Ландшафтна дизайнерка Марина Ярощук про туї, кольорові камінці і правильне озеленення у Кропивницькому

Марина Ярощук – ландшафтна дизайнерка з Кропивницького вже кілька років займається цим, робить простір навколо прекрасним. У неї є мрія зробити наше місто зеленим, аби люди почувалися у ньому гармонічнішими і щасливішими, налагоджували зв'язок з природою.

Кількість переглядів - 3667

Опубліковано . в Лонгріди


Задача ландшафтного дизайнера помістити людину у центр природи, розповідає Марина. У сучасному світі, вважає дівчина, ми втрачаємо цей зв'язок з природою, який нам дуже необхідний. Тому весь навколишній простір важливо наповнювати зеленню та рослинами.

Марина розповіла нам про основні тенденції у ландшафтному дизайні, які тільки приходять в Україну, про основні помилки в озелененні Кропивницького та що таке «лох звичайний».

Про пошуки себе у професії

Марина довго себе шукала, і перш ніж прийти до ландшафтного дизайну спробувала себе у різних сферах, але це не приносило їй радості.

«Ландшафтний дизайн прийшов випадково: спочатку були думки про будівництво розсаднику декоративних рослин, потім я ще займалась продажем рослин, але я відчувала, що маю чимось більшим займатися. І потім я прийняла рішення, що буду навчатися ландшафтному дизайну. Знайшла класні курси однорічні і вже на третій місяць отримувала замовлення на роботу».

Дівчина навчалась у Європейській школі дизайну, на той час то була єдина школа, яка пропонувала такий змістовний курс. Кожних вихідних вона їздила в Київ на заняття. Але на цьому навчання не закінчилось, бо курси дають лише загальні розуміння та знання.

Щоб здобути практичні навички дівчина здобувала знання у сфері захисту рослин і сучасні підходи в дизайні вільного стилю.

« Коли я приїздила на ділянку, де ми висаджували рослини, і бачила, що вони хворіють, або не приживаються – занадто близько це приймала до серця. Для мене рослини як діти. Я не могла нормально спати, думала про те, як вони приживуться, дуже часто їх відвідувала.

І у мене з’явилось питання: чи може бути по-іншому. Чи можуть бути якісь інші рослини, які не так сильно хворіють і не потребують надмірного догляду. Тому, коли я дізналась, що є концепція, де ти використовуєш певні рослини, які наділені характеристикою стійкості в нашому кліматі, вони достатньо декоративні і їх можна використовувати у сучасному дизайні – я почала ставку робити на них. Для особистого спокою і впевненості у тому, що моя робота не буде приносити проблеми.»

Про тенденції у дизайні в Україні і світі

Сучасний ландшафтний дизайн полягає в кількох основних критеріях: сучасний підхід у плануванні, сучасні матеріали і стійкі рослини. У сучасному світі люди, які мають не так багато часу для відпочинку, не можуть витрачати його ще на догляд за рослинами.

«Взагалі, класичний ландшафтний дизайн виходить із Англії, це були аристократичні сади. Ті рослини потребували постійного догляду і це було дуже дорого. А сучасний дизайн направлений на сучасну людину, яка рахує свої ресурси та дуже цінує свій час. Тому сучасний ландшафтний дизайн побудований довкола стійких садів, які не потребують надмірного догляду. Тому основний критерій – це сучасний вигляд і стійкі матеріали. Якщо ландшафтний дизайнер може використовувати ці інструменти – то він отримує дуже успішні сади.

Ще, сучасний сад за рахунок нововведень у посадці і рослинах націлений на те, що картинка красива буде весь рік. Ми зараз знаходимось у переході від старого до нового і це дуже захоплюючий і в той же час дуже складний перехід».

У нашого українського замовника немає культури садів, вважає Марина. В той час, коли СРСР розпався – то не було кадрів, які могли б займатися ландшафтним дизайном. Тому все заповнювалось газонами і альпійськими гірками. Потім вважалось, що хвойні рослини дуже вигідно використовувати, тому що вони дають один і той самий колір протягом року. Але вони не створюють атмосфери, вони тільки дають зелений простір, який з часом набридає. А людині хочеться динаміки, спостерігати за змінами у природі, бачити різні барви, різні стани вегетації рослини.

«В серпні я їздила у Німеччину і Нідерланди, відвідувала сади з сучасними посадками, щоб подивитися, як це виглядає у завершеному варіанті. В українському ландшафтному дизайні ставиться акцент на створенні газонного покриття і посадки хвойних дерев, туй по периметру. Це стосується приватних садів, про парки і громадські території я тут навіть нічого не кажу. У нас тільки робляться якісь перші кроки в Україні, щоб створювати громадський зелений простір. Немає жодної ідентичності саду, тематики у дизайні. За кордоном кардинально все відрізняється, ставляться акценти на багаторічні рослини, які створюють яскраву і живописну картинку саме декоративних образів дикої природи. Це багаторічні квітучі рослини, які розкривають свої фарби коли виходить, або заходить сонце. Це вітер, який хилитає посадки злакових рослин, коли роса покриває їх. Це своя, особлива атмосфера.

