляють не більше 17 тисяч євро. Тим не менше, віра в те, що держава підтримає не покидає громадян. Зокрема, підтримують народжуваність. Якщо у жінки двоє дітей то до їх 18-річчя вона щомісяця отримуватиме 360євро ( сума майже рівна тій, що платять безробітним, чи пенсіонерам, які не платили за життя соцвнесок).
На острові бракує прісної води ( кілька років тому в посуху її довелось завозити танкерами з Греції) та є проблеми з виробництвом електрики. Для трьох ТЕЦ, які тут є доводиться купувати мазут закордоном. Щоб вирішити питання по острову розкидані сонячні та вітряні електростанції. Є програма, що заохочує населення встановлювати сонячні панелі на будинки. Вартість такого обладнання близько 5000 євро. 2700є згодом повертає держава. Загалом сонячна батарея на даху окупається тут, де 330 днів на рік сонце, за 3 роки. Тоді власник панелі платить за електрику в місяць лише 15 євро ( ціна недорогого обіду в кафе) в місяць.

В готелях найчастіше немає улюбленого «all inclusive» і тому, часом купувати продукти доведеться в кав’ярнях і маркетах.

Чим обідати? Хорошим варіантом є фрукти. Нічогенька порція їх коштуватиме приблизно 6 євро - так само як і суп у кафе, але буде точно смачніше, бо манго, маракуйя, карамболь, інжир, сливи,персики, нектарини, яблука, апельсини – це все росте тут, от супи - це замануха для туристів із пострадянського простору і смак їх сумнівний. Середній же чек повноцінного обіду складе 12-20євро, але як мінімум ви наїстесь, адже порції тут щедрі.

 

Традиційно Кіпр славиться оливками, тому зустріти їх можна просто при дорозі, так як у нас ростуть абрикоси-дички. Ще одною особливою і незвичною рослиною є рожкове дерево, із плодів якого тут готують сиропи, замінник кави, щось на зразок джему. Кажуть, це і смачно і корисно. Українцям плоди рожкового дерева теж знайомі під модною назвою кероб. Порошок ріжкового дерева часто використовують як корисний замінник шоколаду прихильники здорового харчування. Можна його вживати і діабетикам.

Особливим дивом дивним для є «драконячий фрукт» або пітахайя. Це плід кактуса. Місцеві кажуть, що на Кіпрі є невеликі плантації таких «плодових кактусів» і навіть готують з нього варення.

А загалом кактус тут відіграє роль місцевого чорнобривця і на різновиди їм можна помилуватись не лише на клумбах, а й в місцевому парку кактусів.


За автентикою доведеться їхати в гори. Наприклад, у гірське село Лефкара, де з давніх часів жінки вишивають серветки-скатертини, а чоловіки виготовляють срібні вироби, які внесені до світової спадщини ЮНЕСКО. Туди краще їхати без екскурсії і потинятись самим. А інакше отримаєте «тут роблять срібло і серветки,магазин он, у вас 20 хвилин».

Орендувати автомобіль чи добратись до цікавого вам місця автобусом – не проблема. Територія острова невелика, тож об’їздити її можна за день. Проте зважайте, що тут лівосторонній рух ще з часів колонізаторства Великої Британії.

Навідміну від Туреччини, де тебе припрошуватимуть і гучно закликатимуть до кожної кав’ярні, кіпріоти ввічливі і дуже спокійні.. Чи ти читаєш меню біля входу, чи гуляєш магазином - ніхто тебе голосно не вмовлятиме щось купити, не буде голосних закликів.

А ще, Кіпр – це рай для котолюба. На одного кіпріота, а їх 800 тисяч, припадає по два коти. За легендою у свій час, Свята Олена, яка приїхала на острів будувати монастир Святого Миколая, привезла із собою котів, аби вони боролись із зміями, яких в той час було чимало. З того часу із монахами живуть сотні кішок, а також вони розповсюдились по всій країні. Живуть вони і при готелях, і просто на вулицях.

Словом, відпочинок і муркотіння вам забепечені.

 

Сподобалася стаття?