Візажист Олена Стенчікова: «За 13 років роботи не бачила жодної некрасивої дівчини»

Природність – найкраща прикраса жінки, а макіяж потрібен лише для того, щоб, не змінюючи людину кардинально, підкреслити її сильні сторони. Саме такої філософії роботи дотримується візажист і стиліст з Кропивницького, власниця студії краси «Я» і співзасновниця руху Self Made Group, який надихає жінок розвиватися, Олена Стенчікова.

Кількість переглядів - 1877

Опубліковано . в Лонгріди


Психолог за освітою, вона тонко відчуває, як зробити так, щоб образ співпав із внутрішнім станом клієнта. Нещодавно вона підвищувала рівень свого професіоналізму в Амстердамі і одразу після повернення поділилася своїми враженнями з «Гречкою». Олена розповіла, як ставляться до краси у Європі, яких дотримуються принципів і навіщо спеціалісту з провінційного міста підвищувати свою кваліфікацію.

lennn2

– Минулого року ти була на навчанні в Польщі, Туреччині, а ось нещодавно повернулася з Нідерландів... Що це було за навчання?

– Це була дуже цікава поїздка. Навчання тривало три дні. Зранку нам розповідали теорію, а в другій половині дня ми все відпрацьовували на практиці. Це були і стрижки, і фарбування, і робота з фотографами, моделями, створення образів. Входили у курс і психологія, фізіологія, фізіогноміка. Новим для мене було те, що при зміні кольору волосся треба звертати увагу не тільки на обраний колір, а й на форму обличчя. Нам радили, наприклад, якщо широке обличчя – зробити темні прядки ближче до обличчя. Майстри глибоко пояснювали ці моменти. Волосся розглядають не окремо, а в комплексі і гармонії з загальним образом.

У Амстердамі навчання, проживання і харчування було безкоштовне. Але на навчання потрапили лише перспективні майстри. В Україні на майстер-класи вже не їжджу, бо мені немає що нового для себе взяти. Обираю майстер-класи тих майстрів, якими особисто цікавлюся. До того ж, люблю подорожувати. Тому кожна поїздка – в кайф. І підтягнути англійську можна, бо якщо не знаєш мови, сенсу заняття не вловиш.

– Скільки ти вже в професії?

– Почала працювати з 19 років. Стаж нині складає 13 років. Коли я починала, в місті було зовсім мало візажистів. Бралася за всю роботу, яка була... Постійно була в русі. Пізніше почала їздити на семінари і додаткові навчання. Спочатку хапалася за усі знання, які мені давали. Зараз, коли за плечима стільки досвіду, з усього об’єму інформації обираю лише деталі, які покращать мою роботу – нові техніки, матеріали, думки. Наприклад, візажист у Стамбулі зацікавив тим, що він перший вивів на популярний рівень контурування – висвітлення і затемнення певних ділянок обличчя. Він перший почав викладати фото «до» і «після» контурування. Тоді я навіть робила скріни його робіт і зберігала у своєму телефоні. А вже на майстер-класах почула вживу його секрети технік із трансформації обличчя. Він перевтілює кардинально. Але пояснює: «Якщо ваш контуринг помітний іншій людині, ваша робота не вдалася». Він не творить маску на обличчі, він змінює непомітно. Робить так, щоб тільки при потраплянні світла скульптура ставала помітною. А більшість візажистів роблять це неправильно.

lennn3

– У чому різниця роботи візажистів? Інколи макіяж дуже помітний, а інколи він виглядає дуже природнім. Чому так відбувається?

– Справа у техніці нанесення і досвіді. Крім того, філософія макіяжу в кожного майстра своя. Я, наприклад, за те, щоб, не змінюючи людину, підкреслити її переваги. Дуже багато шкіл говорять, що найважливіше – це трансформація особистості і корекція. Вважають, якщо ніс довгий, його треба візуально вкоротити, якщо кругле обличчя – зробити контуринг таким чином, щоб його видовжити. А хто взагалі сказав, що довгий ніс – це негарно? У першу чергу завдання майстра – за допомогою макіяжу вселити в клієнта впевненість у собі. Адже людина насправді приходить не за макіяжем, а за впевненістю у собі, настроєм, атмосферою, процесом, своїм відображенням у дзеркалі... І жодна людина глибоко в душі не думає, що вона виродок – що довгий ніс, неправильний розріз очей, якісь звичайні повіки, менша губа більша, чим нижня, і так далі. Коли перетворити певну особливість на фішку, людина зовсім інакше себе почуватиме. За весь час роботи не бачила жодної негарної дівчини!

– Дійсно, помітила, що деякі майстри інколи акцентують на недоліках і пропонують їх одразу усунути. Наприклад, мені казали: «В тебе якийсь неправильний контур нижньої губи, треба його виправити». Чи правильно це?

– Не треба акцентувати на мінусах. Природа створила людину такою, якою вона є, і її це має влаштовувати. Головна задача майстра – перетворити недоліки на фішки. Дуже часто промальовують вилиці усім підряд. А якщо людині це не личить? Треба підкреслювати так, щоб усі риси лишалися на своїх місцях і щоб методу покращення ніхто не помітив.

– Про тренди. Зараз тенденції йдуть більше до невидимого макіяжу?

– Так! Скоро в моді будуть також брови бежевого кольору. А, як прогнозують світові візажисти, згодом вони стануть взагалі безколірними. Натуральне завжди в моді. Точніше модне те, що нам личить. Якщо я буду зі своїми невищипаними бровами і природньою шкірою, непідколотими губами, але мені це личить, – значить це гарно.

lennn6

– Що робити, щоб виглядати красивою і доглянутою без макіяжу?