В плані облаштування і функціонального зонування це все виглядає інакше. Це – сучасні матеріали, використання окисленого металу, бетону та гравію».

Помилки в озелененні Кропивницького

Озеленення Кропивницького – це досить болюча та сумна тема. На жаль, видалення та надмірна обрізка дерев переважають над їх висадкою. Які є ще проблеми у цій галузі?

«Це – неправильна обрізка дерев, видаленні зеленої маси рослини. Знижується кількість кисню, відсоток життя дерева. Це велика біль нашого міста, питання екології і екосистеми. За кордоном люди собі роблять отвори у балконах, щоб пальми росли. Там роблять якісь будинки, з яких ростуть дерева, будують офіси навколо існуючих дерев. Там налагоджують архітектуру навколо зелених насаджень, зберігаючи їх. А у нас навпаки – простіше спиляти дерево і поставити якийсь МАФ».

Також, це відсутність раціонального підходу до щорічного озеленення, адже майже усюди використовують однорічні рослини. Це коштує дорого, потребує постійного поливу і догляду.

«Вважаю, це нераціональне використання бюджетних коштів у озелененні. Адже є вже сучасні західні підходи, які дозволяють правильно вкладати кошти у це і отримувати більшу віддачу. Якщо ми говоримо про озеленення нашого міста – треба робити ставки на створення гаїв, посадок дерев, багаторічні рослини. І висадка тих насаджень, які раз на рік створюють «вау-ефект» і рослин нової хвилі. Я колись рахувала: озеленення однорічними рослинами (якщо ми беремо сотку) виходить вдвічі дорожче, ніж висадити їх за методикою нової хвилі. І ми можемо не одну і ту ж грядку кожного року висаджувати, а розподіляти озеленення багаторічними рослинами по сезонам і роках. Посадити на одній ділянці і потім кілька років не перейматися нею, а займатися іншою. Це може вирішити проблему озеленення нашого міста».

Але для того, щоб це зробити, зазначає Марина, «Благоустрій» має бути обізнаний більше у тенденціях ландшафтного дизайну. Наприклад, якщо в архітектурі у всіх є розуміння того, що якийсь стиль сучасний, якийсь дореволюційний. А у ландшафтному дизайні ніхто не знає про напрямки і немає такого простору у місті, з якого можна черпати натхнення.

Питаю чи пофарбований щебінь навколо фонтанів у нас на площі можна вважати елементом  ландшафтного дизайну.

«Ні, пофарбовані камінці – це дуже непристойно. Але наші люди були у захваті, бо будь-які спроби благоустрою міста сприймаються на «ура». У нашому місті майже ніхто нічого не робив, і коли якісь 8 квадратних метрів застелили декоративним пофарбованим камінням – це сприймається позитивно, бо це щось нове. Але в дизайні це можна назвати несмаком, обмеженим естетичним сприйняттям. Подивившись на це не розвивається в голові якісь образи, а просто привертається увага яскравістю. Задача ландшафтного дизайну – це помістити людину в центр природи».

Які дерева доцільно саджати у Кропивницькому

Задача міського ландшафтного дизайну – це озеленити простір до 2-3 метрів у висоту, аби відчувалось присутність живих рослин поруч з тобою, єдність з природою.

У нашому місті розповсюджена практика висадки туй, які з’являються на місці листяних дерев. Досить часто можна спостерігати за тим, як вони швидко всихають. Крім того, вони не дають затінку влітку, який рятує від спеки. Марина розповідає, що туї для кліматичного поясу непристосовані, але якщо їх і висаджувати – то треба бути готовим до витрат на їх утримання.

«Туя – це прекрасна рослина, але геть непрактична для нашого клімату. Він у нас сухий, а туя – житель вологих регіонів, їх потрібний вологий грунт і повітря. Чотири роки тому туї почали хворіти, і якщо ти хочеш садити тую – то треба забезпечити поливом кожного дня, профілактикою захворювань та шкідників хімічними засобами і влаштовувати їм «душ». І це у приватному саду, а у міських умовах саджати тую абсолютно нераціонально. У міських умовах використовуються стійкі рослини, які підходять для нашого клімату. І дуже важливо ландшафтному дизайнеру аналізувати рослини і клімат і досягати декоративності за рахунок використання саме стійних рослин, а не фаворитів мас-маркету.

Марина розповідає, що в міському озелененні треба саджати декоративні злакові рослини, стійкі багаторічні квіти. Це новий напрямок, який прийшов до нас з Голландії. Називається «датська хвиля». Її філософія в тому, щоб використовувати сортові, стійкі рослини і трави, які розростаючись, на третій рік не потребують догляду. Ні поливу, ні прополки. Це технологія досить прогресивно починає впроваджуватися в Україні з 2016 року.

Щодо дерев, які підходять до висадки у нашому місті: їх вибір великий і майже всі вони не потребують пильного догляду.

