Кіровоград потопає в смітті: хто винен і що робити?(ФОТО)

Закон про відходи у Кіровограді не діє

Про те, що сміття у разі його сортування і переробки буде менше, законотворці знають. Певно тому, стаття 17 Закону України про відходи передбачає недопущення «змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки».

Заглянувши у сміттєвий мішок середньостатистичного кіровоградця, як мінімум знайдемо вкупі тверді побутові відходи і органічні: спершу вони потрапляють у сміттєвий бак, а далі на звалище.

Ця ж стаття закону визначає, що суб’єкти господарювання, які визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання.

У Кіровограді вивезенням сміття займаються ТОВ «КАТП-1128» та ТОВ «Екостайл». Обидва підприємства зареєстровані за одною юридичною адресою – вул. Тореза, 27. І обидва підприємства не проводять роздільний прийом відходів.

Тобто, якщо ви порядно розділили сміття на органічні відходи, макулатуру, скло, пластик, то перед здачею все одно це все змішаєте, або здасте лише несортовану решту відходів, яка не підлягає переробці. Також підприємства відповідно до договору з міською владою повинні приймати у вас тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі відходи відповідно до графіку. Але на практиці нічого окрім твердих відходів здати неможливо. Якщо все ж таки спробуєте, наштовхнетесь на сварки і хамство з боку сміттєзбирачів. Натомість, газети і сайти оголошень рясніють інформацією про платні послуги вивозу сміття, і в таких випадках воно часто потрапляє на несанкцоновані звалища.

Стаття 18 даного закону вказує, що в компетенції органів місцевого самоврядування забезпечення впровадження маловідходних, безвідходних технологій, стимулювання роздільного збирання та утилізації відходів, а стаття 21 передбачає що місцева влада має створити необхідні умов для залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини.

Рішенням Кіровоградської міськради від 31.05.11 №571 затверджено Програму поводження з твердими відходами у м.Кіровограді на період з 2011 по 2016 роки. Протягом 2011-2014 програмою передбачалось провести розроблення та затвердження схеми санітарного очищення міста, створити мережу приймальних пунктів вторинної сировини, впровадити систему роздільного збирання твердих побутових відходів та розробити проект реконструкції існуючого сміттєзвалища. За твердженням міськради, на проведення цих робіт треба було 7 мільйонів гривень, але оскільки грошей не було, то здійснити заплановане не вдалося.

Проте, окрім того, що міськрада не створила мережу пунктів прийому вторинної сировини, там не можуть надати і повного списку вже наявних пунктів прийому макулатури, скла і пластику. На офіційний запит «Гречці» повідомили, що у місті відповідно до ліцензії утилізацією займаються Науково-виробнича фірма «Екоцентр» та ТОВ «ЕКОВДМ». Ці підприємства здійснюють утилізацію різноманітних відходів: від ламп, гуми, мастильних матеріалів, але працюють вони виключно з підприємствами на платній основі.

Як не загрузнути у смітті?

«Україна буквально захлинається у власних побутових та промислових відходах. За їх обсягом на душу населення Україна лідирує в Європі – на кожного українця, за різними оцінками, припадає понад 400 тонн сміття. Щороку нагромадження відходів зростає на 5 -7%. А в 2025 році, за прогнозами міжнародних екологічних організацій, в Україні накопичиться вже 17 мільйонів тонн відходів!», – зазначає експерт з питань екологічної політики Інститут суспільних досліджень – ISS Тетяна Тевкун.

Проте, кіровоградці повноцінно не мають змоги здавати сміття роздільно – підприємства, які займаються вивезенням побутового сміття в місті не приймають сміття роздільно, а з пунктами прийому втор сировини є проблеми.

В рідкісних випадках у зоні багатоповерхівок стоять контейнери для пластикових пляшок. А от, якщо таку пляшку не хоче викинути у загальне сміття мешканець приватного сектору, то йому хіба доведеться з районів Лелеківки, Кущівки чи Новоолексіївки везти ледь не на інший кінець міста.

