Високоякісна ручна робота і талант: історія успіху творчого тандему із Кропивницького (ФОТО)

 

Вироби ручної роботи із найякісніших імпортних матеріалів, переплетені із історією моди різних епох, а найголовніше заряджені позитивною енергетикою та світлими емоціями. Саме такі прикраси та аксесуари створюють майстрині Валерія Кравцова та Анастасія Денисова у власній творчій студії «LA studio » у Кропивницькому.

Кількість переглядів - 1425

Опубліковано . в Лонгріди


Прикраси, ікони та сумочки, створені цими майстринями відправляються в різні країни світу, а місцеві рукодільниці стають чергу, аби потрапити на курси чи майстер-класи до творчого тандему.

 Талант з дитинства

Майстрині розпочати творити близько шести років тому.

Валерія: Ми з Настею народилися в один рік і майже в один день. Навчалися в тих самих викладачів, але не знали один одного. Звів нас інстаграм, де ми обмінювалися своїми ідеями. Згодом це все переросло вже в ось цю студію.

Загалом же майстрині захоплювалися шиттям та творчістю ще з дитинства. Тоді ще, за їх словами, це були не лише образи для улюблених ляльок, але й «корегування» дизайну маминого одягу, за що часом отримували на горіхи. Тому вступаючи до вишу, дівчата не йшли просто для отримання диплому, а це вже була сформована ціль вдосконалити свої творчі здібності конкретними знаннями технік, образів для того, щоб в подальшому реалізувати все це в окрему улюблену справу.

Валерія закінчила мистецький факультет у педуніверситету. Анастасія навчалася в КІРУЕ на дизайнера. Після отримання вищої освіти дівчата отримали ще і диплом у місцевому швейному ліцеї .

Валерія : Як тільки починала, то створила для доньки альбом, який сама прошивала, там ручна вишивка, дорогий оксамит, декоративні елементи та інші цінні матеріали. Коли почала шити майже одразу почала продавати свої вироби. Тоді в основному продажі йшли в Москву. В місті близько двох років тому почала продавати свої вироби в «Browbar». Я не орієнтувалася ніколи на Кропивницький, тому що закордонні замовники більше цінять таку якість та можуть заплатити за такі вироби. З часом кількість матеріалів та виробів значно збільшилася й тоді виникла ідея зробити студію, де можна було б це все зберігати й працювати тут зосередившись на своїй творчості без відволікань на домашні турботи. Ми з Настею спілкувалися в інстаграмі, і й теж сподобалася ідея створити студію, тоді вона запропонувала вільне приміщення.

Анастасія починала з майстерні, де створювали ікони технікою золотого шиття, там й освоювала та удосконалювала свої вміння.

Анастасія: Хотілося переїхати зі своєю творчістю подалі від дому. По-перше, вже не було де все це складати, по-друге вдома доводиться відволікатися – там помити посуд, там приготувати їсти, приділити увагу чоловіку. А тут в нас спокійна, творча атмосфера. Ми не вибирали місце в центрі, в нас немає вікон, тут повний спокій.

Якість, історія, позитив: особливості виробів

Дівчата створюють брошки, сумочки, чокери. Все це в різній кольоровій гамі, так би мовити колекції по сезонах. Анастасія продовжує створювати ікони, однак, за її словами, наразі попит на них дещо знизився через їх високу ціну (авт. ціна стартує від 300 доларів).

Валерія: Особливість наших виробів в тому, що ми використовуємо високоякісні матеріали й замовляємо їх закордоном. В нас в Україні немає такої кількості й асортименту цих матеріалів. Це й камінці Swarovski, оксамит, якого в нас місті немає і навряд чи коли буде. Це шовковий оксамит. Також це антикварні мережива, які я купувала в Києві на виставці, які жінка привезла із Великобританії. Також у наших виробах французькі вінтажні стрічки, сатинові бусинки, камінці із «приглушеними» кольорами. Тобто акцент йде на матеріали. Якраз і цінова політика наших прикрас полягає в тому, що ми використовуємо найдорожчі, найгарніші та найякісніші матеріали.

