Дмитро Таращук: Соціальні танці існують для того, щоб люди могли знайомитися і спілкуватися (ФОТО)

 Соціальні танці –  популярний у всьому світі напрямок, який поєднує танець і спілкування. Дмитро Таращук намагається розвивати цей напрям у Кропивницькому.

Кількість переглядів - 1692

Опубліковано . в Лонгріди


З цього літа рух соціальних танців став переходити на інший рівень, систематизуватися. На базі танцювальної школи «Олімп» під керівництвом Дмитра Таращука проводиться заняття з цих напрямків, на які збираються охочі провести свій час весело та з користю – навчитись меренге, бачати та сальси.

- Наскільки рух соціальних танців розвинутий в Україні?

- Якщо брати Київ, Одесу, Харків – то дуже. Настільки розвинутий, що працюють окремі сальса-клуби, як у нас звичайні клуби. Народ приходить, як в звичайний клуб, але там все у відповідній тематиці, з відповідною музикою і люди знають, що там можна потанцювати. Це саме танцювальний майданчик. У нашому місті до цього ще далеко. Але народ у нас любить все нове, і швидко вчиться, тож, все ще попереду.

- Як би ви описали соціальні танці?

- Соціальні танці - це танці, які можна танцювати де завгодно, з ким завгодно і як завгодно. Говорячи іншими словами - масові, загальнодоступні, побутові, існуючі для того, щоб люди могли знайомитися і спілкуватися. Відмінною особливістю соціальних танців є те, що в них немає суворої, раз і назавжди завченою послідовності рухів. Навпаки, від виконавців очікується і всіляко вітається здатність до імпровізації. Їх танець - це вираження почуттів і непередбачуваного настрою.

Соціальні танці можна танцювати в будь-якому клубі світу, спілкуючись універсальною мовою танцю. Ті, хто вирішив серйозно зайнятися соціальними танцями, можуть брати участь в фестивалях і конкурсах, які теж проводяться регулярно. Соціальні танці включають в себе різноманітні напрямки. У ДЮТК «Олімп» викладають сальсу, меренге, бачата, спортивні бальні танці, здійснюють постановку весільного танцю, стретчінг, хореографія.

- Хто відвідує заняття з соціальних танців?

- В основному – дорослі. У нас контингент починаючи від 23 років, закінчуючи 50, але лімітів за віком не існує. Є проблема браку партнерів. У нашій країні такий менталітет склався: чоловіки не танцюють. Але це не правда, чоловіки танцюють, чоловіки хочуть цим займатися, але іноді не хочуть переступати через стереотипи суспільства.

Заняття триває годину. Зазвичай для початку вчиться одна загальна схема, для партнера і партнерки. Потім ставляться в пару і танцюють. На сьогодні акцент робиться на більш прості рухи, щоб швидко могли запам’ятовуватися.

Ці танці не тільки для того, щоб навчитися танцювати, а щоб люди могли спілкуватися. Замість того, щоб піти і незрозуміло чим займатися ввечері, людина приходить і відпочиває емоційно, душевно. У Європі, наприклад, розповсюджений фанні-стайл. Тобто, щоб було весело, от і все. На заняттях не має бути важко. Людина має легко запам’ятовувати, засвоїти нові знання.

В Америці, наприклад, ходять на заняття і їм це подобається, навіть якщо щось не виходить. А у нас думають щось у стилі «чого мені приходити і ганьбитися?». У Америці немає цих кордонів та лімітів, але все це менталітет. Але з кожним роком ситуація в країні змінюється на краще, в першу чергу завдяки популярності танцювальних телевізійних шоу.

- Люди приходять з різним рівнем підготовки. Які складнощі виникають?

- Тут треба давати те, що підійде для всіх. Щоб не було нудно тим, хто щось вміє, і щоб не було складно тим, хто перший раз. Тут є один секрет: постійно давати щось нове. І я намагаюся викладати максимально доступно, просто. Щоб людина пришла і могла одразу починати танцювати. Але треба розуміти, що щоб розвиватися в цьому виді танців професійно, то треба докласти чималих зусиль, тобто кожен для себе обирає свій стиль навчання.

- Що б ви порадили тим, хто хотів би прийти на заняття, але сумнівається?

- Прийти і спробувати. От  і все. Бо є такі, які кажуть: «а можна прийти і подивитися?». Ні, треба тільки спробувати. Найголовніше тут  - бажання, бо якщо його немає – все інше пусті балачки та відмовляння. Я розумію, що буває складно налаштуватися. Десь там лінь заважає. Але якщо є мотивація – ти знайдеш в собі сили змагатися з лінню.

Загалом, треба потанцювати, відчути, що є кайф від цих танців. Вони приносять легкість. Вони дарують моральну та душевну релаксацію.

Заняття проходять тричі в тиждень. Разове заняття коштує – 60 гривень, при абонементі на 8 занять – 50 гривень і 12 занять – 40 гривень. Як бонус згодом, освоївши танець, можна долучатись і до танцювальних вечірок під відкритим небом, тематичних вечірок у танцювальних клубах чи просто вміти бути оригінальним на корпоративні, дні народженні або іншому місті де захочеться танцювати.

 

 

Нагадаємо, 4 листопада у Кропивницькому відбудеться майстер-клас із бачати та сальси від тренерів з Києва. 

Фото, текст: Олександра Гонтар

Сподобалася стаття?