– Перенафарбованість і доглянутість – це дійсно різні речі. Як казала одна моя знайома: «Вимите волосся – це вже зачіска». Тому насамперед має бути чистота і акуратність. Зараз навіть можна не вищипувати брови. Макіяж також має бути не переобтяженим – блиск на губах, підкреслені вії, за бажанням рум’яна. І все! Буде приємне враження. Маски для укріплення волосся треба робити. Мені здається, що українські жінки завжди можуть знайти вихід, як при мінімальних фінансових можливостях якісно за собою доглядати. Тому варто мати лише бажання.

– А як чоловіки сприймають жіночий макіяж?

– Чоловіки, до речі, не люблять багато макіяжу. Тому вони часто говорять: «Ти така гарна зранку» або: «Не фарбуйся, будь ласка, або геть трошечки, не як на виставку». Чоловіки любять природність. Вони шукають натуральних жінок. Коли у дівчини не свої вії, нігті – у них спрацьовує сигнал: «Підробка!». Звичайно, така дівчина привабить погляд, і, до речі, не тільки чоловіків. Але ефект натуральності цінують усі. Не даремно хлопці сміються з дівчат, які, наприклад, ходять у спортзал у повному бойовому розфарбуванні і укладкою. Якби дівчина так прийшла на вечірку, то так – результат був. А так... Просто дехто не розуміє, що не варто переносити сценічний або фотосесійний макіяж у повсякденність. Його треба вписувати в обстановку, вбрання і навіть у людей, які нас будуть оточувати. Тому я постійно запитую, який захід планується, щоб розуміти доречність макіяжу.

lennn7

– Цінують у Кропивницькому твої знання, привезені із-за кордону?

– У першу чергу розвиватися треба для себе, для клієнтів і потенційних клієнтів. Ми ж не лише нові техніки пробуємо на майстер-класах, а й намагаємося робити світ красивішим. Коли знаєш більше, відчуваєш себе впевненіше, гордишся собою, відповідно і твої клієнти тобою пишаються. Так, деякі майстер-класи бувають дуже затратними. Але розвиток – це скоріше мої мрії. І дуже добре, що вони співпадають із професійною діяльністю. Моя робота – це не лише заробіток, це задоволення, це частинка і філософія життя.

– Як побороти страх перед розвитком і переступити той рубіж, коли здається, що засвоїти всі знання і використати всі можливості нереально і єдиний вихід – сидіти на місці?

– Мабуть, коли ти сам чогось дуже хочеш, Всесвіт починає тобі допомагати. Лише треба дуже сильно цього хотіти. А якщо є якісь несвідомі бар’єри, значить є внутрішня невпевненість, що це потрібно, або є невпевненість у правильності обраного напрямку. Оце гальмує внутрішнє, цього можна не помічати, але перешкоди завжди будуть помітні. Завжди можна знайти час і можливості. За мінімальні кошти або зовсім безкоштовно можна підвищувати свою кваліфікацію.

– Окрім практичних навичок, які ще знання приходять з досвідом?

– Коли ти вже не думаєш про техніку, бо вона відпрацьована роками, коли чітко знаєш, що підійде людині, тоді вже більше шукаєш не знань, а філософії краси. Це вже новий рівень. До цього можна дійти своїм розумом, а можна й з підказками, а інколи треба час, щоб прийняти і осмислити поради, почуті раніше. Із усієї інформації ми обираємо те, що нам близьке і оминаємо те, що нам неактуально.

– Не думала працювати десь за кордоном?

– Якщо раніше я зі сльозами поверталася з-за кордону, бо хотіла там працювати і розвиватися, то зараз не можу дочекатися, поки повернуся додому. Але з часом зрозуміла, що найгарніші жінки і найбільше застосувань моїх навичок в Україні. Бо в Європі це нікому не потрібно, хіба що в Італії є попит. Фарбування волосся, мейкап, фотосесії, стильний одяг – це все для наших жінок. Так само популярно це в Азербайджані, Росії і країнах пострадянського простору. Тобто розвиток індустрії краси у нас на вищому рівні. Там, у Європі, вигадують новинки, мають багато потужностей, виробництв і матеріальної бази для того, щоб бути лідерами у розробках. А ми дуже круто їх застосовуємо і практикуємо.

lennn5

– Чим філософія індустрії краси відрізняється у Європі й в Україні?

– В Європі майстри радять турбуватися про клієнта і пояснюють, як це правильно робити. Тому я постійно слідкую за своїми клієнтками за їхніми фото в соцмережах – чи правильно укладають волосся, чи не надто часто його рівняють, чи не пересушені кінчики. Якщо помічаю помилки – потім проводжу профілактичні бесіди. Тобто мої клієнти постійно знаходяться на доброзичливому контролі. Коли вчилася у пригороді Амстердама, я нарахувала лише два салони краси і вони були пустими. На відміну від них, у нас навіть у манікюрниць-початківців графік розписаний на місяць уперед. Щоб у них сиділа продавець у супермаркеті при повному параді – такого бути не може. У нас же вона буде не просто з лаковим покриттям, а ще й із дизайном, і найновішим омбре. В цьому і вся різниця.

- Після майстер-класів ціни на послуги змінюються?

– Насправді вони мають підвищуватися, бо майстер вкладає кошти у навчання, виділяє на нього свій час і сили. Але в цьому плані Кропивницький не дуже перспективне місто. Тому мої ціни залежать від інших факторів – зазвичай від підвищення цін на продукцію. А професіоналізм – дарую!

Записала Олена Сідорова
фото: із соцмереж

 

G

Сподобалася стаття?