Якщо раніше пунктів прийому скляних пляшок було вдосталь, зараз їх не знайти, також на все місто існує лише кілька пунктів з прийому макулатури.

Набагато кращою є ситуація із здачею на переробку батарейок. Точки зі збору їх можна знайти у магазинах і установах всього міста. Багато з них навіть для зручності нанесені на карту.

Вистачає і пунктів зі збору металобрухту.

А от чого в Кіровограді точно не знайдеш, так це пунктів зі збору енергозберігаючих лампочок. Зараз здати лампи можуть лише жителі Києва, Рівного,Сум, Вінниці та Миколаєва, а на переробку їх відправляли закордон. Щоправда цієї весни розпочали створення заводу із переробки ламп у Львові, тому вочевидь скоро це питання зрушить з мертвої точки.

Поштовхом до змін може стати ініціативна громада. Так, наприклад, на Івано-франківщині активно працює громадська організація «Стале домогосподарство», що вже має певні досягнення.

«Проблема сортування сміття можна вирішити, якщо ми розглядаємо селища від 10 тисяч жителів. Іноді вони вирішуються дуже просто – достатньо поговорити. Прикладом є містечко Городенка Івано-Франківської області. У них там крім того, що не було сортування сміття так ще й вивозили його лише тоді, коли назбирувалась певна кількість. Тобто, фактично стимулювали людей виробляти більше сміття. Близько 15 екоактивістів домовились з перевізником, що вони будуть сортувати сміття, а також окремо здаватимуть енергоощадні лампи і батарейки. Люди просто поговорили і перевізник пішов їм на зустріч. Рекламу підприємства дали кілька місцевих ЗМІ, розмістили її в школах і органах влади», – розповідає координатор програми Галина Гупан.

Друга проблема з якою зіштовхнулись активісти, просуваючи програму сталого домогосподарства у Івано-Франівську і Києві – незнання.

«Люди кажуть у нас немає пунктів прийому. Хоча насправді вони є. Перше що мають зробити громадяни – скласти перелік місць де вони можуть здати певні види відходів. У Франківську є випадки, коли кілька людей або ОСББ кооперуються і ставлять роздільні контейнери для сміття і адресно домовляються з компаніями, які вивозять сміття і зацікавлені у його розділенні. У великих містах знайти однодумців легше, у маленьких – складніше, але є компанії які зацікавлені за невелику плату або безкоштовно забрати втор сировину. Наприклад, у нашому київському офісі стоїть ящик для макулатури, коли він заповнюється його забирають безкоштовно” – розповідає активістка.

Сміття – це те, що ми викидаємо, а відходи – ресурс, пояснюють екоактивісти, тому не викидати, а переробляти не лише корисно, а і вигідно. Наприклад, самостійно переробити органічні відходи можуть не лише мешканці приватного сектору, створивши компостну яму, а й ті, хто проживає в квартирах.

«Зараз в Інтернеті і великих супермаркетах товарів для дому можна придбати ящики для компосту. Вони є навіть дизайнерські, щоб пасували під інтер’єр. Такі ящики герметичні і мають отвори для зливу рідини, яка і спричиняє неприємний запах. Тобто ви раз у два тижні зливаєте рідину і жодного запаху немає, а органіка перетворюється в компост. Я маю такий ящик на балконі. Органічні відходи я чергую з невеликим шаром землі. Якщо восени починаю це робити, то на весну маю хороший ґрунт для пересадки росли без дотикових закупівель добривами. Всі домашні рослини пересаджую виключно в такий ґрунт», – розповідає Галина.

Ледь не єдине, що не піддається переробці – поліетилен. Навіть ті пакети, на яких пишеться, що вони нібито є більш екологічно безпечними і розкладаються, цілком не розщеплюються, лише розпадаються на дрібні частки. Тому, щоб уникнути зайвого сміття для покупок можна використати полотняну екторорбу, аби щоразу не купувати пакет на касі.

Отже, дехто вже перетворюють сміття на ресурс. А чи зможе Кіровоград?

Анастасія Дзюбак

Фото Валерій Лебідь