Суспільство

Адміністративно-територіальна реформа почнеться з селища Нового?

. 1073

www.gre4ka.com.ua

На відміну від героїв відомого радянського кінофільму «Ми, хто нижче підписався», майже чотири тисячі новенців «підписалися» за збереження нинішнього статусу селища Нового та більше трьох з половиною тисяч – за збереження селищної ради. Фактично - проти ліквідації останньої та приєднання селища до Кіровограда.

Проведення серед населення дорадчого опитування з цього приводу ініціювали депутати Новенської селищної ради. Оскільки після того як депутати Кіровоградської міської ради шостого скликання без вагань і зволікань прийняли рішення щодо неутворення районних у місті рад, про що їхні попередники тільки говорили, а голова обласної державної адміністрації Сергій Ларін на одній з апаратних нарад обмовився, що наступна на черзі – Новенська селищна рада, ймовірність перетворень стала очевидною.

Хоча питання щодо об’єднання селища з Кіровоградом чи будь-якою іншою адміністративною одиницею та ліквідація органу місцевого самоврядування не в компетенції Сергія Миколайовича і підконтрольної провладній партії міської ради. Згідно з Конституцією та Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідне рішення повинне прийматися шляхом референдуму або Верховною Радою. Тож теоретично у новенців ще є час відстояти свою самостійність.

www.gre4ka.info

Якщо ж виходити із змісту публікацій деяких лояльних до обласної влади засобів масової інформації, котрі повністю відображають її настрої й інтереси, другий варіант для неї більш прийнятний. Так, в одному виданні з претензіями на аналітику з’явилася публікація щодо необхідності ліквідації районних рад обласного центру, що за своїм змістом дещо нагадує розповіді про кислиці на осиці. Бо як інакше назвати аргументи про «значну економію коштів», коли йдеться про розпуск не адміністративного апарату, а депутатів, на яких не витрачається нічого, крім паперу? Адже, на відміну від чиновників, вони працюють на громадських засадах і не одержують зарплати. В цій же статті автор торкнулася й подальшої долі селища Нового та ліквідації селищної ради. «Единственная проблема, которая может возникнуть – временная волокита. Но, так как поддержка области в парламенте - довольно сильная, более-менее быстрая реакция парламентариев в этом случае вполне реальна», - пише автор (стилістику та пунктуацію збережено. – Ред.).

Чи варто сподіватися, що народні депутати від Партії регіонів, які становлять більшість у Верховній Раді, дослухаються до думки чотирьох тисяч новенців, якщо їхній лідер - глава держави Віктор Янукович намірився укрупнювати територіальні громади? Чергові реформаторські фантазії знайшли своє відображення в підготовленому на його вимогу Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства проекті Закону України «Про об’єднання територіальних громад», що має стати дороговказом для адміністративно-територіальної реформи. А в пояснювальній записці до нього обґрунтовуються «нові правила гри», згідно з якими думка громади з цих питань не може бути домінуючою.

- Я була в складі делегації від області на всеукраїнському форумі, присвяченому адміністративно-територіальній реформі. Перед нами виступав президент, який разом із іншими говорив про її необхідність. На жаль, мені не вдалося запитати, хто з високопосадовців готовий нести юридичну відповідальність за негативні наслідки цієї реформи, - розповідає Новенський селищний голова Ольга Мельник. Для таких побоювань у неї є підстави: – Я працюю в органах місцевого самоврядування двадцять років, була депутатом і секретарем селищної ради, багато спілкувалася зі своїми колегами, цікавилася їхнім досвідом і можу сказати, що більшість населених пунктів, де ліквідували сільські ради, – зникли з карти. Якось же я була в селищі Олександрівці неподалік Іллічівська, що свого часу мав такий же статус, як сьогодні селище Нове. Після його приєднання до Іллічівська, замість селищного голови було призначено адміністратора, з яким я мала нагоду поспілкуватися. Він розповів, що на відміну від селищного голови, нічим не може допомогти людям, які до нього звертаються. Тільки направляє у відповідні кабінети й інстанції.

Саме цього найбільше й побоюються мешканці селища: що з кожного питання треба буде їхати до Кіровограда. А більш обізнані розуміють, що приєднання селища до міста – це, в першу чергу, об’єднання бюджетів і жодних гарантій справедливого розподілу коштів. Але повернемося до аргументів ініціаторів приєднання селища до обласного центру й ліквідації селищної ради. Найголовніший – це економія коштів. Їм можна було б повірити, якби знову таки йшлося про ліквідацію адмінапарату, а не всього-на-всього про розпуск депутатського корпусу. Оскільки жодним чинним законодавчим актом поки що не передбачено процедуру об’єднання громад, чим і пояснюється поява відповідного проекту закону, то місцевим реформаторам доведеться зачекати на його прийняття або здійснювати задумане з урахуванням його основних положень, щоб потім не морочити голову з приведенням зробленого у відповідність до нового законодавства. Проектом же закону передбачено, що сільські, селищні, міські, голови територіальних громад, що об’єднались, за посадами будуть заступниками голови адміністративного центру об’єднаної територіальної громади. За ними зберігатимуться розмір та умови оплати праці, які були встановлені до об’єднання на період до визнання повноважень депутатів новообраної місцевої ради. Тож обіцяна економія здається навіть не примарною, а навмисною неправдою, за якою пробують приховати справжні мотиви.

То що ж змушує обласне і міське керівництво бігти попереду адміністративно-територіальної реформи? Багато хто вважає, що вільні гектари землі промислової зони, яких в Кіровограді вже майже не лишилося. «Роздеребанивши» свого часу майже всю землю, міські депутати фактично позбавили Кіровоград інвестиційної привабливості.

Колись один мій знайомий дуже обурювався акціями проти нинішньої влади, мовляв, їй треба дати час і змогу спокійно працювати. Як бачимо, час минає, а поліпшення життя людей ніяк не наступить. Натомість майже безперешкодно приймаються драконівські закони, повністю ігнорується думка людей. Останнє нагадує радянські часи, коли все вирішувалося у верхах, а на місцях мало сліпо виконуватися. За таких умов не треба дивуватися, якщо для нас адміністративно-територіальна реформа почнеться з селища Нового, а закінчиться розформуванням області, про яке час від часу виникають розмови навіть у центральних ЗМІ.

Наталя Кравченко Читайте повністю в свіжому номері «Нової газети» за перше грудня

Поширюйте

Коментуйте


Реклама