З «будівельниками», що захопили храм, був викладач Києво-Могилянської академії(ВІДЕО)
Допоки чиновники уникають відповіді на запитання, хто ж захопив храм на Кіровоградщині, «Гречці» вдалося дізнатися імена кількох осіб, що увійшли до Свято-Володимирського храму 19 квітня.
«Вбігли вони, всі маленькі невеликого зросту, в жовтих куртках, таких, як ото на дорогах роблять. Кажуть мені у віконце: «Бистро, виходьте будемо демонтувати церкву», – розповідає учасниця подій, – «Ще адвокатша зайшла з ними, я здогадалась, що це буде «захват». Я підійшла до телефону подзвонити до батюшки, але мене взяли за шкірку, отой батюшка Артемій»…
«Ніяких перешкод, щоб туди зайти, не було. Те, що настоятеля витягли з церкви, не відповідає дійсності. Я бачила все на власні очі», – стверджує Тетяна Шмарьова, адвокат, яка, за словами свідків, очевидно, брала участь у подіях 19 квітня у Новоархангельську.
Довідка: Шмарьова Тетяна Олександрівна, адвокат, старший викладач факультету правничих наук, кафедри державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Сподіваємось, що свідчення парафіян та зізнання однієї з учасниць подій 19 квітня, стануть у пригоді правоохоронним органам.
Думка експерта:
Коментує адвокат Геннадій Нікішов:
– Якщо розглядати цивілізований сценарій, то він мав би бути приблизно наступним.
Одна особа вважає певну споруду своєю, але нею фактично користується інша особа. Для того щоб все ж реалізувати своє право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нерухомим майном ця особа має звернутись до суду з позовом. Залежно від ряду обставин це може бути позов про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод в його користуванні або просто усунення перешкод в користуванні майном.
Суд вирішує дану справу. Якщо суд таки постановляє рішення і задовольняє позов, то, після набрання рішенням законної сили, якщо воно добровільно не виконується, позивач отримує виконавчий лист та звертається до державної виконавчої служби.
Ні Закон України «Про виконавче провадження», ні Інструкція про проведення виконавчих дій не передбачають чіткого порядку виконання рішень саме про усунення перешкод в користуванні майном. Але є визначений порядок виконання рішень щодо виселення. Тому, на мою думку, виконавці мають застосовувати саме цей порядок.
Отримавши заяву стягувача державний виконавець своєю постановою відкриває виконавче провадження. В постанові обов’язково вказується про необхідність самостійно виконати рішення та встановлюється строк для такого виконання (до 7 або до 15 діб з дня винесення постанови). Копія цієї постанови надсилається боржнику.
На наступний день після завершення встановленого постановою строку для самостійного виконання рішення, державний виконавець має перевірити його виконання. Якщо рішення суду не виконане, то починається його примусове виконання. Державний виконавець має попередити боржника про день і час вчинення дій щодо примусового виконання рішення. Такі дії вчиняються з залученням понятих та за сприяння органів внутрішніх справ. При цьому описується майно боржника, що знаходиться в приміщенні, та вживаються заходи до його збереження.