«Треба керуватися тим, що вже вільно у нас росте у місті, у природі, що оточує його. У нас прекрасно росте лох сріблястий ( дерево схоже на обліпиху – ред). Воно має цікаву назву, що завжди викликає сміх. Якби таких дерев було багато і всі знали його назву – то нормально ставились би до цього слова, і не називали один одного так, бо це було б елітно. А це дерево росте в умовах засухи, підвищеної вологості, на засоленій поверхні. І є досить вдалі приклади використання цього дерева в Одеській області. Крім лоху для міста підходить липа. Те, що вони влітку можуть «капати», виділяти сік - це їх нормальний стан. І коли ми йдемо по дорозі, і липнуть наші ноги, це хороший момент».

У Кропивницькому теж є те, що створює такий ефект. Це – тюльпани у Дендропарку, які кожного року приваблюють чималу кількість містян. Жодного сезону не обходиться без того, аби у стрічці новин в соцмережах не з’являлись фото на фоні цих квітів.

«Тюльпани - це прекрасно, вони радують людей у нашому місті і створюють цей самий вау-ефект. Посадити тюльпани і доглядати за ними, робити, щоб вони кожного року цвіли – це дуже трудомісткий процес і дуже складний. Цим людям можна поставити пам’ятник і відмітити їх щорічну роботу. У нас тюльпани в Кропивницькому – єдиний знаковий період, коли люди хочуть подивитися на рослинність. До прикладу, в Ужгороді і Японії – це цвітіння сакур. Це період, який триває тиждень-два і в пам’яті це відбивається таким естетичним і приємним відбитком, що ти чекаєш його кожного року як дитина».

Марина таж розповідає, що дерева, які нам теж підходять – це ялина, сосна, липа, береза, катальпа, тополя. При належному догляді перші три сезони береза і тополя дуже швидко виростають. Каштани теж хороші, але у нас по Україні розповсюджений шкідник, через якого жовтіють листя дуже рано.

Прекрасні кущі, які можна використовувати в озелененні – це спірея, пузиреплодник, троянда ругоза. Вони досить декоративні і можуть використовуватись у сучасному дизайні. Але їх варто висаджувати у інші форми, у нерядковому порядку. Також, хороші кущі – це кизильник горизонтальний, кизильник блискучий, верба пурпурова, дерен білий, бересклет.

«І треба заміщувати покриття газону на посадки нової хвилі: це злакові і стійкі багаторічні рослини. Вони можуть переживати засуху і створити цілісну декоративну картинку посадки протягом усього сезону. І чому ми наполягаємо на скороченні газонного покриття: в перші два роки облаштування посадок нової хвилі і газону по затратам однакове, але потім все змінюється. Газони і надалі потребують пильного догляд, а злакові посадки ні. Якщо порахувати по рокам – то така посадка закладається на 10-15 років. А за газоном треба доглядати кожен тиждень і це дуже дорого».

Про мрії

Дівчина розповідає, що вона дуже хоче, аби наше місто було зеленим. Для початку вона збирається облаштувати клумбу біля будинку своєї бабусі, яка завжди нею займалася.

«Біля двору, у якому я виросла, є клумба, якою завжди займалася моя бабуся. В неї там росла чайні троянда, півонії та інші рослини, які були дуже популярні. Зараз вона вже не може цього робити і я вирішила продовжити її справу. Восени у нас було питання того, щоб облаштувати ще місце під парковку і звернулися до міськвиконкому. І на питання чи можу я озеленити клумбу у себе під вікнами мені сказали, що жителі міста не мають права це робити. Якщо я це зроблю – на мене накладуть штраф. І займатися озелененням може тільки «Благоустрій». Але вони навіть у міському просторі не виконують цього, а що вже казати про прибудинкові клумби спальних районів. Але у мене є одна з задач на цей рік: взяти клумби між будинками у дворі і спроектувати його як гармонійний простір. Для того, щоб показати, як ще могло би бути».

Марина мала можливість переїхати в Нідерланди, аби там працювати, але відмовилась від цієї пропозиції на користь України, Кропивницького.

«Розумію, що там багато спеціалістів по ландшафтній архітектурі і дизайну. Це питання у них в країні №1, практично кожний університет архітектури і дизайну виховує ландшафтних дизайнерів. І у цій невеличкій, в порівнянні з Україною, країною все добре з озелененням. І в мене є мрія життя – це озеленити Кропивницький, створювати сучасні зелені простори, які не поступаються західним прикладам для того, аби покращити життя людей у нашому місті. Коли людина потрапляє у зелений простір відбувається трансформація, вона стає гармонічнішим і спокійнішим. Ми живі істоти і наповнюємось енергією на природі, стаємо щасливішими від цього. Дуже хотіла б почати озеленювати Кропивницький, створювати більше зелених просторів з дитячими майданчиками, спортивних майданчиків для того, щоб урізноманітнити, оновити і наповнити сенсом життя всіх жителів міста. І їжджу у різні країни і бачу як це може бути.

Хочеться створити багато зелених зон, щоб людина могла у них поринути і бути ближче до природи. Не знаю, як це буде відбуватися і як це зробити, але знаю і вірю, що це точно зроблю».

Олександра Гонтар

Фото Марини Ярощук

G

Сподобалася стаття?