Майстрині не лише знаються на техніці виготовлення своїх прикрас, але й вивчають їх історію, їх призначення в минулих століттях.

Валерія: Наприклад, ось чокери, багато хто думає, що їх раніше носили лише дівчата легкої поведінки. Однак я відвідувала лекції, де розповіли, що це зовсім не так. Насправді від початку чокери носили індійці для захисту шиї. А далі це вже були й придворні дами. По всіх своїх виробах я максимально використовую історію, певний історичний зв’язок, певні епохи. Наразі мені дуже подобаються царські елементи, наприклад як в колекції «Dolce&Gabana» - ручна вишивка. Наразі я веду курс по ручній вишивці. Ми починаємо із основних азів, а далі вже йтимемо по самих тематичних вишивках - льоневільських, індійських - тобто те що вже можна конкретно використати у прикрасах. Вишивку я вивчала й в університеті, а тепер в своїй роботі поєдную шиття та вишивку.

Також техніка золотого шиття є дуже старовинною.

Анастасія: Там, де я навчалася цьому – настільки все серйозно, за старовинними традиція, переданими із давніх часів. Є певні секрети, які передаються з покоління в покоління, і які дізнавалася і я при виготовлені ікон. Наприклад ікони обов’язково шили, сидячи на підлозі. Спочатку повинна бути молитва. Дівчатам у певні дні взагалі не можна працювати над іконами, так само як заходити в церкву. Зараз, звичайно, вже не так цього всього дотримуються. Але все ж більшість традицій збереглася. Та й в основному ікони ручної роботи із золотим шиттям замовляють закордон.

Для таких ікон використовують спеціальні нитки із золотим напиленням натуральні камінці, власноруч пишеться лик. Все в рамі на справжньому якісному оксамиті. До такого виробу готують сертифікат, де розписують, які використовувалися камінці, матеріали, яке має значення ікона і так далі.

Новий досвід, розвиток, удосконалення

Дівчата проводили майстер-класи із брошок, а також заняття для діток, які хочуть шити. Анастасія проводила майстер-клас із виготовлення новорічних іграшок. Наразі мають групу на курсі вишивки із 10 осіб. Вивчають орнаменти, їх види, які краще використовувати інструменти, матеріали, тобто всю технологію. Курс поділений на блоки.

Валерія: Взагалі я курс створила навіть для того, щоб обмінюватися досвідом, щоб потім мати змогу створити собі команду працівників, з якими ми зможемо працювати на великі замовлення. Для того, щоб ми могли працювати та взаємодіяти потрібно, щоб вони мали ці знання. Адже є багато людей, які ходять на неулюблені роботи, які після робочого дня приходять додому зі слізьми та бажанням звільнитися. Я не працювала ніде. Мої батьки та чоловік завжди підтримували моє захоплення. Тому ми із Настею хочемо дати шанс тим людям, які можуть заробляти гроші при цьому отримувати від цього задоволення.

Продажі та виставки прикрас

В основному продажі відбуваються через інстаграм. У Кропивницькому є клієнти, з якими дівчата працюють протягом 3 – 4 років, виготовляючи саме для них вироби. Наразі ж тимчасово не працюють на замовлення, оскільки готуються до весняних виставок. Зокрема у Києві відбудеться міжнародна виставка «Золоті руки майстрів», в якій вони братимуть участь.

Валерія: У нас в місті є виставки, але вони більше ярмарочного типу, а ціна наших виробів навряд чи відповідатиме такому варіанту. Тим більше, що ми не можемо винести такі вироби на пил на сонце і т.д. В Києві, в Москві, інших великих містах більш розвинуте таке шиття, вишивка й там знають ціну всьому цьому, тому там і є попит на такі прикраси.

