Ексклюзив

Чи не зарано і чи правильно говорити про відбудову України в період активної фази війни? Але чи тільки говорити?

З Ольгою* (ім’я змінено – прим. ред.) ми зустрілися у кав’ярні у Кропивницькому, куди вона виїхала з рідного Херсону. На її зап’ястку жовто-синій браслетик з написом «Україна». Вона розповіла «Гречці» про тортури, вбивства, викрадення людей і ночівлю у підвалах, які бачила і пережила за два місяці, які пробула з родиною у рідному місті під російською окупацією.

Яким може бути повоєнне відновлення українських міст? І чи це лише про відбудову житла? Чи всі міста відновлять і чи треба всі? Як у майбутньому організувати громадський простір так, аби врахувати нові загрози – зміни клімату, пандемії. А що по укриттях? Увічнення пам’яті загиблих – як знайти баланс між скорботою і героїзацією.

«Наступне тату зроблю патріотичним – не через моду, а через почуття», – каже Наталія Бондаренко і згадує, як її першому татуюванню здивувалась онука.

Наталії, яка займається підтримкою людей старшого віку, довелося двічі виїжджати зі Слов’янська – у 2014 та 2022 роках. Наразі вона перебуває у Кропивницькому і попри біль за рідну Донеччину, продовжує вчити людей любові до себе і до близьких, жити не минулим, а сьогоденням.

Після травматичних подій війни роль релігії безумовно виросте, вважає соціальний психолог Олег Покальчук. Коли людина розуміє, що у будь-який момент може загинути, інтерес до смислотворючих речей підвищується.

 У Кропивницькому етнолабораторія “Баба Єлька” відкрила швейну майстерню “Баба Єлька: Мода”, де шиють репліки на старовинний український одяг. За таким одягом займають чергу і замовниці з України, і з-за кордону.

 На Кіровоградщині працівники Новокостянтинівської шахти, що належить "Східному гірничо-збагачувальному комбінату", вже три місяці не отримують зарплати. Із усіх шахт підприємства й одного заводу, наразі працює лише Новокостянтинівська і то фактично "задарма". Тим часом, екс-депутат, ім'я якого пов'язують із розкраданням грошей підприємства, відбувши покарання в Швейцарії, знову може потрапити під варту.

Десять днів зайняла дорога з Херсонщини до Кропивницького у 15-річного Влада Коковського, його 10-річної сестри і мами Олі. За допомогою волонтерів вони вибирались з окупації - перш за все для того, щоб хлопець міг отримати необхідний йому курс хіміотерапії. Окупанти пропонували матері звернутися в місцеву районну лікарню, де не було потрібних ліків.

У Кропивницький прибув евакуаційний поїзд, яким від російських обстрілів рятувалися люди з Донеччини. Вони розповіли «Гречці», яким чином вдалося виїхати та що їм довелося покинути у рідних містах і селах.

Вадим Довгорук з Кропивницького брав участь у бою за Донецький аеропорт і вижив у Дебальцевому. Каже, пішов би воювати й зараз, але без руки та обох ніг на передову не беруть.
З початком великої війни його звільнили від служби. Проте кадровий спецпризначенець, Народний герой і кавалер ордену "За мужність" ІІІ ступеня не зміг без армії: знайшов себе у волонтерстві та психологічній підтримці поранених воїнів.

Сьогодні, 28 липня, у Кропивницький поцілили дві російські ракети класу «Калібр». Очевидці розповіли «Гречці», як це було.

“Геть від Москви”. Легендарна фраза Миколи Хвильового через майже 100 років перетворилася ледь не національну ідею. Токсичним став і російський бізнес – і не лише для України, а й для переважної більшості цивілізованих країн. Відтак, бізнес намагається якомога швидше “очиститися” від російської присутності.

У Міноборони України розповіли, що наразі працюють над створенням уніфікованої військової форми для жінок. «Гречка» дізналася, як цю проблему пропонують вирішувати та що радять мати на фронті посестрам, яких у лавах ЗСУ зараз понад 50 тисяч.

Марія і Дмитро ще з дитинства захоплювалися танцями, у цій сфері будують кар’єру, відкрили навчальні класи, покохали одне одного, створили сім’ю. Проте російські загарбники вже вдруге змусили їх разом з донькою Уляною виїжджати з рідного Слов’янська та рятуватися від обстрілів.

Дві подруги у селі Панчеве на Кіровоградщині організували волонтерський рух, облаштували для переселенців вже 50 порожніх хат і навіть зареєстрували благодійний фонд. Про те, як маленька ініціатива допомагає багатьом людям, розповіли «Тексти».

Один з робочих днів прокурорки Кропивницької окружної прокуратури Ольги Дьячкової розпочинається з походу до суду, де вона представляє інтереси держави у загальних кримінальних справах – мова про крадіжки, вбивства, напади. Усе майже як до 24-го лютого. За винятком тепер ще одного профілю роботи – документування воєнних злочинів російської армії.

Міська влада Києва запустила ініціативу із вертикального озеленення столиці. "Гречка" звернулась із питанням до урбаністів, аби дізнатись чи моржливо це у Кропивницькому.

Акушер-гінеколог Владислав Варенюк сам з Кіровоградщини, навчався в інтернатурі в Перинатальному центрі в Кропивницькому, а останні декілька років працював у Тростянці Сумської області. Саме там він був, коли почалося повномасштабне вторгнення, саме там він працював під час російської окупації.

Поки на найвищому міжнародному рівні вирішують, як вивезти українське зерно із заблокованих портів, бізнесу варто вкластися в переробку та тваринництво – це питання продовольчої безпеки держави.

Майже $2 млрд отримає Україна на відновлення після війни. Про це домовилися учасники конференції з питань відновлення України після збройної агресії російської федерації в Лугано. На що підуть ці кошти, якими є умови світу, які країни долучаться до програми – розбирався Центр громадського моніторингу і контролю.