Суспільство

Олександр Ратушняк: "Назвати вулицю Дворцовою - це все одно, що назвати дитину на честь ґвалтівника"

. 1978

www.gre4ka.com.ua

Як відомо, 27 жовтня Кіровоградська міська рада перейменувала чотири вулиці обласного центру. Згідно з прийнятим рішенням, вулиця Друга Поперечна тепер носитиме ім’я Героя Радянського Союзу Литвинова, вулиця Володарського – поета Арсенія Тарковського, Карла Маркса називатиметься Великою Перспективною, а ЛенінаДворцовою. Щодо останньої, то, як уже повідомлялося, думки громадськості розділилися. Частина її представників виступила за присвоєння вулиці назви "Театральна", що є цілком обґрунтованим, оскільки саме на цій вулиці знаходиться приміщення театру імені М. Кропивницького, який є візитівкою нашого міста. Топонімічна ж комісія на чолі з секретарем міської ради Ігорем Волковим агітувала за повернення історичної російської назви Дворцовая, підмінивши її чомусь суржиковим словом "Дворцова".

Таку ініціативу підтримали деякі архітектори, працівники культури. Як з’ясувалося, не без допомоги міської ради, бо саме звідти, як у старі "добрі" компартійні часи, централізовано надходили настійні "прохання" підписатися під так званим зверненням до голови обласної державної адміністрації Сергія Ларіна та керманичів тієї ж міськради – міського голови Олександра Саінсуса та вже згадуваного Ігоря Волкова. Дехто з підписантів зізнається, що не знав про ініціативу науковців та інших представників громадськості назвати вулицю Леніна  Театральною й віддати тим самим шану корифеям першого українського професійного театру. Тож і підпис ставили не стільки за "Дворцову", скільки проти радянських назв. Хтось просто не хотів іти проти волі свого безпосереднього керівництва.

www.gre4ka.info

Виходить парадокс, що влада формально бореться з пережитками радянської доби (змінюючи їхні назви), але повертає самі принципи порядкування, коли думка людей нічого не варта — існує лише думка керівної партії та загальний "одобрямс", склепаний із колективних звернень трудящих. Думка ж докторів та кандидатів філологічних наук, а також професорів В.Панченка, Г.Клочека, В.Марка та С.Ковтюх, які виступають за "Театральну", для прихильників суржику нічого не важить.

Крім того, згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцева ініціатива підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участі членів ініціативної групи, але її представників навіть не запросили на сесію. Тож донести альтернативну думку до депутатів одному з ініціаторів перейменування вулиці Леніна на Театральну, голові обласного осередку Всеукраїнського товариства імені Івана Огієнка, кандидату педагогічних наук О. Ратушняку, на жаль, не вдалося. Тож я поцікавилася аргументами, які він хотів озвучити з трибуни міської ради.

www.gre4ka.info

Олександр Ратушняк, викладач кафедри української літератури КДПУ імені В.Винниченка, зазначає:

- Загалом, перейменування вулиць – прекрасна ініціатива. У нашому місті давно назріла потреба вирішити топонімічні питання, без цього воно не матиме свого обличчя. Адже уніфіковані, стандартні для усіх міст, містечок та сіл колишнього Радянського Союзу назви вулиць на честь Леніна, Маркса, Дзержинського та інших радянських діячів, гостям і мешканцям Кіровограда нічого не кажуть про його багату культурно-історичну спадщину. Багато міст України, Росії, вже не кажучи про Прибалтику та інші колишні республіки, давно звільнилися від цього радянського баласту.

Розглянувши пропозиції топонімічної комісії та вивчивши думки громадськості міста, я хотів запропонувати компромісний варіант:

1. Вулиці Карла Маркса повернути її першу назву – Велика Перспективна, віддавши таким чином належне первинному обличчю міста, його історичній пам'яті.

2. Присвоїти вулиці Другій Поперечній ім'я Героя Радянського Союзу М.Литвинова, врахувавши радянську сторінку історії Кіровограда.

3. Вшанувати в назві вулиці Володарського нашого земляка поета Арсенія Тарковського, віддавши належне російськомовній культурі міста.

4. Врахувати запити представників українського культурного середовища й назвати вулицю, на якій було засновано перший український професійний театр на честь цієї події, що майже збігається зі 130-річчям від його народження – Театральною.

Не можу не звернути увагу на філологічний аспект цього питання. Особисто мені, як українцю, назва "Дворцова" ріже вухо, адже такого слова немає в українській мові. Але тепер, завдяки депутатам Кіровоградської міської ради буде. Виходить, що учні у своїх творах тепер можуть писати не палац, а «дворець» Снігової королеви. Для українців "Дворцова" є суржиком, вкрапленням чужомовної культури, яка тепер над нами тяжітиме. Взагалі питання правопису власних назв досить складне. Власні назви, приміром російського походження, з одного боку повинні зберігати свою фонетику, тобто «Дворцовая», а з іншого боку, це ноу-хау трансформації власних назв дійшло до нас ще з радянських часів, коли все орієнтувалося на російську мову. У Росії таких викрутасів з власними назвами немає. Там ви не почуєте, щоб, скажімо, нашого спікера називали Володимиром, згідно української вимови, а не Владіміром, або хтось піднімав ініціативу щодо повернення першої назви місту Калінінграду — Кенігсберг?! Такі ініціативи там просто неприпустимі, бо вони чужомовні! У них єдиним критерієм історичної справедливості є російськість!

www.gr4ka.com.ua

Багато хто із симпатиків назви "Дворцова"  вважає, що ми з назвами повертаємо історичну справедливість. Разом з тим, це відкидає сучасне українське місто на півтора століття назад, в імперські часи, коли українців не вважали за націю, коли й мови не могло бути про те, щоб українці дали свою назву вулиці. Це все одно що, образно кажучи, жінка називає свою дитину на честь ґвалтівника. Адже Російська імперія принижувала й "ґвалтувала" Україну, нехтувала українськими культурою і традиціями. Коли ми вже почнемо себе шанувати?!

Сьогодні по суті йде інформаційна війна. Зараз не потрібно брати до рук зброю, достатньо переконати українців, що вони живуть, скажімо, в Пєрмской волості. Прийде до влади Партія Путіна (в Україні є і така, навіть брала участь у минулих парламентських виборах) і скаже, що ми область Росії, й Україну буде переможено без єдиного пострілу. Ми, на жаль, потерпаємо поразки в цій інформаційній війні. Це перейменування – також чергова поразка, об українців укотре витерли ноги.

Наталя КРАВЧЕНКО

Фото: Валерій Лебідь

Поширюйте

Коментуйте


Реклама