Анастасія: В нас немає такого певного тиражу, ми не фабрика, не йдемо на масмаркет. Тобто речі здебільшого ексклюзивні. Дуже рідко просять створити щось за вже готовим зразком, але все одно, коли створюєш, чимось та новий виріб відрізнятиметься.

Валерія: В місті є талановиті майстри цієї справи, але вони працюють в основному вдома для іноземних замовників. А нам хочеться зібрати студію таких творчих людей, які могли вийти від своїх буденних клопотів, прийти пошити й отримати від цього задоволення. А тоді вже куди вони реалізують свої вироби, то вже за їх бажанням.

В «LA studio ». є сторінка в інстаграм. Таким чином вироби майстринь вже є й в США, Німеччині, Білорусії, Росії, Болгарії.

Натхнення для творчості

Валерія: Матеріали! Буває таке, що я побачу якусь стрічечку і я знаю, що повинна з нею зробити. Також багато лишилося університетських знань в голові, де ми вивчали різні стилізації образів, орнаментів. А вивчаючи нові техніки ми вже поєднуємо це в нові вироби. Буває таке, що о першій годині ночі я телефоную Насті й говорю «нам потрібно таке зробити», й це все я не можу навіть заснути, прокручуючи цю ідею в голові.

Майстрині працюють без ескізів, весь образ прикраси формується та доповнюється в процесі. Як зазначила Валерія, це все десь там намальовано в голові і руками воно лише довершується поєднуючи ті чи інші матеріали.

Валерія: Наприклад, ось моя перша подушечка для голок, вона мені просто наснилася, і я її створила. Вона зручна, компактна й водночас виконана із якісних матеріалів. Та й взагалі, дуже багато й часто образів наших прикрас мені сняться, особливо, коли я купую нові матеріали. В пік розвитку своєї творчості, ідей та дороги до їх втілення, я народила дитину й пішла в декрет. Але шити дуже хотілося, то навіть тоді я шила вночі, а з дитиною займалася вдень. Я спала по 2-3 години. При цьому я ще й навчалася. Та й взагалі ось ці всі результати, що маємо зараз – це все засновано вночі. Але бувають такі дні, коли я взагалі не можу шити. Оскільки в цей момент в мене такий настрій, що я розумію, що таку нехорошу енергетику я закладу у свій виріб, що краще взагалі не працювати. Все залежить від внутрішнього стану, від того, що відбувається навколо, які емоції оточують.

Майстрині говорять, що в їхніх прикрасах виключно позитивна енергетика, гарний настрій та світлі емоції. В іншому настрої дівчата взагалі не працюють, адже вірять, що так як і з вишитими рушниками в давнину, так і їхні вироби заряджаються енергетикою майстра, певним сенсом, а нести негатив людям вони ні в якому разі не хочуть.

Анастасія: Потрібно йти до своєї мрії. Не потрібно боятися. Навколо всі люблять розповідати кому і як що робити. Потрібно нікого не слухати, а слухати себе, займатися улюбленою справою, а не гнітитися на неулюблненій роботі, бо так треба.

Валерія: Знайдеться багато людей, які захочуть вставити палиці в колеса: це тобі не підійде, це дохлий номер, нічого не вийде, ти нічого з цього не матимеш і так далі. Але варто йти вперед і нікого не слухати. Потрібно знайти таких же друзів, які тебе зрозуміють, підтримають і можуть зателефонувати посеред ночі, для того щоб просто висловити якусь ідею чи попрацювати над нею разом. Особливо, хочу сказати для дівчат в декреті: не бійтеся вкладати свої знання, свій талант в труд, тоді навіть перебуваючи вдома ви зможете й заробляти кошти, бути незалежними й водночас отримувати насолоду від свого заняття. Не бійтеся нічого, реалізуйте себе, йдіть за своїм покликом.

Більше познайомитися із роботами майстринь можна на сторінці у Фейсбук.

Спілкувалася Таміла Чорноморець
Фото із особистого архіву Валерії Кравцової та Анастасії Денисової

 

 

 

Сподобалася стаття?